Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/6805/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 28.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/759/498/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024100000000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		ун. № 759/6805/24 пр. № 1-кп/759/498/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 лютого 2025 року             м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		при секретарі: ОСОБА_2 ,
		розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження ЄРДР № 12024010000000076 від 04 березня 2024 року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Чорноморське, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим), громадянка України, (і.п.н. НОМЕР_1 ), відома остання адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судима, -
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_5 , її захисник ОСОБА_6 ,
		В С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
		Громадянка України ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, за таких обставин.
		Унаслідок розпочатої 20 лютого 2014 року збройної агресії російської федерації (далі - РФ) проти України відбулася воєнна окупація невід`ємної частини України - АР Крим, а згодом і незаконна анексія цієї частини території України.
		Продовжуючи підривну діяльність проти України, РФ утворила на тимчасово окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади РФ, правоохоронні органи та органи судової системи, органи місцевого самоврядування як місцеві органи влади, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю України над цією територією.
		Так, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 26 Закону «Республіки Крим» від 21 серпня 2014 року № 54-ЗРК «Про основи місцевого самоврядування в Республіці Крим» (далі - «Закон № 54-ЗРК») структуру «органів місцевого самоврядування» складають «представницький орган муніципального утворення», «голова муніципального утворення», «місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення)», інші «органи місцевого самоврядування», передбачені «статутом муніципального утворення» та які володіють власними повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення. Найменування «представницького органу муніципального утворення», «голови муніципального утворення», «місцевої адміністрації (виконавчо-розпорядчого органу муніципального утворення)» закріплюються статутом муніципального утворення.
		Згідно з ч. 1 ст. 31 «Закону № 54-ЗРК» «місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення)» наділяється «статутом муніципального утворення» повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень, переданих «органам місцевого самоврядування» федеральними законами та законами «Республіки Крим».
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 «статуту муніципального утворення «Чорноморський район Республіки Крим» № 50 від 28 листопада 2014 року (далі - Статут) «Адміністрація Чорноморського району Республіки Крим» є виконавчо-розпорядчим органом муніципального утворення «Чорноморський район Республіки Крим», наділеним цим Статутом повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами та законами «Республіки Крим».
		Пунктами 3.2, 6.3 Положення про «Адміністрацію Чорноморського району Республіки Крим» (далі - Положення) передбачено, що до її структури входить, окрім інших, керівник апарату «Адміністрації», який здійснює керівництво правовим, організаційним, фінансово-господарським та матеріально-технічними забезпеченням її діяльності.
		Із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією РФ проти України на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, який діє й на даний час.
		Натомість, громадянка України ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше 12 липня 2022 року, усвідомлюючи здійснення відкритої збройної агресії РФ на території України, перебуваючи на тимчасово окупованій території - АР Крим, добровільно погодилася зайняти посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному окупаційному органі влади, створеному на вказаній тимчасово окупованій території, а саме, посаду «керівника апарату Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим». У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений час, але не пізніше 12 липня 2022 року, ОСОБА_5 , діючи з особистих мотивів та за власним бажанням, добровільно зайняла вказану посаду та продовжила виконувати на ній організаційно-розпорядчі функції, пов?язані з правовим, організаційним, фінансово-господарським та матеріально-технічними забезпеченням діяльності незаконного органу влади - «Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим», створеному на тимчасово окупованій території.
		2. Правова позиція сторони обвинувачення.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину злочину, сторона обвинувачення посилалася на подані докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду. Під час судових дебатів прокурор вважав подані докази достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.
		3. Правова позиція сторони захисту.
		Захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
		На думку захисту, суду належить застосувати до обвинуваченої належну та справедливу процедуру як до особи, яка потрапила в тяжкі життєві ситуації, і розглянути питання про можливість призначення їй найменш суворого покарання.
		4. Оцінка правових процедур в контексті вимог ч. 3 ст. 323, ч. 5 ст. 374 КПК України
		Кримінальне провадження ЄРДР № 12024010000000076 від 04 березня 2024 року здійснюється в умовах воєнного стану, який був введений із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та є продовженим і на час ухвалення даного вироку.
		03 листопада 2023 року ОСОБА_5  оголошена у розшук(т. 1 а. 58-59).
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року надано дозвіл на здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування (т. 1 а. 63-64).
		На підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року (т. 1 а. 82-85) судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку спеціального судового провадження.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, яка реально була забезпечена державою (т. 1 а. 247-250).
		Під час судового провадження інформація про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до суду, а також інформація про процесуальні документи надсилалась та публікувалась відповідно до вимог ст. 323 КПК України. Поштова кореспонденція на тимчасово окуповану територію АР Крим установами пошти не приймається і це є загально відомим фактом.
		Обвинувачена показань суду не надавала, заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавала.
		Аналіз наявних в матеріалах справи документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 та направлених їй повідомлень шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), розміщення відповідної інформації на офіційних сайтах Офісу Генерального прокурора та суду, свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, пред`явлене обвинувачення та відповідні виклики, мала можливість бути обізнаною зі своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно. Натомість, ОСОБА_5 скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Наведені обставини свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		За таких обставин суд вважає, що стороною обвинувачення та судом здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, ОСОБА_5 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, мала чи мала б отримати оголошену підозру, пред`явлене обвинувачення та відповідні виклики до слідчого, суду.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасниці кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		5.1. Фактичні обставини, які суд визнає загально відомими і такими, що не потребуються доказування в межах даного провадження.
		Тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася зі збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України, яка поєднувалася із створеннямна тимчасово окупованій території України в АР Крим федеральних органів державної влади РФ, правоохоронних органів та органів судової системи, місцевого самоврядування як місцевих органів влади, є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доведення.
		Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ (ч. 2 ст. 1).
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII окупаційна адміністрація РФ становить сукупність державний органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованих територіях. При цьому, ч. 2 ст. 9 Закону № 1207-VII передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані, призначені у порядку, не передбаченому Законом.
		Вказані Закони України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Судом в інтересах даного кримінального провадження ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази з тим, щоб дослідити зв`язок між цими подіями та діями обвинуваченої безпосередньо в контексті висунутого їй обвинувачення.
		5.2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши діюче законодавство України, дійшов таких висновків.
		Як видно з даних інформаційної бази Державної міграційної служби України, які супроводжуються фотографією гр-ки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її особової справи (т. 1 а. 149-150), та актового запису про шлюб № 82 від 20 вересня 2008 року (т. 1 а. 151-152) громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мала паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 01 березня 2005 року Чорноморським РВ ГУМВС України в Криму, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 22 жовтня 2007 року, (і.п.н. НОМЕР_1 ), 20 вересня 2008 року вперше уклала шлюб із гр-ном ОСОБА_9 , замінивши своє дівоче прізвище ( ОСОБА_10 ) на прізвище чоловіка ( ОСОБА_11 ).
		Статус ОСОБА_5 станом на 2024 рік як «керівника апарату Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим», тобто посадової особи, яка займає посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а саме правове, організаційне, фінансово-господарське та матеріально-технічне забезпечення діяльності незаконного органу влади - «Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим», створеного на тимчасово окупованій території - АР Крим, безспірно підтверджено дослідженим судом протоколом огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 18 вересня 2023 року з додатками (т. 1 а. 148, 153-172, 187-232), за яким на офіційній сторінці «Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим» міститься інформація про структуру «Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим» (т. 1 а. 230-231), «статут вказаного муніципального утворення» (т. 1 а. 187-219), «положення» про нього (т. 1 а. 221-229), конкретно про ОСОБА_12 , яка супроводжується її фотографією (файл «62e7ad8bacf7a9.00181162_foto_svinar_a.d..png», саме як «керівника апарату цієї Адміністрації» (т. 1 а. 148, 154), яка на цю посаду призначена 12 липня 2022 року, а також про графік прийому громадян керівництвом «Адміністрації», зокрема і «керівником апарату Адміністрації» ОСОБА_5 станом на серпень 2023 року (т. 1 а. 232зв.).
		Крім того, за цими даними, відповідно до ч. 1 ст. 40 Статуту (т. 1 а. 204 зв.) «Адміністрація Чорноморського району Республіки Крим» є виконавчо-розпорядчим органом муніципального утворення «Чорноморський район Республіки Крим», наділеним цим Статутом повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами та законами «Республіки Крим».
		Згідно з п. 1.1 Положення «Адміністрація Чорноморського району Республіки Крим» як виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення «Чорноморський район Республіки Крим» наділений повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень відповідно до федерального закону РФ від 06 жовтня 2003 року № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в РФ» та «Закону № 54-ЗРК» (т. 1 а. 221).
		При цьому, згідно з п.п. 3.2, 6.3 Положення до структури «Адміністрації» входить, окрім інших, керівник апарату «Адміністрації», який здійснює керівництво правовим, організаційним, фінансово-господарським та матеріально-технічними забезпеченням діяльності «Адміністрації», організовує роботу із зверненнями громадян та з ведення діловодства, організує здійснення контролю за виконанням структурними підрозділами «Адміністрації» діючого законодавства, організує та контролює роботу з дотримання законодавства у сфері проходження муніципальної служби та кадрів (т. 1 а. 226, 229), що охоплюється поняттям здійснення організаційно-розпорядчих обов?язків.
		Суд звертає увагу, що вказана гласна слідча дія - огляд відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 18 вересня 2023 року здійснена співробітником оперативного підрозділу із дотриманням вимог ч. ч. 2 та 3 ст. 41 КПК України, а саме, на підставі доручення слідчого і виключно в його межах (т. 1 а. 146-147), із залученням фахового спеціаліста (т. 1 а. 138-145), що усуває сумніви у достовірності отриманих даних.
		Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_5 як «керівника апарату Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим» достовірними доказами обвинувачення, а тому кладе в основу свого вироку. Відтак зауваження захисту в цій частині є безпідставними.
		Згідно з дослідженим під час судового розгляду висновком судової портретної експертизи № 24124/23-35 від 19 грудня 2023 року (т. 1 а. 180-185) на фотознімку у файлі «62e7ad8bacf7a9.00181162_foto_svinar_a.d..png», який одержано під час огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет 18 вересня 2023 року з додатками (т. 1 а. 148) та на фотознімку з особової справи Державної міграційної служби України на ім?я гр-ки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. 149), наданому як порівняльний зразок зовнішності ОСОБА_5 , зображена одна і та ж особа.
		Окремої уваги з огляду на особливості даного кримінального провадження потребує правова оцінка питання громадянства ОСОБА_5 та фактів з цього приводу.
		Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
		Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України», який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється його втрата, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов?язки громадянина України (ст. 20).
		Згідно із Законом № 1207-VII (ч. 4 ст. 5) примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається і не є підставою для втрати громадянства України.
		Суд при цьому бере до уваги, що законодавство РФ визначає підстави набуття та припинення громадянства РФ, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, в тому числі України.
		Таким чином, з урахуванням раніше встановлених фактичних обставин, вірним є висновок про те, що ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення і по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання. Набуття нею як громадянкою України, яка проживає на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати нею громадянства України.
		Добровільність зайняття обвинуваченою посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному окупаційному органі влади, створеному на вказаній тимчасово окупованій території, а саме, посади «керівника апарату Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим», підтверджується численними узгодженими між собою даними про проходження нею державної служби перед цим і на інших посадах федеральних органів влади РФ, а саме, в «Управлінні Федеральної служби судових приставів по Республіці Крим» (згаданий раніше протокол огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 18 вересня 2023 року з додатками - т. 1 а. 138-145).
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак таких обставин суд у даному кримінальному провадженні не встановив.
		Достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду ОСОБА_5 для усвідомлення нею факту розв`язаного з боку РФ збройного конфлікту проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим доводиться об`єктивними даними про її кваліфікаційний рівень підготовки як посадової особи «Федеральної служби судових приставів по Республіці Крим», який дозволяв їй тривалий час здійснювати обов`язки по службі.
		За змістом ст. 1 федерального конституційного закону РФ № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», юрисдикцію якого для себе визнала ОСОБА_5 , починаючи з 21 березня 2014 року, тобто дати, з якої за законодавством РФ «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ, застосування російського законодавства на тимчасово окупованій території АР Крим було безапеляційним та обов`язковим, чим і послуговувалася ОСОБА_5 з огляду на її подальшу кар`єру.
		Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. У цьому зв`язку вивченням матеріалів встановлено, що матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_5 ЄРДР № … 0132 від 23 жовтня 2023 року були 25 жовтня 2023 року об?єднані з провадженням ЄРДР № …0033 від 06 квітня 2023 року, відкритим за фактом працевлаштування громадян України у незаконні органи окупаційної влади на території АР Крим (т. 1 а. 119-120), а з останнього були виділені матеріали щодо ОСОБА_5 в провадження ЄРДР № … 0076 від 04 березня 2024 року (т. 1 а. 130-131, 137), яке і передано до суду. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.
		6. Кримінально-правова кваліфікація.
		Отже, дії ОСОБА_5 , яка будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, а саме посаду «керівника апарату Адміністрації Чорноморського району Республіки Крим», суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційну діяльність, а саме, добровільне зайняття громадянином України посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		Мотив вчиненого не впливає на кваліфікацію діяння.
		Суд вважає, що поняттям «незаконні органи влади» в конструкції ч. 5 ст. 111-1 КК України охоплюються не тільки органи державної влади РФ, які незаконно діють на тимчасово окупованих територіях, а й органи місцевого самоврядування, як місцеві органи влади РФ на таких територіях, які функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями, узурпували виконання владних повноважень на таких територіях та виконують на них властиві органам місцевого самоврядування функції.
		7. Призначення покарання.
		При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, а також дані про її особу, яка раніше не судима, компрометуючі дані щодо неї відсутні. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з призначенням всіх додаткових покарань в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нового кримінального правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 323, ст. ст. 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_13 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах держаної влади, місцевого самоврядування, строком на 12 (дванадцять) років, та з конфіскацією всього належного їй майна.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_14  рахувати з дня її затримання та приведення даного вироку до виконання.
		Заходи забезпечення кримінального провадження - залишити без зміни.
		Речові докази після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах справи.
		Судові витрати на проведення експертизи № 24124/23-35 в розмірі 5 558 грн. 58 коп. - стягнути із засудженої ОСОБА_5 на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		СУДДЯ ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...