Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2993/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання права власності; державної, комунальної.
Надіслано судом: 28.02.2025. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		?
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 лютого 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  922/2993/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І., 
		секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 (колегія суддів: Гетьман Р. А., Склярук О. І., Хачатрян В. С.) у справі
		за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека № 16", 4) Приватної фірми "Гамма-55" про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна,
		за участі прокурора - Гудкова Д. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		1.          Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна), Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека № 16" (далі - ТОВ "Центральна районна аптека № 16"), 4) Приватної фірми "Гамма-55" (далі - ПФ "Гамма-55") про: 
		-          визнання незаконним та скасування пункту 5 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;
		-          визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.03.2017 № 5458-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та ТОВ "Центральна районна аптека №16", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.   А. і зареєстрованого в реєстрі за № 368;
		-          скасування запису про державну реєстрацію права власності;
		-          витребування у ПФ "Гамма-55" на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 50, 51, 54, 54 а, 59, загальною площею 99,5 кв. м, розташованих в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м.   Харків, вул. Дерев`янка, 7, зобов`язавши ПФ "Гамма-55" передати вказані приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
		2.          В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що оскаржуване рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що воно прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". 
		3.          Крім того, Прокурор вважав, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 02.03.2017 № 5458-В-С не відповідає вимогам законодавства, суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до статей 203, 215, 228 ЦК України, а спірні приміщення підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова на підставі частини першої статті 216 ЦК України. 
		4.          Підстави представництва інтересів держави Прокурор обґрунтував тим, що звернення Прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність. Оскільки Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади міста Харкова, але у справі вона є відповідачем і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна, Прокурор самостійно звернувся із позовом до суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		5.           31.07.2006 між Управлінням комунального майна (орендодавець) та ТОВ "Центральна районна аптека №16" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №   3345, на підставі якого в строкове платне користування орендарю передано нежитлові приміщення 1-го поверху № 50, 51, 54, 54а, 59 загальною площею 99,5 кв. м, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 7, літ. "А-9".
		6.           31.10.2016 ТОВ "Центральна районна аптека № 16" звернулось до Управління комунального майна з листом про надання дозволу на приватизацію майна, в якій просила дозволити приватизацію орендованих приміщень, площею 99,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 7, літ. "А-9". 
		7.          Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу. 
		8.          У пункті 5 додатку 1 до вказаного рішення визначено спірне майно. 
		9.           02.03.2017 між Управлінням комунального майна (продавець) та ТОВ "Центральна районна аптека №16" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 5458-В-С нежитлових приміщень, на підставі якого шляхом викупу за 517 560,00 грн (з ПДВ) у власність ТОВ "Центральна районна аптека №16" перейшло майно, орендоване нею за договором оренди від 31.07.2006 №   3345, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху № 50, 51, 54, 54 а, 59, загальною площею 99, 5 кв. м, в житловому будинку літ. "А-9", за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, будинок 7.
		10.          В подальшому право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 50, 51, 54, 54а, 59, загальною площею 99,5 кв. м, розташовані в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, Дерев`янка, 7, на підставі договору купівлі-продажу № 1194, посвідченого 26.08.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І. Г., перейшло до Приватної фірми "Гамма-55". 
		11.          В позовній заяві Прокурор вказує про те, що в звіті про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, відсутні. Орендарем до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавались документи, передбачені пунктом 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. 
		12.          Отже, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації є незаконним та суперечить інтересам держави та територіальної громади.
		13.          Таким чином Прокурор вважає, що рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог статті 345 ЦК України, статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		14.          Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2021 позовні вимоги задоволено частково:
		-          визнано незаконним та скасовано пункт 5 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;
		-          визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.03.2017 №   5458-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та ТОВ "Центральна районна аптека № 16", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. і зареєстрованого в реєстрі за № 368, скасувавши його державну реєстрацію.
		15.          В частині витребування у ПФ "Гамма-55" на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 50, 51, 54, 54 а, 59, загальною площею 99,5 кв. м, розташованих в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м.   Харків, вул. Дерев`янка, 7, зобов`язавши ПФ "Гамма-55" передати вказані приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, - в задоволенні позову відмовлено.
		16.          Рішення суду мотивовано тим, що рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16 прийнято з порушенням вимог   Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",   Закону України "Про приватизацію державного майна",   Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"   та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012- 2016 роки, затвердженою рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності. 
		17.          Місцевий господарський суд зазначив, що оскільки договір купівлі-продажу від 02.03.2017 №   5458-В-С укладений на виконання рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16, яке прийнято з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить статтям   1,   29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статтям   11,   18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що свідчить по його недійсність, тому вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування його державної реєстрації є законною та обґрунтованою.
		18.          Щодо вимог в частині витребування у ПФ "Гамма-55" на користь Харківської міської ради спірних нежитлових приміщень 1-го поверху, то місцевий суд встановивши, що власником цих нежитлових приміщень є фізична особа ОСОБА_1, вказав, що позивачем невірно визначено відповідача за даним позовом, що є підставою для відмови в позові в цій частині. 
		19.          Суд також дійшов висновку, що Прокурор звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні заяв відповідача-1 та відповідача-2 про застосування позовної давності. 
		20.          Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині визнання незаконним та скасування пункту 5 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.03.2017 № 5458-В-С та скасування його державної реєстрації. В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В решті рішення залишити без змін.
		21.          Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення ради від 26.10.2016 № 412/16 в частині пункту 5 додатку до рішення, визнання недійсним договору від 02.03.2017 № 5458-В-С, проте відмовив у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності. 
		Короткий зміст касаційної скарги 
		22.          Прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		23.          Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування апеляційним судом правових позицій Верховного Суду, викладених у касаційній скарзі, щодо застосування приписів статті 261 ЦК України в частині початку перебігу позовної давності та поважності причин її пропуску.
		Позиція інших учасників справи
		24.          У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Центральна районна аптека № 16" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України. 
		25.          При цьому відповідач-3 вважає, що апеляційний господарський суд, переглядаючи дану справу, на підставі оцінки наявних у справі доказів, надавши оцінку усім аргументам Прокурора, дійшов правильного висновку про пропуск Прокурором як самостійним позивачем позовної давності при зверненні з позовом до суду, а доводи скаржника в цій частині стосуються виключно його незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та зводяться до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів щодо пропуску Прокурором позовної давності. 
		Позиція Верховного Суду
		Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради у відповідній частині
		26.          Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16 в частині відчуження ТОВ "Центральна районна аптека № 16" об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова: нежитлові приміщення 1-го поверху № 50, 51, 54, 54а, 59, загальною площею 99,5 кв. м., розташованих в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 7. 
		27.          Обґрунтовуючи свою позицію, Прокурор стверджує, що спірним рішенням ради порушується право власності територіальної громади міста Харкова на спірний об`єкт нерухомості, тому належним способом захисту цього права, на його думку, є звернення до суду з позовом про скасування такого рішення органу місцевого самоврядування.
		28.          Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.
		29.          У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №   912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
		30.          За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).
		31.          З огляду на те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування вже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення договору купівлі-продажу від 02.03.2017 № 5458-В-С, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади.
		32.          За вказаних обставин, оскільки визнання незаконним та скасування зазначеного рішення не дозволить територіальній громаді міста Харкова ефективно відновити володіння спірним майном, така вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з обранням Прокурором неналежного способу захисту.
		Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації права власності та повернення майна 
		33.          Відповідно до частин першої та другої   статті 321 ЦК України   право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		34.          Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі №   522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі №   910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі №   922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14).
		35.          Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті   387,   388,   1212 ЦК України).
		36.          Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
		37.          Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі №   19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212- 1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №   914/2618/16 (пункт 38), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункт 5.38)).
		38.          При цьому у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 125), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 146), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.43), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 92), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 44)), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункт 5.37)).
		39.          У пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог   статті 388 ЦК України   може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
		40.          Оспорювання ж рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, також не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване; подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 01.10.2019 та 15.10.2019 у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.
		41.          Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).
		42.          За висновками Великої Палати Верховного Суду відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації; задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).
		43.          Отже, оскільки Прокурор прагне повернення спірного нерухомого майна у володіння територіальної громади міста Харкова, то єдиною належною (зокрема ефективною) позовною вимогою є вимога про витребування спірного нерухомого майна на користь територіальної громади.
		44.          Однак, суди попередніх інстанцій наведених висновків Великої Палати Верховного Суду не врахували, залишивши поза увагою сталу та послідовну практику щодо належності способів захисту порушеного права у подібних правовідносинах.
		45.          Оскільки звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильних по суті висновків про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсними договору купівлі-продажу від 02.03.2017 та від договору купівлі-продажу від 26.08.2020, скасування державної реєстрації права власності, але з інших підстав, ніж ті, що наведені у цій постанові.
		46.          Як наслідок, у задоволенні заявлених у цій справі позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації слід відмовити з підстав обрання Прокурором неналежного способу захисту, що виключає необхідність застосування до таких вимог позовної давності.
		47.          Водночас у справі, що розглядається, звертаючись з позовом у цій справі Прокурор заявляв позовну вимогу про повернення від Приватної фірми "Гамма-55" на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 1-го поверху № 50, 51, 54, 54а, 59, загальною площею 99,5 кв. м., розташованих в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 7. 
		48.          Судами установлено та Прокурором не спростовано, що власником вищевказаних нежитлових приміщень є фізична особа ОСОБА_1 , що підтверджується витягом від 19.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 
		49.          Таким чином Прокурором невірно визначено відповідача за даним позовом, а відтак витребування спірного майна на користь територіальної громади міста Харкова у ПФ "Гамма-55", яка не є власником цього майна, є неможливим.
		50.          Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у   статті 4   цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
		51.          Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному   ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		52.          Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. 
		53.          Таку правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 12.11.2019 у справі №   920/40/19 тощо. 
		54.          Таким чином, оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, тому позовна вимога Прокурора про витребування майна також не підлягає задоволенню. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		55.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.
		56.          Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		57.          За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Судові витрати
		58.          З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково. 
		2.          Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 922/2993/20 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню
		 
		Суддя                                                                                                    Є. В. Краснов
		 
		Суддя                                                                                                    Г. М. Мачульський
		 
		Суддя                                                                                                    Л. І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...