Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/7588/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про усиновлення, з них:; усиновлення громадянами України, що проживають на території України.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.

Номер судового провадження: 2-о/362/43/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 362/7588/24
		Провадження № 2-о/362/43/25
		Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		27 лютого 2025 року
		Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого - судді Марчука О.Л.,
		присяжних - Бізяєва Т.В., Федорченко С.В.,
		при секретарі - Неділько А.С.,
		за участю заявника - ОСОБА_1 ,
		заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
		розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації про усиновлення,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Заявник звернувся до суду із вказаною заявою в обґрунтування вимог якої зазначив, що він уклав шлюб із ОСОБА_3 яка має двох малолітніх дітей від іншого чоловіка.
		Посилаючись на те, що вони проживають однією сім`єю та заявнику необхідно отримати відстрочку від мобілізації, заявник просить суд усиновити ним ОСОБА_4 (а.с. 33 - 34).
		Заявник і заінтересована особа матір дитини в судовому засіданні підтримали заяву та просили задовольнити її вимоги.
		Заінтересована особа Служба у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації надала суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника (а.с. 39 - 40, 56 - 57).
		Вислухавши вступне слово учасників процесу та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
		Заявник є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
		Заявник перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 11 вересня 2023 року (а.с. 14).
		ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15 квітня 2009 року; батько дитини - ОСОБА_5 (а.с. 10).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 06 лютого 2020 року (а.с. 15).
		Також, в судовому засіданні заявник повідомив суду про те, що разом із ОСОБА_2 вони мають спільну дитину - малолітню ОСОБА_6 , яка народилась до реєстрації судом заяви про усиновлення від 11 листопада 2024 року яка розглядається.
		Крім того, в судовому засіданні під час розгляду справи заявник повідомив суду про те, що за рішенням суду він усиновив іншу дитину ОСОБА_2 - малолітню ОСОБА_7 ..
		Однак, з невідомих суду причин, про вказану обставину усиновлення ОСОБА_8 не зазначено в заяві про усиновлення від 11 листопада 2024 року, яка розглядається (а.с. 33 - 34).
		Як наслідок, до заяви не додано, під час розгляду справи суду не надано та в матеріалах справи відсутні відомості про народження ОСОБА_6 та про усиновлення заявником дочки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 (наприклад, копії свідоцтва про народження та копії рішення суду про усиновлення).
		У зв`язку із цим, суд має підстави для відповідної оцінки процесуальної поведінки заявника, який не повідомляв суду про вказані обставини, та лише під час розгляду справи в судовому засіданні на запитання головуючого відповів про кількість дітей батьком яких він є.
		За змістом акту обстеження умов проживання від 28.10.2024 року, заявник проживає разом однією сім`єю зі своєю дружиною, їх дитиною ОСОБА_8 та сином ОСОБА_2 від іншого чоловіка - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
		Дана обставина також підтверджується актом обстеження № 1059 від 23.10.2024 року Калинівської селищної ради (а.с. 21).
		Вказана квартира належить на праві приватної власності дружині заявника, що підтверджується доданою до заяви копією договору дарування квартири від 14 травня 2024 року (а.с. 18 - 19).
		Відповідно до частини першої статті 208 СК України ОСОБА_4 може бути усиновленим.
		Стан здоров`я  ОСОБА_4  відомий заявнику та підтверджується відповідним висновком закладу охорони здоров`я від 16.09.2024 року; хлопчик соматично здоровий (а.с. 24).
		За станом здоров`я заявник здоровий та може бути усиновителем, що підтверджується відповідним висновком про стан його здоров`я від 17.07.2024 року (а.с. 23).
		Витягом Міністерства внутрішніх справі України підтверджується той факт, що заявник станом на 11.10.2024 року не має не знятої чи не погашеної судимості, до кримінальної відповідальності не притягується та в розшуку не перебуває (а.с. 25).
		Заявник офіційно працевлаштований та має постійне джерело доходу, що підтверджується довідкою № 1 від 02.10.2024 року ТОВ «Альпіна фуд» (а.с. 22).
		Під час розгляду справи судом не встановлено передбачених статтею 212 СК України обставин щодо неможливості заявника бути усиновлювачем.
		При цьому, відповідно до вимог статті 217 СК України, ОСОБА_2 , як матір`ю дитини надано згоду на усиновлення її сина, яку викладено письмовою заявою від 23.09.2024 року та засвідчено нотаріусом (а.с. 26).
		Вказана згода ОСОБА_2 також повністю відповідає вимогам частини першої статті 220 СК України як згода другого з подружжя на усиновлення дітей одним із подружжя.
		Отже, вирішуючи заяву по суті, відповідно до норм статті 224 СК України, суд, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
		1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
		2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
		3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
		4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
		5) особу дитини та стан її здоров`я;
		6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
		Зокрема, в судовому засіданні не встановлено, що заявник має позитивне ставлення до виховання ОСОБА_10 .
		Як зазначив суду заявник, мотиви на підставі яких він бажає усиновити дитину - є те, що маючи третю дитину, він отримає відстрочку від мобілізації.
		При цьому, при наданні заявником відповіді на запитання головуючого стосовно мотивів усиновлення, представник заявника - адвокат Заверуха Р.В. пошепки підказував заявнику слово: « ОСОБА_11 ».
		У зв`язку із такими діями, судом було видалено представника заявника - адвоката Заверуху Р.В. із зали судових засідань до закінчення судового розгляду.
		Зазначені дії адвоката суд вважає неприпустимими й такими, що спрямовані на отримання штучних, шаблонних, викривлених і неправдивих відповідей заявника стосовно його особистих мотивів усиновлення.
		Однак, на переконання суду, заявник який є дорослою самостійною людиною та досяг певного рівня фізичного і розумового розвитку, який (рівень) дозволяє заявнику самостійно, без підказок і сторонніх втручань висловити свою власну особисту думку про те, якими насправді є мотиви усиновлення дитини!!! 
		Одночасно, під час розгляду справи по суті в судовому засіданні, заявник жодного разу не повідомив суду про те чи любить він ОСОБА_10 та чи має до нього батьківські почуття!!!
		Натомість, заявник пояснив, що вони проживають разом та необхідно документального оформити його як батька дитини; заявник вказав, що він матеріально й фінансово утримує дружину разом з усіма трьома дітьми.
		Проте, поняття усиновлення стосується більше духовної та моральної складової людських взаємовідносин, ніж матеріальної, адже відносини батьків та дітей ґрунтуються в перш чергу на почуттях любові, поваги, довіри, підтримки та взаєморозуміння, а не на купівлі одягу та продуктів про що зазначив заявник!
		Також, під час розгляду справи в судовому засіданні заявник не зміг повідомити суду про що він спілкується із ОСОБА_9 , не зміг розповісти про зміст їх взаємовідносин та тематику їх розмов і спілкування.
		Із наданих заявником пояснень, судом встановлено, що заявник спілкується із ОСОБА_9 суто із побутових питань (винести сміття, допомогти перенести меблі); вказані обставини також підтвердив й особисто ОСОБА_12 .
		Як пояснив заявник, він хвилюється про успішність ОСОБА_10 в навчанні у школі; однак суд вважає таку відповідь не щирою, оскільки на запитання головуючого: «Яких заходів ви вживаєте чи вжили особисто для підвищення успішності навчання ОСОБА_13 ?», заявник нічого не відповів та повідомив суду, що він не допомагає ОСОБА_14 виконувати шкільні домашні завдання.
		Вказане безумовно свідчить про відсутність інтересу заявника до навчання дитини.
		Крім того, ані заявник, ані дитина не мають будь-якого хобі, захоплення, інтересів чи зацікавлень в будь-якій сфері суспільного життя та дозвілля.
		Звісно, наведене абсолютно не впливає на вирішення питання про усиновлення, але вказане, на думку суду об`єктивно свідчить про відсутність у заявника інтересу до розвитку дитини як особистості.
		Зокрема, норми статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
		Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
		Проте, із наданих заявником і дитиною власних пояснень, судом достовірно встановлено, що проживаючи разом більше п`яти років, заявник не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, не готує її до самостійного життя.
		Заявник не сприяє відвідуванню дитиною спортивних секцій які дитина може відвідувати за станом свого здоров`я , наприклад: плавання, шахи, теніс.
		Заявник не відвідує із дитиною культурні заходи, виставки, спортивні події та не приймає із дитиною участь в різного роду суспільних заходах наукового, освітнього чи культурно-розважального характеру.
		Вказане безумовно свідчить про відсутність у заявника інтересу до фізичного, духовного і морального розвитку дитини.
		Як зазначив заявник вони вже один місяць обговорюють питання занять ОСОБА_13 в тренажерному залі; при цьому, заявник повідомив, що ОСОБА_13 не готовий до таких занять; потім заявник відповів, що ОСОБА_13 не бажає займатись в тренажерному залі; натомість матір дитини повідомила, що ОСОБА_13 має певні фізичні вади та у школі звільнений від відвідування уроків з фізичної культури.
		Матір дитини зазначила, що вона бажає щоб її чоловік замінив її сину біологічного батька та вважає, що між ними існує взаємовідповідність.
		Проте, відповідно до пункту 4 частини першої статті 224 СК України, суд не переконався в існуванні взаємовідповідності особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, оскільки заявник і дитина не проводять спільно час, не спілкуються стосовно навчання і виховання дитини, не приймають спільно участь в будь-яких подіях суспільного життя.
		Як зазначив, ОСОБА_12 , свій вільний час він проводить із друзями на вулиці без жодної мети - тиняється.
		Тобто, заявник не докладає зусиль для організації дозвілля дитини яку він бажає усиновити, не проявляє до нього батьківських почуттів турботи і любові.
		До того ж, під час розгляду справи в судовому засіданні судом не встановлено, що ОСОБА_12 дійсно вважає заявника своїм батьком та має до нього почуття любові.
		За наявності факту спільного проживання дитини разом із заявником, батьками дитини не наведено суду переконливих фактів на підтвердження того, що заявник і ОСОБА_12 дійсно мають щирі та глибокі стосунки як батько і син, яким заявник опікується і проживає із ним однією сім`єю понад п`ять років.
		Зокрема, у своїх поясненнях в судовому засіданні ОСОБА_12 повідомив суду про те, що він знав свого рідного батька, спілкувався із ним до смерті останнього, мав із ним добрі відносини та дуже любив свого біологічного батька.
		Натомість, під час розгляду справи ОСОБА_12 не висловив власних почуттів про те, що він любить ОСОБА_15 .
		На запитання головуючого, ОСОБА_12 надав відповідь про те, що він добре ставиться до ОСОБА_15 (пункт 6 частини першої статті 224 СК України); проте, дитина не змогла пояснити суду, чому він до нього добре ставиться та у чому полягає таке добре ставлення.
		Також, на запитання головуючого, ОСОБА_12 усно надав згоду на його усиновлення ОСОБА_16 (стаття 218 СК України); проте, дитина не змогла пояснити суду, чому вона надає таку згоду, що для неї означає така згода, чому вона бажає бути усиновленою заявником та як зміниться її життя у випадку її усиновлення заявником.
		Однак, на переконання суду, дитина яка має повних п`ятнадцять років, має певний рівень самостійності та досягла того рівня фізичного і розумового розвитку, який (рівень) дозволяє їй (дитині) самостійно, без допомоги дорослих висловити свою власну особисту думку про те, якими насправді є її почуття до іншої людини (чи такі почуття відсутні)!!!
		Як наслідок, під час розгляду справи в судовому засіданні заявник не переконав суд у тому, що він вважає ОСОБА_10 своєю дитиною та має почуття батьківства до нього як до сина.
		На підставі висловлених дитиною суджень, судом встановлено, що ставлення дитини до заявника і заявника до дитини є суто формальним, беззмістовним, нейтрально холодним та дитина сприймає заявника лише як особу яка є чоловіком її матері та проживає разом із ними, а заявник сприймає ОСОБА_13 не як власного сина, а як дитину своєї дружини.
		Воднораз, суд встановив відсутність між дитиною із заявником стійкого і міцного емоційного зв`язку який ґрунтується на почуттях взаємної любові та поваги.
		Як наслідок, дитина не має до заявника почуттів як син до батька, а заявник не має до дитини почуттів як батько до сина.
		Суд вважає вказані обставини істотними!
		З урахуванням встановлених під час розгляду справи фактичних обставин, суд приходить до переконливого висновку про те, що усиновлення дитини заявником не буде відповідати інтересам дитини, яка не має до заявника сімейних почуттів як до батька.
		Одночасно, суд враховує приховану за змістом заяви та повідомлену заявником лише в судовому засіданні на запитання головуючого обставину усиновлення заявником за рішенням суду іншої дитини ОСОБА_2 - малолітньої ОСОБА_7 ..
		Тобто, усиновлюючи раніше в часі дочку своєї дружини від іншого чоловіка, заявник в той час не виявив бажання усиновити й сина своєї дружини від іншого чоловіка.
		Вказана обставина, на переконання суду беззаперечно свідчить про штучні та формальні наміри заявника у його прагненні усиновити ОСОБА_10 , які абсолютно не ґрунтуються на сімейних взаємовідносинах та почуттях любові як батька до сина.
		Тобто, певний час заявник не бажав усиновлювати дитину, але восени 2024 року - вирішив, що він ставиться до ОСОБА_13 як до свого сина (про що вказано за змістом заяви по суті справи); однак про це заявник не зазначив в судовому засіданні під час розгляду справи, а тому суд критично оцінює такі доводи викладені у заяві від 11 листопада 2024 року (а.с. 33 - 34).
		Враховуючи встановлені судом під час розгляду справи обставини взаємних стосунків у сім`ї заявника, суд критично оцінює та не приймає до уваги письмову заяву дитини від 23 жовтня 2024 року про її згоду на усиновлення заявником, оскільки дану заяву слід вважати формальною та такою, що не наповнена життєвим смислом (а.с. 27).
		Серед іншого, з огляду на встановлені судом під час розгляду справи істотні обставини сприйняття дитиною особи заявника та їх беззмістовні взаємовідносини, суд критично оцінює, не приймає до уваги та відхиляє висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення заявником ОСОБА_10 , оскільки наданий суду висновок є формальним за своїм змістом та ґрунтується лише на переліку фактичних обставин які відбулись в житті як незворотні (а.с. 61 - 62).
		Натомість, у наданому суду висновку відсутній системний аналіз особистих взаємовідносин заявника і дитини яку він бажає усиновити.
		Також, висновок не містить дослідження обставин психологічно-емоційного зв`язку заявника із дитиною.
		Крім того, у висновку відсутня констатація того, що усиновлення дійсно буде відповідати інтересам дитини; при цьому, у висновку застосовано словосполучення «відсутність обставин, які можуть суперечити інтересам дитини».
		Однак, обставини мають бути такими, що відповідають інтересам дитини.
		Отже, наданий суду висновок не вказує та не відображає відповідність інтересам ОСОБА_10 його усиновлення заявником.
		Та обставина, що дитина проживає і формально виховується в сім`ї заявника, відповідно до пункту 1 частини першої статті 213 СК України, також не є безумовною підставою для здійснення усиновлення у даному випадку.
		Оскільки, мотиви на підставі яких заявник бажає усиновити дитину не ґрунтуються на особистих почуттях сімейних стосунків із характерними проявами щирої та взаємної любові батька і сина, суд переконаний у тому, що усиновлення заявником ОСОБА_10 безперечно не відповідає найвищим інтересам дитини.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до частини другої статті 207 СК України, відсутні підстави для усиновлення заявником дитини своєї дружини, оскільки таке усиновлення не відповідає найвищим інтересам дитини та не забезпечить гармонійні умови її життя.
		За таких обставин, враховуючи встановлені під час розгляду фактичні дані, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 207 - 233 Сімейного кодексу України, статтями 1 - 11, 13, 18, 19, 23, 33, 76 - 80, 89, 95, 258, 259, 265, 273, 293, 294, 310 - 314 ЦПК України, 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Фастівської районної державної адміністрації про усиновлення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		 
		 
		 
		 
		Присяжні
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Дата складення повного судового рішення - 27 лютого 2025 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...