Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/13966/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2025.

Номер судового провадження: 16961/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		27 лютого 2025 рокум. Рівне№460/13966/24
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, 
		В С Т А Н О В И В:
		1. Стислий виклад позицій учасників справи.
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його виплачувати позивачу грошове забезпечення сина - ОСОБА_2 , відповідно до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» з 25.06.2024.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що має право на нарахування та виплату з 25.06.2024 грошового забезпечення свого безвісти зниклого сина. Вважає, що відповідач протиправно не здійснює таких виплат позивачу, незважаючи на звернення з заявою про нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина з підтверджуючими документами. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.
		Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду свій відзив. В обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2024 №329 вирішено проводити нарахування та поновити виплати належних ОСОБА_2 посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, як такому, що вважається зниклим безвісти, щомісяця з 26.06.2024 до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім або оголошення померлим, матері - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на рахунок в АТ "Ощадбанк", а також виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до пункту 1 розділу XXIV, пункту 1, 2 розділу XXX "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача скористалась правом на подання письмових пояснень та 18.12.2024 подала свої письмові пояснення, де зазначає, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.07.2024 року звернулася мама безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 з проханням направити на адресу військової частини НОМЕР_1 документи для отримання грошового забезпечення її сина. Супровідний лист за вих.№01-1/4073 04.07.2024 року та пакет документів були надіслані через засоби «СЕДО» до військової частини НОМЕР_1 , 06.07.2024р. військовою частиною документи отримано за вх.№1335/780. В телефонному режимі представник ВЧ НОМЕР_1 повідомив, що наказ про нарахування грошового забезпечення сім`ї безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 виданий, але на даний час відсутнє фінансування.
		2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
		Позовна заява подана до суду 14.11.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 14.11.2024.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
		Ухвалою від 18.11.2024 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановити позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме шляхом подання позивачем заяви із обґрунтуванням та доказами наявності передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або подання позивачем до суду оригіналу платіжного документа про сплату позивачем за подання позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду судового збору та доказів надсилання позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.
		22.11.2024 на виконання ухвали суду від 18.11.2024 позивач через свого представника подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви позовної заяви, якою усунув визначені вказаною ухвалою суду недоліки позовної заяви.
		Ухвалою від 25.11.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 26.12.2024 року відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача скористалась правом на подання письмових пояснень та 18.12.2024 подала свої письмові пояснення.
		Ухвалою від 18.02.2025 суд витребував у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази.
		24.02.2025 на виконання ухвали суду від 18.02.2025 відповідач звернувся з заявою про долучення витребуваних судом доказів.
		Позивач 24.02.2025 звернувся до суду з заявою, в якій повідомив, що в кінці січня 2025 року на рахунок позивача надійшли кошти від відповідача в розмірі 630000,00 грн, водночас від відповідача будь-яких повідомлень з приводу нарахування грошового забезпечення позивач не отримував.
		На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
		З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
		Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
		Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.05.1999.
		ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2024 №115 був зарахований до списків особового складу військової частини з 22.04.2024.
		В період з 23.04.2024 по 25.06.2024 ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 .
		Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2024 №01-1/3817 позивачу повідомлено, що її син ОСОБА_2 25.06.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		03.07.2024 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_2 . До заяви долучено: копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію паспорта ОСОБА_1 ; копію витягу про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію довідки з банку ОСОБА_1 ; копію витягу з реєстру досудових розслідувань.
		Заяву позивача від 03.07.2024 скеровано до командира ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2024 №01-1/4073.
		Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач не нарахував та не виплатив позивачу грошового забезпечення її безвісти зниклого сина. Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
		Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає у не виплаті позивачу грошового забезпечення сина - ОСОБА_2 , відповідно до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» з 25.06.2024.
		4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
		Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
		Статтею 17 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Частина 5 статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
		За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
		Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-XII).
		Абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		За приписами частини 6 статті 9 Закону №2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
		Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 9 Закону №2011-XII, виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державахабо зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
		Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
		Абзацом 11 частини 6 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.
		Суд зазначає, що в межах цієї справи спірним є питання не виплати позивачу грошового забезпечення її безвісти зниклого сина, на яке позивач має право з 25.06.2024, тобто з моменту визнання її сина безвісти зниклим.
		Так, згідно з частиною 6-1 статті 18 Закону №2011-XII членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.
		Відповідно абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується   у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884).
		Під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку №884).
		Пунктом 3 Порядку №884 встановлено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
		Пунктом 7 Порядку №884 передбачено, що виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 року. Зокрема право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця мають дружина (чоловік), а в разі її (його) відсутності - повнолітні діти, які проживають разом з нею (ним), або законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батьки військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
		Таким чином і частина 6 статті 9 Закону №2011-XII і пункт 7 Порядку №884 конкретизують коло осіб сім`ї військовослужбовця, які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема таке право мають батьки зниклого безвісти військовослужбовця.
		Як вбачається з матеріалів справи з виплатою грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 звернулась його матір (позивач), оскільки дружини чи дітей у ОСОБА_2 немає, окрім того в суду відсутні докази того, що на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 претендують інші особи, окрім його матері ОСОБА_1 .
		Згідно п. 5 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
		До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
		Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.
		Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
		Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв`язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
		07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
		Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
		Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку №260).
		Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за безвісно відсутнім військовослужбовцем зберігаються виплати грошового забезпечення в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Така виплата грошового забезпечення здійснюється з дня зникнення військовослужбовця безвісти членам його сім`ї за їх заявою на ім`я командира військової частини. У свою чергу, командир військової частини розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
		Суд встановив, що син позивача ОСОБА_2 25.06.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, про що було повідомлено позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач звернулась 03.07.2024 через ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою до командира ВЧ НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_2 , з долученими до неї документами.
		Станом на дату звернення до суду з цим позовом (14.11.2024) позивач не отримала відповіді від відповідача щодо задоволення або відмови в задоволенні її заяви про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_2 , що і стало підставою для звернення позивача до суду з таким позовом.
		В ході розгляду цієї справи суд встановив, що 18.11.2024 №329 командир військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) виніс наказ, яким вирішив проводити нарахування та поновити виплати належних ОСОБА_2 посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, як такому, що вважається зниклим безвісти, щомісяця з 26 червня 2024 року до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім або оголошення померлим, матері - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на рахунок в АТ "Ощадбанк", а також вирішено виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до пункту 1 розділу XXIV, пункту 1, 2 розділу XXX "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
		Як вбачається з наданої відповідачем на виконання ухвали суду від 18.02.2025 довідки про доходи ОСОБА_2 від 19.02.2025 №289, з квітня по грудень 2024 року ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення в загальній сумі 1044366,89 грн. 
		Водночас, суд враховує, що відповідачем не надано доказів того, що вказане грошове забезпечення ОСОБА_2 виплачено для позивача в нарахованому за 2024 рік розмірі 1044366,89 грн. Водночас позивач у заяві від 24.02.2025 повідомила для суду про те, що в кінці січня 2025 року на її рахунок дійсно надійшли грошові кошти від відповідача, однак в сумі 630000,00 грн, що є значно меншою від нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_2 згідно довідки відповідача від 19.02.2025 №289.
		Отже, в даній справі судом встановлено, що відповідач в ході опрацювання поданих позивачем документів для виплати грошового забезпечення її зниклого безвісти сина прийняв відповідне рішення про поновлення виплати належних ОСОБА_2 сум грошового забезпечення, як такому, що вважається зниклим безвісти, щомісяця з 26 червня 2024 року до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім або оголошення померлим, матері - ОСОБА_1 .
		Однак, суд також встановив і те, що відповідач виплатив позивачу грошове забезпечення її сина не в повному обсязі, а відтак, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача виплачувати позивачу грошове забезпечення сина - ОСОБА_2 , відповідно до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
		Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За наведених вище обставин, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими, відтак позов підлягає задоволенню частково, з мотивів викладених вище.
		5. Розподіл судових витрат.
		З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача та зобов`язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення сина її ОСОБА_2 відповідно до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення її сина ОСОБА_2 , відповідно до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» з урахуванням раніше виплачених сум.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_4 понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ); 
		Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ). 
		 
		         Суддя                                                                                  Олександр МАКСИМЧУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...