Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/10519/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: К/990/25375/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/10519/22
		адміністративне провадження № К/990/25375/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Білак М.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/10519/22
		за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області до Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «АВКУБІ ПЛЮС», про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (головуючий суддя Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року (головуючий суддя - Бітов А.І., судді: Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.),
		УСТАНОВИВ: 
		І. Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2022 року керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (далі - Міська рада) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (далі - Виконком, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АВКУБІ ПЛЮС», про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 01 лютого 2022 року №298 «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» (далі - спірне рішення).
		На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірним рішенням відповідача установлено тариф на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» у розмірі 3 103,43 грн за 1 Гкал (у тому числі ПДВ). Водночас розрахунок розміру тарифу здійснено всупереч вимогам статті 20 Закону України 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV) та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624 (далі - Порядок № 239), що призвело до завищення тарифу та створює негативні наслідки для місцевого бюджету у вигляді необґрунтованих видатків. 
		Прокурор вказує, що Подільська окружна прокуратура Одеської області зверталась до Міської ради з листом про необхідність вжиття заходів реагування шляхом скасування спірного рішення Виконкому, на який отримала відповідь про відсутність підстав для скасування цього рішення. З уваги на це прокурор уважає, що орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежним чином. Вказує, що частиною третьою статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» передбачено право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Вважаючи встановлений відповідачем тариф завищеним, керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 01 лютого 2022 року № 298.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
		Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи вказані рішення, виходили з того, що встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається. ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» відноситься до суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, та згідно із Законом № 2633-IV та Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, мало право звернення до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою про встановлення тарифів на теплову енергію із зазначенням економічного обґрунтування планових витрат. Рішення від 01 лютого 2022 року № 298 прийнято відповідачем з урахуванням економічно обґрунтованих товариством витрат на її виробництво, транспортування та постачання, що передбачено частиною чотирнадцятою статті 20 Закону № 2633-IV. З огляду на це суди дійшли висновку, що спірне рішення прийнято в межах чинного законодавства, оскільки встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається згідно вказаних норм законодавства. При цьому, скасування рішення та встановлення тарифу на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, як того вимагає позивач, може призвести до припинення теплопостачання закладів освіти та охорони здоров`я громади посеред опалювального сезону, що є недопустимим.
		ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
		Заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в повному обсязі.
		Касаційна скарга подана з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що обумовлено неправильним застосуванням норм матеріального права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду в подібних правовідносинах. Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вимог частин четвертої, п`ятої та одинадцятої статті 20 Закону № 2633-IV у взаємозв`язку з пунктом 7 Порядку № 239 та додатку 44 до цього Порядку. Вважає необхідним формування Верховним Судом висновку, що тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, встановлюються відповідно до вимог частин четвертої, п`ятої та одинадцятої статті 20 Закону № 2633-IV у взаємозв`язку з пунктом 7 Порядку № 239 та додатку 44 до цього Порядку, визначення пріоритету норм четвертої, п`ятої та одинадцятої статті 20 Закону № 2633-IV над частиною п`ятнадцятою цієї статті у таких правовідносинах.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів: Уханенка С.А., Мацедонської В.Е. від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року №815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10 серпня 2023 року № 2512-К «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Верховного Суду», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 14 серпня 2023 року № 1347/0/78-23, визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/17988/23: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Єресько Л.О., Білак М.В.,
		Від ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» і Міської ради надійшли відзиви, у яких третя особа та відповідач просять касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Уважають, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що спірним рішення було затверджено економічно обґрунтований тариф на виробництво теплової енергії згідно з нормами та в порядку чинного законодавства. При цьому Міська рада у відзиві зауважує, що населені пункти територіальної громади не забезпечені природнім газопостачанням, а тому незатвердження тарифу, при відсутності альтернативних постачальників теплової енергії, тягнуло ризик залишення закладів освіти та охорони здоров`я без теплопостачання у зимовий період. Таким чином прокурор, звертаючись в інтересах держави до суду з цим позовом, не врахував інтереси Кодимської міської територіальної громади та її жителів.
		Ухвалою від 26 лютого 2025 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
		IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		Рішенням Виконкому від 01 лютого 2022 року № 298 встановлено ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» тариф на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій Кодимської міської територіальної громади, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету у розмірі 3 103,43 грн за 1 Гкал (у т.ч. ПДВ), разом з податком на додану вартість, за одну гігакалорію теплової енергії.
		Листом від 17 травня 2022 року № 61-1983ВИХ-22 Подільська окружна прокуратура Одеської області повідомила Міську раду про виявлені факти порушень законодавства при прийнятті Виконкомом рішення від 01 лютого 2022 року № 298 та про необхідність вжиття заходів реагування у межах наданих повноважень.
		Листом від 24 травня 2022 року № 03-17/1235 Міська рада повідомила керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, що рішення Виконкому від 01 лютого 2022 року №298 було прийнято відповідно до статті 20 Закону № 2633-IV та статті 15 Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007-VI), рекомендацій, викладених у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України від 23 січня 2022 року №7/10.2/1218-22 та листа Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації від 28 січня 2022 року №103/04/02/02-09/2-22. З урахуванням тарифу на виробництво теплової енергії, встановленого рішенням Виконкому від 01 лютого 2022 року № 298, Міською радою, закладами освіти та охорони здоров`я були укладені договори про закупівлю теплової енергії у TOB «АВКУБІ ПЛЮС» на 2022 рік у результаті застосування переговорної процедури закупівлі, у зв`язку із відсутністю конкуренції з технічних причин на відповідному ринку. Після укладення договорів у сторін виникли правовідносини, оскільки теплопостачальна організація забезпечувала теплом споживачів, а ті, в свою чергу, оплачували теплову енергію за тарифом встановленим рішенням Виконкому від 01 лютого 2022 року №298. Скасування зазначеного рішення та встановлення тарифу на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів, призведе до припинення TOB «АВКУБІ ПЛЮС» теплопостачання закладів освіти та охорони здоров`я громади. Таким чином, ураховуючи вимоги Законів № 2633-IV та № 5007-VI, за умови подання до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію разом з розрахунками, здійсненими відповідно до Порядку № 869, та наявності підтверджуючих матеріалів та документів, рішення про встановлення тарифів для підприємств, які виробляють теплову енергію має прийматися виконавчим комітетом відповідно до наданих йому повноважень та на рівні всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії.
		29 червня 2022 року керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області надіслав Кодимському міському голові повідомлення № 61-3029ВИХ-22 про підготовку позову в інтересах держави в особі Міської ради до Виконкому про визнання незаконним та скасування рішення від 01 лютого 2022 року № 298.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР у редакції на час виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Статтею 28 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
		Приписами статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Відповідно до статті 13 Закону № 2633-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема: 
		регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; 
		встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; 
		щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок); 
		перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.
		За змістом статті 1 Закону № 2633-IV тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		Частиною одинадцятою статті 20 Закону № 2633-IV установлено, що для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.
		Згідно з частинами четвертою - п`ятою статті 20 Закону № 2633-IV тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.
		Тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб`єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.
		Відповідно до частин чотирнадцятої, п`ятнадцятої статті 20 Закону № 2633-IV тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Тарифи на теплову енергію, що виробляється та постачається суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, формуються та встановлюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
		Згідно зі статтею 15 Закону № 5007-VI Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
		Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
		Пунктом 20 Порядку № 869 визначено, що планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
		За приписами пункту 7 розділу І Порядку № 239 розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».
		VІ. Позиція Верховного Суду
		Спір у цій справі виник із правовідносин щодо встановлення рішенням Виконкому від 01 лютого 2022 року № 298 тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС».
		Вирішуючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що зазначене рішення Виконкому є правомірним і таким, що прийняте згідно з нормами чинного законодавства.
		Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права. На думку скаржника, тариф на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» повинен розраховуватися на підставі приписів частин четвертої, п`ятої та одинадцятої статті 20 Закону № 2633-IV та пункту 7 Порядку № 239. Водночас суди обох інстанцій застосували до спірних правовідносин статтю 15 Закону № 2633-IV, яка передбачає необхідність встановлення тарифів на теплову енергію не нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання і є, на думку скаржника, загальною нормою, у порівнянні зі статтею 20 Закону № 2633-IV.
		Наведені доводи слугували підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позаяк скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо пріоритетності наведених норм Закону №2633-IV у подібних правовідносинах.
		Під час касаційного розгляду справи Верховний Суд керується положеннями статті 341 КАС України, яка встановлює, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Водночас у силу приписів частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Так, після відкриття провадження у цій справі Верховний Суд прийняв постанову від 08 листопада 2023 року у справі № 420/11597/22 за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області до Виконавчого комітету Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області, за участю третьої особи, - ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС», про визнання незаконним та скасування рішення.
		Предметом оскарження у справі № 420/11597/22 було рішення Виконавчого комітету Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області від 21 січня 2022 року № 03 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії, її транспортування та постачання ТОВ "АВКУБІ ПЛЮС».
		Позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області обґрунтований аналогічними підставами, що й у справі № 420/10519/22, а саме, що вказане рішення Виконкому не відповідає вимогам статті 20 Закону № 2633-IV.
		Касаційна скарга на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі № 420/11597/22 також, як і у нашому випадку, подана Одеською обласною прокуратурою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вимог частин четвертої, п`ятої, одинадцятої статті 20 Закону №2633-IV у взаємозв`язку із пунктом 7 Порядку № 239.
		Аналіз правовідносин у справах № 420/11597/22 та № 420/10519/22 свідчить про їх подібність. 
		Розглянувши справу № 420/11597/22, Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року дійшов наступних висновків.
		З огляду на повноваження, окреслені у статтях 52, 59 Закону № 280/97-ВР, а також статті 13 Закону № 2633-IV, виконавчий комітет органу місцевого самоврядування встановлює, зокрема, тарифи на теплову енергію та тарифи на виробництво теплової енергії. Водночас при встановленні тарифу на виробництво теплової енергії виконавчий орган відповідної ради зобов`язаний враховувати економічно обґрунтовані витрати суб`єкта господарювання на її виробництво, транспортування та постачання для забезпечення рентабельності такого суб`єкта.
		Своєю чергою ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на виробництво теплової енергії.
		Отож ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» відноситься до суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії та згідно із Законом України «Про теплопостачання» та Порядком № 869, має право звернення до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою про встановлення тарифів на теплову енергію із зазначенням економічного обґрунтування планових витрат.
		За змістом пунктів 20, 21 Порядку № 869 планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
		Планована виробнича собівартість формується у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, та включає, зокрема, прямі матеріальні витрати: на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, дров, паливної тріски, соломи, соняшникового лушпиння, а також брикетів та пелет з них, інших видів палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії згідно з пунктом 16 цього Порядку, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси.
		Листом Міністерства розвитку громад на території України від 28 січня 2022 року №7/10.2/1218-22 надано роз`яснення Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації щодо можливості органами місцевого самоврядування встановлювати тарифи для підприємств, які виробляють теплову енергію із альтернативних видів палива, відповідно до розміру економічно обґрунтованих витрат. Зазначено, що, враховуючи вимоги Закону № 2633-IV, Закону № 5007-VI, за умови подання до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію разом з розрахунками, здійсненими відповідно до Порядку № 869 та наявності підтвердних матеріалів і документів, рішення про встановлення тарифів для підприємств, які виробляють теплову енергію із альтернативних видів палива має прийматися органом місцевого самоврядування відповідно до наданих йому повноважень та на рівні відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
		У контексті доводів касаційної скарги про невідповідність наданого ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» розрахунку тарифу на постачання теплової енергії, оскільки такий не може бути встановлений у розмірі, вищому ніж 90 відсотків діючого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, Верховний Суд вказав наступне.
		Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 239 розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».
		Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 2633-IV тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.
		Водночас відповідно до частини другої статті 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
		В силу частини першої статті 15 Закону № 5007-VI Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
		Наведене свідчить, що виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при встановленні тарифу на виробництво теплової енергії зобов`язаний враховувати економічно обґрунтовані витрати суб`єкта господарювання на її виробництво, транспортування та постачання для забезпечення рентабельності такого суб`єкта. В іншому ж випадку, встановлення органами місцевого самоврядування тарифу на постачання теплової енергії в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, призводить до відшкодування суб`єктам господарювання різницю між економічно обґрунтованим тарифом та встановленим за рахунок коштів свого бюджету.
		На додаток Верховний Суд зауважив, що встановлення економічно обґрунтованих тарифів, зокрема, на теплову енергію, на рівні, який покриває всі витрати в собівартості цих послуг, є вимогою Законів № 2633-IV, № 5007-VI, «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».
		Зокрема, статтею 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 20 Закону № 2633-IV визначено, що тарифи на комунальні послуги суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.
		Відповідно до вимог статті 15 Закону № 2633-IV державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, зокрема, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
		На тлі наведеного Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року у справі 420/15997/22 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність рішення Виконавчого комітету Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області від 21 січня 2022 року № 03 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії, її транспортування та постачання ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС».
		Колегія суддів, застосовуючи описану правову позицію Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, зазначає про таке.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» є юридичною особою, основний вид економічної діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30). Товариство здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на виробництво теплової енергії (постанова №1825 від 13 жовтня 2016 року). Підприємство експлуатує котельні на твердому паливі та в якості палива використовує гранулу з лушпинням соняшника.
		10 грудня 2021 року ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» звернулося до Виконкому із заявою про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій Кодимської міської територіальної громади, що фінансується з державного чи місцевого бюджету у розмірі 3 103,43 грн (з ПДВ) за 1 Гкал, до якої додано пояснювальну записку щодо техніко-економічного обґрунтування планових витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії та наданням послуг з постачання теплової енергії, підтверджувальні матеріали і документи щодо фактичного розрахунку тарифу на постачання теплової енергії. До прямих витрат включено:
		- витрати на паливо, розраховані з урахуванням планового обсягу гранули, та витрат на її транспортування. Витрати підтверджені договором на поставку гранули від 06 жовтня 2021 року №037Р21 та договором на надання послуг з перевезення вантажів №003Л21 від 04 січня 2021 року з ТОВ «Відродження»;
		- витрати на електроенергію, які розраховані виходячи з планової потреби активної електроенергії та середньої ціни електричної енергії по кожній територіальній громаді;
		- нормативні витрати технологічної електроенергії, які визначено з урахуванням річного плану виробництва теплової енергії, з урахуванням розрахованої потужності, що використовується кожним агрегатом, з урахуванням часу роботи у кожному місяці;
		- витрати на оплату праці, єдиного соціального внеску, амортизаційного відшкодування, оренду основних засобів, загальновиробничих та адміністративних витрат.
		За результатом розгляду поданої ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» заяви Виконком, у межах наданих йому повноважень, прийняв спірне рішення від 01 лютого 2022 року № 298 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС».
		Як зазначалося вище, у листі від 24 травня 2022 року № 03-17/1235 Міська рада повідомила керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, що рішення Виконкому від 01 лютого 2022 року №298 було прийнято відповідно до статті 20 Закону № 2633-IV та статті 15 Закону № 5007-VI, рекомендацій, викладених у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України від 23 січня 2022 року №7/10.2/1218-22, та листа Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації від 28 січня 2022 року №103/04/02/02-09/2-22. 
		Також у цьому листі Міська рада зазначила, що враховуючи вимоги Законів № 2633-IV та № 5007-VI, за умови подання до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію разом з розрахунками, здійсненими відповідно до Порядку № 869, та наявності підтверджуючих матеріалів та документів, рішення про встановлення тарифів для підприємств, які виробляють теплову енергію має прийматися виконавчим комітетом відповідно до наданих йому повноважень та на рівні всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії.
		Таким чином позиція Міської ради, в особі якої керівник Подільської окружної прокуратури звернувся до суду, щодо економічної обґрунтованості тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС», є аналогічною позиції відповідача, як спеціального органу виконавчої влади, який встановлює такі тарифи.
		До того ж суди першої та апеляційної інстанцій слушно зауважили про те, що позивач не зазначав та не надавав доказів того, які саме складові (суми) витрат на виробництво теплової енергії (їх розрахунки) є необґрунтованими, чи такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
		З уваги на вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС» у межах чинного законодавства України подано до органу місцевого самоврядування заяву про встановлення тарифів на теплову енергію разом з розрахунками, здійсненими відповідно до Порядку № 869, разом із підтвердними матеріалами і документами, оскаржуване рішення відповідача є правомірним і підстави для визнання його незаконним і скасування відсутні.
		Висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 420/11597/22.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки Суд не встановив підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VІІ. Судові витрати
		З огляду на результат касаційного перегляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі № 420/10519/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько   М.В. Білак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...