Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/60/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: 61-212ав25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 лютого 2025 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 824/60/24 
		провадження № 61-212ав25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Марценюк А. І.,
		            
		учасники справи: 
		позивач в арбітражному спорі (стягувач, заявник) - Відкрите акціонерне товариство «Абшерон-Шараб» (Азербайджанська Республіка),
		відповідач в арбітражному спорі (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Азербайджана» (Україна),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Відкритого акціонерного товариства «Абшерон-Шараб» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Абшерон-Шараб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Азербайджана» про стягнення заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Азербайджана» на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у складі судді Фінагеєва В. О.,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог заяви  
		 
		У травні 2024 року Відкрите акціонерне товариство «Абшерон-Шараб» (далі- ВАТ  «Абшерон-Шараб») в особі представника Крихти А. А. звернулось до Київського апеляційного суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 28 грудня 2023  року  у справі № 347/2023 за позовом ВАТ  «Абшерон-Шараб» до Товариства з  обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Азербайджана» (далі - ТОВ  «Торговий Дім Азербайджана») про стягнення заборгованості, а також витрат зі сплати арбітражного збору. 
		 
		Заяву обґрунтувало тим, що рішенням МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Галини Балюк, яке було постановлено 28 грудня 2023 року у м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, у справі № 347/2023, позовні вимоги ВАТ «Абшерон-Шараб» до ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на користь ВАТ «Абшерон-Шараб» 60 818,80 дол. США заборгованості, 4 586,21 дол. США - 3 % річних та 3 852,96 дол. США - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а усього 69 257,97 дол. США.
		 
		Вказувало, що ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» добровільно зазначене рішення арбітражного суду не виконує, у зв`язку з чим постала необхідність звернення до суду в порядку статті 482  Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК  України) із заявою про надання дозволу на виконання зазначеного рішення МКАС при ТПП України шляхом видачі виконавчого листа на примусове стягнення з ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на його користь 60 818,80 дол. США заборгованості, 4 586,21 дол. США - 3 % річних та 3 852,96 дол. США на  відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а усього 69 257,97 дол. США.  
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції 
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року заяву ВАТ  «Абшерон-Шараб» задоволено. Надано дозвіл на виконання рішення МКАС  при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 за позовом ВАТ «Абшерон-Шараб» до ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» про стягнення заборгованості. Постановлено видати виконавчий лист на примусове стягнення з  ТОВ   «Торговий Дім Азербайджана» на користь ВАТ «Абшерон-Шараб» 60 818,80 дол. США заборгованості, 4 586,21 дол. США - 3 % річних та 3 852,96 дол. США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а усього 69 257,97 дол. США. Стягнуто з ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на користь ВАТ «Абшерон-Шараб» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 700,00 дол. США, 5 100,00 грн витрат на оплату послуг перекладу та нотаріального посвідчення, а  також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні підстави, передбачені статтею 478 ЦПК України, для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання  рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023. 
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників справи
		 
		06 січня 2025 року ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та  порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити у  задоволенні заяви ВАТ  «Абшерон-Шараб» про визнання та надання дозволу на  примусове виконання  рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023.
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції:
		 
		-  не звернув увагу на те, що оскільки у контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 сторони не погоджували за власним розсудом кількість арбітрів для розгляду справи, у тому числі розгляд справи в складі одного арбітра, то відповідно до статті 10 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»  для розгляду справи мало бути призначено три арбітри;
		 
		-  безпідставно послався на Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, оскільки дія цієї Конвенції для України припинилася 29 грудня 2023 року і вона не поширюється на спірні правовідносини;
		 
		-  проігнорував, що у контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 сторони не визначали МКАС при ТПП України як суд, який уповноважений розглядати спори між ними;
		 
		-  не звернув увагу на те, що оскільки в ухвалі Солом`янського районного суду від  07 грудня 2023 року у справі № 760/29019/23 встановлено обставини доставки фізичними особами через ВАТ  «Абшерон-Шараб» матеріальних ресурсів до компаній держави-агресора російської федерації, то надання дозволу на виконання  рішення МКАС при ТПП України у  справі № 347/2023 про стягнення грошових коштів на користь ВАТ  «Абшерон-Шараб» суперечить публічному порядку України.
		 
		Також в апеляційній скарзі ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» виклало клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.  
		 
		28 січня 2025 року ВАТ  «Абшерон-Шараб», в інтересах якої діє адвокат Крихта А. А., через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім Азербайджана», в якому, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, просило суд відмовити в її задоволенні та залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року без змін.
		 
		18 лютого 2025 року представник ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» - адвокат Мацак  О. Ю. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 
		 
		20 лютого 2025 року представник ВАТ  «Абшерон-Шараб» - адвокат Крихта А. А., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про участь у  судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з  використанням власних технічних засобів. 
		 
		26 лютого 2025 року представник ВАТ  «Абшерон-Шараб» - адвокат Крихта А. А. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від  23  січня 2025 року у справі № 824/124/24 за заявою ТОВ «Торговий Дім Азербайджану» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023.
		 
		Рух справи у суді апеляційної інстанції
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями  Верховного Суду від 06 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024  року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року відмовлено ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року (після усунення недоліків апеляційної скарги) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року; витребувано із Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/60/24; надано ВАТ «Абшерон-Шараб» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. 
		 
		31 січня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 824/60/24.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу № 824/60/24 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27  лютого 2025 року на 10 год 30 хв.
		 
		Сторонам та їхнім представникам направлено судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/60/24, які вони отримали у  встановленому законом порядку. 
		 
		Ухвалами Верховного Суду від 25 лютого 2025 року заяви представника ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» - адвоката Мацака О. Ю. та представника ВАТ  «Абшерон-Шараб» - адвоката Крихти А. А.  про участь у судовому засіданні у  режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з  використанням власних технічних засобів задоволено.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
		 
		Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в  порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, приймаючи до уваги відзив стягувача та інші заяви учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 
		 
		21 грудня 2019 року між ВАТ «Абшерон-Шараб», як постачальником, та ТОВ  «Торговий Дім Азербайджана», як покупцем, укладено контракт № 21/12/2019, згідно з яким постачальник зобов`язується відвантажити алкогольну продукцію в  асортименті. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію у строки та в порядку, передбаченому контрактом.
		 
		Відповідно до статті 14 вищевказаного контракту у разі виникнення між сторонами спорів і розбіжностей за цим контрактом або у зв`язку із ним сторони зроблять все необхідне для врегулювання зазначених спорів і розбіжностей шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть згоди, то всі спори сторін за контрактом розглядаються Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця. Рішення Арбітражного суду є  обов`язковим для обох сторін.
		 
		У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, ВАТ «Абшерон-Шараб» (Азербайджанська Республіка) звернулося до МКАС при ТПП України з позовною заявою про стягнення заборгованості.
		 
		Рішенням при МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023 стягнуто з  ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» на користь ВАТ «Абшерон-Шараб» 60 818,80  дол США заборгованості, 4 586,21 дол. США - 3 % річних і  3 852,96 дол. США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а  всього 69 257,97 дол. США.
		 
		Також матеріали справи свідчать про те, що у вересні 2024 року представник ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» - адвокат Мацак О. Ю. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування зазначеного рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 824/124/24 (провадження № 61-16368ав24), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 січня 2025 року, заяву представника ТОВ  «Торговий Дім Азербайджана» - Мацака О. Ю. про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 залишено без задоволення. 
		 
		Отже, вказане рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023 набрало чинності, є остаточним.
		 
		Правове обґрунтування
		 
		Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою (Глава 3 Розділу IX ЦПК України), та з особливостями, передбаченими цією статтею.
		 
		Згідно з частиною першою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник  має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
		 
		Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем (частина третя статті 475 ЦПК України).
		 
		Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36  (частина  перша статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
		 
		Статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є  недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і  виконана; г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не  відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не  стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; б)  визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
		 
		Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і примусовому виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 482 ЦПК України до постановлення ухвали  по  суті поданої заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному  провадженні.
		 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги 
		 
		Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ВАТ  «Абшерон-Шараб», суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для  відмови у наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України  від   28   грудня   2023    року у справі № 347/2023, передбачені статтею 478 ЦПК України, відсутні.
		 
		Водночас суд першої інстанції правильно виходив із того, що рішення МКАС при ТПП України від   28   грудня   2023    року у справі № 347/2023 не суперечить арбітражному застереженню сторін, викладеному в контракті від 21 грудня 2019  року, є обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не  зупинено судом; арбітражне застереження, викладене в контракті сторін не  визнане недійсним. 
		 
		Також суд першої інстанції правильно виходив із того, що обставин, за яких спір  між сторонами відповідно до закону, з огляду на його предмет, не міг бути  переданий на вирішення МКАС при ТПП України, або визнання і виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України, не встановлено.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі Солом`янського районного суду від  07 грудня 2023 року у справі № 760/29019/23 встановлено обставини доставки фізичними особами через ВАТ  «Абшерон-Шараб» матеріальних ресурсів до компаній держави-агресора російської федерації, тому надання дозволу на   виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі  №  347/2023 про стягнення грошових коштів на користь ВАТ  «Абшерон-Шараб» суперечить публічному порядку України, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.  
		 
		Під публічним порядком потрібно розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її  незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
		 
		Суд, до якого подано клопотання про визнання і надання дозволу на виконанняарбітражного рішення, зобов`язаний ex officio, згідно з природою власних повноважень та його правовим статусом у державі, перевірити за власною ініціативою та в обов`язковому порядку дотримання публічного порядку в кожному випадку, незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання та звернення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, на предмет існування названих перешкод для такого звернення і його задоволення судом.
		 
		Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних, фундаментальних принципів як матеріального, так і процесуального права, проте, як правило лише при оспоренні рішення МКАС при ТПП України, а не у випадку, коли спір стосується приватних господарських правовідносин щодо виконання договірних зобов`язань. 
		 
		До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у  справі № 824/83/23.
		 
		Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
		 
		Публічний порядок України може бути порушено таким рішенням арбітражного суду, під час постановлення якого істотно та очевидно порушено право на судовий захист. 
		 
		Водночас необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права, є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.
		 
		У справі, яка переглядається, боржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна, чи доказів того, щоарбітражним рішенням стягнено заборгованість на користь юридичної особи з  іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора або що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів у результаті примусового виконання вказаного рішення буде юридична особа держави-агресора, тому Верховний Суд дійшов висновку, що факт порушення публічного порядку держави України в такому випадку не доведено.
		 
		Водночас Верховний Суд вважає, що наявність ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від   07   грудня   2023   року у справі № 760/29019/23, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №  42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року за підозрою певних фізичних осіб, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті  111-2  Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110-2, частиною другою статті 111, частиною другою статті 366 КК України, до восьми місяців, тобто до 11 лютого 2024 року включно, саме по собі не свідчить про встановлення факту передачі матеріальних ресурсів ВАТ  «Абшерон-Шараб» державі-агресору, оскільки згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в  законному порядку і  встановлено обвинувальним вироком суду, а матеріали справи цієї справи не містять вироку суду за кримінальним провадженням № 42022110000000475.
		 
		Крім того, у ході розгляду справи, Верховний Суд встановив, що ВАТ  «Абшерон-Шараб» не  віднесено до суб`єктів щодо яких державою Україна застосовано санкції  за  пособництво державі-агресору.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що у контракті від 21 грудня 2019 року №   21/12/2019 сторони не визначали МКАС при ТПП України як суд, який  уповноважений розглядати спори між ними, були предметом розгляду Верховного Суду у справі № 824/124/24 (провадження № 61-16368ав24) за заявою представника ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» - Мацака О. Ю. про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 і їм надана належна правова оцінка.
		 
		Так, відхиляючи вказані доводи заявника як безпідставні, суд апеляційної інстанції  у постанові від 23 січня 2025 року у справі № 824/124/24 (провадження № 61-16368ав24) дійшов правильного висновку, що обставина того, що сторони не чітко визначили установу, яка буде здійснювати арбітражний розгляд справи, зазначивши в статті 14 контракту від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 - «Арбітражним судом за місцем знаходження покупця із застосуванням матеріального права країни покупця», у розумінні пункту 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року та згідно з  висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18), не є  тією обставиною, за якою рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023  року у  справі № 347/2023 підлягає скасуванню, оскільки суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в  арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але  вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у  зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи. Суди можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.
		 
		У справі, яка переглядається, Верховний Суд погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції у справі № 824/124/24 (провадження                 № 61-16368ав24) та вважає, що посилання заявника як на підставу для відмови у задоволенні заяви ВАТ «Абшерон-Шараб» про визнання та надання дозволу на виконання рішення  МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі № 347/2023 на те, що сторони в укладеному контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 не погоджували розгляд спорів у МКАС при ТПП України, також є безпідставними з наведених мотивів.
		 
		Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на  те, що оскільки у контракті від 21 грудня 2019 року № 21/12/2019 сторони не  погоджували за власним розсудом кількість арбітрів для розгляду справи, в  тому числі розгляд справи в складі одного арбітра, то відповідно до статті 10  Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»  для розгляду справи мало бути призначено три арбітри, є необґрунтованими з огляду на таке.
		 
		Згідно зі статтею 1 Регламенту МКАС при ТПП України, затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 27 липня 2017 року № 25(6), зі змінами,  внесеними Рішеннями Президії Торгово-промислової палати України від  17 вересня 2020 року № 2(2), від 01 липня 2022 року № 9 (3.2), в редакції, яка була чинною на час звернення ВАТ «Абшерон-Шараб» з позовом та розгляду МКАС при ТПП України справи № 347/2023 (далі - Регламент МКАС), МКАС при ТПП України є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». 
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 2 Регламенту МКАС при ТПП України арбітражний розгляд справ у МКАС при ТПП України здійснюється відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України. Якщо сторони домовилися про передачу спору до МКАС при ТПП України, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МКАС при ТПП України. 
		 
		У всіх випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили арбітражну установу або неточно/неповно зазначили найменування МКАС при ТПП України, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд МКАС при ТПП України.
		 
		Якщо це випливає з угоди сторін, до позовної заяви включаються відомості стосовно формування складу Арбітражного суду, зокрема про призначеного позивачем або погодженого сторонами одноособового арбітра (частина друга статті 14 Регламенту МКАС при ТПП України).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 18 Регламенту МКАС при ТПП України, якщо позивач при поданні позову не повідомив МКАС ім`я та прізвище призначеного ним арбітра або погодженого з відповідачем одноособового арбітра, Голова МКАС при ТПП України пропонує позивачеві у вказаний в частині другій цієї статті строк, залежно від умов арбітражної угоди, повідомити МКАС при ТПП України ім`я та прізвище призначеного ним арбітра або надати докази вжиття заходів щодо погодження із відповідачем кандидатури одноособового арбітра. 
		 
		За правилами частин першої та другої статті 19 Регламенту МКАС при ТПП України протягом 10 днів після повної сплати позивачем арбітражного збору Генеральний секретар МКАС при ТПП України надсилає відповідачу копії позовних матеріалів, Регламент та Рекомендаційний список арбітрів. 
		 
		Одночасно Генеральний секретар МКАС при ТПП України пропонує відповідачу в 30-денний строк з дня отримання ним позовних матеріалів та документів МКАС при ТПП України повідомити МКАС при ТПП України, залежно від умов арбітражної угоди, ім`я та прізвище призначеного ним (або погодженого з позивачем одноособового) арбітра, а також надати свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) та усі документи, що підтверджують заперечення проти позову. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 30 Регламенту МКАС при ТПП України сторони можуть на свій розсуд визначити непарну кількість арбітрів, у тому числі одного. За відсутності домовленості сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри, якщо тільки Президія МКАС при ТПП України або за її дорученням Голова  МКАС при ТПП України, беручи до уваги складність справи, ціну позову та  інші обставини, не вирішить, що спір підлягає вирішенню одноособовим арбітром. 
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 33 Регламенту МКАС при ТПП України кожна зі сторін має право заявити про відвід арбітра, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності та/або неупередженості, або якщо він не володіє кваліфікацією, обумовленою угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або у призначенні якого вона брала участь, лише з причин, що стали їй відомі після його призначення. Сама по собі заява сторони про відвід не зупиняє і не припиняє повноважень арбітра. Письмова мотивована заява сторони про відвід арбітра в кількості примірників, необхідних відповідно до частини першої статті 11 цього Регламенту, має бути подана до МКАС при ТПП України не пізніше 15 днів після того, як сторона дізналася про призначення арбітра, щодо якого заявлено відвід, або після того, як сторона дізналася про обставини, які можуть бути підставою для відводу, але не пізніше завершення слухання справи. У разі якщо у зазначений строк відвід не заявлений, сторона вважається такою, що відмовилася від свого права заявити такий відвід у подальшому. Секретаріат МКАС при ТПП України зобов`язаний надати арбітру та іншій стороні можливість прокоментувати заяву про відвід. 
		Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами одна із сторін не дотримується такої процедури або сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою, будь-яка сторона може просити орган, зазначений у пункті 1 статті 6 Закону (Президента Торгово-промислової палати України), вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про  процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.
		 
		Якщо сторона не заявляє у передбачений строк або якщо такий строк не встановлений, то без невиправданої затримки, заперечення щодо недотримання під час арбітражного розгляду, який відбувся у МКАС при ТПП України, будь-якого положення цього Регламенту, арбітражної угоди або застосовуваних норм законодавства про міжнародний комерційний арбітраж, від яких сторони можуть відступати, вона вважається такою, що відмовилася від свого права на заперечення (стаття 44 Регламенту МКАС при ТПП України). 
		 
		Статтею 5 Регламенту МКАС при ТПП України передбачено, що питання про компетенцію МКАС при ТПП України у конкретній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір.
		 
		Заява про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції може бути зроблена не  пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або  її  участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву.
		 
		Заява про те, що МКАС при ТПП України перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду.
		 
		Склад Арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.
		 
		Розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад Арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів.
		 
		Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у  частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору.
		 
		Якщо склад Арбітражного суду винесе постанову про наявність компетенції МКАС при ТПП України як з питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання цієї постанови оскаржити її шляхом звернення із заявою про її скасування до Київського апеляційного суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню. Таке звернення не є перешкодою для продовження розгляду складом Арбітражного суду та винесення рішення щодо суті спору. 
		 
		Відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.
		 
		Заява про відсутність у третейського суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з  цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.
		 
		Третейський суд може винести постанову щодо заяви, зазначеної в пункті 2 цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або в рішенні щодо суті спору. Якщо третейський суд винесе постанову з питання попереднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання повідомлення про цю постанову просити орган, зазначений в статті 6, прийняти рішення з цього питання; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд може продовжувати розгляд та прийняти арбітражне рішення.
		 
		За змістом положень статті 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступити, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримання без виправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то  протягом цього строку, вважається такою, що відмовилась від свого права на  заперечення.
		 
		Статтею V Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачена неможливість подання заперечень до державного суду з  приводу  повноважень арбітра, якщо такі не були заявлені в ході арбітражного процесу.
		 
		Зміст рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у справі №347/2023 свідчить та підтверджується матеріалами справи, що 02 серпня 2023 року МКАС  при ТПП України направив ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» за юридичною адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600036252186 копії позовних матеріалів, Регламент МКАС при ТПП України, рекомендаційний список арбітрів МКАС при ТПП України, з пропозицією в                     30-денний строк з моменту їх отримання надати відзив на позовну заяву і повідомити МКАС при ТПП України ім`я і прізвище погодженого з позивачем одноосібного арбітра з рекомендаційного списку. ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» отримало вказані матеріали 11 серпня 2023 року, що  підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про їх вручення                   (а. с. 45). 
		 
		Таким чином, ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» було належним чином повідомлене про розгляд спору МКАС при ТПП України, проте однак із заявою про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд справи в порядку, передбаченому статтею 16  Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 5  Регламенту МКАС при ТПП України, не зверталося, своїх пояснень щодо обставин справи не надало.
		 
		В пункті 6 рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року зазначено, що  ухвалою від 23 червня 2023 року Голова МКАС прийняв справу до провадження в  МКАС при ТПП України за № 347/2023, та, враховуючи, що сторони в арбітражному застереженні не визначили кількість арбітрів, то відповідно до частини першої статті 30 Регламенту МКАС при ТПП України справа підлягає розгляду одноособовим арбітром (а. с. 44).
		 
		Отже, отримавши 11 серпня 2023 року вказаний лист з повідомленням про вручення № 0600036252186 разом із копіями позовних матеріалів, Регламентом МКАС при ТПП України, рекомендаційним списком арбітрів МКАС при ТПП України, ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» є обізнаним про прийняття до розгляду справи МКАС при ТПП України одноособовим арбітром, проте не надало своїх заперечень проти цього розгляду, тобто фактично відмовилось від свого права на заперечення.
		 
		З урахуванням викладеного, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку про те, що порушення частини другої статті  10 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» при прийнятті рішення МКАС при ТПП України від 28 грудня 2023 року у  справі № 347/2023 не відбулось.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно послався на Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, оскільки дія цієї Конвенції для України припинилася 29 грудня 2023 року і вона не поширюється на спірні правовідносини, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і законного оскаржуваного судового    рішення.
		 
		Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й  оцінки суду.
		 
		Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). 
		 
		Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
		 
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Торговий Дім Азербайджана» не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення. 
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 374, 375, 381 -  384, 478, 479 ЦПК України, Верховний    Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Азербайджана» залишити без задоволення. 
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року залишити без             змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є  остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 03 березня 2025 року.
		 
		Судді:І. Ю. Гулейков           Р. А. Лідовець           Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...