Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1462/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/650/234/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024230000000280

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/1462/24
		провадження № 1-кп/650/234/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		26 лютого 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 12024230000000280 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Маріуполя Донецької області, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим РВ м. Маріуполя, паспорта громадянина РФ: серія НОМЕР_2 , «СНИЛС»: НОМЕР_3 , раніше не судимого, так званого заступника «коменданта» - начальника «гарнізону» російських окупаційних військ невстановленого слідством військового підрозділу (формування) зс рф,
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 438 КК України,
		 
		встановив:
		 
		З 19 лютого 2014 року представниками рф розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року рф оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс рф представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час. 
		Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		Датою початку тимчасової окупації рф окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими рф з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими рф (у тому числі окупаційною адміністрацією рф) починаючи з 7 квітня 2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
		Надалі, 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. 
		З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї 
		ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії російської федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф) та ін.)».
		Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією рф проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		Водночас, відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, учасниками якої є, зокрема, Україна та російська федерація (далі за текстом - Конвенція), сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто «horsdecombat» унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:
		a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		b) захоплення заручників;
		c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;
		d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні (стаття 3 Конвенції).
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		З урахуванням положень стосовно здоров`я, віку та статі, сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань.
		Статтею 29 Конвенції передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		У силу положень ст. 31 Конвенції жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Згідно зі ст. 32 Конвенції Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. 
		Згідно із ст. 147 Конвенції серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно. 
		Статтею 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року (далі за текстом - Протокол І або Додатковий протокол І) передбачено, що збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.
		Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який ідеться у статті 33 Третьої конвенції, є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
		Статтею 44 Додаткового протоколу І передбачено, що для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов`язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв`язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях він відкрито носить свою зброю.
		Крім того, статтею 51 Додаткового протоколу І визначено, що цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм.
		Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях.
		Заборонено напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій.
		Будь-яке порушення цих заборон не звільняє сторони, що перебувають у воєнному конфлікті, від їх правових зобов`язань щодо цивільного населення й цивільних осіб, у тому числі від зобов`язань вживати запобіжних заходів, передбачених у статті 57.
		Крім того, статтею 75 Додаткового протоколу І встановлено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Женевськими Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб.
		Поряд з цим згідно ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу І заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: a.1) вбивство; a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні.
		З квітня 2022 року з метою досягнення основної мети щодо широкомасштабних нападів на цивільне населення, невстановленими досудовим розслідуванням військовими рф та представниками інших силових структур, за підтримки вищого керівництва рф, в захоплених приміщеннях державних органів і установ, а також санаторно-оздоровчих закладах Херсонської області, у тому числі у смт Лазурне, Скадовського району, організовано місця для нелегального ув`язнення, катування та жорстокого поводження з цивільними особами, вчинення іншого фізичного і психологічного тиску з метою одержання інформації про проукраїнських активістів, противників окупаційної влади та подальшого схилення вищевказаних осіб до співпраці з державою - агресором.
		Так, у період з березня по квітень місяць 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) невстановлені військовослужбовці регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , захопили та встановили свій контроль над приміщенням території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», що не було обумовлено воєнною необхідністю, а здійснено виключно з метою нелегального ув`язнення, застосування фізичного насильства та катування цивільного населення Херсонської області для отримання відомостей, що цікавили окупаційну владу та військових рф.
		У подальшому, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше квітня 2022 року, невстановлені особи з числа керівного складу збройних формувань, силових структур, органів окупаційної влади російської федерації залучили до реалізації спільного плану громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зайняв посаду заступника так званого «коменданта» - начальника «гарнізону» російських окупаційних військ - невстановленого слідством військового підрозділу (формування), зс рф та розмістився на території санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_2 .
		У квітні та липні місяці 2022 року громадянин України ОСОБА_7 , займаючи вище вказану посаду та перебуваючи на тимчасово окупованій військами рф адміністративній території Скадовського району Херсонської області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння обставин, які вказують на існування збройного конфлікту між Україною та рф, діючи умисно, спільно та за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі зброю, будучи одягнутим у формений одяг зс рф, брав участь у проведенні обшуків житла, а також віддавав невстановленим досудовим розслідуванням підпорядкованим особам накази на нелегальне ув`язнення та жорстоке поводження з цивільними особами з числа місцевих мешканців. Потерпілих незаконно утримували в захопленій будівлі санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» у АДРЕСА_9, де відносно них застосовувалось фізичне та психологічне насильство, що є порушенням положень ст.ст. 27, 31, 32, 79, 147 Конвенції, ст.ст. 11, 75 Додаткового протоколу І.
		Тобто, ОСОБА_7 брав безпосередню участь в актах збройної агресії на території Скадовського району Херсонської області, а тому відповідно до ст. ст. 43, 44 Додаткового протоколу І мав статус комбатанта і був зобов`язаний додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів.
		Так, 06.04.2022 у ранковий час доби (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст. ст. 51, 75 Додаткового протоколу І та ст. ст. 27, 32 Конвенції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, умисно, переслідуючи прямий умисел, спрямований на позбавлення волі особи та подальше її нелегальне ув`язнення, віддав в усній формі наказ підпорядкованим йому невстановленим в ході досудового розслідування особам з числа військовослужбовців рф у кількості не менше 3 осіб (точна кількість у ході досудового розслідування не встановлена), озброєних вогнепальною автоматичною зброєю, на обшук житла потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його подальше затримання. 
		На виконання наказу ОСОБА_7 вказані особи без складання процесуальних документів провели обшук будинку та прилеглої території, після чого, демонструючи вогнепальну автоматичну зброю, із застосуванням фізичного насильства у вигляді нанесення численних хаотичних ударів руками та ногами по голові, ногам, грудній клітині, а також одного удару прикладом автомату по голові, затримали потерпілого ОСОБА_8 , одягнувши на руки кайданки та наволочку на голову, на яку в подальшому надягли поліетиленовий пакет таким чином, щоб закривала очі та унеможливлювало вільне дихання останнього. ОСОБА_7 був присутнім під час затримання ОСОБА_8 , виконував функцію командира, якому підпорядковувались особи, які здійснювали затримання та побиття потерпілого.
		Відразу після затримання, потерпілого проти його волі на вантажному автомобілі (марка та модель не встановлені) доставлено до захопленої будівлі санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де останнього нелегально ув`язнили на період часу з 10:00 до 17:00 години 06.04.2022 у приміщенні, яке не пристосоване для утримання людей.
		06.04.2022 у невстановлений час, у період утримання ОСОБА_8 в одному з підвальних приміщень санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 », двоє невстановлених військовослужбовців рф з позивними « ОСОБА_9 » та «ОСОБА_21», у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I, реалізуючи раніше виниклий єдиний умисел, під приводом незгоди з проукраїнською позицією потерпілого, здійснили посягання на фізичну недоторканність останнього шляхом нанесення чисельних ударів в область голови та живота спеціально пристосованими предметами для спричинення тілесних ушкоджень та завдання болю та страждання. Так, військовий рф з позивним « ОСОБА_9 », тримаючи штик-ніж у руці, здійснив два тичкових удари в область лівого стегна ОСОБА_8 , при цьому здійснивши обертальні рухи клинка у рані, чим наніс два проникаючих поранення останньому, де з плином часу залишились відповідні рубці. У подальшому, ці особи вищезазначеним штик-ножом відрізали частину лівого вуха потерпілого, що призвело до непоправного знівечення зовнішності, тим самим завдаючи нестерпного болю та страждань.
		Під час нелегального ув`язнення медична допомога потерпілому ОСОБА_8 не надавалась, він перебував в умовах, які загрожували його життю та здоров`ю, але не мав можливості вільно залишити місце утримання, тобто його змушували діяти проти своєї волі, що є порушенням пункту «а» ст. 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою та ст. 75 Додаткового протоколу І в частині заборони насильства над життям, здоров`ям і фізичним станом особи, катування.
		06.04.2022 близько 17.00 години потерпілого ОСОБА_8 звільнено з місця несвободи без надання будь-яких пояснень шляхом виведення за територію санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Наприкінці липня 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 в порушення вимог ст. ст. 51, 75 Додаткового протоколу І та ст. ст. 27, 32 Конвенції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, умисно, переслідуючи прямий умисел, спрямований на позбавлення волі особи та подальше її нелегальне ув`язнення, віддав в усній формі наказ підпорядкованим йому невстановленим в ході досудового розслідування особам з числа військовослужбовців рф у кількості не менше 14 осіб (точна кількість у ході досудового розслідування не встановлена), озброєних вогнепальною автоматичною зброєю, на обшук житла потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та його подальше затримання. 
		На виконання наказу ОСОБА_7 вказані особи без складання процесуальних документів провели обшук будинку та прилеглої території, після чого, демонструючи вогнепальну автоматичну зброю, шляхом заламування рук за спину затримали потерпілого ОСОБА_10 , одягнувши поліетиленовий пакет на голову таким чином, щоб закривав очі. Потім потерпілого помістили на підлогу автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter» (інші ідентифікуючі ознаки не встановлені), де невстановлена особа нанесла два удари ногою в область голови останнього. ОСОБА_7 був присутнім під час затримання ОСОБА_10 , виконував функцію командира, якому підпорядковувались особи, які здійснювали затримання та побиття потерпілого.
		Після затримання, потерпілого проти його волі на вказаному автомобілі доставлено до захопленої будівлі санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2, де останнього нелегально ув`язнили на період часу з 12:00 до вечора того ж дня у приміщенні, яке не пристосоване для утримання людей.
		У період нелегального ув`язнення ОСОБА_10 в одному з підвальних приміщень санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_7 проводив допит потерпілого та не отримавши бажаних відповідей, продовжуючи реалізацію раніше виниклого умислу, у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I, надав усний наказ двом невстановленим військовослужбовцям рф, присутнім у вказаному місці, на побиття ОСОБА_10 . 
		На виконання наказу ОСОБА_7 вказані особи впродовж 30 хвилин безперервно спричиняли потерпілому тілесні ушкодження шляхом нанесення хаотичних ударів руками та ногами в область голови, тулубу, руки. Після цього, один із двох невстановлених військовослужбовців рф, шляхом стиснення рук на шиї ОСОБА_10 почав душити останнього, перекриваючи доступ повітря, від чого потерпілий втратив свідомість. 
		Під час утримання медична допомога потерпілому ОСОБА_10 не надавалась, він перебував в умовах, які загрожували його життю та здоров`ю, але не мав можливості вільно залишити місце утримання, тобто його змушували діяти проти своєї волі, що є порушенням пункту «а» ст. 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою та ст. 75 Додаткового протоколу І в частині заборони насильства над життям, здоров`ям і фізичним станом особи, катування.
		Того ж дня надвечір (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) потерпілого ОСОБА_10 звільнено з місця несвободи без надання будь-яких пояснень шляхом виведення за територію санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Затримані особи у складі Збройних Сил чи інших збройних формувань України не перебували, жодної зброї не мали, участі у бойових діях не брали, тобто були особами, які підпадають під захист ст. 4 Конвенції, як громадяни України, котрі не беруть активної участі у бойових діях та опинились у ході окупації під владою сторони конфлікту (російської федерації).
		Отже, ОСОБА_7 віддав наказ підпорядкованим військовослужбовцям рф на жорстоке поводження з потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , що виразилось у нелюдському поводженні з ними (утриманні в приміщеннях, не пристосованих до перебування осіб, в антисанітарних умовах), завданні фізичних (побоїв і тілесних ушкоджень) страждань ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , а також на вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув`язненні вказаних цивільних осіб, які перебували під захистом, чим грубо порушив ст. ст. 27, 31, 32, 147 Конвенції, ст. 75 Додаткового протоколу І.
		Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування визначена за частиною другою статті 28, частиною першою статті 438 КК України, як віддання наказу на жорстоке поводження з цивільним населенням та про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
		На судовому засіданні прокурор підтримав висунуте обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченого зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків та потерпілих, та просив суд призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років. Також прокурор просив суд обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили, а початок строку відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання. 
		Стосовно встановлення особи обвинуваченого прокурор зазначив, що особа обвинуваченого ОСОБА_7 була встановлена на підставі достатніх доказів, які були зібрані в рамках досудового розслідування. Прокурор зазначив, що матеріали справи містять свідчення потерпілих, протоколи допитів та інші документи, які підтверджують участь обвинуваченого у вчиненні злочинів. Зокрема, були надані докази, які засвідчують, що саме ОСОБА_7 був присутній на місці події, а також інші факти, що свідчать про його причетність до скоєння злочинів. Таким чином, прокурор наполягав на тому, що особа обвинуваченого була встановлена належним чином, і його участь у злочинах підтверджується достатньою кількістю доказів.
		Захисник на судовому засіданні захисник просив суд ухвалити законний та обґрунтований вирок, а покарання обвинуваченому призначити у виді 8 років позбавлення волі.
		Обвинувачений на судове засідання не з`явився, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 березня 2024 року у справі № 487/2054/24 проведено у спеціальному порядку, а судовий розгляд справи здійснений у спеціальному судовому провадженні, за його відсутності, відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2024 року, у зв`язку з чим суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом в ході здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.
		Оскільки АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, та відсутня можливість виконати вимоги Кримінального процесуального кодексу України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території зазначеної держави, судом впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченого до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з їх змістом.
		Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачений до суду не з`являвся та не був до нього доставлений, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
		З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачений мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаними із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого, який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за їх відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, а обставини причетності останнього до інкримінованого йому кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника.
		Стороною обвинувачення у цьому провадженні для доведення вини ОСОБА_7 були надані, а судом досліджені такі письмові докази та процесуальні документи.
		Протокол тимчасового доступу до документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю від 03 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2023 року здійснив тимчасовий доступ до інформації, що знаходиться у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» та містить охоронювану законом таємницю. Доступ було здійснено у період з 3 години 40 хвилин до 3 години 45 хвилин у приміщенні ТОВ «Лайфселл» у місті Київ, за адресою: місто Київ, Солом`янська площа. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий у приміщенні ПрАТ «ВФ Україна», ознайомився із інформацією телекомунікаційних мереж ПрАТ «ВФ Україна» щодо зв`язку абонентів, наданих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання. Доступ здійснено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202210000000199. За результатами тимчасового доступу отримано відповідну інформацію у встановленому порядку. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий у приміщенні ПрАТ «Київстар», ознайомився із інформацією телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» щодо зв`язку абонентів, наданих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання. Доступ здійснено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202210000000199. За результатами тимчасового доступу отримано відповідну інформацію у встановленому порядку. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий у приміщенні ПрАТ «ВФ Україна», ознайомився із інформацією телекомунікаційних мереж ПрАТ «ВФ Україна» щодо зв`язку абонентів, наданих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання. Доступ здійснено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202210000000199. За результатами тимчасового доступу отримано відповідну інформацію у встановленому порядку. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий у приміщенні ПрАТ «Київстар», ознайомився із інформацією телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» щодо зв`язку абонентів, наданих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання. Доступ здійснено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202210000000199. За результатами тимчасового доступу отримано відповідну інформацію у встановленому порядку. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий у приміщенні ТОВ «Лайфселл», ознайомився із інформацією телекомунікаційних мереж ТОВ «Лайфселл» щодо зв`язку абонентів, наданих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання. Доступ здійснено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202210000000199. За результатами доступу було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до вимог ухвал суду, про що складено відповідний опис речей і документів, а отриману інформацію збережено в електронному вигляді на CD-R носієві.
		Лист на опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій від 04 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, що пов`язане із військовими злочинами в місті Херсоні під час його тимчасової окупації. У ході оперативно-розшукових заходів було проведено радіорозвідку та аналіз інформації операторів мобільного зв`язку щодо визначення базових станцій, що покривають територію санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» в селищі Лазурне Херсонської області. На підставі отриманих даних слідчий відділ СУ ГУНП в Херсонській області звернувся з проханням надати деталізацію абонентських номерів, які найчастіше фіксувалися в зоні дії зазначених базових станцій у період з 00 години 00 хвилин 6 квітня 2022 року до 23 години 59 хвилин 10 квітня 2022 року. До листа додано оптичні диски з інформацією, отриманою від операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «Лайфселл».
		Лист на опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій від 04 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, пов`язане з воєнними злочинами, вчиненими під час тимчасової окупації міста Херсона. У ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що у період з 24 лютого 2022 року на території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» в селищі Лазурне Херсонської області незаконно утримувалися та піддавалися катуванням цивільні особи. Встановлено мобільні номери, що найчастіше фіксувалися в зоні дії базових станцій, що покривали цю територію. На підставі отриманих даних слідчий відділ СУ ГУНП в Херсонській області звернувся з проханням провести аналіз та встановити: Чи перебували зазначені абоненти у зоні дії базових станцій за адресою: селище Лазурне, вулиця Причальна, 5 у період з 24 лютого 2022 року до 30 травня 2022 року. Інтенсивність з`єднань між визначеними номерами у цей період. Абонентів, що взаємодіяли із встановленими номерами. До листа додано оптичні диски з інформацією, отриманою від операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна».
		Довідка аналізу з`єднання абонентських мобільних номерів по кримінальному провадженню № 1202210000000199, відповідно до якої вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, пов`язане з воєнними злочинами під час тимчасової окупації міста Херсона. У ході розслідування встановлено, що у період з 24 лютого 2022 року на території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» в селищі Лазурне Херсонської області незаконно утримувалися та піддавалися катуванням цивільні особи. Проведено аналіз інформації від операторів мобільного зв`язку щодо визначення базових станцій, що обслуговували цю територію, та встановлення мобільних номерів, які найчастіше перебували у їх зоні дії. За результатами аналізу встановлено перелік мобільних номерів, що найчастіше фіксувалися у зоні дії базових станцій у період з 24 лютого 2022 року до 30 травня 2022 року. 
		Довідка аналізу з`єднання абонентських мобільних номерів по кримінальному провадженню № 1202210000000199, відповідно до якої вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, пов`язане з воєнними злочинами під час тимчасової окупації міста Херсона. За результатами оперативно-розшукових заходів встановлено, що у період з 24 лютого 2022 року на території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» в селищі Лазурне Херсонської області незаконно утримувалися та піддавалися катуванням цивільні особи. Проведено аналіз інформації від операторів мобільного зв`язку щодо визначення базових станцій, що обслуговували цю територію, та встановлення мобільних номерів, які найчастіше перебували у їх зоні дії. Отримані результати підтверджують фіксацію певних мобільних номерів у зоні дії базових станцій у зазначений період. Окрім того, встановлено інтенсивність з`єднань між певними номерами, що може свідчити про взаємодію між особами у цей період. 
		Лист на опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій від 17 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що Відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, що стосується воєнних злочинів, учинених під час тимчасової окупації селища Лазурне Скадовського району Херсонської області. На підставі попередньо отриманої інформації щодо аналізу з`єднань абонентських мобільних номерів слідчий відділ звернувся з проханням надати додаткову інформацію щодо роботи мобільного номера НОМЕР_4 , а саме схематичні з`єднання з іншими абонентами у зазначені періоди, які можуть свідчити про причетність до незаконного затримання та катувань місцевих жителів у санаторії «ІНФОРМАЦІЯ_3». Запитано деталізацію з`єднань у періоди: з 10:00 до 19:00 5 квітня 2022 року; з 10:00 до 22:00 10 квітня 2022 року; з 17:00 до 14:00 12 квітня 2022 року. Також запитано інформацію щодо роботи базової станції, яка обслуговувала цей мобільний номер у зазначені періоди.
		Довідка аналізу з`єднання абонентських мобільних номерів по кримінальному провадженню № 1202210000000199, відповідно до якої вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, пов`язане з воєнними злочинами під час тимчасової окупації селища Лазурне Скадовського району Херсонської області. За результатами аналізу інформації, отриманої від операторів мобільного зв`язку, встановлено, що мобільний номер НОМЕР_4 у період з 04 квітня 2022 року до 12 квітня 2022 року було зафіксовано у зоні дії базових станцій, які обслуговували територію санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», де утримувалися та піддавалися катуванням місцеві мешканці. Встановлено з`єднання абонентського номера у зазначений період, зокрема: 4 квітня 2022 року - з 10:30 до 01:00 наступного дня; 10 квітня 2022 року - з 09:00 до 17:00; 12 квітня 2022 року - з 17:00 до 14:00 наступного дня. Інформація про з`єднання абонента виявлена на оптичних дисках операторів мобільного зв`язку, зафіксовані точні місця та часи активності номеру.
		Доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статті 40 КПК України від 17 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, встановлено, що у період з 24 лютого 2022 року на території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» незаконно утримувалися та піддавалися катуванням місцеві мешканці. Проведено аналіз інформації від операторів мобільного зв`язку, за результатами якого встановлено мобільні номери, що найчастіше перебували у зоні дії базових станцій у зазначений період. У зв`язку з цим доручено провести додаткові слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення власників визначених мобільних номерів, їх можливу причетність до скоєння воєнних злочинів та їхні можливі зв`язки з іншими абонентами, що фіксувалися у зоні дії базових станцій на території санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Рапорт від 09 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що на виконання доручення слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області у кримінальному провадженні № 1202210000000199 за частиною першою статті 438 КК України, що стосується воєнних злочинів під час тимчасової окупації селища Лазурне Скадовського району Херсонської області, проведено заходи щодо встановлення власників мобільних телефонів, які найчастіше перебували у зоні дії базових станцій, що обслуговували територію санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», де незаконно утримувалися та піддавалися катуванням місцеві мешканці. У результаті проведеної роботи встановлено власників відповідних мобільних телефонів, про що надано відповідні дані, включаючи ідентифікаційні відомості та фотографії.
		Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 27 лютого 2024 року, відповідно до якої вбачається, що: виділено з матеріалів кримінального провадження № 1202210000000199 від 23 квітня 2022 року матеріали досудового розслідування за частиною другою статті 28, частиною першою статті 438 КК України в окреме кримінальне провадження № 1202432000000280. 
		Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 18 березня 2024 року, відповідно до якої вбачається, що: виділено з матеріалів кримінального провадження № 1202210000000199 від 23 квітня 2022 року матеріали досудового розслідування за частиною другою статті 28, частиною першою статті 438 КК України в окреме кримінальне провадження № 1202432000000280.
		Виписка з історії хвороби № 3031/1558, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Білоцерківської ЦРЛ» МВСР з 01 червня по 9 червня 2023 року з діагнозом - пупочна грижа. Операція: 01 червня 2023 року
		Виписка з історії хвороби № 2198/1117 та Медична карта амбулаторного хворого, відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Білоцерківської ЦРЛ» МВСР з 20 квітня по 26 квітня 2023 року з діагнозом - двобічна пахова грижа.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 липня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 на одному із представлених фотознімків, а саме на фото № 4 впізнав особу як військового рф з позивним « ОСОБА_11 », який надавав наказ на його утримання та побиття 06 квітня 2022 року, та який близько 17.00 год. біля воріт пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_3» 06 квітня 2022 року зняв з нього кайданки. До протоколу додано довідку із зазначенням номерів фотознімків, де вказано, що на фото № 4 зображено ОСОБА_7 , а на інших фото зображені сторонні особи. На судовому засіданні також буд досліджений відеозапис вказаної слідчої дії збережений на DVD-R носієві, доданому до протоколу.
		Висновок експерта №199 від 18 липня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 , 1963 року народження, знайдені наступні ушкодження: рубець у високій ділянці зліва над лівою вушною раковиною. Рубець є наслідком загоєння рани. Встановити механізм виникнення вищезазначеного ушкодження та його давність неможливо. Не визначено можливість виникнення його у строк, вказаний у постанові на обстеження. Дане ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше ніж шість днів. Відповідь на питання 2.4 (Чи вплинуло побиття ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на загальний стан його здоров`я?) не входить до компетенції судово-медичного експерта районного рівня.
		Висновок експерта №168/д від 13 березня 2024 року, відповідно до якого вбачається, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 та вивчені медичних документів на його ім`я, знайдені наступні ушкодження: рубці в правій скроневій області та на лівому стегні. Дані рубці виникли внаслідок загоєння ран, які могли бути спричинені гострим (гострими) предметами в строк та при обставинах указаних у постанові та протоколі допиту потерпілого від 30 липня 2023 року. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно з пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року - тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день)). Перебування на лікуванні ОСОБА_8 пов`язане з його захворюванням "Двобічні пахові грижі" та "Пупочна грижа" і тому, згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, не може враховуватись при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Відповідь на питання №3 (Чи могли отримані тілесні ушкодження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в подальшому вплинути на загальний стан здоров`я потерпілого, та чи перебувають у причинному зв`язку з вказаними потерпілим подіями?) постанови входить в компетенцію комісійної судово-медичної експертизи.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 червня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що свідок ОСОБА_12 на одному із представлених фотознімків, а саме на фото № 4 впізнала особу як військового рф, якого називали «ОСОБА_11», який забирав її чоловіка до підвалу. До протоколу додано довідку із зазначенням номерів фотознімків, де вказано, що на фото № 4 зображено ОСОБА_7 , а на інших фото зображені сторонні особи. На судовому засіданні також був досліджений відеозапис вказаної слідчої дії збережений на DVD-R носієві, доданому до протоколу.
		Протокол огляду предмета від 01 червня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що слідчий відділ СУ ГУНП у Херсонській області здійснив огляд цифрового носія інформації - картки пам`яті Micro SD HC 8 GB, наданої ОСОБА_12 . Під час огляду було виявлено папки та файли, зокрема, відеозаписи та скріншоти, що містять інформацію про діяльність осіб, які співпрацювали з окупаційною владою. Встановлено, що на відео невстановлена особа розповідає про збір даних про патріотично налаштованих громадян та їх переслідування. Також було виявлено текстові повідомлення, скріншоти із соціальних мереж, що можуть містити відомості про організацію роботи окупаційних адміністрацій. Відповідно до постанови про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 01 червня 2023 року слідчий визнав та долучив як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження № 1202210000000199 від 23.04.2022 року флеш-носій Micro SD HC 8 GB; MMB3R08GUACA-MG.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 листопада 2023 року, відповідно до якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 на одному із представлених фотознімків, а саме на фото № 4 впізнав особу з позивним « ОСОБА_11 », який на його думку був старшим серед військових рф, віддавав наказ на його затримання та проводив допит. До протоколу додано довідку із зазначенням номерів фотознімків, де вказано, що на фото № 4 зображено ОСОБА_7 , а на інших фото зображені сторонні особи. 
		Лист Державної прикордонної служби України від 15.07.2022 № 15/1/24з, відповідно до якої вбачається, що на підставі запиту щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 від 23.04.2022, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 438 КК України, військовою частиною НОМЕР_11 було проведено опрацювання інформації та надано дані щодо участі військовослужбовців рф у збройному конфлікті. Зокрема, встановлено, що на території тимчасово окупованої території АРК та Херсонської області з квітня 2022 року діють військові підрозділи рф відповідно до наданого переліку.
		Лист Державної прикордонної служби України, Військова частина НОМЕР_12 від 19.07.2022 № 15/1/263з, відповідно до якого вбачається, що за результатами опрацювання наданої інформації було отримано відомості, які можуть бути використані для ідентифікації осіб, що входять до складу військових формувань рф, що здійснювали бойові дії на тимчасово окупованій території Херсонської області. Зокрема, вказано, що наступ армії рф на цьому напрямку здійснювали військові частини «Південних збройних сил рф», які входять до складу 8-ї армії південного військового округу та ГДБ рф. Перераховано конкретні підрозділи та їхніх командирів. 
		Лист Державної міграційної служби України від 12.07.2023, відповідно до якого вбачається, що громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформив паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 06.04.2001 Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області. Відомості про виїзд з України та втрату громадянства не встановлено. Місце проживання ОСОБА_7 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Також у листі зазначено, що питання щодо припинення громадянства України відносно ОСОБА_7 органами Державної міграційної служби не ініціювалося, а відповідна інформація відсутня в обліках підрозділів ДМС України, крім територіальних органів у тимчасово окупованих регіонах.
		Рапорт від 16 червня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що на виконання доручення Херсонської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 1202210000000199 від 23 квітня 2022 року та № 1202223000004395 від 13 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, встановлено факти затримання у квітні та липні 2022 року в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області військовослужбовцями, представниками спецслужб рф та бойовиками незаконних збройних формувань патріотично налаштованих громадян України, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .. Зазначені особи піддавалися психологічному тиску, побиттю та катуванням, а також їх незаконно утримували у приміщеннях однієї з баз відпочинку в смт Лазурне. У ході розслідування встановлено особу, що фігурує у справі, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 06 квітня 2001 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області. Місце реєстрації: АДРЕСА_5 . Він також використовує паспорт рф та податковий номер, а його останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_6 .
		Лист Державної прикордонної служби України № 91-24953/18/23-Вих від 29 травня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що за результатами перевірки бази даних щодо перетину державного кордону України, в`їзду та виїзду осіб, громадянин України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26 травня 2018 року по 26 травня 2023 року не фіксувався в базі даних про перетин кордону або тимчасове перебування за його межами.
		Послужний список, Подання, фотокартки, Наказ Головного управління МВС України в Донецькій області № 223 о/с від 11 червня 2014 року, відповідно до яких вбачається, що прапорщик міліції ОСОБА_7 , інспектор патрульної служби взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної служби Маріупольського міського управління служив в органах внутрішніх справ України, з яких за власним бажанням за п. 63 "ж" був звільнений 11 червня 2014 року із зарахуванням у запас з постановкою на військовий облік.
		Лист слідчого управління ГУНП в Херсонській області від 04 липня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що в межах досудового розслідування встановлено можливу причетність ОСОБА_7 до злочинів, скоєних військовослужбовцями рф під час окупації смт. Лазурне. Вказано, що відповідно до рапорту ВПК в Херсонській області, ОСОБА_7 є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , має паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 06 квітня 2001 року Жовтневим РВ УМВС України в Донецькій області. Також міститься інформація про наявність у нього ідентифікаційного номера та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_6 . Згідно з даними ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_7 до 2014 року працював у правоохоронних органах, займав посаду інспектора патрульної служби в Маріупольському міському управлінні. Крім того, встановлено, що за відкритими даними мережі Інтернет ОСОБА_7 міг займати керівну посаду у псевдоорганах окупаційної адміністрації, а саме заступника начальника військово-комендантської служби рф. Він міг здійснювати контроль за незаконним військовим гарнізоном та перебував у АДРЕСА_2 . Слідчий просив надати відомості щодо військової частини, звання, періоду проходження служби та місця дислокації відповідних військових формувань рф.
		Відповідь військової частини НОМЕР_7 щодо інформації про ОСОБА_7 № 222/10Ф/5555 від 14 серпня 2023 року відповідно до якої вбачається, що військовою частиною НОМЕР_7 опрацьовано запит Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо надання інформації у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202210000000199 від 23 квітня 2022 року.
		За результатами опрацювання встановлено, що ОСОБА_7 (рос. ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , має громадянство України та рф. Йому видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорт громадянина рф серії НОМЕР_2 . В Україні зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 . В рф має реєстрацію в АДРЕСА_6 (статус проживання з 2017 року).
		Встановлено його ідентифікаційні номери в Україні та рф: ІПН України НОМЕР_10, ІПН рф НОМЕР_13, СНІЛС рф НОМЕР_14. Виявлено його телефонний номер НОМЕР_8 , профіль у соціальній мережі ІНФОРМАЦІЯ_10 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_8 
		В документі зазначено, що ймовірно ОСОБА_7 працював у правоохоронних органах рф з листопада 2018 року. Також встановлено, що номер телефону НОМЕР_8 було зафіксовано українськими мобільними операторами з 11 березня 2022 року в районі селища Білозерка та 21 березня 2022 року в районі міста Скадовськ Херсонської області.
		Документ містить копії фотографій із соціальних мереж, що підтверджують його зв`язки з силовими структурами рф, зокрема зображення медалі та публікації до "Дня поліції рф".
		У документі також містяться дані про дружину ОСОБА_7 - ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Встановлено її номер телефону НОМЕР_9 , електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_9 та профіль у соціальній мережі ІНФОРМАЦІЯ_11/. Крім того, в документі зазначено посилання на профіль матері ОСОБА_7 у соціальній мережі ІНФОРМАЦІЯ_12.
		Лист Міністерства закордонних справ України № 71/17-532/2-23131 від 19 лютого 2024 року, відповідно до якого вбачається, що згідно з реєстраційними базами відділу громадянства Департаменту консульської служби та за даними закордонних дипломатичних установ України (за винятком установ на території російської федерації) станом на 19 лютого 2024 року відсутня інформація про звернення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з клопотанням про вихід з громадянства України або подання заяви про втрату громадянства України.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08 серпня 2023 року, відповідно до якого вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2023 року було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів у приміщенні АТ КБ «ПриватБанк» у м. Миколаєві. Під час ознайомлення із документами встановлено, що зазначені у судовій ухвалі документи містять інформацію, яка є важливою для досудового розслідування.
		Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , подав заяву для відкриття рахунку в ПриватБанку. Він зазначив своє місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 . Як документ, що посвідчує особу, було вказано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 06 квітня 2001 року Жовтневим РВ Маріуполя. У документі містяться контактні дані, включаючи номер телефону, та підпис клієнта, що підтверджує згоду з умовами обслуговування в банку. Відповідні дані також містяться в Пам`ятці клієнта по депозитному вкладу та Заяві позичальника від 28 січня 2006 року.
		Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 31 серпня 2023 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 31 серпня 2023 року, відповідно до яких вбачається, що слідчим відділу СУ ГУНП в Херсонській області на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2023 року здійснено тимчасовий доступ до заяви про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06 квітня 2001 року, з якої вбачається, що йому видано паспорт серії НОМЕР_1 06 квітня 2001 року у м. Маріуполь. Також містяться службові відмітки про видачу документа та реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Під час дослідження вказаних доказів та процесуальних документів, які хоча не є доказами, але приймаються судом, як такі, що свідчать про дотримання вимог процесуального закону як щодо підстав розпочати досудове розслідування, так і дотримання вимог щодо його проведення, жодна із сторін не заявила про не дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.
		Також, на судовому засіданні були допитані потерпілі, які надали такі показання.
		Потерпілий ОСОБА_10 на судовому засіданні надав такі покази. До 24 лютого 2022 року він мешкав у смт. Лазурне, Скадовського району, Херсонської області, разом із батьками. З початком повномасштабного вторгнення залишався в селищі. Наприкінці липня 2022 року до його будинку приїхали військовослужбовці рф. На той момент він відлучився до магазину. Повернувшись, побачив біля двору автомобілі «УАЗ» із позначкою «Z» та білий «Mercedes Sprinter» без номерних знаків. Біля машин стояли озброєні військові у балаклавах. Потерпілого завели в будинок, де перебувало ще кілька військових. Серед них він запам`ятав чоловіка з позивним « ОСОБА_11 ». Він командував затриманням. Військові рф питали про місце зберігання «коктейлів Молотова» та ножів. Потерпілий зізнався, що виготовляв «коктейлі Молотова» в гаражі та закопав їх у городі. Вважає, що його видав ОСОБА_19 , мешканець смт. Лазурне, який співпрацював з окупаційною владою.
		Після обшуку, під час якого нічого не вилучили, йому на голову наділи пакет, заламали руки, кинули в автомобіль, поставили на коліна та двічі вдарили в голову. Доставили у невідоме місце, завели в підвал. Там військові почали бити його руками та ногами, завдаючи удари по тулубу, голові та спині.
		Один із військових тричі душив його через пакет на голові, після чого потерпілий знепритомнів. Прийшов до тями у тому ж приміщенні. Двох осіб, які його били, він впізнав би за фотографіями. Його вивели, наказали йти прямо і не озиратися. Він зрозумів, що перебував у підвалі санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3» в смт. Лазурне. Після повернення додому військові рф до нього не навідувалися, але, за словами батьків, у жовтні та грудні 2022 року вони двічі проводили обшуки, нічого не вилучали. 27 вересня 2022 року він залишив окуповану територію через с. Василівка Запорізької області, побоюючись за своє життя. Свідками його затримання були його батьки. Жодних документів щодо підстав затримання йому не надавали. Медичної допомоги після катувань він не отримував і до лікарів не звертався. Наказ на затримання та катування віддавав військовослужбовець зс рф з позивним « ОСОБА_11 » ОСОБА_7 . Потерпілий стверджує, що той особисто брав безпосередню участь у допитах, але не застосовував фізичної силу, лише наказував іншим військовим зс рф завдавати удари по різним частинам тіла та душити його під час катувань.
		Потерпілий ОСОБА_8 на судовому засіданні надав такі покази. 
		До початку повномасштабного вторгнення працював охоронцем у пансіонаті «Корабел» у смт. Лазурне, Херсонської області. Після окупації території рф офіційно був звільнений, але ще деякий час залишався на території пансіонату.
		06 квітня 2022 року близько 9:00 ранку до його будинку увірвалися троє озброєних військових рф у балаклавах. Один із них мав нашивку з прапором рф. Вони наказали його дружині вийти, а коли вона відмовилася, відштовхнули її. Самого ОСОБА_8 силою поклали на підлогу, надягли кайданки та почали бити руками, ногами й прикладом автомата. Після цього йому натягнули на голову наволочку, вивели на вулицю та закинули в кузов військового автомобіля.
		Його доставили до підвалу пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_3», де вже перебували інші затримані. Пізніше до них зайшли двоє військових, яких називали «ОСОБА_9» і «ОСОБА_21». Вони били його руками й ногами, завдаючи удари по голові, тулубу та животу. Один із них двічі вдарив його ножем у стегно, намагався різати вухо та вставити в нього шомпол автомата.
		Приблизно о 17:00 потерпілого разом з іншими затриманими вивели з підвалу. Саме тоді він знову побачив військового з позивним « ОСОБА_11 ». Під час його затримання саме цей чоловік віддавав накази військовим рф. Він же особисто був присутній при звільненні, підійшов до потерпілого, відстебнув з нього кайданки та наказав залишити територію пансіонату.
		За словами потерпілого, « ОСОБА_11 » відігравав ключову роль в утриманні та координації дій щодо полонених. Його називали «наглядачем» окупаційних сил, який мав повноваження керувати захопленими цивільними особами, а також приймав рішення щодо їхнього подальшого утримання або звільнення. Потерпілий зазначив, що чув про цю особу ще до затримання, адже місцеві мешканці знали його як людину, яка контролювала ситуацію в регіоні та причетна до переслідувань і залякувань.
		Після звільнення потерпілий самостійно повернувся додому, але через страх повторного затримання більшу частину часу ховався в полі. У вересні 2022 року разом із дружиною виїхав на підконтрольну Україні територію через с. Василівку Запорізької області.
		Через побиття отримав численні травми, включаючи переломи ребер та грижі, що потребували подальшого лікування. До лікарні під час окупації не звертався з міркувань безпеки, а вже після виїзду пройшов медичне обстеження, що підтвердило отримані тілесні ушкодження. Він упевнений, що саме дії «ОСОБА_11» стали визначальними в його затриманні, побитті та подальшому незаконному утриманні. Потерпілий зможе впізнати « ОСОБА_11 » за фото та описав його зовнішність: чоловік невисокого зросту, худорлявої статури, мав борідку, коротке темне волосся, характерні риси обличчя.
		Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок, зі змісту показів якого вбачається причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Так, свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 06 квітня 2022 року приблизно о 9:00 ранку в її будинок у с. Новософіївка увірвалися озброєні військові рф у балаклавах і камуфляжній формі. Один із них мав на рукаві нашивку з російським прапором, інші були без розпізнавальних знаків. Вони спрямували автомати на неї та її чоловіка ОСОБА_8 , який у той момент перебував у кімнаті. Свідок намагалася зупинити військових, стала між ними та чоловіком, вимагаючи пояснень. Один із військових, якого вона згодом ідентифікувала як «ОСОБА_11», не відповідав на її запитання, однак його реакція та поведінка вказували на те, що він був старшим серед військових і керував їхніми діями. Свідок звернула увагу, що саме він, після її слів, дав команду припинити побиття чоловіка. Військові поклали його на підлогу, зв`язали руки кайданками за спиною, били ногами в тулуб, а потім натягнули на голову наволочку синього кольору.
		Під час цих подій свідок вступила в розмову з «ОСОБА_11». Вона запитувала, чому її чоловіка затримують і що саме він зробив. У відповідь « ОСОБА_11 » не надав жодних пояснень щодо причин затримання, однак його реакція свідчила про те, що він був добре обізнаний із ситуацією. Свідок дійшла висновку, що він є уродженцем України, оскільки розмовляв російською мовою з характерним українським акцентом і згадував, що має родичів у Бердянську.
		Свідок підтвердила, що «ОСОБА_11» був присутній на подвір`ї під час затримання її чоловіка, а також віддавав вказівки підлеглим. Коли військові вийшли з будинку, свідок почула, як один із них звернувся до «ОСОБА_11» на ім`я.
		Свідок підтвердила, що зможе впізнати « ОСОБА_11 » за фотознімками, а також повідомила, що вже бачила його фото у публікаціях СБУ, де його ідентифікували як представника окупаційної влади. Також свідок зазначила, що після звільнення її чоловіка з полону він перебував у тяжкому фізичному та психологічному стані. Він розповів їй, що в підвалі пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_3» його катували двоє осіб із позивними « ОСОБА_9 » та «ОСОБА_21», які били його, завдавали ножові поранення та завдавали інших знущань.
		Після затримання чоловіка свідок намагалася дізнатися про його місцеперебування. Вона зверталася до старости села, яка повідомила, що «багатьох відпустили». Того ж дня, приблизно о 17:00, її чоловік повернувся додому на автомобілі місцевого жителя. Він мав численні тілесні ушкодження, включаючи переломи ребер, ножові поранення у стегно та пошкодження вуха.
		Свідок наголосила, що після цього інциденту вони з чоловіком тривалий час переховувалися та зрештою виїхали на підконтрольну територію України у вересні 2022 року. Після виїзду чоловік пройшов медичне обстеження, що підтвердило отримані ним тілесні ушкодження. Свідок підтвердила, що «ОСОБА_11» відігравав ключову роль у затриманні її чоловіка та координував дії військових. Вона наголосила, що його обличчя запам`ятала на все життя та зможе впізнати його на фотознімках.
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані обвинуваченому злочини було вчинено і останній є винним у їх вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаних діянь.
		Наявність в діях обвинуваченого прямого умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів, а саме на віддання наказу на жорстоке поводження з цивільним населенням та вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про обізнаність обвинуваченого щодо необхідності дотримання ним як військовослужбовцем законів та звичаїв війни стосовно цивільного населення, зокрема положень ст.ст. 27, 31, 32, 79, 147 Конвенції, ст. ст. 11, 75 Додаткового протоколу І, адже він безпосередньо забезпечував військову окупацію населеного пункту Скадовського району Херсонської області де на той час перебували потерпілі, тобто території України, брав участь в захопленні будівель органів місцевої та державної влади, військових об`єктів та органів правопорядку, діяв як військовослужбовець, який в силу своїх службових обов`язків повинен був знати та враховувати під час підготовки та під час ведення бою (виконання отриманого завдання) норми міжнародного гуманітарного права, які прямо забороняють чинити терор щодо цивільного населення, зокрема здійснювати жорстоке поводження з цивільним населенням.
		Крім того, суд поза розумнім сумнівом встановив, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за своєю поведінкою та обставинами життя на період вчинення злочинів відповідали усім критеріям цивільного населення, тобто вони не брали будь-якої участі в бойових діях, не виконували та не сприяли виконанню будь-яких бойових задач, в побуті використовували цивільний одяг, займалася цивільними справами, перебували в безпорадному стані викликаному відсутністю об`єктивної можливості чинити опір озброєним та спеціально підготовленим військовослужбовцям, які до того ж здійснювали контроль за переміщенням цивільного населення на території населеного пункту Скадовського району Херсонської області де на той час перебували потерпілі.
		За таких обставин, обвинувачений, який при цьому супроводжував свої дії погрозами та залякуванням потерпілих, використовуючи їх безпорадний стан та свою владу, на думку суду повністю усвідомлював злочинність своїх дій, діяв добровільно та повною мірою розумів наслідки, які вони тягнуть у виді кримінальної відповідальності на рівні міжнародного гуманітарного права.
		Що стосується особи обвинуваченого, то суд вважає її встановленою на підставі належних та допустимих доказів наведених вище, якими поза розумним сумнівом підтверджено його громадянство, національність, місце народження, місце навчання та спеціальність, звання, місце служби, засоби зв`язку. Відповідна інформація була отримана оперативним шляхом, у встановленому законом порядку.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище процесуальні документи та письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання потерпілих та свідка, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочинів на території населеного пункту Скадовського району Херсонської області де на той час перебували потерпілі діяли закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які обвинувачений грубо порушив та особисто віддавав накази на жорстоке поводження з цивільним населенням, що виключає ознаки, передбачені статтею 28 КК України, та про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, а отже такі його дії суд кваліфікує за частиною першою статті 438 КК України, як віддання наказу на жорстоке поводження з цивільним населенням та про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за частиною другою статті 28 КК України, за ознакою «вчинення за попередньою змовою групою осіб» суд не вбачає, з огляду на те, що віддання наказу та, відповідно, його виконання не є формою співучасті, оскільки наказ заснований на ієрархічно обумовленому обов`язку підлеглого виконати наказ, а не спільній волі співучасників вчинити певний злочин. Таким чином, у випадку віддання наказу військовий командир (начальник) не є підбурювачем чи організатором злочину, а підлягає кримінальній відповідальності як виконавець на підставі частини першої статті 438 КК України за відповідною формою об`єктивної сторони. 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої, другої статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3 частини першої статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини шостої статті 12 КК України та санкції частини першої статті 438 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
		Отже, при визначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінальних правопорушень, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про особу винного, який є військовослужбовцем та громадянином України.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України суд не встановив.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України суд не встановив.
		Вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою суд не може визнати обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, оскільки, як суд вже зазначав, віддання наказу та його виконання не є формою співучасті, адже наказ ґрунтується на ієрархічно обумовленому обов`язку підлеглого виконати наказ, а не на спільній волі співучасників вчинити злочин.
		З огляду на викладене, суд призначає обвинуваченому покарання відповідно до меж санкції статті 438 КК України, враховуючи тяжкість злочину та суспільну небезпеку його діянь, але без додаткового обтяження покарання цією обставиною та в межах визначеної судом кваліфікації дій обвинуваченого.
		Зважаючи на те, що обвинувачений, як громадянин України, вчинив особливо тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у спричиненні шкоди цивільному населенню, а також враховуючи негативні наслідки вказаного злочину, які виявились у завданні суттєвої шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілих, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, його переховування та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк - дванадцять років.
		Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
		Із вказаних обставин суд також не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 березня 2024 року у справі № 487/2054/24 стосовно обвинуваченого, за його відсутності, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без зазначення строку дії такої ухвали.
		Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченому покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останнього на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.
		Речові докази слід залишити в матеріалах справи. Судові витрати у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовані.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 438 КК України та призначити йому покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речовий доказ у виді флеш-носія Micro SD HC 8 GB; MMB3R08GUACA-MG - залишити в матеріалах справи.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику, потерпілим, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьої статті 323 і статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:                          ________________                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...