Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/20577/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: К/990/48662/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 520/20577/23
		адміністративне провадження № К/990/48662/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Жигилія С. П. (суддя-доповідач), Перцової Т. С., Макаренко Я. М., у справі № 520/20577/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ-ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ-ДНІПРО» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
		Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 01 серпня 2024 року адміністративний позов задовольнив частково.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області направило до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		Головне управління ДПС у Харківській області 31 жовтня 2024 року повторно направило до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою від 06 листопада 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження. 
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: 
		Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін. 
		Верховний Суд ухвалою від 06 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
		Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, про відкриття касаційного провадження у справі повідомлений належним чином.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
		Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
		За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головного управління ДПС у Харківській області подало 13 серпня 2024 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		У подальшому скаржник 31 жовтня 2024 року звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому строк на апеляційне оскарження на момент повторного подання апеляційної скарги вже був пропущений.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та повернення повторно поданої апеляційної скарги з огляду на таке.
		По-перше, як було зазначено вище, законодавство не забороняє повторно звертатися з апеляцією, однак повторне звернення з тією самою апеляційною скаргою без усунення її недоліків не демонструє сумлінне ставлення апелянта до реалізації власних процесуальних прав. У межах цієї справи Головне управління ДПС у Харківській області, маючи достатній строк та додатковий час, наданий у зв`язку з продовженням судом строку для усунення недоліків, не виконало обов`язкові процесуальні вимоги. Зокрема, судовий збір так і не був сплачений, а жодних належних та допустимих доказів, що об`єктивно унеможливлювали чи суттєво утруднювали виконання цієї вимоги, не подано.
		По-друге, тільки самого факту повторного звернення з апеляційною скаргою у розумний строк недостатньо, адже необхідно також і усунути всі недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, але такої умови податковий орган не виконав.
		Отже, повторне звернення Головного управління ДПС у Харківській області з апеляційною скаргою, яка так само, як і попередньо подана апеляційна скарга, містила аналогічні недоліки, свідчить про відсутність сумлінного ставлення до використання права на апеляційне оскарження та не є підставою для поновлення пропущеного строку. Доводи скаржника щодо необхідності поновлення цього строку не підтверджені жодними доказами існування об`єктивних та непереборних обставин, що унеможливили чи ускладнили вчасне звернення до суду апеляційної інстанції.
		Верховний Суд наголошує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.
		У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
		Водночас, Головне управління ДПС у Харківській області ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з дати ухвалення рішення суду першої інстанції по день подання повторної апеляційної скарги дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.
		З огляду на викладене, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
		Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №  520/20577/23 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                                                                                      І. В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                                                                                                                              О. О. Шишов
		 
		                                                                                                    М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...