Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/27056/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 28.02.2025. Зареєстровано: 01.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 28.02.2025
Номер судового провадження: К/990/29213/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/27056/23
		адміністративне провадження № К/990/29213/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Кравчук В.М., Стеценко С.Г., 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ СЕРВІС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 (судді Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
		у справі №160/27056/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		В обґрунтування позову покликався на те, що оскаржуване рішення є незаконним та протиправним, оскільки відповідачем не було проведено громадських слухань, визначених Статутом територіальної громади міста Дніпра, щодо змін у переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові, чим порушено право позивача, як мешканця вказаного району, на прийняття участі в обговоренні проекту рішення про внесення змін до переліку земельних ділянок, що не підлягають забудові, яке передбачено чинним законодавством.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально знаходиться на земельній ділянці Набережній по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		Рішенням Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» доповнено перелік земельних ділянок, які не підлягають забудові, підпунктом 5.4 щодо земельної ділянки - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		До вказаного рішення додані схеми розміщення земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позовну заяву задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої  інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не вчинивши зазначені дії щодо проведення громадських обговорень, орган місцевого самоврядування не забезпечив врахування громадських інтересів, зокрема, позивача під час прийняття рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро.
		З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 зобов?язано відповідача оприлюднити інформацію про розгляд справи і відповідачем такі вимоги ухвали виконано.  
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		В подальшому апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подали ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» та ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» як особи, які не брали участь у справі, однак суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановляючи рішення, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що спірне рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 - Набережна по вул. Шолохова - Донецьке шосе до р. Дніпро» має ознаки нормативно-правового акту та має розглядатись з урахуванням вимог статті 264 КАС України.
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» та ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» мали можливість скористатись правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, тому порушення вимог статті 264 КАС України не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
		Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Дніпровської міської ради від 25.01.2023 №136/33 не містить відомостей про те, що рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 вважається таким, що втратило чинність, та його зміст про таке не свідчить.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилися ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» та ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС», подали касаційну скаргу.
		В обґрунтування касаційної скарги покликаються на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		В обґрунтування свого права на касаційне оскарження покликаються на те, що 25.04.2024 Дніпровською міською радою до Господарського суду Дніпропетровської області подано позовні заяви до ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» та ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, які розташовані по шосе Донецькому в районі, які обґрунтовані з покликанням на судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/27056/23.
		Також покликаються на те, що в порушення вимог статті 264 КАС України суд першої інстанції розглянув справу як щодо акту індивідуальної дії, не оприлюднив інформацію про розгляд справи, а також розглянув справу у спрощеному, а не загальному провадженні.
		Також покликаються на те, що оприлюднення інформації про розгляд справи в суді апеляційної інстанції суперечить вимогам статті 264 КАС України, що відповідає висновкам Верховного Суду у справі № 640/559/20.
		Також покликаються на те, що оскаржуване рішення відповідача на час розгляду справи втратило чинність на підставі іншого рішення Дніпровської міської ради від 25.01.2023 № 136/33 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
		Просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 
		Дніпровська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства. 
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
		1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
		2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
		Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
		У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
		Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
		Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
		Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
		Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
		Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
		Предметом оскарження у цій справі є рішення Дніпровської міської ради №215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
		Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі №200/20946/17 уже досліджував правову природу рішення Дніпровської міської ради від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» і дійшов висновку, що це рішення з додатками належить до документації із землеустрою.
		Крім того, Верховний Суду також досліджував природу рішень Дніпровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
		Зокрема, у постанові від 07.02.2023 у справі №160/3164/22 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірне у відповідній частині рішення Дніпровської МР від 22.09.2021 № 415/10 «Про внесення змін до рішення міської ради від 8 грудня 2004 року № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» є нормативно-правовим актом, оскільки поширює свою дію на невизначене коло осіб - забороняє здійснювати забудову відповідних земельних ділянок всім особам у місті Дніпро; заборона забудови земельних ділянок діє безстроково з моменту прийняття рішення відповідача; рішення не містить індивідуальних приписів (веління, дозволів), розрахованих на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації; юридична чинність (формальна обов`язковість) спірного рішення відповідача не вичерпується одноразовою реалізацією.
		Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, приймаючи який, відповідач не дотримався встановленої процедури його громадського обговорення.
		Треті особи з такими висновками судів попередніх інстанцій погоджуються і касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині.
		За таких обставин та висновків Верховного Суду у справах №200/20946/17 та №160/3164/22 суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо задоволення позовних вимог та постановили рішення про задоволення позовних вимог.
		Покликання третіх осіб в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що в порушення вимог статті 264 КАС України судом першої інстанції справу було розглянуто за правилами спрощеного, а не загального провадження, є безпідставним і не може в даній ситуації бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення було спершу переглянуте в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача. 
		За наслідками такого перегляду постановою суду апеляційної інстанції від 12.03.2024 рішення суду першої інстанції залишене без змін, однак третіми особами постанова суду апеляційної інстанції від 12.03.2024 в касаційному порядку не оскаржується.
		Покликання третіх осіб в цій частині на те, що судом першої інстанції було порушено передбачений статтею 264 КАС України порядок розгляду справи щодо оскарження нормативно-правового акту без опублікування відповідного оголошення також є безпідставним, оскільки таке оприлюднення забезпечив суд апеляційної інстанції і треті особи скористались можливістю апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
		До того ж, таке оприлюднення відбулось в рамках апеляційного перегляду за апеляційною скаргою відповідача, за наслідками якого ухвалено постанову від 12.03.2024, яка третіми особами не оскаржується, тому не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції від 24.07.2024.
		Такі обставини відрізняють цю справу від справи №640/559/20 та інших, на які треті особи покликаються як на підставу касаційного оскарження, тому висновки у цих справах не впливають на висновки у справі, яка розглядається.
		Покликання третіх осіб в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що оскаржуване рішення станом на час розгляду справи втратило свою чинність також є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок прийняття відповідачем рішення від 25.01.2023 № 136/33 рішення від 19.02.2020 № 215/54 свою чинність не втратило. 
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ СЕРВІС» залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/27056/23  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		В.М. Кравчук
		С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...