Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/2169/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.02.2025
Номер судового провадження: 51-5173км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023111240000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 373/2169/23
		провадження № 51-5173км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду 
		у складі:
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		засудженого                                               ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		захисника                                                    ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року та вирок Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року і засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року щодо
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше неодноразово судимого, останній раз - за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області  від 03 листопада 2023 року за частинами 3, 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (надалі - КК) із застосуванням статей 70, 71 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. 
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185;  ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року ОСОБА_6 засуджено до покарання: у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 162 КК на строк 1 рік; у виді позбавлення  за ч. 4 ст. 185 цього Кодексу на строк 5 років  6 місяців, за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК - на строк  5 років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 13 жовтня 2023 року.
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів і процесуальних витрат.
		Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку, 25 серпня 2023 року близько 08:00 ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи умисно, впевнившись, що його за діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника, зайшов через хвіртку до подвір`я, що розташоване за адресою - АДРЕСА_2 , тим самим незаконно проник на територію вищевказаного домогосподарства, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , де знаходився до моменту виявлення останнім.
		Крім того, ОСОБА_6 21 квітня 2023 року близько 20:00, реалізуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, з корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, проник через хвіртку на територію домоволодіння за адресою - АДРЕСА_2 , де в подальшому через незачинені двері зайшов до підсобного приміщення, що знаходиться на території вищевказаного домоволодіння та пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав кутову шліфувальну машину вартістю 2757, 60 грн, акумуляторну пилу, батарею до неї і зарядний пристрій, вартістю 4468, 80 грн, після чого, з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 7226, 40 грн.
		Також, ОСОБА_6 29 липня 2023 року близько 02:00, реалізуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, через вхідну хвіртку проник на територію домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_3 , де через незачинені вхідні двері проник до погребного приміщення, де взяв велосипед синього кольору марки «Україна» та викотив його через хвіртку на вулицю, після чого, з місця вчинення злочину з викраденим велосипедом синього кольору марки «Україна» зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 950 грн.
		Крім цього, ОСОБА_6 08 жовтня 2023 близько 17:30 , реалізуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, перелізши через паркан проник на територію домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_4 , де біля будинку взяв автомобільний радіатор кондиціонера з маркуванням KEIHIN 80100-TBC-A011-M1 250917 від автомобіля HONDA CIVIC 2017 року випуску, та без відриву у часі, тримаючи в руках вищевказаний радіатор кондиціонера, намагаючись покинути територію указаного домоволодіння, був помічений сторонньою особою, а саме ОСОБА_11 , після чого залишив зазначений радіатор та з місця вчинення злочину зник. Отже, ОСОБА_6 не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		У разі доведення своїх дій до кінця ОСОБА_6 міг би спричинити матеріальної шкоди на суму 4541, 60 грн.
		Київський апеляційний суд вироком від 26 вересня 2024 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і ухвалив новий, за яким  призначив ОСОБА_6  засудженим до покарання: за ч. 1 ст.162 КК у виді обмеження волі  на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 4 ст.185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		На підставі ч. 1 ст. 70 ККшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі 5 років 6 місяців.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за цим вироком та  вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2023 року, визначено остаточне  покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі  на строк 7 років.
		В іншій частині вирок міськрайонного судузалишив без змін.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, покликаючись на втрату чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, просить змінити судові рішення судів попередніх інстанцій, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
		Суть доводів прокурора зводиться до того, що станом на час вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК ( епізод від 29 липня 2023 року крадіжка велосипеда марки «Україна») розмір викраденого ним майна був меншим ніж той з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, а отже, кримінальне провадження підлягає закриттю.
		Між тим прокурор зауважує, що доводи наведені в його касаційній скарзі узгоджуються з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеному у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.  
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про пом`якшення призначеного йому покарання.
		Позиції інших учасників судового провадження
		До початку касаційного розгляду прокурор, яка звернулась із касаційною скаргою, подала зміни до касаційної скарги.
		У судовому засіданні прокурор   ОСОБА_5 частково підтримала касаційну скаргу прокурора та заперечила проти скарги засудженого, засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просив пом`якшити призначене йому покарання.
		Мотиви Суду
		За частиною 1 ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.  94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів (надалі - НМ).
		Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК у 2023 році становила 2684 грн. 
		Як убачається зі сформульованого обвинувачення розмір викраденого майна за епізодом від 29 липня 2023 року становить  950 грн.
		З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дії ОСОБА_6 охоплюються  ст. 51 КУпАП. 
		Разом із цим, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме скоєння її з проникненням у інше приміщення, колегія суддів уважає, що дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК у зв`язку з таким.
		Частиною 3 ст. 337 КПК встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК).
		З огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК дії/діяння, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК з кваліфікуючою ознакою «проникнення», є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує ставище засудженого.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 162 КК, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, не вдаючись до оцінки/переоцінки доказів.
		Об`єктивна сторона ст. 162 КК полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи.
		Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
		Згідно з обвинуваченням, визнаного судами попередніх інстанцій доведеним, ОСОБА_6 29 липня 2023 року близько 02:00 незаконно проник у домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_3 .
		На підставі наведеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 337 КПК, Суд уважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК.
		Наведене узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеному у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження 51-2555кмо23).
		У зв`язку із наведеним вище, колегія суддів дійшла думки про необґрунтованість доводів прокурора про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК (епізод від 29 липня 2023 року) на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК.
		Між тим, прокурор, яка звернулась із касаційною скаргою, подала до неї зміни у яких ставила питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 185 КК за епізодом від 29 липня 2023 року на ч. 1 ст. 162 цього Кодексу і просила призначити йому остаточне покарання, з урахуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 указаного Кодексу, у виді 7 років позбавлення волі.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 432, ч. 4 ст. 403 КПК внесення до касаційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого, за межами строків на касаційне оскарження не допускається.
		Із поданих змін до касаційної скарги убачається, що їх подано поза межами строку на касаційне оскарження і прокурор ставить питання про погіршення становища засудженого порівняно з вимогами, викладеними у первісній касаційній скарзі, а тому зазначені зміни не підлягають розгляду.
		Крім цього, колегія суддів бере до уваги, що згідно зі сформульованим обвинуваченням, дії ОСОБА_6 за іншим епізодом вже кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК і йому призначено покарання за цим законом.
		Водночас, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається, а тому з огляду на перекваліфікацію дій за епізодом від 29 липня 2023 року з ч. 4 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, Суд не убачає підстав для призначення окремого покарання за цим епізодом.
		Понад те, колегія суддів уважає призначене покарання за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік, з урахуванням обставин провадження, яке є предметом розгляду, таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання і є справедливим та співмірним.
		Також, під час оцінки доводів засудженого в частині пом`якшення призначеного йому покарання, колегія суддів виходить з такого.
		Як передбачено вимогами статей 50, 65 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67цього Кодексу.
		Загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. 
		Процес призначення покарання, а саме врахування всіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких повинен значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. Заразом первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Враховуючи те, що покарання повинно відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу винного, а також, зважаючи на зменшення обсягу обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК, на переконання колегії суддів, засудженому слід пом`якшити покарання за цією частиною статті та остаточне покарання.
		Водночас, колегією суддів підстав, передбачених ст. 69 КК, не встановлено, а тому доводи засудженого в цій частині  є необгрунтованими.
		За таких обставин касаційні скарги прокурора та засудженого належать до часткового задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги прокурора та засудженого - задовольнити частково. 
		Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року та вирок Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року змінити.
		Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 185 КК за епізодом від 29 липня 2023 року на ч. 1 ст. 162 цього Кодексу.
		Призначити  ОСОБА_6 покарання: за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим, призначеним за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2023 року, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		У решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...