Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/6527/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Невиконання судового рішення.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 03.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/346/397/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091180000776

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/6527/24 
		Провадження № 1-кп/346/397/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 лютого 2025 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області 
		 
		в складі головуючого судді ОСОБА_1  
		з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024 року за №12024091180000776, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вікнина Гайворонського району Кіровоградської області, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, пенсіонера, працює на посаді заступника директора П`ядицького ліцею імені Степана Мельничука П`ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		обвинувачений умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
		 
		Злочин вчинено за наступних обставин.
		 
		Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.03.2024 року, винесеною у справі № 346/330/24, яка набрала законної сили 03.06.2024 року, обвинуваченого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов?язковим до виконання.
		Однак, обвинувачений, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання даного судового рішення щодо позбавлення обвинуваченого права керування транспортним засобом та, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, 28.10.2024 року, близько 08 год. 00 хв. в м. Коломиї, по вул. Карпатській, Івано-Франківської області керував автомобілем марки «Peugeot Partner», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
		 
		 
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати. 
		При цьому обвинувачений та захисник просять врахувати, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, є пенсіонером, працює в зазначеному ліцеї на посаді заступника директора, раніше не судимий. Тому вони просять призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах мінімального розміру, вказаного в санкції ч.1 ст.382 КК України. 
		 
		Крім того, обвинувачений у своїй письмовій заяві від 28.02.2025 року вказав, що він погоджується на дослідження доказів в обсязі та порядку, визначених ч.3 ст.349 КПК України. 
		 
		Тому на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, захисника та прокурора, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що вказані учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
		 
		На підставі наведеного суд визнає правильною надану органом досудового розслідування кваліфікацію діянь обвинуваченого за ч.1 ст.382 КК України.
		 
		Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, не встановлено, про що зазначено в обвинувальному акті.
		Пом`якшуючими покарання обставинами згідно зі ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. 
		 
		Тому обвинуваченому слід призначити середній розмір покарання, встановлений санкцією ч.1  ст.382 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки це саме таке покарання буде достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до правил ст. 100 КПК України.
		Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
		Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
		На підставі наведеного та, керуючись статтями 370, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,  та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 750 (семиста п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.
		 
		Речові докази:
		 
		-оптичний диск формату «DVD-R», об`ємом пам`яті 4, 7 GB, з наявним на ньому відеозаписом з нагрудної камери за 28.10.2024 року залишити в матеріалах даного кримінального провадження, наявних в Коломийській окружній прокуратурі Івано-Франківської області. 
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
		 
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		 
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...