Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/2109/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/570/93/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023181180000970

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 570/2109/24
		номер провадження 1-кп/570/93/2025
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       03 березня 2025 року         м. Рівне
		Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12023181180000970 від 24.12.2023 р. щодо  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. с. Іскра Рівненського району Рівненської області, реєстр. та прож. АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		в с т а н о в и в :
		23 грудня 2023 року близько 20 год. 00 хв. у темну пору доби ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по освітленій ділянці дороги, неподалік житлового будинку АДРЕСА_2, зі сторони с. Застав`я у напрямку с. Новожуків Рівненського району Рівненської області, зі швидкістю 50 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалася, та під час виникнення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зупинки керованого ним автомобіля та маючи технічну можливість уникнути наїзду, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перебував на проїзній частині в лежачому (горизонтальному) положенні та велосипед останнього, що лежав поряд із ним на проїзній частині. 
		Такими діями ОСОБА_6 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) - "у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу", що перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали. 
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в медичному закладі, а транспортний засіб та велосипед зазнали механічних пошкоджень.
		Обвинувачений  ОСОБА_6  в судовому засіданні вказав про повне визнавання своєї вини у вчиненні вказаного злочину. Своїми поясненнями підтвердив наведені обставини вчинення ним вказаного злочину. Зазначив, що в день події він керував вказаним автомобілем на вказаній ділянці дороги та рухався зі швидкістю 50 км/год. Разом із ним в автомобілі були його дружина, сестра та племінник. Вони поверталися додому. Раптово (несподівано для себе) він побачив щось на дорозі та намаючись зупинитись почав гальмувати з відстані приблизно 10-15 м до перешкоди (вважав що на дорозі лежить мішок або великий пакет), та зміщуватися вправо до обочини, але наїзду уникнути не вдалося. Коли він повністю зупинив автомобіль та вийшов з нього, то побачив, що він наїхав на людину із велосипедом. Після наїзду потерпілий ОСОБА_7 опинився під машиною, а саме під переднім бампером. Підсудний зазначив також про ознаки сп`яніння велосипедиста, а саме запех алкоголю. Внаслідок цієї події він переживає значний стрес. Повідоми про звернення щодо відшкодування заподіяної ним шкоди до потерпілих, однак останні категорично відмовились від отримання компенсації. Також обвинувачений вказував про щире каяття та просив суворо його не карати. 
		Потерпілий  ОСОБА_4 - батько загиблого ОСОБА_7  в судовому засіданні пояснив, що очевидцем події він не був. Про ДТП йому повідомили по телефону. Коли він прибув на місце події, то його сина  ОСОБА_7 поміщали в машину швидкої медичної допомоги. Після ДТП ОСОБА_7 було направлено до КНП «Центральна міська лікарня» РМР, де він помер наступного дня 24 грудня 2023 року близько 12 години. Пояснив також, що про відшкодування шкоди сам обвинувачений не звертався, за нього це намагалися зробити його родичі. Однак він (потерпілий) відмовляється від отримання від них відшкодованнь та будь-які вибачення не приймає. Загибель сина є для нього тяжкою втратою та спричиняє сильний душевний біль. Просив призначити підсудному суворе покарання передбачене законом.
		Допитані в суді свідки пояснили наступне.
		Свідок ОСОБА_8 (сестра підсудного, пасажир ззаду справ автомобіля «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в судовому засіданні пояснила, що в день події разом з братом, який був водієм вищевказаного автомобіля, його дружиною та її (свідка) неповнолітнім сином повертались з м. Рівне в с. Голишів. Вулиця на якій сталась ДТП була освітлена, із видимістю близько 80-100 метрів. Бачили, що зустрічному напрямку по обочині зустрічної смуги ішла група підлітків близько 10 осіб. Через деякий час (декілька секунд) по середині дороги побачили, що щось лежить (брила снігу, великий пакет) і про це перший сказав водій ОСОБА_6 , який почав гальмувати з відстані 10-12 метрів до перешкоди, але транспортний засіб не зупинився, сунувся по дорозі і наїхав на лежачу перешкоду. Після зіткнення рух автомобіля продовжувався. Коли автомобіль зупинився (вони вишли з нього) та інші особи допомогли відтягнути автомобіль назад, то побачили, що наїхали на людину. Також був і велосипед, який відкинуло на протилежну сторону дороги. Потерпілий лежав ногами до середини дороги, головою вправо до обочини. Звернула увагу, що присутні на місці події (хтось із підлітків зі згаданої групи, що йшли у зустрічному напрямку) сказали, що вони бачили, як велосипедист переходив дорогу та не втримавши рівноваги впав посеред дороги.
		Свідок ОСОБА_9 (дружина підсудного, пасажир спереду справа автомобіля«ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в судовому зауважила, що перед самим наїздом на перешкоду вона зрозуміла, що це людина. Гальмування було дещо різким, однак уникнути наїзду не вдалося. В іншій частині пояснення свідка  ОСОБА_9 загалом є аналогічними за своїм змістом вищевказаним поясненням свідка ОСОБА_8 . 
		Показання вказаних свідків є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому суд визнає їх належними та допустимими доказами по справі. Відомості, які вказують про надання вказаними свідками неправдивих показань з метою обмовити підсудного не встановлено. Підстави для сумніву у правдивості таких показань свідків в судовому засіданні не виявлено.
		Також судом досліджено докази, що містяться у матеріалах кримінального провадження, які були надані суду стороною обвинувачення та стороною захисту, зокрема:
		із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми до нього та фототаблиці від 23.12.2023 р. (а.с. к.п. 12-19) вбачається, що в ході вказаної слідчої дії встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є вул. Центральна в с. Голишів Рівненського району Рівненської області, неподалік житлового будинку № 39. Огляд здійснювався в темну пору доби, без опадів при штучному освітленні. Вид дорожнього покриття асфальтобетонне, без пошкоджень, стан покриття - обледеніле. Дорожнє покриття для 2 напрямків, шириною 5,5 метрів. Загальний стан видимості дороги 200 метрів та зона елементів проїзної частини з робочого місця водія на момент огляду нічим не обмежується.
		На місці ДТП наявні: 1) зліва від проїзної частини, по ходу огляду виявлено  велосипед "HILLSIDE" з механічними пошкодженнями, 2) автомобіль ЗАЗ 1102, р.н. НОМЕР_1 , який знаходився на проїжджій частині, передньою частиною у напрямку с. Новожуків, з механічними пошкодженнями переднього бампера у нижній частині передньої лівої опори, решітка радіатора знаходилась на проїжджій частині. 
		Також виявлено сліди гальмування лівих коліс автомобіля ЗАЗ 1102, р.н. НОМЕР_1 довжиною 35 метрів. На проздній частині виявлено подряпину дорожнього полотна, на відстані 3,6 метрів від лівої обочини та на відстані 9,5 метрів від початку слідів гальмування лівих коліс автомобіля ЗАЗ 1102, р.н. НОМЕР_1 . За вказаним місцем пошкодження дорожнього покриття виявлено осип уламків автомобіля та осип уламків велосипеда. Також виявлено сліди речовини бурого кольору та шапку, справа від проїзної частини, по ходу огляду, на відстані 6,5 метрів від лівої обочини та на відстані 2,5 метрів від передньої лівої осі ЗАЗ 1102, р.н. НОМЕР_1 .
		Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, дорожньої обстановки, що в свою чергу відповідає обставинам вчиненого злочину та показанням підсудного, потерпілого та свідків, допитаних в суді.
		З висновку судово-медичної експертизи трупа № 831 від 08.02.2024 р. (а.с. к.п. 58-65), вбачається, що при госпіталізації 23 грудня 2023 року о 21.08 год. гр. ОСОБА_7 у КНП «Центральна міська лікарня» РМР (згідно медичної карти № 22034), а також при наступній судово-медичній експертизі його трупа 25.12.2023 року, у нього були виявлені такі тілесні ушкодження:
		- черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під м`яку мозкову оболонку лівої лобної частки мозку, переломів кісток лицевого черепа (лівої виличної кістки та відростків нижньої щелепи зліва), рани тім`яно-потиличної ділянки справа, просторого осаднення та просторої рани на лівій половині обличчя з травматичною ампутацією лівої вушної раковини, чисельних саден обличчя (лоба, кінчика носа, верхньої губи, у правій підочній ділянці, підборіддя);
		- закрита тупа травма грудей у вигляді переломів правої ключиці та правої лопаткової кістки з крововиливами в навколишні м`які тканини, уламкових переломів 2,5- 8-го правих і 2-7-го лівих ребер, неповного розриву зчленування між рукояткою і тілом грудини, крововиливів в тканину легень та в клітковину переднього середостіння;
		- тупа травма живота і тазу у вигляді ушкоджень сечового міхура та брижі тонкого кишківника, обмеженого субкапсулярного крововиливу печінки, множинних переломів кісток тазу (лонних, сідничних, лівої клубової) з розривами лонного і правого крижово- клубового зчленувань, масивного крововиливу (гематоми) в клітковину тазу на рівні переломів, просторого синця у надлобковій ділянці з поширенням на ліве стегно, синців у крижовій ділянці та у нижньо-внутрішніх квадрантах обох сідниць з крововиливами в м`які тканини;
		- поперечні уламкові переломи обох кісток правої гомілки у нижній третині; багатоуламковий перелом внутрішньої кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу; перелом лівої таранної кістки (клінічно); косий уламковий з елементами кручення перелом лівої стегнової кістки у верхній третині;
		- поверхневого характеру рана на лівій передньо-боковій поверхні шиї; синці та садна на руках та нижніх кінцівках;
		- невеликих розмірів ділянки контактного опіку шкіри у тазовій ділянці справа в проекції правого кульшового суглобу.
		Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до госпіталізації ОСОБА_7 у КНП «Центральна міська лікарня» РМР та цілком могли утворитись у зазначений в наданій постанові час 23 грудня 2023 року близько 20 год. 00 хв. Це підтверджується характером зовнішніх ушкоджень на час проведення розтину трупа, наявністю і характером крововиливів навколо ушкоджень тощо, а також наведеними у медичній карті № 22034 даними клінічного обстеження та оперативного втручання.
		Види ушкоджень свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів (поверхонь). Масивність, численність, різноманітний характер тілесних ушкоджень та їх локалізація на різних анатомічних ділянках, дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма.
		Отримані ОСОБА_7 внаслідок даної дорожньо-транспоргної пригоди травматичні зміни, в даному випадку, розглядаються в єдиному механізмі виникнення, були небезпечними для життя в момент спричинення і, за цією ознакою, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
		Характер та масивність ушкоджень, їх симетричність та локалізація на протилежних поверхнях тіла, характер травмування грудей і тазу (з розривами зчленування кісток, розривом брижі і сечового міхура, симетричність і властивості переломів у вказаних ділянках тощо), встановлені особливості переломів кісток кінцівок (косий з елементами кручення перелом лівої стегнової кістки, поперечні переломи кісток правої гомілки та багатоуламковий перелом внутрішньої кісточки з ушкодженням зв`язок і капсули лівого гомілково-ступневого суглобу), характер травмування голови (з ампутацією лівої вушної раковини та просторими ушкодженнями лівої половини обличчя) та наявність контактного опіку шкіри у тазовій ділянці справа, в сукупності, дають підстави висловитись, що зазначені ушкодження утворились від здавлення тіла між двома площинами в передньо-задньому напрямку в момент, коли ОСОБА_7 знаходився у горизонтальному чи близькому до нього положенні з наступним стисненням голови, тулуба та кінцівок колесом (колесами) та виступаючими частинами днища автомобіля і. загалом, імовірність виникнення ушкоджень за вказаних у постанові обставин («...допустив наїзд на пішохода... який зі слів водія лежав на проїзній частині...») - не виключається.
		На час проведення експертизи трупа ОСОБА_7 більш конкретніше встановити механізм утворення ушкоджень немає можливості.
		Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок отриманої масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, яка в своєму клінічному протіканні призвела до розвитку незворотного травматичного шоку, що і став безпосередньою причиною смерті. Це підтверджується виявленням при розтині трупа зазначених вище чисельних ушкоджень в ділянці голови, тулуба і кінцівок, даними мікроскопічного дослідження вилучених з труна шматочків внутрішніх органів, а також наведеними у медичній карті № 22034 даними клінічного обстеження та оперативного втручання за період перебування ОСОБА_7 23-24.12.2023 року на лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР. Таким чином, між отриманою ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 23.12.2023 року масивною травмою тіла і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Згідно медичної карти № 22034, смерть ОСОБА_7 була констатована лікарями 24 грудня 2023 року о 12:35 годині, що цілком узгоджується із ступенем розвитку трупних явищ на час секції трупа.
		Згідно Висновку експерта № 1420 від 27.12.2023 року, кров ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
		На момент травмування і настання смерті ОСОБА_7 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується наведеними у медичній карті №: 22034 клінічними даними (де лікарями встановлено діагноз «Алкогольне сп`яніння»), а також результатами судово-токсикологічної експертизи (Висновок експерта № 1862 від 07.02.2024 року), де в крові з його трупа був виявлений етиловий спирт в концентрації 1,49%о (промілле).
		З висновку судово-медичної експертизи речових доказів від 05.02.2024 р. № 06.-мк (а.с. к.п. 77-79) встановлено, що на ходових поверхнях підошв пари черевиків, що належали ОСОБА_7 слідів ковзання характерних для виникнення під час 1-ї фази ДТП - при первинному контакті з транспортним засобом - не виявлено. З висновку судово-медичної експертизи речових доказів від 04.03.2024 р. № 07-мк (а.с. к.п. 77-79) встановлено, що на тканині шапки ОСОБА_7 пошкоджень не виявлено, а на тканині дублянки ОСОБА_7 виявлено пошкодження характерні для виникнення під час ДТП при переїзді колесом (колесами) транспортного засобу внаслідок ковзаючого контакту з дорожним покриттям та колесом (колесами) транспортного засобу зі стискуванням із значною силою.
		З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.12.2023 р. № 1190 (а.с. к.п. 98) у ОСОБА_6 ознак сп`яніння не виявлено.
		Із протоколу слідчого експерименту за участю  ОСОБА_6  від 09.02.2024 р. (а.с. к.п. 133-139) вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої діїОСОБА_6 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 на місці події показував та пояснював щодо обставин ДТП, яка відбулася за його участі 23.12.2023 р. Зокрема, в ході вказаної слідчої дії ОСОБА_6 на місці показав місце розташування ТЗ та місце зіткнення із пішоходом, який перебував в лежачому положенні та поряд із яким був велосипед. 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 за участю якого проведено слідчий експеримент щодо обставин ДТП на місці події, своїми поясненнями фактично підтвердив вказані відомості, наведені при їх демонстрації та покази на місці. У даному випадку суд вказує про інкорпорування пояснень наданих під час слідчої дії в поясненя, які надані в судовому засіданні. Крім того, проведення слідчого експерименту відбувалося у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення замірів, дослідів чи випробувань, а не лише виключно проголошення свідком пояснень з метою їх процесуального закріплення.
		Згідно висновку судової інженерно-транспртної експертизи із транспортно-трасологічного дослідження № СЕ-19/118-24/176-ІТ від 05.02.2024 р. (а.с. к.п. 125-131)контактування автомобіля з велосипедом, найбільш ймовірно, відбулося між передньою частиною автомобіля ЗAЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 (передній бампер, передній номерний знак з рамкою його утримувача, решітка радіатора, панель рамки радіатора) на відстані близько 50-80 см від лівого габариту кузову автомобіля і кермом велосипеда HILLSIDE, який в момент контактування перебував в горизонтальному (чи близькому до цього) положенні.
		Контактування автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , з перешкодою (пішоходом), найбільш ймовірно, відбулося передньою частиною (передній бампер, передній номерний знак з рамкою його утримувача, решітка радіатора, панель рамки радіатора, ліва фара) на відстані близько 20-60 см від лівого габариту кузову автомобіля.
		Наїзд автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , на перешкоди (пішохода та велосипед) відбувся на проїзній частині вул. Центральна с. Голишів в напрямку до с. Новожуків Рівненського району, в межах слідів гальмування автомобіля та перед, зафіксованою в наданих на експертизу копіях протоколу огляду місця ДТП від 23.12.2023 року і схеми до нього, подряпиною асфальтобетонного покриття.
		Встановити координати місця наїзду автомобіля на перешкоди (пішохода та велосипеда) в абсолютних величинах в повздовжньому напрямку неможливо, оскільки подряпина дорожнього полотна могла утвортись, як безпомередньо в момент контактування автомобіля з велосипедом, так і при просуванні велосипеда до місця його кінцевого розташування після його контактування з автомобілем.
		Згідно висновку судової інженерно-транспртної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/118-24/172-ІТ від 01.02.2024 р. (а.с. к.п. 112-119) на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система, система рульового керування автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , знаходились в працездатному стані. На момент експертного дослідження система зовнішнього освітлення автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , знаходилася в стані часткової відмови.
		Несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , які заключаються у пошкодженні корпусу та розсіювача лівої фари у вигляді тріщини та розломів з відокремленням частин, виникли під час дорожньо-транспортної пригоди.
		Встановити час виникнення несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , яка заключається у пошкодженні нитки розжарювання електролампи габаритного світла лівої фари (до, під час чи після ДТП), за допомогою даної експертизи неможливо, оскільки для вирішення даного питання необхідні спеціальні пізнання передбачені експертною спеціальністю 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів».
		Так як несправностей, які виникли до пригоди в досліджуваних системах автомобіля ЗАЗ 1102, номериий знак НОМЕР_1 , не виявлено, то питання про можливість їх виявлення водієм, позбавлене логічного змісту.
		Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи від № СЕ-19/118-24/4147-ІТ від 18.04.2024 року щодо дослідження обставин та механізму ДТП (а.с. к.п. 145-150) вбачається, що в дорожньо-транспортній ситуації, яка наведена у наданих на експертизу вихідних даних водій автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.2. п. 12.3 та п. 12.4 ПДР України, тобто рухатися не перевищуючи максимально допустимої швидкості, а з моменту виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		В дорожньо-транспортній ситуації, яка наведена        у наданих на експертизу вихідних даних водій автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 в заданий момент виникнення перешкоди для руху, мав технічної можливість уникнути наїзду на перешкоду (велосипед та пішохода).
		В дорожньо-транспортній ситуації, яка наведена        у наданих на експертизу вихідних даних дії водія автомобіля ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України та з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортно пригоди.
		Про дослідження інших доказів, щодо обставин справи сторони не зверталися, на їх дослідженні не наполягали. Тому, такі докази суд не досліджує, із урахуванням вимог ст. 22, 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, також диспозитивності.
		При розгляді даної справи, суд забезпечив усім учасникам провадження належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зокрема були допитані всі заявлені свідки та вирішені заявлені клопотання. Будь-які належні та допустимі докази на спростування доказів обвинувачення сторонами, під час судового розгляду суду не надано. Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.
		Відповідно до вимог ст.ст. 370, 373 КПК суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Враховуючи наведене, оцінюючи   досліджені   в   судовому   засіданні   докази   в   їх   сукупності, суд   приходить  до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині повністю доведена. Дії обвинуваченого ОСОБА_6 підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Із фактичних обставин кримінального провадження встановлено, що тяжкий наслідок у вигляді смерті ОСОБА_7 був породжений конкретним діянням водія ОСОБА_6 , який не виконав свого обов`язку щодо належного дотримання Правил дорожнього руху, а не третіх осіб чи будь-яких інших зовнішніх сил. Якби не було діяння (бездіяльності) обвинуваченого, цей наслідок не настав би, що свідчить про наявність однієї з обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення - причинного зв`язку між ними.
		Суд вважає неспроможними доводи захисника про те, що причиною смерті ОСОБА_7 могли би бути тілесні ушкодження, які він міг отримати під час бійки з його участю, що могла мати місце незадовго до ДТП. 
		Висновки встановлені згідно судово-медичної експертизи трупа № 831 від 08.02.2024 р. чітко та однозначно вказують, що види ушкоджень ОСОБА_7 свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів (поверхонь). Масивність, численність, різноманітний характер тілесних ушкоджень та їх локалізація на різних анатомічних ділянках, дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма.
		Отримані ОСОБА_7 внаслідок даної дорожньо-транспоргної пригоди травматичні зміни, в даному випадку, розглядаються в єдиному механізмі виникнення, були небезпечними для життя в момент спричинення і, за цією ознакою, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Характер та масивність ушкоджень, їх симетричність та локалізація на протилежних поверхнях тіла, характер травмування грудей і тазу (з розривами зчленування кісток, розривом брижі і сечового міхура, симетричність і властивості переломів у вказаних ділянках тощо), встановлені особливості переломів кісток кінцівок (косий з елементами кручення перелом лівої стегнової кістки, поперечні переломи кісток правої гомілки та багатоуламковий перелом внутрішньої кісточки з ушкодженням зв`язок і капсули лівого гомілково-ступневого суглобу), характер травмування голови (з ампутацією лівої вушної раковини та просторими ушкодженнями лівої половини обличчя) та наявність контактного опіку шкіри у тазовій ділянці справа, в сукупності, дають підстави висловитись, що зазначені ушкодження утворились від здавлення тіла між двома площинами в передньо-задньому напрямку в момент, коли ОСОБА_7 знаходився у горизонтальному чи близькому до нього положенні з наступним стисненням голови, тулуба та кінцівок колесом (колесами) та виступаючими частинами днища автомобіля і. загалом, імовірність виникнення ушкоджень за вказаних у постанові обставин («...допустив наїзд на пішохода... який зі слів водія лежав на проїзній частині...») не виключається.
		Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок отриманої масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, яка в своєму клінічному протіканні призвела до розвитку незворотного травматичного шоку, що і став безпосередньою причиною смерті. Між отриманою ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 23.12.2023 року масивною травмою тіла і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Висновок про винуватість водія у вчиненні кримінального правопорушення за наведених обставин ґрунтується на доказах, отриманих в порядку, визначеному КПК, які були предметом безпосереднього дослідження суду, а саме: показаннях свідків, висновках судових експертиз, протоколів слідчих дій та інших письмових документів. Аналіз зазначених доказів дозволив суду чітко встановити обов`язки засудженого для дотримання безпеки дорожнього руху, які він повинен був виконати, але не виконав, та які саме вимоги ПДР він порушив.
		При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_6 характеризується позитивно.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину.
		У даному випадку відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про щире каяття підсудного, про що останній зазанчав у суді. Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини та готовність підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину. 
		Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково, своїми поясненнями намагається применшити ступінь своєї вини для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім (див. також пост. ВС від 18.09.2019 у спр. № 166/1065/18, від 27.11.2019 у спр. № 629/847/15-к, від 20.08.2020 спр. № 750/1503/19, від 07.10.2020, спр. № 347/1360/17).
		Повідомлене обвинуваченим та його захисником про спроби та наміри відшкодування для потерпілого заподіяної злочином шкоди також не вказує про щире каяття особи та не є обставиною, яка пом`якшує його покарання, а може врахуватися як обставина, яка характеризує особу винного.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинено тяжкий злочин з необережності), наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного який характеризується позитивно, працездатний та працює, раніше не судимий та не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, наявність права керування транспортиними засобами (посвідчення водія а.с. к.п. 95), його сімейний стан, стан його здоров`я, те, що на обліку у лікаів нарколога та психіатра не перебуває, наведені обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, настання наслідків ДТП у виді смерті потерпілого, ставлення винного до таких наслідків, із урахуванням позиції потерпілого, доводів прокурора, суд вважає, що для виправлення та перевиховання  ОСОБА_6 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах строку, згідно санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
		Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. 
		Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
		Зазначається, що позиція потерпілих стосовно призначення покарання у справах цієї категорії не є обов`язковою для суду, однак вона ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК, і не має над ними пріоритету.
		При прийнятті такого рішення, суд враховує, що підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК при призначенні покарання підсудному - не встановлено. 
		При цьому суд зазначає про те, що застування ст. 69, ст. 75 КК у даному випадку може призвести до знівелювання інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини (додатково див. про рівність та недопустимість дискримінації особи в рішенні Конституційного Суду України від 12.04.2012 р. № 9-рп/2012).
		Також суд застосовує додаткове покарання виді позбавлення права керування в на мінімальний строк для такого покарання, згідно санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів в результаті використання права керувати транспортними засобами, та у конкретному випадку призначено з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також зазначене про обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання (додатково: Постанова ККС ВС у справі № 686/3244/20 (провадження № 51-4031км20) https://reyestr.court.gov.ua/Review/93014978).
		На думку суду, саме таке покарання, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. При прийнятті такого рішення, суд враховує, що через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Зазначається, що справедливість покарання визначається з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Питання щодо речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 вчинено необережний тяжкий злочин, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне обрати підсудному запобіжний захід у вигляді взяття під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. 
		Керуючись ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд        
		                                       з а с у д и в:
		        ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, та із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Застосувати до  ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - негайно. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 діб (01 травня 2025 року).
		Строк відбування основного покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі обчислювати з дня його затримання 03 березня 2025 року.
		Строк відбування додаткового покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових експертиз під час досудового розслідування в загальній сумі 9087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 36 копійок.
		Реквізити для сплати витрат на експертизи: Отримувач коштів: ГУК у Рівненській обл./ Рiвнен.міс.тг/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, номер рахунку(IBAN): UA108999980313000106000017527, код класифікації доходів бюджету: 21081100
		Скасувати арешт автомобіля «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда "HILLSIDE", накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 10.01.2024 р. у справі № 570/6672/23 (а.с. к.п. 42-43).
		Речові докази (розділ IV реєстру матеріалів доданий до обвинувіального акту): 
		- автомобіль «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_10 (прож. с. Бужанка Лисянського району Черкаської області);
		- велосипед "HILLSIDE" та інші речові докази (одяг, взуття) - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		            
		Суддя                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...