Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/3578/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/161/688/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025030000000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/3578/25 
		Провадження № 1-кп/161/688/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   м. Луцьк                                 27 лютого 2025 року     Луцький міськрайоннийсудВолинськоїобласті в складі:
		головуючого                        судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря    
		судового засідання                     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025030000000028 від 12.02.2025, про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м.Бахмут (м.Артемівськ) Донецької області, проживає у АДРЕСА_1 та зареєстрована у АДРЕСА_2 , громадянка України, освіта вища, не працює, неодружена, має на утриманні двох дітей, несудима,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                         ОСОБА_4 ,
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої                     ОСОБА_3 ,
		В С Т А Н О В И В
		Так, внаслідок розпочатої 20.02.2014 збройної агресії Російської Федерації (далі рф) проти України, відбулася воєнна окупація невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а в подальшому і незаконна анексія цієї території України.
		Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за яким перебування підрозділів збройних сил російської федерації на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію Автономної Республіки Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку рф.
		Верховною Радою України 21.04.2015 прийнято Постанову №337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку рф на території АР Крим 20.02.2014, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Надалі, всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		На виконання вищевказаного наказу, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державний кордон України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Харківській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України дія якого продовжена на даний час.
		У свою чергу, ОСОБА_3 , сповідуючи ідеї військово-політичного керівництва рф щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, підтримуючи антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території та населення та агресивну ідеологічну мотивацію, включаючи роздмухування такої мотивації в інших, підбурювання до таких злочинів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 11.02.2025, близько 19:00, перебуваючи поблизу центрального універмагу «Луцьк» по проспекту Волі, 1 в місті Луцьку, виправдовувала, визнавала правомірною збройну агресію рф проти України, розпочату в 2014 році, використовуючи усні вислови, такі як: «Вот прейдут наши русские, они вам здесь нацикам покажут»; «Наши прейдут освободят, порядок наведут, вам здесь нацикам всем здесь покажут»; «Вы нашу территорию заняли, но мы будем освобождать»; «Это все наша земля, это все россия, все россия»; «да, москва, москва, я люблю москву»; «Приедут русские и разберутся, все порешают, наведут тут порядок, покажут кто здесь хазяин. Вы живете на моей земле, здесь Россия».
		За таких обставин, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у виправдовуванні, визнанні правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.436-2 КК України.
		21 лютого 2025 року між прокурором відділу Волинської обласної прокуратури та підозрюваною ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з угодою, ОСОБА_3 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого їй злочину, що викладені в обвинувальному акті.
		Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, у вигляді 3 років пробаційного нагляду з покладанням обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, та повністю підтвердила обставини його вчинення, у вчиненому щиро розкаялася, зазначаючи, що погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		В даному випадку судом роз`яснено обвинуваченій правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.
		ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		У відповідності до вимог ст.12 КК України, за ступенем тяжкості вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.436-2 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.
		У відповідності до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		У відповідності до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи особу ОСОБА_3 , яка раніше несудима, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з врахуванням обставин, що пом`якшують покарання,суд вважає за можливе призначити узгоджене покарання ОСОБА_3 у вигляді пробаційного нагляду на максимальний строк.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною та призначення узгодженого покарання.
		На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення як нею, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту необхідно скасувати, оскільки будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на день розгляду угоди не встановлено.
		Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченої термін її перебування під домашнім арештом, у відповідності до вимог ст.72 КК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 468, 473-476 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 лютого 2025 року у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025030000000028 від 12.02.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, між прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3  визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.59-1 КК України покласти на обвинувачену  ОСОБА_3  обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту постановки засудженої на облік органом з питань пробації.
		Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2025 на майно, скасувати.
		Речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung A55» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та вставленою сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , повернути ОСОБА_3 за належністю.
		Стягнути з  ОСОБА_3  в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.
		Запобіжний захід  ОСОБА_3  у вигляді домашнього арешту скасувати.
		Зарахувати  ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк цілодобового домашнього арешту з 17.02.2025 по 27.02.2025 включно, а саме 8 днів пробаційного нагляду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України учасниками судового провадження, до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...