Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/1312/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 51-4375км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100080001662

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 381/1312/20
		провадження № 51-4375 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого судді                                              ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                  ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції:
		захисника                                                  ОСОБА_6 ,
		виправданого                                           ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця та мешканця 
		АДРЕСА_1 ,
		виправданого у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Фастівський міськрайонний суд Київської області вироком від 11 березня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, визнав ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та виправдав у зв`язку із недоведеністю вчинення ним цього злочину.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він у невстановлені час та місці незаконно придбав у невстановленої особи 48 штук патронів, які є бойовими припасами,пістолет, який відноситься до короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, та які без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав у власному сейфі за місцем роботи в гаражах №  НОМЕР_1 , №  НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Автолюбитель 1» (Київська область, м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1), до часу їх виявлення та вилучення працівниками поліції 21 березня 2020 року.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Прокурор, не погодившись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції: 
		- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження письмових доказів та допит свідків;
		- не зважив на достатність доказів винуватості ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК, які були надані стороною обвинувачення під час судового розгляду;
		- у своєму рішенні продублював висновки суду першої інстанції та зазначив про правильність надання оцінки доказам;
		- залишив поза увагою посилання суду першої інстанції на редакцію ч. 2 ст. 218 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), яка на час досудового розслідування та складання обвинувального акта не діяла;
		- не врахував наявність постанови про призначення групи слідчих;
		- не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Від захисника ОСОБА_6 на касаційну скаргу прокурора надійшли письмові заперечення, в яких він, зазначивши відповідні обґрунтування, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		ОСОБА_7 та його захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		У касаційній скарзі прокурор покликається на істотне порушення кримінального процесуального закону, допущене судом апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ст. 412 КПК).
		Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження письмових доказів та допиті свідків, то колегія суддів уважає їх безпідставними з огляду на таке.
		Частиною 3 статті 404 КПК встановлено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувались судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Як убачається із технічного запису судового засідання та журналу судового засідання від 13 червня 2024 року, вирішуючи це клопотання, суд апеляційної інстанції, заслухавши думки учасників провадження, в тому числі позицію прокурора, який не вбачав необхідності у повторному дослідженні доказів, відмовив у його задоволенні через відсутність підстав, визначених ч. 3 ст. 404 КПК. 
		За таких обставин Суд не вбачає допущення судом апеляційної інстанції порушення вимог ст. 404 КПК, як про це зазначав прокурор у касаційній скарзі.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги без задоволення має містити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, та виклад доказів, що спростовують її доводи.
		Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
		Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора дотримався не в повній мірі з огляду на таке.
		Фастівський міськрайонний суд Київської області вироком від 11 березня 2024 року виправдав ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього злочину.
		Не погоджуючись із цим вироком, прокурор подав апеляційну скаргу та, покликаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив його скасувати й ухвалити новий вирок, за яким визнати  ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК винуватим та призначити відповідне покарання. Крім того, прокурор просив повторно дослідити письмові докази та допитати свідків.
		Свої вимоги прокурор обґрунтовував, зокрема, тим, що суд першої інстанції в порушення вимог статей 86, 94 КПК надав неправильну оцінку доказам та не взяв до уваги ті докази, які мали істотне значення для справи.
		За результатом розгляду апеляційної скарги прокурора Київський апеляційний суд ухвалою від 13 червня 2024 року залишив вирок суду стосовно ОСОБА_7 без зміни, а скаргу прокурора - без задоволення.
		При цьому суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
		-досудове розслідування кримінального провадження здійснювалось з порушенням територіальної підслідності, тому всі докази є недопустимими;
		- заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8  ОСОБА_8 не є суб`єктом, визначеним у ч. 5 ст. 36 КПК, який має право доручити проведення досудового розслідування іншому органу;
		- протокол обшуку від 21 березня 2020 року та похідні від нього докази також є недопустимими у зв`язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження постанови (доручення) про включення слідчого ОСОБА_9 до групи слідчих, які проводили обшук 21 березня 2020 року.
		Проте колегія суддів уважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, зробленими без ґрунтовного аналізу наявних матеріалів кримінального провадження. До того ж, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції обмежився лише загальними формулюваннями, без наведення належного мотивування.
		Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що обшук у гаражно-автомобільному кооперативі проводився в межах іншого кримінального провадження (№ 12018100080009311 від 17 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 289 КК).
		Саме в цьому кримінальному провадженні була визначена група слідчих, до складу якої входив і слідчий ОСОБА_9 , та якій слідчий суддя ухвалою від 17 листопада 2018 року дав дозвіл на проведення обшуку. 
		Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК при розгляді апеляційної скарги прокурора, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, оскільки зазначене могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відтак касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене,ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                               ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...