Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 443/275/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: 61-15828ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 443/275/24
		провадження № 61-15828св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника  ОСОБА_1 - Юрчака Владислава Валентиновича на постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У лютому 2024 року Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки.
		 
		Позов мотивовано тим, що Журавненська селищна рада прийняла рішення від 17 червня 2021 року № 7-201 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва», затвердила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території с. Любша Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, розроблений на замовлення ОСОБА_1 , для городництва. Згідно з вказаним рішенням ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, для городництва, термін оренди - 7 років, розмір орендної плати - 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. В подальшому між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі від 24 вересня 2021 року № б/н, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає 
		у строкове платне користування земельну ділянку для городництва 
		з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, строком на 30 років. Встановлено орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23 лютого 2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Ходорівської міської ради Львівської області. Однак Журавненська селищна рада при прийнятті рішення про передання у користування земельної ділянки ОСОБА_1 діяла всупереч статті 36 ЗК України, так як не мала законної підстави для затвердження відповідного проєкту землеустрою та передання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки 
		з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, для городництва.
		 
		Прокурор просив визнати недійсним договір оренди землі від 24 вересня 
		2021 року, б/н, укладений між Журавненською селищною радою 
		і ОСОБА_1 , на підставі рішення Журавненської селищної ради від 17 червня 2021 року № 7-201, щодо надання у строкове платне користування земельної ділянки для городництва з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, розташовану на території с. Любша Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району Львівської області; зобов`язати ОСОБА_1 повернути Журавненській селищній раді Стрийського району Львівської області земельну ділянку 
		з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602707446100.
		 
		Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12 лютого 
		2024 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
		 
		Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18 червня 
		2024 року підготовче засідання у справі закрито і призначено її до судового розгляду по суті.
		 
		Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30 липня 
		2024 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме навести обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді 
		в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області 
		з урахуванням викладених у цій ухвалі мотивів. 
		 
		На виконання вказаної ухвали Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області подав пояснення, на обґрунтування яких посилався на те, що рішення Журавненської селищної ради від 17 червня 
		2021 року № 7-201 щодо затвердження проєкту землеустрою та передання 
		в оренду спірної земельної ділянки вичерпало свою дію шляхом його виконання та укладення договору оренди, а тому належним та ефективним способом захисту прав територіальної громади є саме визнання недійсним договору оренди землі. У цих правовідносинах Журавненська селищна рада, здійснюючи право розпорядження землею в межах територіальної громади, є учасником цивільних правовідносин (стороною договору оренди землі). Отже, в цій справі наявний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Журавненська селищна рада, оскільки в цьому випадку орган місцевого самоврядування має повноваження на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, стороною якого він є. Також у цій справі прокурор рішення органу місцевого самоврядування не оскаржував, оскільки таке вичерпало свою дію шляхом укладення договору оренди. У цій справі поновити порушені права держави можливо, шляхом задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки власнику - Журавненській селищній раді. Такі позовні вимоги можливо задовольнити за рахунок відповідача ОСОБА_1 . Прокурор з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави може звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради, оскільки цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор, а також у зв`язку з заявленням у цій справі вимоги про повернення земельної ділянки від набувача на користь територіальної громади, від імені якої Журавненська селищна рада діє як представник. Рішення Журавненської селищної ради від 17 червня 2021 року № 7-201 після його прийняття вичерпало свою юридичну силу і не може вважатися підставою для набуття права користування особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків. Враховуючи, що права Журавненської територіальної громади Стрийського району Львівської області, у тому числі 
		і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, має виключно Журавненська селищна рада. З огляду на викладене, з урахуванням того, що Журавненська селищна рада є однією зі сторін договору оренди землі, який підлягає визнанню недійсним, проте, незважаючи на обізнаність про порушене право, не вжила заходів щодо його захисту, наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12 серпня 
		2024 року позовні вимоги залишено без розгляду.
		 
		Ухвалу суду мотивовано тим, що прокурор не виконав вимоги щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України, а відтак не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України. Суд не погодився з позицією позивача щодо наявності 
		у нього права на звернення до суду в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області з тих підстав, що цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого вона стверджує, оскільки така позиція позивача не враховує, що згідно 
		з обставинами справи не виключається, що вказаний орган місцевого самоврядування сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, а відтак визначення цього органу позивачем суперечить принципу розумності.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області задоволено.
		 
		Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 12 серпня 
		2024 року скасовано, справу направлено до Жидачівського районного суду Львівської області для продовження розгляду.
		 
		Постанову мотивовано тим, що у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду 
		з підстав невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки прокурор, звертаючись до суду відповідно до статті 56 ЦПК України, обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції 
		у спірних правовідносинах. Прокурор зазначив, що Журавненська селищна рада не вживала та не буде вживати заходів щодо захисту інтересів держави, що підтверджується листом від 13 грудня 2023 року № 2053/05-1/02-23. У позовній заяві та письмовій заяві на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху прокурор належно, зокрема і відповідно до вимог частини четвертої статті 56 ЦПК України, вмотивовано подав позов до суду із наведеним колом учасників і позовними вимогами. Апеляційний суд також зазначив, що, вирішуючи питання про обґрунтованість чи не обґрунтованість позовної заяви в контексті питань, які почав вирішувати суд, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд вийшов за межі частини четвертої статті 56 ЦПК України та фактично, повернувшись до питань, які підлягають вирішенню на стадії відкриття провадження, частково почав вирішення питань, які стосуються вирішення спору по суті, його обґрунтованості.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		28 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юрчук В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року і залишити в силі ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 12 серпня 
		2024 року.
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд безпідставно застосував пункт 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року 
		у справі № 925/1133/18, оскільки він не містить висновків щодо застосування норм права, а є виключно посиланням на практику Верховного Суду. Заявник вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі 
		№ 925/1133/18, що і було зроблено судом першої інстанції. Вказує, що прокурор у цій справі самостійно мав звертатись до суду з позовом, а не в інтересах селищної ради, яка є порушником інтересів держави та має бути відповідачем 
		у справі. Також зазначає, що суд вправі залишити позов без розгляду після закриття підготовчого провадження у справі.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		27 грудня 2024 року Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури Таргоній О. В. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишити без змін.
		 
		Відзив мотивовано тим, що в цій справі наявний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Журавненська селищна рада, оскільки в цьому випадку орган місцевого самоврядування має повноваження на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, стороною якого він є, що також підтверджено у пункті 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі 
		№ 925/1133/18. У позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Журавненської селищної ради. Апеляційний суд правильно застосував пункт 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18.
		 
		Рух касаційної скарги та матеріалів справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жидачівського районного суду Львівської області.
		 
		10 січня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи 
		у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені 
		у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.
		 
		Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради, прокурор просив:
		 
		- визнати недійсним договір оренди землі від 24 вересня 2021 року, б/н, укладений між Журавненською селищною радою і ОСОБА_1 , щодо надання у строкове платне користування земельної ділянки для городництва 
		з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га;
		 
		- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Журавненській селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, загальною площею 19,3368 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602707446100.
		 
		Обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, прокурор зазначив, що Журавненська селищна рада не вживала і не буде вживати заходів щодо захисту інтересів держави, що підтверджується листом від 13 грудня 
		2023 року № 2053/05-1/02-23. 
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді 
		у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		 
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором 
		у суді.
		 
		У позовній заяві Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області зазначав, що спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачу незаконно, а тому є підстави для визнання недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки, а Журавненська селищна рада не вживала і не буде вживати заходів щодо захисту інтересів держави.
		 
		У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження 
		№ 14-206цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21.
		 
		У разі якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
		 
		Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.
		 
		При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, 
		є держава, а не відповідний орган або прокурор.
		 
		Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18 (провадження № 12-60гс23) на яку заявник посилається у касаційній скарзі.
		 
		Апеляційний суд встановив, що прокурор, звертаючись до суду відповідно до статті 56 ЦПК України, обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки предметом спору 
		є договір оренди, а не відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Журавненська селищна рада не вживала та не буде вживати заходів щодо захисту інтересів держави, що підтверджується листом від 13 грудня 2023 року № 2053/05-1/02-23. У позовній заяві та письмовій заяві на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху прокурор належно, зокрема і відповідно до вимог частини четвертої статті 56 ЦПК України, вмотивовано подав позов до суду із наведеним колом учасників і позовними вимогами. Апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 
		2024 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.
		 
		З огляду на те що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Юрчака Владислава Валентиновича залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                             В. М. Коротун
		 
		 
		Є. В. Коротенко
		 
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...