Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/5507/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/185/134/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040370001590

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/5507/18
		Провадження № 1-кп/185/134/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		28 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів     ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370001590 від 16 червня 2016 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Павлограді, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, інваліда 2 групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого, останній раз:
		- 09 вересня 2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим терміном 2 роки,
		       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України,
		за участі:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілого ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , 15 червня 2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, достовірно знаючи, що адвокат ОСОБА_7 був представником потерпілої ОСОБА_9 по кримінальній справі № 1-880/08 (за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , в злочинах передбачених ч. 1, ст. 121, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 296 КК України, ч. 2 ст. 296 КК України, ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України), з метою помсти йому як представнику, який надавав правову допомогу у зазначеній вище справі, на ґрунті виниклих до нього неприязних відносин, пов`язаних із виконанням професійних обов`язків, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у кафе «Бистро», що знаходиться по вул. Центральній буд. № 66 у м. Павлоград поруч з кафе «Норма» умисно наніс ОСОБА_7 кулаком правої руки не менше двох ударів в область голови та не менше одного удару в область грудної клітини.
		Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 , спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забоїв голови, обличчя (без конкретної локалізації, розмірів ушкоджень, їх характеру), садно в області правої брови, забій грудної клітини зліва де була зафіксована гематома, внутрішньочерепної травми зі струсом головного мозку 1 ступеня, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Дії ОСОБА_5  кваліфікованоза ч. 2 ст. 398 КК України, як умисному заподіянні представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  вину в інкримінованому йому злочині не визнав та суду показав, що дату він не пам`ятає, десь в середині червня 2016 року, він знаходився на перехресті вул. Карла Маркса та вул. Інтернаціональна, там є пивний лоток, та спілкувався з друзями. Прізвища не пам`ятає, був власник закладу ОСОБА_12 . Він знаходився у пивному лотку, туди зайшов потерпілий та заказав пиво на розлив, взяв його та пішов. Приблизно через 1-1,5 годин потерпілий приходив ще раз. Він не бачив, щоб потерпілий там говорив або розмовляв. А в третій раз, вони стояли на вулиці та курили, почули як хтось говорить нецензурними словами, йому робили зауваження. Людей було багато, діти. Він спочатку не зрозумів, що то був потерпілий. Коли потерпілий проходив повз нього, він зробив потерпілому зауваження. З боку потерпілого в його сторону пішли образи. Він потерпілого не чіпав на вулиці і той пішов. Він не розуміє, як потерпілий зрозумів, що це він, бо там було багато народу. Потерпілий зайшов до кафе і він також пішов до кафе, але чому не пам`ятає, можливо поговорити. Він зайшов за потерпілим. Він не бачив, що потерпілий був в тому залі. Він зайшов в зал і йому ззаду був нанесений удар стільцем по голові. Другий раз він перехватив стілець. Потерпілий штовхнув його разом зі стільцем, від чого він впав. Йому здається, що потерпілий був випившим, бо спіткнувся або послизнувся, та завалив музичну апаратуру, та забіг можливо до туалету. Поки він підвівся та підійшов, потерпілий вже вибігав назад, штовхнув його та побіг в сторону барної стійки. Він почав йти до барної стійки і потерпілий почав кидати в нього пляшки. Потім викликали поліцію, швидку. Його не заарештовували. У нього тоді був умовний строк. 
		Він проживав разом з потерпілим через дорогу, та бачив його постійно. У нього не було ніяких претензій до потерпілого та ніякого умислу. Він не знає, що найшло на потерпілого. Була швидка, фіксували його тілесні ушкодження. 
		Він не бив потерпілого ні в обличчя, ні в ході бійки. 
		У 2008 році по справі, де він був обвинуваченим, йому дали умовне покарання. Ніякого негативного ставлення у нього до потерпілого не було. Ніякого бажання помсти не було. 
		Він не визнає того, що він наносив тілесні ушкодження потерпілому, а також те, що він йому мстив.
		Він не пам`ятає такого, щоб він наносив потерпілому два удари в область голови та один удар в грудну клітину. Він не бачив крові на потерпілому. 
		Потерпілий вдарив його два рази стільцем. Один раз по голові, другий по спині. Від удару по голові він відчув біль та мало не втратив свідомість. Тілесні ушкодження, які фіксувала швидка, були пов`язані з ударом по голові від удару потерпілого металевим стільцем. Виявлені тілесні ушкодження у потерпілого він міг отримати сам від власної необережності через падіння. 
		До інших медичних закладів після цього випадку він не звертався. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_7 показав, що з обвинуваченим у відносинах не перебуває. Дату точно не пам`ятає, це було всередині червня 2016 року. Близько 21.00 години, він як адвокат, мусив приїхати до Павлоградського ВП, за адресою вул. Шевченка, 51 в м. Павлограді, для участі у слідчій дії щодо слідчого експерименту, який мав проводити слідчий ОСОБА_13 . Він при собі мав чемоданчик з документами та спорядженням для проведення слідчого експерименту. Проходячи по вул. Миру (Інтернаціональна), пройшовши кафе «Норма», з торця кафе «Бістро» стояли 6 осіб, серед яких був обвинувачений, якого від добре пам`ятає у зв`язку з подіями 2008 року, коли він приймав участь у судовому засіданні, під час якого за його клопотанням, ОСОБА_5 та іншій особі було змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. По цій справі він приймав участь як представник потерпілого. Що було далі з обвинуваченим він не пам`ятає. ОСОБА_5 був обвинуваченим серед інших осіб. Як він зрозумів, обвинувачений проживав десь неподалік від нього. Він зустрічав обвинуваченого інколи під деревом, з такими ж особами, які схожі на нього зовнішньо. Йому розповідали, що обвинувачений вживає наркотичні засоби. 
		Тоді було літо і проходив чемпіонат Європи по футболу. Народу на вулиці було багато. Кафе «Бістро» транслювало чемпіонат через екран, який стояв на вулиці. В той день, коли він йшов, ОСОБА_5 щось йому сказав, та перебував у стані наркотичного сп`яніння. Коли між ними потасовка вже закінчувалася і він взяв стілець і бив обвинуваченого цим стільцем по голові, то той йшов на нього та взагалі не відчував болі. 
		Обвинувачений, разом зі своїми друзями, почав ображати його словами. Він не звертав уваги, пройшов та звернув на вул. Центральна (Карла Маркса) та вже наближався до входу до кафе «Бістро», як почув топіт позаду, повернувся, і не встиг відреагувати, як на нього набіг ОСОБА_5 і наніс удар кулаком руки в обличчя. З якої сторони точно не пам`ятає. Так сталося, що лопнула шкіра і в нього пішла кров. Він був в окулярах. Все було в крові. Він нічого не зрозумів. Від другого удару він впав. Коли встав, то забіг до кафе. Люди, які були на літньому майданчику розійшлися. Він забіг до кафе та почав тримати двері зсередини. ОСОБА_5 зміг відкрити двері. В приміщенні, яке знаходиться зліва, там грав на музичному інструменті чоловік та танцювали двоє дівчат років 30-35. ОСОБА_5 почав наносити йому удари. З нього злетіли окуляри. Потім вони почали боротися. ОСОБА_5 опинився зверху та почав бити його кулаками. Він як міг відбивався, потім вирвався та побіг до барної стійки. Там він почав кричати ОСОБА_5 , щоб той залишив його у спокої, він адвокат. ОСОБА_5 відповів, що якраз він йому і треба, він його пам`ятає. Тоді він зайшов за барну стійку та кинув у Якуніна пляшкою. ОСОБА_5 не йшов, тоді він вийшов та побачив залізний стілець, яким вдарив по голові обвинуваченого. Останній не реагував. Там між ними відбувалася ще якась бійка. Після цього, він вирвався. У нього було розірване взуття, безрукавка. Де поділися його портфель, окуляри та мобільний телефон він не знає. Він вискочив та перебіг дорогу. Нічого не бачив, бо текла кров і він був без окулярів. Він підбіг до РАЦСУ і його окликнули працівники поліції, та запитали, що трапилося. Вони відвели його до поліції і він написав там заяву. Десь через пів години вони під`їхали до кафе «Бістро» і там вже був господар кафе, якого він знає візуально. Працівник поліції на мобільному телефону показав обличчя обвинуваченого та запитав чи він це, він відповів, що так. Вони привели обвинуваченого приблизно через 3 хвилини. Обвинувачений навіть при працівниках поліції продовжував кидатися на нього. Потім його посадили до машини та доставили до поліції. Там йому стало дуже погано. Його доставили до міської лікарні № 4 та госпіталізували. Там він був більше ніж 2 тижні. 
		Йому не відомо, чи очікував там на нього обвинувачений. Він не пам`ятає, чи бачив він до цього в цей день обвинуваченого. Він був тверезий. Він не розпивав алкогольні напої. 
		Покарання просить призначити максимальне. 
		 
		Хоч обвинувачений ОСОБА_5 і не визнав вину, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні такими доказами. 
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що з потерпілим та обвинуваченим у відносинах не перебуває. Приблизно років 10 тому в другій половині дня, вона працювала в кафе «Бістро» по вул. Центральній в м. Павлограді, барменом або кухарем. Вона почула голосні вирази в приміщенні кафе і побачила бійку між чоловіками. Чи був там обвинувачений, вона зазначити не може, після спливу тривалого часу. Послідовність зазначити не може, бо була бійка і в холі, і за барною стійкою, де летів посуд. В приміщенні кафе були люди, які розбороняли, хто саме не пам`ятає. Чоловіки наносили удари один одному. Хто на кого напав, вона зазначити не може. Чи кидав хтось посудом вона не пам`ятає. Про ушкодження на чоловіках вона не пам`ятає. 
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що з потерпілим та обвинуваченим у відносинах не перебуває. Років 7 назад, точно зазначити не може, вона працювала барменом в кафе «Бістро» по вул. К. Маркса, номер не пам`ятає. Під вечір вона вийшла за цигарками в АТБ по вул. К. Маркса в м. Павлограді. Вона була відсутня приблизно хвилин 20-30 , точно не пам`ятає. Коли вона уходила, в кафе все було добре. Коли вона прийшла в кафе, то за барною стійкою все було перевернуто. Були побиті бокали, перевернутий чайник. Також біля кафе на вулиці були якісь особи у формі. Потім можливо, на наступний день її опитали. Вона бачила на вулиці біля хвіртки обвинуваченого, який стояв біля чоловіків у формі. Вона не пам`ятає, чи були ушкодження на обвинуваченому. Жінки, які були в кафе сказали, що в кафе була бійка. Обвинувачений заходив в їхнє кафе рази 2. Були 3 жінки відвідувачів, яких вона не знає. Коли вона уходила, була повар ОСОБА_18, прізвище не пам`ятає. Офіціантів не було. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що з потерпілим та обвинуваченим у відносинах не перебуває. Він працює в поліції з 2015 року. Це відбувалося 2016 року, у вечірній час доби, він перебував у складі СОГ. Черговий надав виклик на вул. Центральна, кафе «Бістро». Вони приїхали на місці, були інші працівники поліції, там був ОСОБА_5 , були перевернуті столи. ОСОБА_5 був на літній площадці, стояв розмовляв. Як він зрозумів в подальшому, у ОСОБА_5 виник конфлікт з особою, прізвище не пам`ятає. Далі їх направили на інший виклик. Він не пам`ятає, чи казав потерпілий, що він адвокат. Саму подію він не бачив, а бачив лише результат, перевернуті столи і особу, на яку вказували. 
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 19 червня 2018 року, за участю потерпілого ОСОБА_7 , якому було запропоновано провести слідчий експеримент, в ході якого розповісти і показати події, які відбувалися 15 червня 2016 року на території кафе «Бістро», що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 66. Потерпілий повідомив під відеозапис вищевказані події та показав яким чином йому були нанесені тілесні ушкодження /Т. 2 а.к.п. 63-65/.
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 04 жовтня 2016 року, за участю потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до якого потерпілий вказав, що ОСОБА_5 наніс йому один удар кулаком в область правого ока, не менше двох ударів ногами по тулубу, один удар правою рукою в область обличчя, не менше десяти ударів кулаком та ногами по тулубу й голові, правою рукою удар в область обличчя. Як вказав ОСОБА_7 , ОСОБА_5 наносив йому більше ударів, однак якими саме руками вказати не може, так як від першого удару впав на тверде покриття й в очі потрапляла кров /Т. 2 а.к.п. 90-93/.
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 25 червня 2018 року, за участю свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , яким було запропоновано провести слідчий експеримент, в ході якого розповісти і показати події, які відбувалися 15 червня 2016 року на території кафе «Бистро», що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 66. Дані свідки повідомили під відеозапис вищевказані події та показати, де це все відбувалось. Так, свідок ОСОБА_21 повідомив, що забіг чоловік, та штовхнув інструмент, та пішов в інший напрямок, показав рукою, за ним пішов ОСОБА_5 , що там вони робили він не знає, туалет був закритий. Вони пововтузилися, покричали, вискочили та побігли в інший зал, чув що бився посуд. Свідок ОСОБА_16 повідомила, що коли повернулася з АТБ, їй сказали, що була бійка. За барною стійкою нажала кнопку, був битий посуд, і видно, що бійка була за баром /Т. 2 а.к.п. 86-89/.
		 
		Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_5 був засуджений за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на три роки, відповідно до якого правову допомогу потерпілій ОСОБА_9 надавав - адвокат ОСОБА_7 2 а.к.п. 69-75/.
		 
		Висновком експерта № 183 від 25 липня 2016 року відповідно до якого потерпілому  ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забоїв голови, обличчя (без конкретної локалізації, розмірів ушкоджень, їх характеру), садно в області правої брови, забій грудної клітини зліва де була зафіксована гематома, внутрішньочерепної травми зі струсом головного мозку 1 ступеня, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я /Т. 2 а.к.п. 67-68/.
		 
		Висновком експерта № 241Д від 06 жовтня 2016 року відповідно до якого спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , можливе при обставинах, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту 04 жовтня 2016 року /Т. 2 а.к.п. 76/.
		 
		Враховуючи досліджені протоколи слідчих експериментів, висновки експертиз, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року, показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, в їх сукупності, суд вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
		 
		Суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_5 в частині того, що він не наносив тілесні ушкодження потерпілому, а також те, що він йому не мстив і умислу у нього не було. Так, як це спростовується показами свідка ОСОБА_15 , яка підтвердила, що була бійка між чоловіками, показами самого потерпілого ОСОБА_7 , протоколами слідчих експериментів як за участю потерпілого, так і свідка ОСОБА_21 . 
		 
		Обвинуваченому ОСОБА_5 було достеменно відомо, що потерпілий ОСОБА_7 є саме адвокатом, який надавав правову допомогу потерпілій ОСОБА_9 у справі за якою ОСОБА_5 був засуджений вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року, за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на три роки.
		 
		Як зазначив Верховний Суд в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 361/794/21 мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 398 КК (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи), може бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність, а суб`єктивна сторона складу цього злочину не пов`язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які наразі виконує потерпілий, адже достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник або представник особи здійснює свою діяльність.А здійснення адвокатом діяльності з надання правової допомоги, належить зважати на багатоаспектність змісту правової допомоги. А тому суд вважає, що підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 398 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України не має.
		 
		Дії ОСОБА_5  суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 398 КК України, як умисному заподіянні представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги. 
		 
		При призначенні покарання  обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		 
		За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно /Т. 2 а.к.п. 98/, раніше судимий /Т. 2 а.к.п. 95-97/, перебуває на профобліку лікаря нарколога з липня 2015 року у зв`язку з результатами освідування від 27 червня 2015 року коли перебував в стані сп`яніння каннабіноїдами /Т. 2 а.к.п. 94/, на обліку у лікаря психіатра не перебуває /Т. 2 а.к.п. 99/. 
		 
		На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, раніше судимий, вину не визнав, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення без застосування ст. 71 КК України, виходячи з такого.
		 
		Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 398 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
		 
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 переховувався від суду та був оголошений у розшук ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2018 року /Т. 1 а.к.п. 33/. 18 грудня 2018 року він був затриманий та йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою /Т. 1 а.к.п. 41/. 14 грудня 2021 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_5 був оголошений у розшук /Т. 2 а.к.п. 226/. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2022 року було відновлено кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5. /Т. 2 а.к.п. 246/. Тобто обвинувачений ОСОБА_5 переховувався від суду один місяць шістнадцять днів в перший раз та шість місяців двадцять вісім днів другий раз. За другий раз обвинуваченим ОСОБА_5 надано довідку, що він перебував на лікуванні, починаючи з 2021 року. А всього обвинувачений ОСОБА_5 перебував у розшуку вісім місяців чотирнадцять днів. 
		 
		Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Судувикладеної у постанові від 2 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22) у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		 
		Таким чином, враховуючи, що на час ухвалення вироку, минуло більше п`яти років вісім місяців чотирнадцять днів з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, суд на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення останнього від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, у відповідності до положень ст. 49 КК України.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		 
		Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2018 року була скасована ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, якою ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання з випробовуванням, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2015 року /Т. 1 а.к.п. 35-36/.
		Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року було відмовлено у звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2015 року /Т. 4 а.к.п. 7/. В цій ухвалі суду зазначено, що скасування звільнення від призначеного покарання не є тотожним скасуванню звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Таке питання взагалі не вирішувалось. Вирок було звернено до виконання, а питання звільнення від призначеного покарання необхідно вирішувати у відповідності до положень чинного законодавства.
		У зв`язку з застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_5 ст.  49,  ч. 5 ст. 74 КК України, суд вважає, що положення ч. 1 ст. 71 КК України застосуванню не підлягають.
		 
		Обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року по справі № 663/537/17, слід зарахувати у термін відбування покарання строк попереднього ув`язнення за періоди з 18грудня 2018 року по 23 жовтня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, як особі, яка вчинила злочини до 20 червня 2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року. 
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Цивільний позов у справі не заявлявся. 
		 
		У справі процесуальних витрат та речових доказів не має.
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		       Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.
		На підставі п. 3 ч. 1 ст.  49,  ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5  від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 398 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_5 у зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення останнього в межах даного кримінального провадження, починаючи з 18грудня 2018 року по 23 жовтня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.    
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...