Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/784/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 27.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: К/990/51214/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 300/784/24
		адміністративне провадження № К/990/51214/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 (судді: Шинкар Т.І. (головуючий), Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі №300/784/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» до Івано-Франківської митниці ДМС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДМС України (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів: №UA206020/2023/000059/2 від 06.10.2023; №UA206020/2023/000060/2 від 06.10.2023; №UA206020/2023/000061/2 від 06.10.2023; №UA206020/2023/000062/2 від 06.10.2023; №UA206020/2023/000063/2 від 10.10.2023; №UA206020/2023/000066/2 від 16.10.2023; №UA206020/2023/000069/2 від 31.10.2023; №UA206020/2023/000071/2 від 06.11.2023; №UA206020/2023/000072/2 від 07.11.2023; №UA206020/2023/000084/2 від 22.11.2023; №UA206020/2023/000085/2 від 22.11.2023; №UA206020/2023/000086/2 від 22.11.2023; №UA206020/2023/000087/2 від 22.11.2023; №UA206020/2023/000088/2 від 22.11.2023; №UA206020/2023/000090/2 від 30.11.2023; №UA206020/2023/000091/2 від 30.11.2023.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у митного органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, не надано доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за другорядним методом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари. 
		В оскаржуваних рішеннях відповідач також не вказував на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Суд першої інстанції вказав, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Крім того, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товару, що розмитнювались у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. 
		4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
		Рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано тим, що документи, які були подані Товариством до митного оформлення містили розбіжності та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості та відповідно до вимог частин 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту за вищевказаними митними деклараціями надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак надані позивачем документи, на переконання суду апеляційної інстанції, не є належним підтвердженням складових митної вартості ввезеного товару.
		Зокрема суд апеляційної інстанції вказав, що надані Товариством платіжні доручення не відповідають визначеному договорами порядку оплати (10 % загальної ціни товару - передоплата, протягом 10 днів з дати договору купівлі-продажу, 90% загальної ціни товару - передоплата, шляхом банківського переказу не пізніше 10 днів до очікуваної дати відвантаження таких товарів); Товариством не спростовано виявлені митним органом розбіжності у кількості (ваги) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах, в CMR наявні виправлення щодо ваги, що в сукупності ставить під сумнів об`єктивність заявлених Товариством складових митної вартості ввезених товарів.
		Щодо наданих Товариством висновків експертної організації щодо кожної партії товару, то суд вказав, що експертами використано інформацію з інтернету лише з одного джерела - сайт Alibaba, щодо цін на продукцію зі схожими технічними характеристиками, що не дає можливості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, тоді як митним органом як джерело інформації взято ціну договору щодо ідентичних товарів того самого виробника та торгової марки, що вказано у деклараціях позивача. Крім того термін дії експертних висновків, які взяті судом першої інстанції до уваги, до 05.12.2023 та до 22.01.2024.
		Короткий зміст вимоги касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024.
		6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю).
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Між позивачем та Jinko Solar Denmark Aps (Данія) укладено тотожні договори купівлі - продажу MCEUYP23Q3013 від 04.08.2023, MCEUYP23Q3014 від 04.08.2023, MCEUYP23Q3015 від 04.08.2023, MCEUYP23Q3016 від 04.08.2023, відповідно до яких Товариство імпортує на територію України товар (фотоелектричні модулі), номенклатура, кількість та вартість якого визначається в специфікації. Умови оплати вказуються у специфікаціях на кожну окрему партію.
		Загалом відповідно до вказаних договорів на територію України Товариство імпортувало Товару на загальну суму 776   988,00 доларів США.
		02.10.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020018641U4 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD»./Місць 19OF/19/.
		06.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000059/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76001,53 до 101991,24 USD.
		06.10.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020019027U0 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		06.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000062/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 75998,36 до 101991,24 USD.
		16.10.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020019690U1 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 360, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		16.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000066/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 40416,68 до 53679,60 USD.
		21.11.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022312U8 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 72, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		22.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000087/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 8138,830 до 10735,92 USD.
		04.10.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020018848U2 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		06.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000060/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76000,24 до 103010,96 USD.
		04.10.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020018859U6 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		06.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000061/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76000,24 до 103010,96 USD.
		21.11.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022301U4 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 72, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		22.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000086/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 40694,14 до 53679,60 USD.
		21.11.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022313U7 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 144, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		22.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000082/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 16277,66 до 21471,84 USD.
		21.11.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022893U0 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 252, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		30.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000091/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 28460,62 до 37575,72 USD.
		21.11.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022197U2 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 36, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		22.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000084/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 4075,390 до 5541,12USD.
		06.11.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020021219U0 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD»
		06.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000071/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76274,43 до 101991,24 USD.
		06.11.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020021222U1 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		07.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000072/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76274,43 до 101991,24 USD.
		30.11.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020022890U2 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 432, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD»
		30.11.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000090/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 48789,64 до 64415,52 USD.
		30.10.2023 до Івано-Франківської митниці Товариство подало електронну митну декларацію (МД) 23UA206020020635U9 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		31.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000069/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76284,92 до 101991,24 USD.
		09.10.2023 до Івано-Франківської митниці ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» подано електронну митну декларацію (МД) 23UA206020020635U9 для митного оформлення товару «фотоелектричні модулі (сонячні панелі) розміром 2278*1134*30 мм, потужністю 565W, модель JKM565N-72HL4-BDV, шт. 684, торгова марка: Jinko Solar. Виробник: фірма «Jinko Solar Co.LTD».
		10.10.2023 Івано-Франківською митницею відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA206020/2023/000063/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість фотоелектричних модулів (сонячні панелі) була скоригована з 76000,69 до 101991,24 USD.
		У перелічених вище рішеннях про коригування митної вартості №UA206020/2023/000059/2 від 06.10.2023, №UA206020/2023/000060/2 від 06.10.2023, №UA206020/2023/000061/2 від 06.10.2023, №UA206020/2023/000062/2 від 06.10.2023, №UA206020/2023/000063/2 від 10.10.2023, №UA206020/2023/000066/2 від 16.10.2023, №UA206020/2023/000069/2 від 31.10.2023, №UA206020/2023/000071/2 від 06.11.2023, №UA206020/2023/000072/2 від 07.11.2023, №UA206020/2023/000084/2 від 22.11.2023, №UA206020/2023/000085/2 від 22.11.2023, №UA206020/2023/000086/2 від 22.11.2023, №UA206020/2023/000087/2 від 22.11.2023, №UA206020/2023/000088/2 від 22.11.2023, №UA206020/2023/000090/2 від 30.11.2023, №UA206020/2023/000091/2 від 30.11.2023 у графі 33 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 Митного кодексу України (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу України. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість буде визначена за методом 2а (стаття 59 Митного кодексу України) за ціною договору щодо ідентичних товарів (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 06.08.2023 №UA500420000/2023/3079. Митна вартість визначена на рівні 4,81 дол.США / кг.
		Митним органом додатково нараховано до сплати ПДВ в загальній сумі 1     980     230,02 грн.
		Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості протиправними, Товариство звернулось з позовом до суду.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не врахував відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду;
		- від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 в частині обґрунтованості сумніву у правильності визначення митної вартості та витребування додаткових документів, що свідчить про неправильне застосування норм права;
		- від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 та від 08.02.2019 у справі №825/648/17 в частині не зазначення у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначення докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів;
		- від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 02.03.2021 у справі №380/842/20, від 29.07.2020 у справі №420/1709/19, від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20 в частині відповідності умов оплати, які не впливають на ціну товару та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості;
		- від 21.11.2023 у справі № 826/13190/17 в частині наявності технічних помилок, які не впливають на чисельні показники для визначення митної вартості та можливості визначення митної вартості за ціною контракту (основний метод);
		- від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 в частині обсягу документів, достатнього для визначення митної вартості товару за основним методом;
		- від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, від 27.01.2022 у справі № 804/6358/15, від 21.04.2021 у справі № 820/263/17, від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а, від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15 від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17 та інші в частині пріоритету застосування основного методу визначення митної вартості товару, обсягу документів, які для цього необхідні та заборони митним органам ґрунтувати рішення про вибір альтернативного способу визначення митної вартості на ненаданні декларантом додаткових документів, що не є обов`язковими відповідно до законодавства.
		У доводах касаційної скарги позивач наголошує на тому, що митним органом в рішеннях про коригування митної вартості товарів не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
		Митниця також не вказала, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.
		Позивач наголошує, що жодних обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митного органу не було, самі припущення. Мала місце і повнота поданих документів, і відповідність характеристик товарів по документах та при огляді.
		Товариство наголошує, що оплата за поставлений товар проведена в повному обсязі, при цьому відповідач не ставив під сумнів відповідність платіжних доручень договору, зазначене також не було вказано як причина для коригування митної вартості товару, а невідповідність строків оплати, що визначені договором, та на чому наголосив суд апеляційної інстанції, в даному випадку не мають жодного значення для визначення митної вартості товару, адже ціна товару та митна вартість не змінилися.
		Щодо розбіжностей у кількості (вазі) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах, які подавались митному органу, позивач зазначає, що специфікація (додаток 2) визначає загальну вартість договору та загальний кількість продукції, що повинна бути поставлена згідно договору. Враховуючи той факт, що поставка товару відбувалася в декілька етапів (партіями), то на кожну окрему партію виписувався рахунок (інвойс) та додавався пакувальний лист. Якщо підсумувати всі поставки, то номенклатура, обсяг та вартість товару по кожному договору відповідає тим даним, що відображені в Специфікації (Додаток 2). А щодо виправлень, то перевізник, у відповідності до норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (ратифікована Україною 01.06.2008), при завантаженні товару виявив неточність у заповнених даних, здійснив коригування відповідних даних до фактичних, що підтвердив своїм підписом та печаткою. Дана ситуація є нормальним станом речей у міжнародних перевезеннях та не є порушенням норм законодавства (в т.ч. фактом підроблення, тощо).
		Крім того, Товариство наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував того факту, що рішення про коригування митної вартості товару не містять пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаних рішеннях не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за другорядним методом. Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.
		9. Митний орган не скористалося своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу Товариства, що не перешкоджає її подальшому розгляду. 
		ПОЗИЦІЯ СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
		10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
		Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
		Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).
		Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
		У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
		Частиною першою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		За змістом частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
		1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
		2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
		3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
		4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
		Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
		Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
		Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
		При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
		Як встановили суди попередніх інстанцій, для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару (фотоелектричні модулі (сонячні панелі)) та її визначення за основним методом позивач подав до митного органу: електронні митні декларації, зовнішньоекономічні договори (контракти), пакувальні листи, рахунки - фактури (інвойси), платіжні інструкції, договори-заявки на організацію перевезення та транспортно - експедиційного обслуговування, довідки про транспортні витрати, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), декларації про походження товару.
		Суд апеляційної інстанції вказав, що додаткових документів, витребуваних митним органом, позивачем надано не було. При цьому слід вказати, що Товариство у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу зазначало, що ним додавалися додаткові документи, зокрема: митна декларація країни відправлення (вказана вага, кількість місць, вартість відвантаженого товару); комерційна пропозиція (вказано ціну товару, що пропонувався до продажу); проформа інвойс; повідомлення про дочірні підприємства з перекладом (інформація про структуру корпорації Jinko Solar); лист-роз`яснення від продавця щодо цін з перекладом (інформація від виробника щодо формування ціни на Товар та її динаміку); в окремих випадках долучався і Експертний висновок (щодо вартості Товару, придбаного та імпортованого Позивачем на підставі Договору), зокрема до: ВМД 23UA206020018641U4 від 02.10.2023, ВМД 23UA206020022890U2 від 30.11.2023, ВМД 23UA206020022893U0 від 30.11.2023.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, оскільки надані митному органу документи (платіжні доручення, пакувальні листи, інвойси, CMR) містили розбіжності, ознаки підробки, не відповідали узгодженому сторонами порядку проведення оплат за поставлений товар, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта, а в подальшому і для коригування митної вартості ввезеного товару.
		Натомість суд першої інстанції вважав, що позивач подав усі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому митним органом не надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за другорядним методом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.  Крім того відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказував на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товару, що розмитнювались у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є самостійною підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Як вбачається з графи 33 оскаржуваних рішень, митна вартість імпортованих товарів не визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а також у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.
		Однак, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказував на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; не вказано які саме додаткові документи витребовувались у декларанта для підтвердження митної вартості та які документи не було надано.
		Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постановах від 12.03.2019 у справі 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі 820/6315/15, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретні документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Як уже зазначено судом вище, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Товариством митної вартості товару, контролюючий орган  посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, а також наявності розбіжностей, що стосуються оплати за товар, кількості (вазі) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах.
		Згідно встановлених обставин справи оплата за товар проведена в повному обсязі, що не заперечувалось і контролюючим органом. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.
		З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції помилково вважав, що надані Товариством платіжні доручення, які не відповідають порядку оплати, що визначений в договорах, є обставиною з якою норми митного законодавства пов`язують можливість не визнавати митну вартість товарів.
		Щодо розбіжностей у кількості (вазі) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах та CMR, які подавались митному органу, то слід зазначити, що такі розбіжності були лише в 3 випадках з 16, крім того, були проведені виправлення, які засвідчені підписами осіб та печатками перевізника. Перевізник, у відповідності до норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (ратифікована Україною 01.06.2008), при завантаженні товару виявив неточність у заповнених даних, здійснив коригування відповідних даних до фактичних, що підтвердив своїм підписом та печаткою. Дана ситуація є нормальним станом речей у міжнародних перевезеннях та не є порушенням норм законодавства (в т.ч. фактом підроблення, тощо). 
		Як уже зазначено судом вище, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Товариством митної вартості товару, заявленого у спірних випадках до декларування, митниця посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.
		Суд не погоджується з висновками митного органу, з огляду на таке.
		Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.
		Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. 
		При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано інформацію з ЦБД, а саме МД UA500420000/2023/3079 від 06.08.2023, при цьому матеріали справи не містять вказаною митної декларації.
		Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів передбачено статтею 59 Митного кодексу України. Зокрема передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
		Суд вказує, що оскаржувані рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування. 
		Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся ідентичний товар, тощо. Тобто не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
		Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
		В той же час митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
		Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
		Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
		Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
		Наявність у названій системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18.
		З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за резервним методом. 
		За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано  дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		11. З огляду на встановлені обставини справи в сукупності та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» підлягає задоволенню.
		12. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		Суд касаційної інстанції скасовує або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент»  задовольнити.
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/784/24  скасувати та залишити в силі рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...