Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/1789/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Номер судового провадження: 61-6392ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 361/1789/16-ц
		провадження № 61-6392св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Басараб Наталія Володимирівна, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Сердинського В. С., 
		від 08 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І., від 01 квітня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки.
		2.           Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 січня 2014 року їй належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями по 
		АДРЕСА_1 .
		3.           Крім того, на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2015 року у справі № 361/4574/15-ц їй належить 1/4 частина земельної ділянки, загальною площею 0,40 га (з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства), за вказаною адресою.
		4.           Співвласником іншої 1/2 частини житлового будинку є ОСОБА_2 , якій належить 1/4 частина земельної АДРЕСА_2 частина земельної ділянки належить ОСОБА_3 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року та додаткового рішення цього ж суду від 23 грудня 2009 року у справі № 2-396/09.
		5.           Позивачка наголошувала, що позбавлена можливості вільно володіти та користуватися належним їй майном у зв`язку з тим, що її частка в натурі не виділена і відповідачі чинять їй перешкоди у вільному користуванні власністю.
		6.           Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
		-                     виділити їй в натурі 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та 1/4 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 2 висновку експерта № 1-15/12 від 15 грудня 2016 року;
		-                     припинити спільну часткову власність на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку.
		Інформація про рух справи в судах
		7.           Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 
		від 12 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року, позов задоволено частково.
		Виділено у власність ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень 1-4, житлова площа 12,10 кв. м, 1-5, житловою площею 17,60 кв. м, а також надвірні будівлі: погріб «В», вбиральня «в», колодязь «К», огорожа 
		«№ 6», всього загальною вартістю 31 803 грн, що становить 36/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.
		Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 153 грн грошової компенсації за збільшену частку домоволодіння. Зобов`язано ОСОБА_1 провести переобладнання у будинку для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, що виділяються їй у порядку виділу частки із майна.
		Виділено ОСОБА_1 1/4 частину земельної ділянки, загальною площею 
		0,40 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 2, а саме виділено земельну ділянку, площею 
		625 кв. м, обмежену на схемі (додаток № 4) точками 2, 3, 12, 11, 10, лінія поділу житлового будинку «А-1», АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та земельну ділянку, площею 375 кв. м., обмежену на схемі точками 12, 22, 23, 11.
		Припинено спільну часткову власність ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
		У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		8.           Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності є передбаченим законом правом співвласника, тому вимоги є обґрунтованими. Враховуючи, що за варіантом розподілу є відступ від ідеальних часток в одиницях площі житлового будинку, суд стягнув на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 компенсацію вартості майна.
		9.           Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 рокурішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		10.        Колегією суддів зазначено, що суд, виділивши у власність позивачці частину спірного домоволодіння, не зазначив у рішенні яка частка виділяється відповідачу, тим самим не визначив конкретний окремий об`єкт нерухомості майна, який виділив ОСОБА_2 .
		11.        Під час нового розгляду справи ОСОБА_4 просила суд:
		-                     виділити їй в натурі 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та 1/4 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 2 висновку експерта № 1-15/12 від 15 грудня 2016 року;
		-                     зазначити в рішенні суду частку житлового будинку ОСОБА_2 та частки земельної ділянки  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які виділяються відповідачам згідно з висновком експертизи;
		-                     припинити спільну часткову власність вказаних житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та земельної ділянки.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		12.        Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 
		від 08 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		13.        Суди попередніх інстанцій вказали на неможливість поділу в натурі спірного будинку із дотриманням будівельних норм і правил, оскільки такий поділ призведе до порушення прав відповідачів. Крім того, технічний стан житлового будинку характеризується як ветхий або непридатний, що створює аварійно-небезпечну ситуацію для життєдіяльності людей і не узгоджується із метою поділу нерухомого майна в натурі.
		14.        Апеляційний суд додатково вказав, що для поділу житлового будинку спочатку необхідно провести значну роботу щодо відновлення його стану, а поділ аварійного будинку не є можливим.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		15.        У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Басараб Н. В. просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		16.        30 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Басараб Н. В. подала касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 08 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 361/1789/16-ц.
		17.        Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у липні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		18.        Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду 
		від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц, у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 25 вересня 
		2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі 
		№ 712/9240/16-ц, від 29 вересня 2019 року у справі № 286/3653/18, 
		від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц, від 20 вересня 2023 року у справі № 361/8772/19, у постановах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від 16 листопада 2016 року у справі 
		№ 61-1443цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		19.        Вказує, що Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, вказав на необхідність зазначення частки, що виділяється ОСОБА_2 . На виконання цих вказівок позивачкою були подані до суду заяви, в яких, серед іншого, викладено клопотання про зазначення в рішенні суду частки ОСОБА_2 , яка їй виділяється згідно з висновком експерта.
		20.        Натомість суд першої інстанції не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 17 червня 2020 року, та прийняв судове рішення 
		з мотивів неможливості здійснення реального поділу існуючого будинку 
		в натурі, тоді як висновком експерта було визначено можливість поділу.
		21.        Зауважує, що висновки апеляційного суду про аварійний стан спірного будинку не підтверджені доказами та суперечать висновку експерта, який вказав на можливість виділу часток у нерухомому майні.
		22.        Наголошує, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
		23.        Вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином не обґрунтували підстав для відмови у задоволенні вимог про виділ земельних ділянок.
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		24.        У липні 2024 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять оскаржені судові рішення залишити без змін.
		25.        Вказують, що фактичний поділ спірного будинку призведе до його руйнування.
		26.        Наголошують, що будинок збудовано у 1948 році без фундаменту та на цей час він перебуває в аварійному стані. Відповідно до висновку експерта розподіл житлового будинку на частини для переобладнання в ізольовані квартири не вбачається можливим.
		27.        Щодо земельної ділянки, то ОСОБА_3 звертає увагу, що між сторонами склався порядок користування земельною ділянкою, який тривалий час виконується.
		Фактичні обставини справи, встановленні судами попередніх інстанцій
		28.        На підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2015 року у справі № 361/4574/15-ц ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить по 1/4 частині земельної ділянки, загальною площею 0,40 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		29.        Інша частина 1/2 частини вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_3 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року та додаткового рішення цього суду від 23 грудня 2009 року у справі № 2-396/09.
		30.        Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 січня 2014 року ОСОБА_1 належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями по 
		АДРЕСА_7 .        Співвласником іншої 1/2 частини зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями є ОСОБА_2 .
		32.        Із технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого БТІ 
		01 серпня 2008 року, встановлено, що будинок складається із приміщень: коридор 1-1 (11,20 кв. м), кладова 1-2 (10,9 кв. м), кухня 1-3 (14,10 кв. м), житлова 1-4 (12,10 кв. м), житлова (17,60 кв. м), загальна площа будинку становить 65,9 кв. м.
		33.        Згідно з висновком експерта № 1-15/12 від 15 грудня 2016 року, складеним за результатами проведеної судово-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, можливий варіант поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_8 з врахуванням того, що сторонам належить по <s align="justify">1/2 та</s> 1/2 ідеальних часток, викладено в дослідницькій частині та зображено в додатку до висновку. Різниця від ідеальних часток сторін в праві власності на домоволодіння відповідно до запропонованого варіанту розподілу становить: для 1-го співвласника 1/2 ідеальних часток на 12 153 грн більше; для 2 співвласника 1/2 ідеальних часток на 12 153 грн менше. При пропонованому варіанті розподілу арифметичні (фактичні) частки співвласників складуть: перший співвласник - 64%; другий співвласник - 36%.
		Для запропонованого варіанту необхідно виконати роботи по переобладнанню будинку на дві окремі ізольовані квартири.
		Експертом також запропоновано варіанти виділу ОСОБА_1 1/4 частини земельної ділянки по 
		АДРЕСА_9 .        Рішенням виконавчого комітету Калитянської селищної ради об`єднаної громади № 163 від 03 липня 2017 року надано дозвіл на перепланування житлового будинку з надвірними будівлями на двоквартирний.
		35.        Відповідно до висновку експерта № 243/04/2018 від 25 квітня 2018 року, складеного за наслідками будівельно-технічного дослідження житлового будинку літера «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з вимогами нормативних документів, які діють в галузі будівництва на території України, розподіл спірного житлового будинку на 1/2 та 1/2 частини для переобладнання в ізольовані квартири, не вбачається можливим.
		Експертом встановлено, що стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих дуже ветхий, частина елементів будівлі знаходиться у зруйнованому стані. Також перелічено опис конструктивних елементів, фізичного зносу житлового будинку, який знаходиться в межах 61-80% та оцінюється як ветхий або непридатний, що створює аварійно-небезпечну ситуацію для життєдіяльності людей.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		36.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		37.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		38.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39.        Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		40.        Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		41.        Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		42.        Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
		43.        Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
		44.        Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
		45.        Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі про задоволення позову та направляючи справу на новий розгляд, вказав, що виділивши у власність позивачці частину спірного домоволодіння, суди не зазначили в рішенні яка частка виділена відповідачці, тим самим 
		не визначили конкретний окремий об`єкт нерухомості майна, який виділено ОСОБА_2 .
		46.        Водночас Верховний Суд наголосив, що загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати також інтереси обох сторін та встановлювати: чи дійсно є неможливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на усе спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар тощо.
		47.        Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		48.        Суди попередніх інстанції під час нового розгляду справи, врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 червня 2020 року, та встановивши, що відповідно до висновку експерта № 243/04/2018 
		від 25 квітня 2018 року розподіл спірного житлового будинку на окремі об`єкти нерухомого майна згідно з вимогами нормативних документів, які діють в галузі будівництва на території України, є неможливим, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
		49.        При цьому судами враховано технічні характеристики житлового будинку, відповідно до яких, загальний технічний стан несучих конструктивних елементів є аварійним, не несучих - дуже ветхими, частина елементів будівлі знаходиться у зруйнованому стані, а фізичній знос житлового будинку в цілому знаходиться в межах 61-80% та оцінюється як ветхий або непридатний, що створює аварійно-небезпечну ситуацію для життєдіяльності людей.
		50.        Оскільки поділ житлового будинку в натурі наразі є неможливим, тому відсутні підстави і для поділу земельної ділянки відповідно до запропонованих суду варіантів, зокрема з врахуванням часток будинку, що мали бути виділені співвласникам в натурі.
		51.        Доводи касаційного скарги про те, що аварійний стан спірного будинку не підтверджено доказами, спростовані матеріалами справи, зокрема актом перевірки технічного стану будинку № 1 від 19 вересня 2017 року, висновком про результати технічного обстеження, висновком експерта № 243/04/2018 від 25 квітня 2018 року.
		52.        Колегія суддів відхиляє посилання заявниці на те, що можливість поділу будинку підтверджує висновок експерта № 1-15/12 від 15 грудня 2016 року, оскільки вказаний висновок складений без врахування технічного стану будинку та наявного зносу його конструктивних елементів.
		53.        За встановлених обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц, 
		у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16, від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 25 вересня 2019 року 
		у справі № 712/9240/16-ц, від 29 вересня 2019 року у справі № 286/3653/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц, від 20 вересня 2023 року 
		у справі № 361/8772/19, у постановах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від 16 листопада 2016 року у справі 
		№ 61-1443цс16, на які посилається заявниця в касаційній скарзі.
		54.        Доводи касаційної скарги, які спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі, підлягають відхиленню, як такі, що виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 
		ЦПК України.
		55.        Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		56.        Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
		57.        Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		58.        Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
		59.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 
		ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
		60.        Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 
		ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Басараб Наталія Володимирівна, залишити без задоволення.
		2.           Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 
		від 08 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 01 квітня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:В. В. Шипович Н. Ю. Сакара Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...