Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/3228/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2025.
Дата набрання законної сили: 03.03.2025
Номер судового провадження: К/990/28531/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №120/3228/24
		адміністративне провадження № К/990/28531/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Соколова В.М.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/3228/24
		за позовом  ОСОБА_1 до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, порушеної за
		касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі судді-доповідача Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського І.Г.,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповідач, Вінницький МЦ БВПД), у якому просив:
		1.1. визнати бездіяльність Вінницького МЦ БВПД протиправною, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 28.12.2023;
		1.2. зобов`язати Вінницький МЦ БВПД повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2023.
		2. Позов обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Вінницького МЦ БВПД за безоплатною вторинною правовою допомогою, проте його заяву визнали безпідставною та зобов`язали надати додаткові документи, зокрема письмову заяву та документ, що посвідчує особу з нотаріальним посвідченням, а сам позивач вважає такі дії порушенням Конституції України та законів України «Про звернення громадян» і «Про безоплатну правничу допомогу», тому вимагає зобов`язати Вінницького МЦ БВПД повторно розглянути свою заяву.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано 10-денний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали.
		3.1. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано до суду представником позивача Аврамичом А.С., яким долучено до матеріалів справи копію довіреності від 04.05.2023 на представництво інтересів ОСОБА_1 , виданої секретарем Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, що підтверджується актом Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024, однак відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника, у позовній заяві не зазначені, як того вимагає частина шоста статті 160 КАС України. Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак підпис на цьому процесуальному документі явно не співпадає з підписом цієї особи, поставленим на вищевказаній довіреності, що надало суду підстави сумніватися у дійсному волевиявленні особи, від імені якої подано позовну заяву.
		3.2. Суд першої інстанції констатував, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
		3.3. Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки, при цьому під підписом зазначається саме та особа, яка здійснює власноручний підпис. Якщо ж позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС України). З огляду на наведене вище, для встановлення дійсності підписання позовної заяви позивачем, суд цієї інстанції указав, що позивачеві необхідно надати належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України.
		3.4. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що у позовній заяві вказано не всі відомості, які мають бути зазначені в силу вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, а саме не вказано ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також не виконані вимоги, передбачені пунктом 8 частини 5 статті 160 цього ж Кодексу, - не зазначено переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, а додані додатки не завірені належним чином, як того вимагають приписи статті 94 Кодексу, в порушення частини першої статті 161 КАС України примірник позовної заяви не містить доданих до неї додатків. Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції указав, на обов`язок позивача усунути вищевказані недоліки та надати суду належним чином оформлену позовну заяву разом з примірником позовної заяви із усіма доданими до неї матеріалами для відповідача.
		3.5. Поруч із цим, суд першої інстанції також зауважив, що до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору, розмір якого за розрахунками суду складає 1211,20 грн, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», мотивованого скрутним майновим становищем. 
		3.6. Вирішуючи це клопотання, суд першої інстанції врахував, що при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження, водночас виходив з того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони, а особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		3.7. Надаючи оцінку доданим стороною позивача до цього клопотання доказам, суд першої інстанції зауважив, що надана позивачем довідка про те, що він не отримує житлову субсидію не є інформативною у аспекті визначення майнового стану, а відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24.07.2023 не містить актуальної інформації за попередній календарний 2023 рік. Таким чином, за відсутності повної інформації про усі отримані позивачем доходи у 2023 році суд позбавлений можливості встановити обставини, які є підставою для звільнення його від сплати судового збору, а тому позивачу слід надати відомості щодо відсутності доходів за попередній календарний рік (2023 рік) або надати докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
		4. 05.04.2024 ОСОБА_1 на виконання вищевказаної ухвалу суду першої інстанції подав заяву, за змістом якої висловив незгоду із підставами залишення позовної заяви без руху, вважаючи їх безпідставними та формалістичними.
		5. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала,  на підставі частини першої статті 169 КАС України через неусунення визначених в ухвалі про залишення позову без руху недоліків, які, за оцінкою суду цієї інстанції, є суттєвими та перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
		6. Не погодившись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
		7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до матеріалів апеляційної скарги позивачем додано незасвідчену копію довідки ГУ ПФУ в Вінницькій області №1302/0200-0206-11 від 10.04.2023, із змісту якої слідує, що ОСОБА_1  не отримує житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», а також надано незасвідчену копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 11.12.2023 стосовно позивача за період з 3 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає встановлення судом розміру річного доходу особи за попередній календарний рік, тому вказані довідки, за оцінкою суду цієї інстанції, не є належними доказами для звільнення апелянта від сплати судового збору. Такими чином, апелянту у підтвердження складного матеріального становища необхідно надати докази про наявність або відсутність доходу за 2023 календарний рік, зокрема: податкову декларацію про доходи, довідку про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідку про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документи про нарахування субсидій, документи про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
		7.1. На підставі наведеного, згідно з частиною другою статті 296 КАС України, відповідно до якої до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
		8. На виконання вищевказаної ухвали ОСОБА_1 29.05.2024 надав ті самі документи, оцінку яким судом апеляційної інстанції надано під час вирішення питання про залишення апеляційної скарги без руху, тільки в оригіналах. 
		9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 та статті 169 КАС України, згідно з якими апеляційна скарга, оформлена з порушенням встановлених вимог, підлягає поверненню скаржнику.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		10. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024, а справу №120/3228/24 направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		10.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зауважує, що ні КАС України, ні Закон України «Про судовий збір» не встановлює чіткого переліку документів, які б підтверджували  матеріальний стан особи, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з чим суди по різному оцінюють докази майнового стану такої особи. У зв`язку з цим посилається на судову практику, де відомості з ДФС України виступали достатнім доказом відсутності доходів. Вважає, що апеляційний суд при поверненні апеляційної скарги допустив вибіркове застосування норм права, що суперечить єдиній судовій практиці та порушує принцип рівності учасників процесу.
		10.2. На переконання касатора, повернення апеляційної скарги порушує гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист, Загальну декларацію прав людини та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Скаржник наголошує, що кожному громадянину, гарантоване право на апеляційний перегляд і не може бути відмовлено без належних підстав. Він підкреслює, що судове рішення має базуватися на об`єктивних та доказових підставах, а не на суб`єктивних припущеннях або вибірковому трактуванні матеріального стану, що створює загрозу порушення його фундаментальних прав.
		11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Губська О.А., судді Білак М.В. та Мацедонська В.Е..
		12. Ухвалою Суду від 08.08.2024 касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 120/3228/24 залишена без руху.
		13. Ухвалою Суду від 19.09.2024 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі поданих скаржником відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.06.2024, за якою за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 120/3228/24.
		14. У зв`язку з обранням ОСОБА_2 до Великої Палати Верховного Суду для дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.12.2024 № 1389/0/78-24, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 120/3228/24 між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Єресько Л.О., судді Соколов В.М. та Загороднюк А.Г.
		15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12.12.2024 справу № 120/3228/24 прийнято до провадження.
		16. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України Вінницький МЦ БВПД не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
		17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.02.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
		Оцінка Верховного Суду
		Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		18. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		19. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		20. За статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		21. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
		22. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України.  
		23. Частиною п`ятою статті 296 цього Кодексу передбачено, що до апеляційної скарги додається, серед іншого, документ про сплату судового збору. Згідно з частиною шостою цієї ж статті, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
		24. Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
		25. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатися як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		26. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.20211 № 3674-VI (у редакції, чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3674-VI).
		27. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону № 3674-VI, судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
		28. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
		29. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено Законом № 3674-VI.
		30. ОСОБА_1 не належить до осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати за законом.
		31. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		32. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону № 3674-VI.
		33. Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
		34. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
		35. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		36. У постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 та інш. Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
		37. У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон «Про судовий збір» не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи.
		38. Тож саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
		39. За обставинами цієї справи, апелянт просив суд апеляційної інстанції звільнити його від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи його майновий стан, у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік.
		40. З матеріалів справи слідує, що суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору з вищенаведених мотивів, не знайшов підтвердження підстав, передбачених частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, які б йому дозволяли звільнити апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
		41. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані апелянтом відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 11.12.2023 стосовно позивача про відсутність доходів за період з 3 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року (незасвідчена копія), не містить інформації щодо доходу особи за попередній календарний рік, як того вимагають норми статті 8 Закону № 3674-VI.  
		42. За оцінкою суду апеляційної інстанції, неналежною (такою, що не містить інформації щодо предмета доказування) для цілей вирішення питання про звільнення апелянта від сплати судового збору є подана ним незасвідчена копія довідки ГУ ПФУ в Вінницькій області №1302/0200-0206-11 від 10.04.2023, із змісту якої слідує, що ОСОБА_1 не отримує житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива». 
		43. За частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		44. Відмовивши у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору через непідтвердження підстав, передбачених нормами статті 8 Закону № 3674-VI, з вищенаведених мотивів суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху та надав п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
		45. При цьому в мотивувальній частині ухвали від 09.05.2024 суд апеляційної інстанції роз`яснив, що апелянту у підтвердження важкого матеріального становища необхідно надати докази про наявність або відсутність доходу за 2023 календарний рік, зокрема: податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
		46. Матеріалами справи підтверджується, що особа, яка подавала апеляційну скаргу, отримала копію ухвали апеляційного суду від 09.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690237850510.
		47. Отже, позивачу було забезпечено практичну можливість усунути виявлені апеляційним судом недоліки апеляційної скарги та реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
		48. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов?язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов?язки.
		49. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов?язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов?язків, встановлених законом або судом.
		50. Водночас, на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 разом із заявою, зареєстрованою у вхідній кореспонденції Сьомого апеляційного адміністративного суду 29.05.2024 за вх. №25651/24, надав ті самі документи, оцінку яким судом апеляційної інстанції надано під час вирішення питання про залишення апеляційної скарги без руху, тільки в оригіналах. 
		51. Водночас повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не заявляв, будь-яких інших документів на підтвердження незадовільного майнового стану, які б охоплювали весь календарний 2023 рік, як на те указував суд апеляційної інстанції, суду не надав.  
		52. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		53. Суд вважає, що повернення судом апеляційної інстанції апелянту його апеляційної скарги в цій справі у зв`язку з невиконанням ухвали вказаного суду про усунення недоліків цієї апеляційної скарги переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
		54. Оскаржуване судове рішення зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення апелянта до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви. Такого змісту дії не можуть свідчити про обмеження його права на судовий захист.
		55. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
		56. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		57. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив - колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		58. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №120/3228/24 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов   А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...