Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/24835/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 28.02.2025. Зареєстровано: 01.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.

Номер судового провадження: П/380/25036/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 лютого 2025 рокусправа № 380/24835/23Львівський окружний адміністративний суд
		у складі головуючої судді Лунь З.І. 
		секретар судового засідання Лужняк О.М.
		за участю
		представник позивача Шейхет М.Г., Шнир Я.Б.,
		представник відповідача Пилип`як Х.І.,
		представник третьої особи, Кабінету Міністрів України, Сов`як Д.О.,
		представник третьої особи, Львівської обласної державної адміністрації, Смотрич Д.Б.
		розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Львівської обласної державної адміністрації, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. 
		в с т а н о в и в:
		Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: 79054, м.Львів, вул.Кульчицької, 1/94; РНОКПП 21720365) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622), Львівської міської ради(місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896), в якому просить суд:
		-встановити обмеження у використанні земель, а саме: заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки і ландшафту меж території земельної ділянки Старого єврейського кладовища XIV століття 1855рік, між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Кленарівська у м.Львові відмінну від земель історико-культурного призначення, орієнтовною площею 4,7га відповідно до закону;
		-зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно об`єкту історико-культурної спадщини Старого єврейського кладовища XIV століття 1855 рік, між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові орієнтовною площею - 4,7 га, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, на виявлення і дослідження меж земельної ділянки цього Єврейського кладовища відповідно до Наказу МКУ №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування;
		-визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території земельної ділянки Старого єврейського кладовища XIV століття - 1855 рік, між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у мЛьвові як території історико-культурною призначення орієнтовною площею - 4,7га, а саме щодо: не виконання функції замовника і не укладення з цією метою контракту на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки цього Єврейського кладовища і не вжиття відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки території цього Єврейського кладовища з мстою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення;
		- зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території земельної ділянки Старого єврейською кладовища XIV століття 1855рік, між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові як території історико-культурного призначення орієнтовною площею  4,7га, а саме: виконані функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки цього Єврейського кладовища і вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки території цього Єврейського кладовища з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення;
		-зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
		З такими вимогами позивач спочатку звернувся до суду.
		Позовні вимоги позивач обґрунтував так.
		Між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у місті Львові розташоване старе єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік, котре внесене до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку історії місцевого значення.
		Як зазначає позивач, відповідачами не виконано вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», виконання яких відповідають нормам Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного Кодексу України щодо віднесення кладовищ і могил до земель історико-культурного призначення, Закону України «Про поховання та похоронну справу», Закону України «Про землеустрій», який передбачає для цієї категорії земель окремий проект землеустрою - щодо організації і встановлення меж території кладовища як території історико-культурного призначення. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 19 Конституції України, міжнародні договори тощо.
		Так, на думку позивача, протиправною є бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо незабезпечення проведення робіт зі встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки території старого єврейського кладовища як території історико-культурного призначення.
		Позивач вважає, що до компетенції міської ради відносяться винесення меж земельної ділянки, на якій знаходиться пам`ятка, закріплення її в натурі (па місцевості) та віднесення земель в цих межах до земель історико-культурного призначення.
		Обов`язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки, як вказує позивач, є замовлення міськвиконкомом науково- проектної документації на земельну ділянку об`єкта історико-культурної спадщини складання або перепогодження (у випадку, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським), органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.
		Також позивач зазначає, що бездіяльність відповідачів порушує його права як представника національної меншини. Просить позов задовольнити.
		 
		Ухвалою від 30.10.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
		Ухвалою від 26.01.2024 суд постановив призначити справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Ухвалою від 11.11.2024 суд постановив заяву про залучення третьої особи  задовольнити; залучити Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008 м. Львів вул. Винниченка, 18, кім. 114, код ЄДРПОУ 38557581,e-mail: arch@loda.gov.ua) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		Ухвалою від 11.11.2024 суд постановив заяву з процесуальних питань в порядку ст.44, 47,166 про залишення без розгляду в частині  задовольнити; позовну заяву Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу в частині позовних вимог до Львівської міської ради про встановлення обмеження у використанні земель ділянки Старого єврейського кладовища ХІV століття  1855 рік, між вулицями Раппопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові відмінну від земель історико-культурного призначення, орієнтовною площею 4,7 га.  залишити без розгляду.
		Ухвалою від 11.11.2024 суд постановив заяву з процесуальних питань в порядку ст.44, 47,166 про зменшення позовних вимог  задовольнити; прийняти заяву про зменшення позовних вимог в адміністративній справі №380/24835/23 до розгляду; здійснювати розгляд адміністративної справи №380/24835/23 з урахуванням таких позовних вимог:
		- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об`єкту історико-культурної спадщини Старого єврейського кладовища ХІV століття  1855 рік, між вулицями Раппопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові орієнтовною площею - 4,7 га, а саме щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу МКУ №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів; 
		-зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об`єкту історико-культурної спадщини Старого єврейського кладовища ХІV століття  1855 рік, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові орієнтовною площею - 4,7 га, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу МКУ №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів; 
		- застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду; здійснювати розгляд адміністративної справи №380/24835/23 з такими учасниками процесу:
		позивач Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу;
		відповідач Виконавчий комітет Львівської міської ради;
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Кабінет Міністрів України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Львівська обласна державна адміністрація;
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
		На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, виконком Львівської міської ради, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини стосується повноважень обласної адміністрації, а не Львівської міської ради. 
		Відповідач, окрім того, вказує, що вимога позивача про встановлення обмеження у використанні земель, а саме заборону на зміну цільового призначення є безпідставною, оскільки відсутні фактичні обставини, з якими пов`язується застосування даного заходу.
		Підставою для встановлення заборони на зміну цільового призначення можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
		Позивачем не вказано об`єктивних причини звернення із вказаною вимогою. Відсутні обґрунтовані доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Відповідач наголошує, що у матеріалах справи відсутні акт технічного стану та довідка про майнову цінність об`єкта, а долучена позивачами облікова картка об`єкта культурної спадщини «Старе єврейське кладовище» та паспорт, усупереч вимогам пунктів 5, 6 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (чинного на час внесення старого єврейського кладовища до переліку об`єктів культурної спадщини Львівської області ), не містять охоронного номера об`єкта, дату і номера рішення, відповідно до якого об`єкт взято на державний облік. Натомість, вказано, що об`єкт на державний облік не взято, охоронний номер не присвоєно. В порушення вимог п. 6 цього Порядку, у паспорті відсутні матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони. Крім того, облікова картка та паспорт містять різну інформацію про вид пам`ятки. Згідно із п. 9 цього Порядку, облікова картка і паспорт об`єкта складаються у чотирьох примірниках, один з яких передається до відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, другий зберігається в органі охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної чи Київської, Севастопольської міської держадміністрації, третій - в іншому уповноваженому органі охорони культурної спадщини, четвертий - в органі місцевого самоврядування.
		Вищевикладене свідчить про численні порушення при включенні території Старого Єврейського кладовища між вулицями вул. Я. Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська до Переліку об`єктів культурної спадщини Львівської області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Відповідач також не погоджується з твердженням позивача, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, в межах території пам`ятки культурної спадщини з огляду на таке. 
		Спільна комісія з питань культурної спадщини, передбачена Угодою між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону і збереження культурної спадщини, яка підписана та набула чинності 04.03.1994, - створена не була. Список майна затверджений не був. Відповідно, рішення про внесення до списку майна такої пам`ятки культурної спадщини як «Старе Єврейське кладовище, XIV століття - 1855 рік, між вулицями вул. Я. Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська» Спільна комісія з питань культурної спадщини не приймала. Отже, вищевказаний об`єкт не набув статусу охорони на цій підставі.
		Саме по собі рішення Комісії з питань збереження спадщини Америки, що є агенцією уряду Сполучених Штатів Америки, по своїй суті не створює жодних правових обов`язків для України чи органів виконавчої влади України.
		Відповідачі вважають, що долучений позивачем витяг із Переліку єврейських цвинтарів, синагог та місць масових захоронень в Україні, до якого Комісією Сполучених Штатів Америки з питань збереження американської спадщини за кордоном внесено об`єкт під номером обстеження UA13010101, не є належним доказом порушених прав позивача.
		Також на переконання відповідача, позивач не довів того, що він має право звертатися до суду з позовом, а також не довів про порушення своїх прав. Просить у позові відмовити.
		 
		Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що саме виконком Львівської міської ради зобов`язаний виступити як замовник науково- проектної документації, у складі якої теж замовити розробку проекту землеустрою ділянки як території історико-культурного призначення, які в подальшому надати для затвердження вищими органами у сфері охорони культурної спадщини (ЛОДА, МКТ і окремо через МКТ у ЮНЕСКО).
		Позивач вказує, що земельна ділянка старого єврейського кладовища знаходиться в межах м.Львова, отже, як встановлено законодавцем, земельні питання в межах міста вирішуються «відповідно до закону» і є лише виключною компетенцією (відповідальністю) органу місцевого самоврядування відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Також позивач зазначив, що відповідач повинен виконати постанови суду у справі 462/3403/16-а.
		Позивач зазначає, що поданий відповідачем, Львівською міською радою, додаток до відзиву Витяг з затвердженої ЛОДА Наказом №36-ос від 27.10.2023 науково-проектної документації не має ознак відповідності Наказу Мінкультури №1266/0/16-10 від 21.12.2010, відтак не є належним доказом відповідності науково-проектної документації, затвердженої ЛОДА Наказом №36-ос від 27.10.2023, вимогам викладеним в Наказі Мінкультури №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини».
		Стосовно повноважень директора Представництва, то, як наголошує позивач, його повноваження є дійсними, що підтверджується відповідними доказами.
		Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
		У запереченні зазначено, що нормою спеціального Закону не передбачено проведення землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення в обов`язковому порядку, а тому суд не може змусити органи місцевого самоврядування вчиняти дії, які не передбачені чинним законодавством як обов`язкові.
		Також відповідач зауважив, що взяття на облік місць давніх поховань, вжиття заходів спрямованих на організацію їх обстеження та вивчення, не поширюється на органи місцевого
		самоврядування чи їх виконавчі органи. До того ж, як вважають відповідачі, між вул. Раппапорта, Базарною, Броварною, Клепарівською не існує закритого кладовища в розумінні Закону України «Про поховання та похоронну справу».
		Відповідачі також наголосили, що в матеріалах цієї справи відсутній Статут Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, зміст якого давав би можливість встановити мету створення та предмет діяльності цією юридичної особи. Окрім того, із наданого Позивачем витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що у Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу (Код ЄДРПОУ 21720365) відсутні установчі документи. 
		Позивач подав до суду пояснення, у яких покликався на судові рішення у справі №462/3403/16-а, якими встановлено повноваження виконавчого комітету стосовно регулювання земельних відносин. Крім того, позивач наголосив, що саме виготовлення проєкту землеустрою є механізмом визначення меж історичних поховань. Також позивач аргументує, що він має повноваження на звернення до суду з позовом у цій справі, а також що Об`єднання комітетів створене відповідно до законодавства США і дії на території України через представництво, утворене відповідно до законодавства України Представництво створене. 
		Від відповідача, Львівської міської ради, надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач зазначає, що земельна ділянка орієнтовною площею 4,7 га обмеженої вул. Я. Раппапорта, вул. Базарною, вул. Броварною, вул. Клепарівською не розміщена в зоні КС-5-К., тобто не є в межах земельних ділянок закритих кладовищ. Старе Єврейське кладовище відповідно до вищевказаних норм не підпадає під ознаки кладовища. Відсутнє будь-яке рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про створення та функціонування кладовища між вулицями вул. Я. Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська.
		Також відповідач вказує, що позивач не є представництвом, так званої, іноземної неурядової організації «Об`єднання комітетів для євреїв колишнього радянського союзу», оскільки у даному випадку законом встановлюються відомості, які необхідно внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. При цьому, згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як юридична особа з організаційно-правовою формою  громадська організація без власних установчих документів з яких можна б було встановити мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову та інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту. Просить у позові відмовити.
		Такого ж змісту заперечення на відповідь на відзив надійшло від відповідача, виконавчого комітету Львівської міської ради.
		Від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідачів, де позивач наголосив, що предметом розгляду у цій справі є збереження пам`ятки історії місцевого значення- Старого Єврейського кладовища XIV століття  1855 рік. Позивач вважає, що відповідальність на збереженні цієї пам`ятки покладено на виконавчий комітет Львівської міської ради відповідно до Закону. Повторно зазначає, що вулиці Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська знаходиться у межах буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів ансамбль історичного центру».
		Також позивач наголошує, що відповідачем, виконкомом Львівської міської ради не виконується судове рішення у справі №462/3402/16-а. Просить позов задовольнити.
		Крім цього, позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких обґрунтував позовну вимогу про встановлення обмеження у використанні земель-заборону на зміну цільового призначення, відмінного від земель історико-культурного призначення. 
		Від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надійшли до суду додаткові пояснення в якому з покликанням на норми законодавства вважає позовні вимоги підставними та просить позов задовольнити.
		Від Кабінету Міністрів України надійшло пояснення, в якому з покликанням на норми законодавства вважає позовні вимоги підставними та просить позов задовольнити.
		Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
		Ухвалою суду від 25.06.2024 суд постановив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, що викладені у заявах по суті справи. Просять позов задовольнити.
		У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, що викладені у заявах по суті справи. Просить у позові відмовити.
		Представники третіх осіб, КМ України та ЛОДА підтримали позов та просили його задовольнити.
		Від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надійшло клопотання пр розгляд справи без присутності їхнього представника.
		Від інших учасників справи (треті особи) на заяв по суті справи, ні клопотань не надходило.
		Суд встановив таке.
		Старе єврейське кладовище у Львові розташоване між сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської. 
		Територія кладовища чітко відокремлена вулицями і є одним з двох найдавніших єврейських некрополів Старого Світу та є визначною культурною і духовною пам`яткою історії «національної» меншини України. 
		За функціональною типологією об`єкт класифіковано, як місце поховань. Площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена.
		Старе єврейське кладовище внесене до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії місцевого значення на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21 грудня 2010 року № 1266/0/16-10. 
		Окрім того, Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном Новий єврейський цвинтар внесено до переліку пам`яток за № ІІА13010101.
		Також судовими рішеннями у справі №462/3403/16-а ухвалено визнати бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частині організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року протиправною;
		зобов`язати Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		Позивач наполягає, що відповідачі не виконують вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в тій частині, що не обстежують Старе єврейське кладовище, розташоване між сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, не вивчають його межі, не беруть на облік, не здійснюють заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження.
		Оскільки чинне законодавство України передбачає для означеної категорії земель окремий проєкт землеустрою  щодо організації та встановлення меж території кладовища як території історико-культурного призначення, а також зважаючи на історичну цінність Старого єврейського кладовища, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч.ч.4-5 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.6 ст.47 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.
		Статтею 54-1 Земельного кодексу України визначено обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини
		Так, за замістом цієї статті з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (ч.1).
		Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру (ч.2).
		Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини"(ч.3).
		Частиною 1 ст.14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки. Межі та режими використання території пам`ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень. Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки приймається:
		центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам`яток національного значення;
		органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам`яток місцевого значення.
		Порядок визначення меж та режимів використання території пам`ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Частиною 4 цієї ж статті унормовано, що відомості про межі і режими використання території пам`ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови).
		Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (щодо встановлення меж території пам`ятки, що є складовою облікової документації) затверджується:
		центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;
		органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.
		Технічна документація не пізніше ніж за 30 календарних днів до її затвердження оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, уповноваженого на її затвердження.
		Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
		Частиною 1 ст.32 цього ж Закону визначено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.
		Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
		Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зони охорони приймається:
		центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо зон охорони пам`яток національного значення, історико-культурних заповідників державного значення, історико-культурних заповідних територій;
		органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення; історико-культурних заповідників місцевого значення.
		Режим використання зон охорони встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель).
		Порядок визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проектної документації та внесення змін до неї встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Зміна визначених меж і режимів використання зон охорони здійснюється відповідно до цієї статті.
		Згідно з ч. 4 ст. 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам`ятка, власник пам`ятки чи уповноважені ним особи - щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам`ятки (частини пам`ятки), меж і режимів використання території пам`ятки, зон охорони пам`ятки
		Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що розробниками науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є науково-проектні чи науково-дослідні організації, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розробниками проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляються у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, є суб`єкти господарювання, які відповідно до закону є розробниками документації із землеустрою.
		Відповідно до наказу Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» при внесенні до Переліку об`єктів культурної спадщини Львівської області затвердженим Порядком обліку об`єктів культурної спадщини» (далі також Наказ №158).
		Відповідно до п.1.4 цього Наказу ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі  Ініціатор) є: уповноважений орган  за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини  за категорією пам`ятки місцевого значення. 
		Згідно з пунктами 4.5, 4.6, 4.7 Наказу №158 орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, протягом 30 календарних днів з дня прийняття Консультативною радою рішення щодо рекомендації подальшого занесення нерухомого об`єкту культурної спадщини до Реєстру, видає та оприлюднює рішення щодо внесення такого об`єкта до Переліку та набуття нерухомим об`єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини із занесенням відомостей про це до Переліку. Належним чином завірена копія такого рішення протягом 5 робочих днів з дня його прийняття направляється до МКІП (4.5).
		Про внесення нерухомого об`єкту культурної спадщини до Переліку, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій у десятиденний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в Журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку (4.6).
		Протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам`яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки (4.7).
		Відповідно до пункту 15 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини
		Як встановив суд, судовими рішеннями у справі №462/3403/16-а ухвалено визнати бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частині організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року протиправною та зобов`язати Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		Судовими рішеннями у цій же справі встановлено, що території Старого єврейського кладовища становить 4,7га і це підтверджується Паспортом об`єкта культурної спадщини «Старе єврейське кладовище, м. Львів», де зокрема описано його територію, що обмежена сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської об`єкту та зазначено його площу.
		Ухвалюючи судові рішення у справі №462/3403/16-а суди виходили з того, що бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України № 604-р від 20 липня 1998 року «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», є, зокрема, не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення  Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року.
		Таким чином, покликання позивача на те, що відповідач не виконує судові рішення у справі №462/3403/16-а, зокрема, в частині не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення  Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року є обґрунтованим.
		Крім того, суд наголошує, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій (…)історико-культурного призначення, (…) обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, (….).
		Отже, проєкт землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення  Старого єврейського кладовища, що розташоване у м. Львові між сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської має бути розробленим у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, у якій відповідно визначаються межі та режими використання території цієї пам`ятки.
		Стосовно суб`єкта, який повинен виступати замовником проєкту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення  Старого єврейського кладовища, що розташоване у м. Львові між сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, то таким є виконавчий комітет Львівської міської ради, що передбачено нормами пунктів 34, 37 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» ч. 4 ст. 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013. 
		Таким чином, з урахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та наказу Міністерства культури України №158 від 11.03.2013, виконавчий комітет Львівської міської ради звертається до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації як уповноваженого органу охорони культурної спадщини щодо взяття на облік цього об`єкта культурної спадщини. При цьому виконавчий комітет Львівської міської ради відповідно до вимог пунктів 11, 15 та 20 ч.2 ст. 6, ч.4 ст 14-1, ч.ч. 4-5 ст. 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» здійснює виконання функцій замовника науково-проектної документації, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єкту культурної спадщини та інші заходи щодо охорони об`єкта культурної спадщини, а також  з метою організації досліджень пам`ятки історії культурної спадщини, який потребує програми рятівних робіт щодо місць давніх поховань «Старе єврейське кладовище» - пам`ятка історії місцевого значення, реєстраційний номер № 2951-Лв.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, виконавчий комітет Львівської міської ради, станом на день ухвалення рішення у цій справі, допустив протиправну бездіяльність, як уповноважений орган, щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу МКУ №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів.
		Тому з метою захисту прав позивача належним способом захисту суд зобов`язує Виконавчий комітет Львівської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об`єкту історико-культурної спадщини Старого єврейського кладовища ХІV століття  1855 рік, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові орієнтовною площею - 4,7 га, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу МКУ №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів
		Стосовно міркувань відповідача про відсутність повноважень директора Представництва, то суд зазначає таке.
		Суд наголошує, що позивачем у цій справі є Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, а не Об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також спростовує такі міркування позивача та підтверджує повноваження Мейлаха Шейхета як директора Представництва.
		 
		Стосовно аргументів відповідача про порушений інтерес позивача, то суд зазначає таке. 
		У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі 914/582/17 містяться висновки щодо оцінки статутної діяльності позивача, його інтересу до кладовищ і охорони культурної спадщини, зокрема:
		(…)7.34. Судами встановлено, що зі змісту Статуту Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу вбачається, що метою його діяльності є: сприяння освіти громадськості щодо стану дискримінації та упередження проти осіб єврейської національності та реалізація цілей - релігійних, благочинних, наукових, літературних, просвітницьких; відповідно до Статуту Представництва Американського об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, зареєстрованого 08 червня 2000 року, основною метою його діяльності є проведення моніторингу ситуації з дотримання прав людини, сприяння гармонізації міжнаціональних та міжрелігійних відносин, надання різноманітної гуманітарної допомоги, сприяння покращенню освіти.
		7.35. Судами встановлено, що охоронюваний законом інтерес стосується 1) права на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності позивача як національної меншини України (стаття 11 Конституції України); 2) права на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність (стаття 54 Конституції України); 3) права на розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії (стаття 6 Закону України від 25 червня 1992 року № 2494-XII«Про національні меншини в Україні»); 4) права на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення (стаття 10 Закону України «Про національні меншини в Україні»).
		7.36. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що інтерес до прагнення користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності як національної меншини України, збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, збереження життєвого середовища в місцях їх історичного й сучасного розселення з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб. 
		7.37. Ураховуючи те, що спірні приміщення гаражів розміщені на території іудейського давнього кладовища в м. Жидачеві, інтерес позивача до згаданих об`єктів цілком відповідає поняттю «охоронюваний законом інтерес», тлумачення якому надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, та підлягає захисту в порядку та спосіб, визначені статтею 152 ЗК України, статтею 16 ЦК України.
		7.38. Отже, позивач має право на звернення із позовом у цій справі, а обраний позивачем спосіб захисту охоронюваного законом інтересу не суперечить вимогам чинного законодавства. 
		Суд застосовує означені висновки Верховного Суду, керуючись ч.5 ст.242 КАС України.
		Таким чином, інтерес позивача при зверненні до суду з позовом у справі, що розглядається є законним та очевидним. 
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов підлягає задоволенню повністю.
		Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, то таке є правом суду і залежить, на переконання суду від стану виконання судового рішення. Відтак у цій справі, станом на день ухвалення рішення, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю.
		Щодо судових витрат, то суд дійшов висновку про стягнення в сумі 2684,00грн судового збору, сплаченого позивачем, - з бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В: 
		адміністративний позов Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: 79054, м.Львів, вул.Кульчицької, 1/94; РНОКПП 21720365) до Виконавчого комітету Львівської міської ради місцезнаходження: (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Кабінету Міністрів України (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2, ЄДРПОУ 00031101), Міністерства культури та інформаційної політики України(01601, м.Київ, вул. І.Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275), Львівської обласної державної адміністрації (79008, м.Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 00022562), Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008 м. Львів вул. Винниченка, 18, кім. 114, код ЄДРПОУ 38557581,e-mail: arch@loda.gov.ua) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю. 
		Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів.
		Зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» стосовно території об`єкту історико-культурної спадщини Старого єврейського кладовища ХІV століття  1855 рік, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у м.Львові орієнтовною площею - 4,7 га, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території Старого єврейського кладовища відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказу Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування», у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об`єктів
		Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради місцезнаходження: (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: 79054, м.Львів, вул.Кульчицької, 1/94; РНОКПП 21720365) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн 00коп. судового збору.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 27.02.2025.
		 
		 
		СуддяЛунь З.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...