Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/1993/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 17.03.2025
Номер судового провадження: 2/465/1199/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 465/1993/24 
		Провадження 2/465/1199/25 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		23.01.2025 року                                                                 м. Львів
		Франківський районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді Величка О.В.,
		з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
		представника позивача Баюш Л.В. ,
		представника відповідача Новосельської М.О. ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про визнання протиправним і скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про визнання протиправним і скасування рішення.
		В обґрунтування поданої позовної заяви зазначає, що 26.02.2024 року у відділі ЦНАП м. Львова позивачу було надану відповідь на її звернення від 18.01.2024 року № 3-В-1128/АП-Ф-35, в якому вона просила надати дозвіл на укладення правочину, а саме на продаж частки позивача у 2- кімнатній квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстровано 2 малолітніх дітей позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і купівлю 4-кімнатної квартири АДРЕСА_2 з укладенням договору купівлі-продажу цієї квартири на ім`я малолітніх дітей позивача. Вказаною відповіддю позивачу було відмовлено у наданні дозволу в укладенні і підписанні вищевказаних правочинів в інтересах дітей, адже на засіданні комісії 19.02.2024 року було прийнято рішення (протокол № 24) рекомендувати Франківській районній адміністрації як органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на укладення від імені малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу часток квартири АДРЕСА_2 на ім`я малолітніх з одночасним укладенням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , де зареєстровані та мають право користування малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач вважає такі дії посадових осіб, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги, незаконними, безпідставними, такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень і не в інтересах малолітніх дітей позивача, всупереч вимогам чинного законодавства України.
		Зазначає, що за зверненням позивачки пропонувався продаж 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 75,9 кв. м., належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири, посвідченого Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 22.10.2020 року за реєстровим № 3-2295, де її малолітні діти мають лише право користування, з одночасною купівлею 4-кімнатної квартири АДРЕСА_2 з більшою загальною площею, що становить 77,4 кв. м., та оформленням на ім`я малолітніх дітей і позивача по 1/3 ідеальній частці квартири. За таких умов діти мали б набути право власності, а не лише користування, що повністю відповідає інтересам дітей позивача, дозволяло б кожній дитині мати власну ізольовану кімнату, покращило б житлово-побутові умови сім`ї і надало право власності на нерухоме майно дітям, що, в свою чергу, слугувало б додатковою гарантією захищеності майнових прав дітей.
		У позовній заяві зазначається, що на даний час умови проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , незадовільні і матір намагається їх покращити, щоб повернути своїх дітей, проте, на переконання позивача, орган опіки і піклування діє не в інтересах дітей і, відмовивши в укладенні вищевказаних правочинів, створює перешкоди у приведенні житлових умов в належний та достойний для проживання дітей стан.
		Проживання дітей у квартирі з окремими ізольованими кімнатами більшої площі, яку позивач бажає придбати, як стверджується у позові, сприятиме їх розвитку та психологічному комфорту в тому числі. Тож відмову відповідача у цьому позивач вважає безпідставною, незаконною і такою, що суперечить інтересам дітей позивача.
		Звертає увагу, що попереднім рішенням комісії, на засіданні якого була присутня позивач, від 05.02.2024 року її звернення було задоволено і такий дозвіл був наданий, що повністю відповідало інтересам дітей, проте, відповідне розпорядження за результатами розгляду комісією позивачу вручено не було, натомість було додатково призначено засідання комісії на 19.02.2024 року, за результатами якого 26.02.2024 року вона отримала відмову у зв`язку із "нововиявленими обставини", а саме тимчасовим відібранням від позивача дитини, що, як стверджується у позовній заяві, не має стосунку до майнових прав її дітей і суперечить їх інтересам, а також вимогам ст.242 Цивільного кодексу України, ст. 12. Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», п.п. 65-67 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини».
		Позивач наголошує, що пропонувалось одночасне укладення і посвідчення вищевказаних договорів купівлі-продажу квартир, що повністю відповідало б інтересам дітей, з чим їх батьки погодилися.
		Окрім цього, з оцінки обох квартир вбачається, що 4- кімнатна квартира за своєю вартістю є дорожчою, має кращі житлово-побутові умови, і матір готова була здійснити доплату для купівлі вищевказаного майна.
		Відмова матері в укладенні вищевказаних договорів в інтересах дітей, на переконання позивача, є незаконною, адже інтереси дітей підлягають особливому захисту відповідно до вимог чинного законодавства, яке містить чіткі рекомендації і механізми реалізації та захисту майнових прав дітей в Україні. Більш того, за змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним, що є гарантією, яка дозволяє у випадку недотримання прав дітей відновити попереднє становище.
		З огляду на викладене позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування від 26.02.2024 року №260001-вих-24322 "Щодо надання дозволу на укладення правочину" на звернення ОСОБА_3 від 18.01.2024 року №3-В-1128/АП-Ф-35 щодо надання дозволу на укладення правочину. 
		Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 30.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
		Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2024 року підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про визнання протиправним і скасування рішення закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. При цьому, наголосила, що орган опіки та піклування повинен виходити з якнайкращих інтересів дітей, які в даному випадку полягають у придбанні дітям нового житла, і наведене повинне превалювати над будь-якими формальностями. 
		Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15.02.2023 року у справі № 465/2473/22 ОСОБА_4 відібрано від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав, а розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2023 року № 162 останньому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Також наголосила, що у зверненні ОСОБА_3 зазначено про те, що у квартирі по АДРЕСА_4 , яку планує придбати позивач, її діти будуть зареєстровані, а не стануть власниками, що свідчить про відсутність дійсного наміру матері здійснювати оформлення права власності дітей на квартиру. 
		Крім цього пояснила, що в опрацьованих документах ОСОБА_3 , зареєстрованих в СЕД Львівської міської ради IT-Enterprise 18.01.2024 року за №3-В-1128/АП-Ф-35 та 31.01.2024 року за №3-В-5150-Ф-35, а саме в заявах батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відсутні дані щодо надання дозволу на купівлю житла на ім`я дітей, відсутнє волевиявлення щодо купівлі житла за адресою: АДРЕСА_5 на ім`я дітей, a також відсутня заява опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законного представника дитини, із погодженням купівлі-продажу житла.
		Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 призведе до порушення майнових прав дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитини, позбавленої батьківського піклування, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як відібраної дитини.
		Окрім того, зазначила, що 14.02.2024 року до органу опіки та піклування надійшло повідомлення від начальника сектору ювенальної превенції ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо неналежного виконання ОСОБА_3 батьківських обов`язків, відібрання від матері малолітньої дитини та влаштування її у Львівську міську дитячу клінічну лікарню за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 4. Окремо звернула увагу на те, що позивач ОСОБА_3 свою третю малолітню дитину, яка влаштована у будинок дитини "Мальви", взагалі ніде не зареєструвала, що свідчить про те, що матір своїми дітьми не опікується. Більш того, за увесь час відібрання дітей ОСОБА_3 до органу опіки та піклування для їх повернення не зверталася. Також, на переконання представника відповідача, не може залишатися поза увагою той факт, що 19.02.2024 року на засіданні комісії начальник СЮП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області повідомила, що при відібранні дитини від матері ОСОБА_3 спостерігались явні ознаки наркотичного чи алкогольного сп`яніння, матір поводила себе неадекватно. Відтак, намір позивача покращувати житлово-побутові умови є сумнівним, а придбання позивачем нового житла в інтересах дітей малоймовірним, враховуючи, що остання ніде не працює, попри це вартість житла, яке планується для придбання, вища за вартість квартири, в якій зареєстровані двоє дітей і яку позивач прагне продати. 
		Відтак, представник відповідача просила відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у своїй сукупності, доходить переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дітьми ОСОБА_3 , що підтверджується повторними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданими 23.11.2023 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 
		Згідно договору дарування квартири від 22.10.2020 року, посвідченого 22.10.2020 року державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 229177934 від 22.10.2020 року.
		Сторони визнають і не оспорюють, що малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані у помешканні матері - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
		Як вбачається із розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 162 від 21.03.2023 року, ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв`язку із тим, що останній відібраний від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.
		18.01.2024 року ОСОБА_3 звернулася до Франківської районної адміністрації із заявою про надання їй дозволу на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_3 , в якій зареєстровані діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у зв`язку із придбанням нової квартири. Позивач також зазначила, що зобов`язується зареєструвати своїх малолітніх дітей в придбаній квартирі. 
		Згідно витягу з протоколу № 04 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради від 19.02.2024 року, у зв`язку з нововиявленими обставинами, рекомендовано Франківській районній адміністрації як органу опіки та піклування відмовити ОСОБА_3 у наданні дозволу на укладення від імені малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу частки квартири АДРЕСА_2 на ім`я малолітніх з одночасним укладенням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , де зареєстровані та мають право користування малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Як вбачається із відповіді Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 260001-вих-24322 від 26.02.2024 року, на засіданні комісії 19.02.2024 року (протокол №4), у зв`язку з нововиявленими обставинами, було прийнято рішення рекомендувати Франківській районній адміністрації як органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на укладення від імені малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу частки квартири АДРЕСА_2 на ім`я малолітніх з одночасним укладенням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , де зареєстровані та мають право користування малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідно до змісту ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
		Відповідно до ч.3 ст.246 СК України законні представники дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, не можуть без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким відповідно до закону чи договору має така дитина.
		Відповідно до ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла дітей несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині першій цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім`ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
		Як вбачається із п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 177 Сімейного кодексу України.
		Згідно із положеннями ч.5 ст. 177 СК України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що: судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу; до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу. 
		З приводу наведеного варто зазначити, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2024 року у справі № 465/7268/23  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлено батьківських прав відносно сина  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Баюш Лілії Володимирівни про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2024 року у справі № 465/7268/23 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_8 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
		Станом на 23.01.2025 року кінцеве рішення у справі про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2024 року не прийнято.
		Більше того, як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача, ОСОБА_4 розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №162 від 21.03.2023 року надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв`язку із тим, що останній відібраний від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав. 
		В судовому засіданні з`ясовано, що позивач ОСОБА_3 до органу опіки та піклування з питань повернення своїх відібраних дітей не зверталася. Це в сукупності з вищенаведеними обставинами свідчить про неспроможність доводів представника позивача щодо дійсного наміру матері діяти в інтересах дітей при продажу житла, в якому такі діти зареєстровані. 
		Разом із тим, не може залишатися поза увагою суду той факт, що у своїй заяві про надання дозволу на вчинення правочину від 18.01.2024 року ОСОБА_3 , а також у заяві від 05.01.2024 року ОСОБА_6 (батько малолітнього ОСОБА_5 ), який на даний час відбуває покарання в ДУ "Дрогобицька виправна колонія (№40)", просили Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради просили надати дозвіл відчужити квартиру АДРЕСА_1 , де зареєстровані малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з одночасним придбанням іншої квартири на АДРЕСА_4 , де вказані діти будуть зареєстровані. Таким чином, у заявах, які були предметом розгляду органу опіки та піклування, питання про набуття дітьми в результаті придбання нового житла права власності на таке не ставилось. Натомість позивач ОСОБА_3 і ОСОБА_6 як батько малолітнього ОСОБА_5 планували лише зареєструвати дітей у квартирі, яку ОСОБА_3 бажала придбати. Відповідно, суттєвого покращення майнового становища дітей, попри доводи представника позивача, в дійсності не передбачалося, згідно поданих заяв набуття малолітніми дітьми майна не обумовлювалося. Водночас, в разі погодження органом опіки та піклування продажу квартири, в якій зареєстровані діти, останні могли бути позбавлені житла, в якому вони зареєстровані, без достатніх гарантій подальшої реєстрації в іншому місці.
		Зважаючи на вищевикладене в сукупності, суд вважає, що у відповідача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування наявні законні підстави для відмови ОСОБА_3 у вчиненні правочину щодо нерухомого майна, в якому зареєстровані малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більш того, відібрання дітей у позивача виправдано вимагало від органу опіки та піклування обережного підходу у вирішенні питань, які стосуються погодження ОСОБА_3 відчуження квартири, де зареєстровані такі діти, адже, як зазначалося вище, чинне законодавство в такому випадку зобов`язує орган опіки та піклування вжити всіх заходів для можливого збереження майна, з яким у дітей є правовий зв`язок. Тому у даному випадку в найкращих інтересах малолітніх дітей залишити за ними право користування квартирою, в якій вони зареєстровані, враховуючи наявність значних ризиків того, що у випадку погодження продажу такої квартири і невиконання позивачем, в якої відібрані діти, своїх обов`язків щодо реєстрації дітей у новому помешканні поновлення прав дітей буде утрудненим. З цих позицій рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на укладення правочинів щодо нерухомого майна повністю враховує зазначені обставини і відповідає меті реального захисту майнових прав та інтересів дітей. 
		А тому, суд доходить переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про визнання протиправним і скасування рішення. 
		Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 12.02.2025 року.
		 
		Позивач:  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
		Відповідач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ - 04056121, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85.
		 
		 
		Суддя Величко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...