Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14862/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 28.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 28.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/201/590/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041650001791

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		                        Справа № 201/14862/24
		Провадження № 1-кп/201/590/2025
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2025 року                                   м. Дніпро 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650001791 від 21.11.2023 року, по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який має середню освіту, неодружений, утриманців не має, не працює, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
		 
		- 18.12.2023 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
		- 18.07.2024 Галицьким районним судом міста Львова за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та 1 місяць. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 18.12.2023 і остаточно визначено до відбуття 5 років 1 місяць позбавлення волі. Вирок набрав сили 02.09.2024,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор                 ОСОБА_4 
		обвинувачений         ОСОБА_3 (ВКЗ)
		захисник                 ОСОБА_5 (ВКЗ)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Обставини, які встановлені судом
		У невстановлені дату та час, але не пізніше 19.11.2023 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, електронних комунікаційних мереж. 
		В подальшому, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел із невстановлених в ході досудового розслідування джерел, ОСОБА_3 невстановленим способом отримав інформацію стосовно банківського рахунку потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відкритому в АТ «Універсал Банк», який відповідає банківським карткам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , її фінансового номеру НОМЕР_3 ТОВ «Лайфселл», прив`язаного до її особистого рахунку відкритого в АТ «Універсал Банк». 
		В подальшому ОСОБА_3 , керуючись власним злочинним умислом, достовірно знаючи, що доступ до грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_6 , можна здійснити у разі використання її номеру мобільного телефону оператора ТОВ «Лайфселл - НОМЕР_3 , оскільки в такому випадку ОСОБА_3 отримає можливість зв`язуватися від імені ОСОБА_6 з банкіром АТ «Універсал банк» та зможе увійти в онлайн-сервіс «Monobank» через який можна проводити платежі та переводи грошових коштів за рахунками ОСОБА_6 без фактичного доступу до банківських карток, оскільки ідентифікація клієнта проводиться через вищезазначений номер мобільного телефону, що закріплений за рахунками ОСОБА_6 , вирішив блокувати SIM-картку останньої. 
		Так 19.11.2023 року, приблизно о 15:00 годин ОСОБА_3 , зателефонував потерпілій ОСОБА_6 на її номер телефону НОМЕР_3 , та шляхом обману заволодів особистими даними ОСОБА_6 , назвавшись їй співробітниками ТОВ «Лайфселл» та повідомивши про необхідність перевипуску її SIM-картки. ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_3 перелік останніх або часто використовуваних контактних номерів із якими підтримує зв`язок та баланс рахунку.
		Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу 20.11.2023 приблизно о 06:00 годин ОСОБА_3 , скориставшись послугами перевізника ОСОБА_7 прибув з м. Кривий Ріг до міста Дніпро на автомобілі Hyundai Accent, державний номерний знак - НОМЕР_4 , після чого, приблизно о 14:00 годин самостійно звернувся до представництва оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», що розташоване у приміщенні будівлі № 8а по проспекту Гагаріна в місті Дніпро де, під вигаданими анкетними даними, які невстановлені, власноруч написав заяву про закриття та перевипуск SIM-картки мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» із номером телефону НОМЕР_3 , яка фактично належить ОСОБА_6 , запевнивши при цьому, що саме йому належить вказаний абонентський номер та на підтвердження цього, повідомив отриманий раніше від потерпілої, перелік останніх або часто використовуваних контактних номерів із якими підтримує зв`язок ОСОБА_6 та баланс рахунку. Оскільки уповноважений на перевипуск SIM-картки працівник не мав інформацію про достовірні анкетні дані власника абонентського номеру та відповідно до його інструкції не повинен перевіряти достовірність анкетних даних у осіб, які звертаються із заявами, здійснив блокування та перевипуск SIM-картки мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» із номером телефону НОМЕР_3 , яка фактично належить ОСОБА_6 та віддав її ОСОБА_3 . 
		Таким чином ОСОБА_3 , керуючись власним злочинним умислом, знаючи окремі особливості роботи автоматизованих банківських систем та мереж електрозв`язку, переслідуючи корисливий мотив, маючи умисел на заволодіння офіційним документом та таємне викрадення грошових коштів у раніше не знайомої йому ОСОБА_6 , шляхом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж електрозв`язку, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 належить номер телефону НОМЕР_3 , знаходячись в приміщенні ТОВ «Лайфселл», що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8а, здійснив перевипуск вказаного номеру телефону, отримав нову SIM-картку, тим самим заблокував SIM-картку з вказаним номером мобільного телефону, якою користувалась ОСОБА_6 , у зв`язку з чим отримав можливість самостійно користуватись номером телефону та порушив встановлений порядок маршрутизації інформації, в частині відсутності у ОСОБА_6 можливості користуватись належним їй номером телефону тим самим втрутився в роботу електронних комунікаційних мереж ТОВ «Лайфселл».
		Після цього, продовжуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в період часу з 14:15 по 14:45 годин 20.11.2023 з метою подальшої авторизації у особистому кабінеті ОСОБА_6 в системі онлайн-сервісу «Monobank» та отримання таким чином доступу до розрахункових рахунків потерпілої, за допомогою відновленого фінансового номеру НОМЕР_3 , невстановленим способом отримав відомості, а саме логін та пароль, що необхідні для входу до особистого кабінету ОСОБА_6 в системі онлайн-сервісу «Monobank», після чого скористався отриманими відомостями для заволодіння електронними банківськими картками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 що належать ОСОБА_6 . 
		В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення грошових коштів з рахунків ОСОБА_6 , відкритих в АТ «Універсал банк», ОСОБА_3 в період часу з 14:15 по 14:45 годин 20.11.2023, знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 8а, діючи з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з метою подальшого вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме застосунку «Monobank», призначеного для дистанційного керування банківськими рахунками, права на який належать АТ «Універсал банк», а також державної системи віддаленої ідентифікації «BankID», що забезпечує передачу персональних даних користувачів від банку, в якому відкрито рахунок, до суб`єкта, який надає користувачу послугу, права на яку належать Національному банку України, діючи в порушення вимог та приписів Закону України «Про Захист персональних даних», Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме мобільний термінал з підключенням до мережі Інтернет, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з раніше встановленим до його операційної системи застосунком «Monobank», а також дублікатом Sim-карти оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», якій відповідає абонентський номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 , що використовувався останньою як логін доступу (фінансовий номер телефону) у застосунку «Monobank» до відкритого на ім`я останньої банківського рахунку у АТ «Універсал банк», якому відповідає банківські картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , діючи без відома та згоди останньої, здійснив несанкціоноване втручання в роботу вищезгаданого застосунку як інформаційної (автоматизованої) системи, що виразилось у дистанційній ідентифікації та верифікації його особи як ОСОБА_6 , шляхом обміну ідентифікаційними даними з АТ «Універсал банк» у мережі Інтернет та sms-листуванням, за наслідками якого отримав безпосередній доступ до вищезгаданих банківських рахунків, депозитів та накопичувальних рахунків ОСОБА_6 та можливості здійснювати банківські операції за ним, а також можливість подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет від її імені.
		Умисні дії ОСОБА_3 , що виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, електронних комунікаційних мереж кваліфіковані за ознаками кримінального проступку передбаченого: ч. 1 ст. 361 КК України.
		 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_3 , використовуючи застосунок «Monobank», а саме особистий кабінет ОСОБА_6 , доступ до якого останній отримав шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, електронних комунікаційних мереж, діючи з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме мобільний термінал з підключенням до мережі Інтернет, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , 20.11.2023 о 14:45:29 годин, здійснив оплату товару шляхом переказу особистих грошових коштів ОСОБА_6 в сумі 64582, 96 грн. (з них 62 099, 00 грн. сума переказу та 2483,96 грн. комісія банку) з банківської картки № НОМЕР_1 , що відкрита в АТ «Універсал банк» на рахунок № НОМЕР_7 , відкритого в АТ`А-Банк», що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є приватним підприємцем та власницею сервісно - ремонтувального магазину електронної техніки «Паяльня», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8а, за що отримав мобільний телефон марки «IPhone 15 Pro Max 256Gb Natural Titanium 103596», яким розпорядився на власний розсуд та обернув на свою користь.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , використовуючи мобільний термінал з підключенням до мережі Інтернет, ІМЕІ НОМЕР_8 , з раніше встановленим до його операційної системи застосунком «Monobank», та безконтактною технологію оплати «PayPass», підв`язав банківську картку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 до застосунку «PayPass» та о 14:59:41 20.11.2023 розрахувався нею через POS-термінал грошовими коштами в сумі 158 гривень за оплату товару в магазині, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8 а.
		Після чого, ОСОБА_3 , запевнюючи свого водія ОСОБА_7 , в тому, що надає йому у користування власний мобільний термінал та підв`язану до нього власну банківську карту «Monobank», попросив останнього купити щось в магазині «АТБ-маркет» та зняти готівку в розмірі 5000 гривень для оплати перевезення ОСОБА_3 з міста Кривий Ріг до міста Дніпро та у зворотному напрямку та для оплати пального на автомобіль. Враховуючі викладені обставини ОСОБА_7 , будучи впевненим в тому, що користується мобільним телефоном та банківською карткою «Monobank» з безконтактною технологію оплати «PayPass», які належать ОСОБА_3 , зайшов до магазину «Продукти-25 ТОВ АТБ-маркет» за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8а та використовуючи мобільний термінал з підключенням до мережі Інтернет, ІМЕІ НОМЕР_8 , з раніше встановленим до його операційної системи застосунком «Monobank», безконтактною технологію оплати «PayPass» та прив`язаною до нього карткою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , пароль для входу до якої самостійно ввів ОСОБА_3 , о 15:08:56 20.11.2023 розрахувався нею на касі за товар магазину на суму 95 гривень та о 15:08:57 зняв готівку на касі магазину на суму 5200 гривень шляхом розрахунку через POS-термінал заплативши за все одним платежем в сумі 5295 грн.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_3 направився до банкомату CADN0215 DN00, що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 7, де використовуючи мобільний термінал з підключенням до мережі Інтернет, ІМЕІ НОМЕР_8 , з раніше встановленим до його операційної системи застосунком «Monobank», безконтактною технологію оплати «PayPass» та прив`язаною до нього карткою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 о 15:22:06 20.11.2023, використовуючи застосунок «PayPass» та послугу зняття готівки без картки у терміналі банкомату АТ КБ «ПриватБанк» зняв готівку з картки останньої в сумі 1081,6 грн., (з них 1040, 00 грн. сума зняття та 41,60 грн. комісія банку), після чого о 15:33:31 20.11.2023 року повторив вказану операцію в тому ж самому терміналі банкомату АТ КБ «ПриватБанк» та зняв з картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 ще 540,8 грн. ( з них 520, 00 грн. сума зняття та 20,80 грн. комісія банку). 
		Таким чином ОСОБА_3 в період часу з 14:00 по 16:23 години, маючи доступ до мобільного застосунку «Monobank», безконтактною технологію оплати «PayPass» та прив`язаною до нього карткою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами та товарами на загальну суму 69 112 грн. та разом з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, обернувши викрадене на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 71 658,36 грн., (з яких 69 112 грн. перекази та зняття коштів та 2 546,36 грн. комісія банку за обслуговування).
		Умисні дії ОСОБА_3 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		 
		2.Позиція обвинуваченого
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю та підтвердив їх вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
		 
		3.Позиція потерпілого
		Потерпіла ОСОБА_6 надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, висловилася щодо призначення покарання на розсуд суду. 
		 
		4. Докази, які досліджені судом
		Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає. 
		Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. 
		При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують її особу.
		Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
		Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		 
		5.Висновок суду про винуватість 
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України, повністю та об`єктивно доведена.
		Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена, його умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вірно. Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, електронних комунікаційних мереж, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, вірно.
		 
		6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		 
		Загальні положення
		Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні  ст. 19 КК України.
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		Класифікація вчинених кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, віднесено до категорії кримінального проступку.
		 
		Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		Суд не приймає щире каяття за обставину, яка пом`якшує покарання, виходячи з наступного.
		Суд звертає увагу і наголошує, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Однак під час судового розгляду обвинувачений жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки не демонстрував, не намагався будь-яким чином в повному обсязі відшкодувати завдану шкоду потерпілій.
		Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, відсутність дій з боку обвинуваченого, направлених на повне відшкодування шкоди, суд вважає, що каяття обвинуваченого у судовому засіданні направлене виключно на пом`якшення призначення йому покарання.
		Отже обставин, які, відповідно до  ст. 66 КК України, пом`якшують покарання за ч. 4 ст. 185, так і за ч. 1 ст. 361 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, які, відповідно до  ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом також не встановлено.
		 
		Призначаючи покарання суд виходить із наступного.
		При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, наслідків вчинення, соціальне та матеріальне становище обвинуваченого, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, тому, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді обмеження волі.
		При цьому підстави для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.
		 
		Застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України
		Судомвстановлено, що кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні  ОСОБА_3 вчинив до ухвалення вироку Галицьким районним судом міста Львова від 18.07.2024.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до ухвалення попереднього вироку.
		Виходячи з приписів кримінального закону, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
		За таких обставин у цьому кримінальному провадженні суд спочатку призначає обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 і за ч. 1 ст. 361 КК України, потім остаточно призначає покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		 
		 
		 
		Підсумок.
		Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		7.Вирішення цивільного позову
		У даному кримінальному провадженні потерпілим до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, не пред`явлено.
		 
		8.Вирішення питання про долю речових доказів
		Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України. 
		 
		9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Запобіжнийзахід, як захід забезпечення кримінального провадження, до  ОСОБА_3 не застосовувався. Разом з цим судом встановлено, що ОСОБА_3  відбуває покарання завироком Галицького районного суду міста Львова від 18.07.2024 року. 
		Тому строк відбування покарання  ОСОБА_3 за цим вироком слід рахувати з моменту набрання ним законної сили, зарахувавши до строку покарання строк відбутого ним покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 18.07.2024 року.
		У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
		-за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки;
		ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Галицького районного суду міста Львова від 18.07.2024 року, більш суворим, який призначений за даним вироком,  ОСОБА_3  остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.
		Початок строку відбування  ОСОБА_3  покарання обраховувати з моменту набрання цим вироком законної сили.
		На підставі ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_3  у строк покарання за даним вироком фактично відбуте ним покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 18.07.2024 року.
		Цивільний позов не заявлений.
		Речові докази:
		- сім холдер «Водафон» на номер НОМЕР_9 , сім холдер «Водафон» на номер НОМЕР_10 , сім холдер «Київстар» на номер НОМЕР_11 , сім холдер «Водафон» номер НОМЕР_12 , мобільний телефон Xiaomi11Т IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI2: НОМЕР_14 , банківська картка Приват Банк № НОМЕР_15 , жорсткий диск марки « SP», які вилучені в ході обшуку у ОСОБА_9 і в подальшому передані йому на відповідальне зберігання (т. 2 а.п. 27), - залишити останньому за належністю, у зв`язку з чим скасувати арешт, який накладений на вказані речі ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2024 по справі № 201/5904/24;
		- мобільний телефон «Redmi Note 8» ІМЕІ1: НОМЕР_16 , ІМЕІ2: НОМЕР_17 з сім-карткою НОМЕР_18 , мобільний телефон «Samsung Galaxy A24» ІМЕІ 1: НОМЕР_19 , с/н НОМЕР_20 , банківська картка А-банку НОМЕР_21 , банківська картка Пумб НОМЕР_22 , сім картка Водафон № НОМЕР_23 , які вилучені в ході обшуку у ОСОБА_10 і в подальшому передані йому на відповідальне зберігання (т. 2 а.п. 28), - залишити останньому за належністю, у зв`язку з чим скасувати арешт, який накладений на вказані речі ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 по справі № 201/5905/24;
		- мобільний телефон « IPhone 11 Pro Max, c.n. НОМЕР_24 , IMEI1: НОМЕР_25 , IMEI2: НОМЕР_26 , sim. НОМЕР_40», мобільний телефон « IPhone 13 Pro Max, c.n. H1XQWVGVGY, IMEI1: НОМЕР_27 , IMEI2: НОМЕР_28 , sim. НОМЕР_29 », 5 сім холдерів «Київстар», 2 сім холдера «Водафон», 4 банківські картки «Монобанк» (№№ НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 ), 1 банківська картка Приват Банк № НОМЕР_34 ; мобільний телефон «Самсунг SM-A207F/DS, IMEI1: НОМЕР_35 , IMEI2: НОМЕР_36 ), мобільний телефон «Prestigio, IMEI1: НОМЕР_37 , IMEI2: НОМЕР_38 , sim. НОМЕР_39 », які вилучені в ході обшуку у ОСОБА_7 і в подальшому передані йому на відповідальне зберігання (т. 2 а.п. 108), - залишити останньому за належністю, у зв`язку з чим скасувати арешт, який накладений на вказані речі ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2024 по справі № 201/11251/24;
		- 4 оптичні диски (т. 1 а.п. 70-72, 78) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		       Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду  з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.
		 
		Суддя                                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...