Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/1945/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/504/408/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023161200000602

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №504/1945/24
		Провадження №1-кп/504/408/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		03.03.2025с-ще Доброслав
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		       головуючого судді ОСОБА_1 ,
		       за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		       прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		       потерпілого ОСОБА_7 ,
		       захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні н/л дитину 2011 р.н., військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді командира навчальної роти навчального батальйону резерву офіцерського складу Центру підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса), у військовому званні «майор», учасника бойових дій, інваліда третьої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.04.1999р. Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ІПН НОМЕР_2 , 
		 
		- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_9 , відповідно до наказу начальника Військової академії № 348 від 28 жовтня 2023 року був призначений на посаду командира навчальної роти навчального батальйону резерву офіцерського складу Центру підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса).
		Відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовці під час проходження військової служби повинні свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
		Однак, майор ОСОБА_9 , діючи у порушення вказаних вимог законодавства за наступних обставин вчинив кримінальне правопорушення направлене проти безпеки руху, що призвело до спричинення тілесного ушкодження середньої тяжкості, при наступних обставинах.
		Так, майор ОСОБА_9 будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула право керування транспортними засобами, 24.11.2023 року, близько 19:00 діючи в порушення вимог п.п. 1.5.; 2.3. (б); 10.1 та дорожньої розмітки лінії 1.1 п.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:
		п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: 
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
		Розділ 34 «Дорожня розмітка».
		п. 1. Горизонтальна розмітка має таке значення:
		1.1 (вузька суцільна лінія)- поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; 
		Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. 
		керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався в темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю, освітленої вуличним освітленням, проїзній частині автодороги Одеса-Южне біля с. Вапнярка, Одеського району, Одеської області, з боку міста Южне в напрямку міста Одеса, де організовано двосторонній рух, по одній смузі для руху в обох напрямках, які розділені лінією 1.1 дорожньої розмітки, зі швидкістю близько 80 км/год, на ділянці 21 км + 450 м уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, виїхав на зустрічну смугу для руху та на зустрічне узбіччя, де допустив зіткнення з автомобілем «Mazda 3» р\н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в протилежному напрямку.
		Внаслідок ДТП водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки - закритого перелому 6-го ребра справа який супроводжувався пневмотораксом, підкапсульного розриву селезінки із гематомою, забійної рани в області правого колінного суглоба, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		Отже, водій ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти ДТП, шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. (б); 10.1 та дорожньої розмітки лінії 1.1 п.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху України і саме його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також спричиненням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесного ушкодження середньої тяжкості.
		Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що 24.11.2023 року, близько 19:00 год. він керував автомобілем «Mercedes-Benz» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , в темний час доби. Рухався по проїзній частина автодороги «Одеса-Южне» біля с.Вапнярка Одеського району Одеської області з боку міста Южне в напрямку с.Фонтанка. Під час керування транспортним засобом, не врахував швидкість руху, не зреагував на обстановку, хотів виїхати на узбіччя через зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем «Mazda 3» р\н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в протилежному напрямку. Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження. Він свою вину визнає, щиро кається, вибачився перед потерпілим. Заявлений цивільний позов не визнав.
		Крім того, винуватість ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:
		-показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 24.11.2023 року, близько 19:00 год. він керував автомобілем «Mazda 3» р\н НОМЕР_4 , а саме рухався з м.Одеса до м.Южний, в автомобілі був сам. Біля с.Вапнярка йому на зустріч їхав автомобіль «Мерседес» темного кольору, яким керував обвинувачений ОСОБА_9 . Обвинувачений виїхав на його смугу для руху, а потім на узбіччя, де допустив зіткнення із його автомобілем. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження середнього ступеню важності. Після ДТП зупинилися декілька автомобілів, в одному із них перебували лікарі з обласної лікарні, які викликали карету швидкої допомоги та його доставили до лікарні.
		-висновком автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «Mercedes Benz» №23-6126 від 05.02.2024р., згідно якого гальмівна система автомобіля «Mercedes Benz» р/н НОМЕР_5 на момент огляду перебувала в працездатному стані. Рульове управління автомобіля «Mercedes Benz» р/н НОМЕР_5 на момент огляду перебувало в несправному стані. Несправність рульового управління автомобіля полягала у пошкодженні рульового колеса та рульової тяги правого переднього колеса. Несправність рульового управління виникла в момент настання даної події. Ходова частина автомобіля на момент огляду перебувала в несправному стані. Несправність ходової частини полягала у пошкодженні диска та шини правого переднього колеса. Несправність ходової частини виникла в момент настання даної події. До моменту настання ДТП, гальмівна система, рульове управління та ходова частина автомобіля перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції при керування автомобілем, а отже були відсутні технічні несправності на досліджуваному автомобілі, які могли в привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу.
		-висновком автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «Mazda» №23-6127 від 05.02.2024р., згідно якого гальмівна система автомобіля «Mazda» р/н НОМЕР_4 на момент огляду перебувала в несправному стані. Несправність гальмівної системи полягала у від`єднання бачка головного гальмівного циліндра. Несправність гальмівної системи виникла в момент настання даної події. Рульове управління автомобіля на момент огляду перебувало у працездатному стані. Ходова частина автомобіля на момент огляд перебувала в несправному стані. Несправність ходової частини автомобіля полягала у пошкодженні диска та шини лівого переднього колеса та розгерметизації правого переднього колеса. Несправність ходової частини виникла в момент настання даної події. До моменту настання ДТП, гальмівна система, рульове управління та ходова частина автомобіля перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції при керування автомобілем, а отже були відсутні технічні несправності на досліджуваному автомобілі, які могли в привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу.
		-висновком транспортно-трасологічної експертизи механізму зіткнення автомобіля «Mazda» з автомобілем «Mercedes Benz» №23-6125 від 05.02.2024р., згідно якого первинний контакт мав місце передньою фронтальною частиною автомобіля «Mercedes Benz» р/н НОМЕР_5 з передньою фронтальною частиною автомобіля «Mazda» р/н НОМЕР_4 , при цьому в момент первинного контакту кут між поздовжніми висями автомобілів був 155±5°. Приблизне взаємне положення зазначених транспортних засобів у момент їх первинного контактування наведене на масштабній схемі, прикладеної до висновку. 
		-висновком судово-медичної експертизи №251 від 07.03.2024р., згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , і даних медичної документації, у ОСОБА_7 малися наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки-закритий перелом 6-го ребра справа, який супроводжувався пневмотораксом (скупчення повітря в плевральній порожнині); під капсульний розрив селезінки з гематомою, забійна рана в області правого колінного суглоба. Зазначені тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились. Не виключено, що дані тілесні ушкодження утворилися в умовах дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобілів). Дані тілесні ушкодження утворилися незадовго до звернення ОСОБА_7 у лікувальний заклад КНП «МКЛ №1» ОМР, і таким чином, могли бути заподіяні у строк, вказаний у постанові про призначення експертизи - 24.11.2023р. Зазначені тілесні ушкодження складають єдиний морфологічний комплект і оцінюються разом, спричиняють тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
		-висновком автотехнічної експертизи механізму зіткнення автомобіля «Mercedes Benz» з автомобілем «Mazda» №24-793 від 04.04.2024р., згідно якого водію автомобіля «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 необхідно було перед зміною напрямку руху переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та не перетинати суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що передбачено вимогами п.10.1 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України. Водію автомобіля «Mazda» р/н НОМЕР_4 необхідно було з моменту виникнення небезпеки для руху негайно прийняти заходи до зниження швидкості руху, аж до зупинки, що передбачено вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, які створювали умови для настання події і перебували з ним у причинному зв`язку. В діях водія автомобіля «Mazda» р/н НОМЕР_4 невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається. Водій автомобіля «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 , виконуючи вимоги п.10.1 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настання даної події. Водій автомобіля «Mazda» р/н НОМЕР_4 , виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічну можливість запобігти даної події.
		Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
		Дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середніми, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_9 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем служби, є учасником бойових дій, інвалідом 3 групи, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» та медаллю «За звитягу», має незадовільний стан здоров`я та потребує подальшого лікування внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків та захисту Батьківщини, скоїв необережне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії нетяжких відповідно до ст.12 КК України. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
		В судових дебатах прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 просив призначити обвинуваченому покарання у виді чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
		Потерпілий ОСОБА_7 в судових дебатах повідомив, що йому немає, що сказати.
		Обвинувачений ОСОБА_9 повідомив, що вину у вчиненому визнає, про що кається та вибачився перед потерпілим. Захисник-адвокат ОСОБА_8 просив застосувати до ОСОБА_9 ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки він вину визнав, допоміг потерпілому, має добрі характеристики, учасник бойових дій, отримав поранення у зв`язку із несенням служби. Однак, суд не вбачає підстав щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 дії ст.69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки суду не надано доказів того, що наявні обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді мінімального штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією частини статті за якою інкриміновано його діяння. 
		Стосовно цивільного позову, заявленого потерпілим, суд зазначає наступне.
		Так, ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 , ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, а саме в якому він просить стягнути з ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 254 707, 99 грн., та зі страхової компанії 160 000 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_9 на транспортний засіб «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 оформив поліс «Обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № ЕР-215614691 від 08.07.2023р. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 , потерпілому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження та значну матеріальну шкоду, а саме ним були витрачені кошти на лікування, а також транспортний засіб позивача автомобіль марки «Mazda» н/з НОМЕР_4 здобув значних пошкоджень, вартість ремонту, відповідно ремонтної калькуляції, яка складена ПАТ «Страхова компанія «Еталон» складає 406 969, 29 грн. Також на ліки та медичні обстеження потерпілим витрачено 7738, 70 грн. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, сума, яка може компенсуватися позивачеві становить 160 000 грн., що на 246 969, 29 грн. менше суми, зазначеної в ремонтній калькуляції. Тому, оскільки страхової виплати недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_9 , який застрахував свою цивільну відповідальність, він зобов`язана сплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ОСОБА_11 в судові засідання будучи належним чином повідомленою не з`явилася, однак надала відзив на позов, в якому вказала, що позивач не є власником автомобіля «Mazda» н/з НОМЕР_4 , до позовної заяви не долучено жодного документа, що підтверджує право власності на вищевказаний автомобіль, враховуючи вищевикладене, вимоги щодо відшкодування вартості матеріального збитку автомобіля є незаконними та необґрунтованими.
		Захисник-обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_8 в судовому засіданні зауважив на тому, що калькуляція, яку надає потерпілий, не відповідає дійсності. Ця калькуляція є додатком до експертної оцінки, яку робила страхова компанія і яку потерпілий чомусь не захотів надавати суду. Це обумовлено тим, що там зазначається вартість автомобіля і вказується вартість ремонту. Якщо вартість ремонту перевищує вартість автомобіля, то сума збитку розраховується наступним чином: від вартості автомобіля віднімається вартість остатків. І ця сума є набагато меншою, ніж 400 тис. Потерпілий вводить суд в оману і надає калькуляцію вартості ремонту, всі інші результати експертизи він вилучив, до позову не надав. Тобто це неповна експертиза, яку робила страхова компанія, та не є доказом. Більш того потерпілий так і вказує в позові, що цю калькуляцію робила страхова компанія. Однак страхова компанія не робить просто так калькуляцію, вона робить оцінку шкоди, проте потерпілий оцінку не надав, тому вони були вимушені зробити таку оцінку самостійно, яка по калькуляції повністю співпадає з тою калькуляцією, яку робила страхова компанія, і здійснена на підставі огляду, на якому був присутній потерпілий і підписав його. Тобто вони взяли ті ж дані і зробили таку ж експертизу, яку чомусь не надав потерпілий. За таких обставин вважає, що сума збитків, заявлена потерпілим значно завищена і правильною є сума, яка розрахується згідно чинного законодавства. А саме якщо до ДТП ціна автомобіля менша ремонту, береться за шкоду саме сума вартості автомобіля і від неї віднімається сума остатків, що узгоджується з висновками Верховного суд в постанові від 17.02.2021 року 753/11069/16. Тому якщо підрахувати, то виходить сума, яка повністю вкладається в ліміти страхової компанії, які і повинна оплатити страхова компанія. Також потерпілий заявляв про відшкодування вартості медичних послуг, вони також повністю вкладаються в ліміт страхової компанії, тобто це повинна сплачувати страхова компанія. Щодо відзиву самої страхової компанії про те, що водій був не власником автомобіля, тому вони не повинні платити, то це не так, оскільки наявна практика безпосередньо Верховного суду, яка вказує, що водій, який був безпосередньо за кермом і користувався автомобілем, також може отримувати відшкодування. За таких обставин, вважає, що пред`явлення позову саме до страхової компанії є законним, однак суми, що перевищують, вищевказані розрахунки, згідно чинного законодавства виплачуватися не повинні.
		Обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_9 підтримав думку свого представника.
		Відповіді на відзив потерпілий (цивільний позивач) не надав, пояснень з приводу висловлених заперечень адвоката ОСОБА_8 не мав.
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Частиною 1 ст.129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
		За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.
		Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
		Так, ОСОБА_9 на транспортний засіб «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 оформив поліс «Обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № ЕР-215614691 від 08.07.2023р.
		Відповідно до звіту №0108 про оцінку транспортного засобу «Mazda» н/з НОМЕР_4 від 01.08.2024р., згідно з «Ремонтною калькуляцією» вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля на дату оцінки становить 406 969 грн. 29 коп., водночас ринкова вартість вказаного автомобіля без врахування отриманих в ДТП пошкоджень на дату оцінки складає 204422 грн.40 коп., а ринкова вартість визначена з урахуванням отриманих в ДТП пошкоджень (тобто вартість автомобіля в пошкодженому стані) складає 62 530 грн. 36 коп.
		Відповідно до статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в ред. чинній на момент ДТП), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
		Таким чином, транспортний засіб «Mazda» н/з НОМЕР_4 вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, тому позивачеві відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а саме 204422.40 (вартість транспортного засобу до ДТП) - 62530.36 (вартість автомобіля в пошкодженому стані) = 141 892, 04 грн., отже вказана сума повністю вкладається в ліміти страхової компанії (160 000 грн.).
		Суд погоджується, із твердженням захисника-адвоката ОСОБА_8 , про те, що потерпілим в додатках до позову не надано відповідного звіту, калькуляція до якого є невід`ємним додатком до нього, тому при вирішенні цивільного позову керується звітом про оцінку транспортного засобу, наданим адвокатом ОСОБА_8 , (який по калькуляції повністю співпадає з тою калькуляцією, яку робила страхова компанія, і по тому ж огляду, на якому був присутній потерпілий і підписав його).
		Крім того, згідно п.24.1 ст.24 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в ред. чинній на момент ДТП), у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.
		Потерпілим (цивільним позивачем) ОСОБА_7 документально підтвердженні витрати на лікування на загальну суму 7038 грн. 70 коп. (а не на суму 7738 грн.70 коп., як він зазначає у позові).
		Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
		Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18).
		Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика і тому матеріальна шкода на суму 141892,04 грн. та витрати на лікування потерпілого 7038, 70 коп. повинна бути стягнута з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь позивача, а отже позов підлягає частковому задоволенню.
		Стосовно доводів відзиву страхової компанії про відсутність документа, що підтверджує право власності на автомобіль «Mazda» н/з НОМЕР_4 , суд зазначає наступне.
		Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння та роз`яснив, що абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини. ВС звернув увагу, що відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. При цьому Суд зауважив, що факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права. Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо). Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14. Згідно постанови від 07.11.2018 у справі № 200/21325/15-ц, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач управляв транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, він має право на відшкодування завданої шкоди. Таким чином, доводи відзиву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» є неспроможними.
		Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		У зв`язку із цим, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 27.11.2023р., на автомобіль марки «Mazda» н/з НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_12 , автомобіль «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_13 - необхідно скасувати.
		Прокурором надано в судовому засіданні акти на підтвердження витрат по справі на залучення експертів з проведення криміналістичних експертиз на загальну суму 11737, 84 грн., які відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_9 .
		Речових доказів по справі немає.
		Керуючись ст.ст. 128, 129, 174, 371-373, 374 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_9  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_7 - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», код ЄДРПОУ 20080515, адреса: 03067, м.Київ вул.Гарматна, 8, на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , матеріальну шкоду на суму 141892 (сто сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто дві) грн. 04 коп. та витрати на лікування потерпілого 7038 (сім тисяч тридцять вісім) грн. 70 коп.
		 
		У задоволенні іншої частини позову -відмовити.
		 
		Арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 27.11.2023р., на автомобіль марки «Mazda» н/з НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_12 , автомобіль «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_13 - скасувати.
		 
		Стягнути із   ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.04.1999р. Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ІПН НОМЕР_2, процесуальні витрати на залучення експертів з проведення криміналістичних експертиз в сумі 11 737 (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 84 коп., на користь держави.
		 
		 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...