Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/1860/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.

Номер судового провадження: 2/755/2373/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №:755/1860/24
		Провадження №: 2/755/2373/25
		"03" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді: Гончарука В.П.,
		за участю секретаря: Гриценко О.І.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представник відповідача - Березюк Є.О. ,
		розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів та сягнення коштів, суд,-
		 
		                                В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» звернувся з позовом до суду та відповідно до позовних вимог просив суд стягнути з відповідача АТ «Ощадбанк» грошові кошти в розмірі 57454, 48 грн., що були списані на незаконних підставах з рахунку позивача.
		Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 1 лютого 2021 року у відділенні банку № 10026/020 за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 35 позивачем було оформлено та подано заяву про приєднання № 281933011/231017 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб .
		Таким чином між позивачем та АТ «Ощадбанк» було укладено договір на комплексне банківське обслуговування в тому числі відкриття та ведення рахунків. Редакцію Договору було затверджено постановою правління АТ "Ощадбанк" від „05" серпня 2015р. № 694, яка разом із внесеними останніми змінами діяла на момент укладення Договору.
		За цим договором АТ «Ощадбанк» брав на себе обов`язок відкриття та ведення банківських рахунків, відкритих на ім`я позивача. 
		Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, однією з таких послуг згідно з п.2 статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу). 
		Укладаючи Договір АТ «Ощадбанк» брав на себе обов`язок надання банківської послуги з відкриття та ведення рахунку. Приймаючи на себе зобов`язання про відкриття на користь позивача та ведення рахунків АТ «Ощадбанк», як надавач послуг, приймав на себе зобов`язання забезпечити відповідну якість послуг, що визначається відповідно Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		Згідно зі статтею 1066 Цивільного Кодексу України п.1 «За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.».
		Згідно статті 1068 Цивільного Кодексу України п.3 «банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.» Підставами списання грошових коштів з банківського рахунку згідно зі статтею 1071 Цивільного Кодексу України п.1 може бути тільки розпорядження власника рахунку. Списання без розпорядження може бути виключно на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		В свою чергу АТ «Ощадбанк» повинен неухильно дотримуватись статті 1076 Цивільного Кодексу України щодо збереження банківської таємниці відповідно операцій з рахунками клієнтів.
		Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, тобто надання неякісних банківських послуг, відображені в статті 1073 Цивільного Кодексу України. Таким чином банк має проводити усі операції за банківським рахунком виключно за розпорядженням власника рахунку та виключно на його користь, робити це своєчасно відповідно до договору та умов чинного законодавства.
		За Договором позивачу було надано пластикову карту НОМЕР_1 , за допомогою якої позивач міг надавати розпорядження банку на певні операції з його рахунку в автоматичному режимі.                 Також позивачу було надано послугу відкриття кредитної поновлювальної лінії з можливістю зарахування кредиту на мій поточний рахунок, відкритий відповідно до Договору. Також було надано можливість відкриття електронного кабінету клієнта в додатку «Ощад 24/7» на сайті АТ «Ощадбанк». 
		В додатку «Ощад 24/7» присутня можливість проведення переказів з рахунку на рахунок як в АТ «Ощадбанк», так і на рахунки в інших банках. За допомогою додатку «Ощад 24/7» можливо встановлювати відповідні умови використання пластикової карти, оплати комунальних та інших платежів.
		Беззаперечною та особовою умовою проведення операцій в додатку «Ощад 24/7», є отримання коду підтвердження для проведення операції, незалежно від того проводиться платіж чи змінюється налаштування операцій за пластиковою карткою, для завершення операції потрібно отримати та ввести відповідний код. Навіть вхід до додатку «Ощад 24/7» підтверджується введенням такого коду. Код надсилається на телефон, номер якого надано АТ «Ощадбанк» як номер фінансового телефону, в СМС-повідомленні відкритим текстом у вигляді чотирьох цифр в різних комбінаціях.
		14.02.2023 року в 11.30 год. на телефон позивача надійшло СМС-повідомлення щодо отримання коду. Вказане повідомлення позивач залишив без уваги тому що ні до якого додатку не заходив і ніяких операцій за допомогою додатку «Ощад 24/7» не проводив.
		В 11.32 год. пройшло списання коштів на невідому позивачу карту в розмірі 28 000 гривень, код підтвердження в СМС -повідомлені для цього переводу на телефон позивача не надходив.
		Об 11.33 год. пройшло чергове списання коштів на невідому позивачу карту в розмірі 28000 гривень, код підтвердження в СМС-повідомлені також не надходив, але СМС-повідомлення про проведення операцій та залишок коштів на рахунку надходили без перешкод. За повідомленням про списання, що надійшло об 11.33 год., залишок на рахунку складав 1454,48 гривень.
		Після чого позивач зв`язався з АТ «Ощадбанк» за телефоном «гарячої лінії» з метою заблокування та використання пластикової карти № НОМЕР_1 , та позивачу повідомили що залишок на його рахунку складає - 215 гривень, тому для перевидання потрібно поповнити рахунок і за це має бути сплачена комісія. Отже з незрозумілих підстав з рахунку було списано 57454,48 гривень, що підтверджується виписками .
		Крім того , відповідно до виписки з рахунку з позивача було стягнуто комісію за зняття готівки, але хто і коли знімав цю готівку невідомо, навіть на виписках відсутня операція з зняття готівки .
		Позивач намагався зайти до особового кабінету в додатку «Ощад 24/7» але після невдалих спроб, додаток «Ощад 24/7» було ліквідовано і заведено заново, усі пін-коди карт, пароль та логін було змінено. 
		В подальшому позивач отримав із додатка «Ощад 24/7» виписки щодо переказів на інші картки та комісій за ці перекази, до того ж номери карток, на які було виконано перекази, були закриті, 
		З врахуванням викладеного АТ «Ощадбанк» виконав списання коштів без волі позивача з незрозумілих підстав.
		Для отримання пояснень з приводу списання коштів з рахунку позивача без його розпорядження та інших законних підстав, позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» з заявою від 09.02.2023 року на електронну пошту contact- centre@oschadbank.ua. на що було отримано відповідь електронним листом від АТ «Ощадбанк». За змістом листа повідомлялося про проведення банком перевірки за підсумками якої цілком очікувано було звинувачене позивача в списанні коштів, але що банк перевіряв, що банк взагалі може перевірити та доказів того, що в списанні коштів є участь позивача банк не наводить, також банк не надав відповідь, яким чином відбулося списання без надсилання відповідних кодів підтвердження та зняття готівки, яке також на банківських виписках не відображене. 
		Також АТ «Ощадбанк» ухилився від відповіді на те яким чином могло статися списання коштів без отримання кодів підтвердження в СМС-повідомленнях на його телефон, який не мінявся, нікому не передавався, весь час був з позивачем та на який приходили СМС - повідомлення від АТ «Ощадбанк» про списання коштів надходили без будь-яких перешкод. АТ «Ощадбанк» навіть не намагався розібратися в цій ситуації несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача, що свідчить про якість послуг від АТ «Ощадбанк».
		Отримавши дану відповідь позивач вирішив звернутися с заявою до керівництва компанії ПрАТ «Водафон Україна» про надання інформації отриманих СМС-повідомлень на свій телефон (050) 3304762 14 лютого 2023 року з метою перевірки, на що отримав відповідь з інформацією про відправників СМС - повідомлень в цей день. Ця інформація збігається з інформацією з телефону за цей день , тобто повідомлень з кодами підтвердження на проведення операцій зі списання коштів на телефон позивача не надходило.
		Позивач обгрунтовую свої вимоги посиланням на статтю 1058 Цивільного Кодексу України грошові кошти внесені або зараховані в безготівковій формі на банківський рахунок є банківським вкладом. А так як Договір включає в себе і договір банківського вкладу то відповідно за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. АТ «Ощадбанк», отримавши грошові кошти в певному розмірі зобов`язаний зберегти ці кошти, надати можливість ними скористатися в тому обсязі в якому грошові кошти надійшли в АТ «Ощадбанк» на мій рахунок. Списання без належних підстав свідчить про сумнівну якість послуги з ведення рахунків.
		Беручі до уваги той факт, що банківська послуга з ведення рахунку є фінансовою послугою, то взаємовідносини надавача послуг та споживача регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до статті 3 п. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв`язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. 
		Захист прав споживачів фінансових послуг базується на відповідних принципах. Одним із таких принципів є забезпечення захисту коштів та інших активів споживачів фінансових послуг від шахрайства та зловживань згідно п.5 статті 3 прим Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Таким чином надати якісну послугу з відкриття та ведення рахунку АТ «Ощадбанка» може тільки виконавши усі вимоги законодавства України, що виключить безпідставне списання грошових коштів з банківського рахунку.
		Враховуючи вищенаведене та на підставі статті 1073 Цивільного Кодексу України для АТ «Ощадбанк» наступає певна відповідальність а саме: у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Ухвалою суду від 2 лютого 2024 р. по даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
		Від представника відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнавав позов при цьому не оспорюючи договірних стосунків між АТ «Ощадбанк» та позивачем ОСОБА_1 , а також те, що з карткового рахунку позивача були переведені кошти на рахунки інших осіб, але вказані операції за твердженням відповідача були здійснені зі згоди самого позивача, так -як саме на телефон позивача було надіслано СМС-повідомлення з кодом доступу для здійснення операції щодо переведення коштів, або з вини позивача, який не дотримався вимог розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме те, що позивач не забезпечив не можливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, номер картки тощо, а також клієнт ( позивач по справі) несе ризики та негативні наслідки передачі третім особам мобільного телефона ( відповідної Sім-картки), номер якого визначений в заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку.
		Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовував позицію відповідача, вказуючи на те, що списання коштів з його банківського рахунку відбулося поза його волею, та з вини працівників банку ( системи безпеки банку).
		Наполягаючи на тому, що свій телефон він третім особам не передавав та доступу до його телефону треті особи не мали.
		В ході судового розгляду протокольною ухвалою до розгляду справи були залучені треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , так -як в ході судового розгляду було встановлено, що на карткові рахунки вказаних осіб були переведені кошти з карткового рахунку позивача 14.02.2023 р.
		В судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
		Представник відповідача заперечувала в судовому засіданні щодо задоволення позову з обставин викладених у відзиві на позовну заяву.
		Треті особи в зал судового засідання не з`явилися, сповіщалися належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.
		Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.
		Згідно норм статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу 
		У відповідності до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства
		       Як було встановлено в судовому засіданні, що 1 лютого 2021 року у відділенні банку № 10026/020 за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 35 позивачем було оформлено та подано заяву про приєднання № 281933011/231017 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб .
		Таким чином між позивачем та АТ «Ощадбанк» було укладено договір на комплексне банківське обслуговування в тому числі відкриття та ведення рахунків. Редакцію Договору було затверджено постановою правління АТ "Ощадбанк" від „05" серпня 2015р. № 694, яка разом із внесеними останніми змінами діяла на момент укладення Договору.
		За цим договором АТ «Ощадбанк» брав на себе обов`язок відкриття та ведення банківських рахунків, відкритих на ім`я позивача.
		Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, однією з таких послуг згідно з п.2 статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання . 
		Укладаючи Договір АТ «Ощадбанк» брав на себе обов`язок надання банківської послуги з відкриття та ведення рахунку. Приймаючи на себе зобов`язання про відкриття на користь позивача та ведення його рахунків АТ «Ощадбанк», як надавач послуг, приймав на себе зобов`язання забезпечити відповідну якість послуг, що визначається відповідно Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		       За Договором позивачу було надано пластикову карту № НОМЕР_1 , за допомогою якої позивач міг надавати розпорядження банку на певні операції з рахунку в автоматичному режимі. Також було надано послугу відкриття кредитної поновлювальної лінії з можливістю зарахування кредиту на мій поточний рахунок, відкритий відповідно до Договору.
		Також було надано можливість відкриття електронного кабінету клієнта в додатку «Ощад 24/7» на сайті АТ «Ощадбанк». 
		В додатку «Ощад 24/7» присутня можливість проведення переказів з рахунку на рахунок як в АТ «Ощадбанк», так і на рахунки в інших банках. За допомогою додатку «Ощад 24/7» можливо встановлювати відповідні умови використання пластикової карти, оплати комунальних та інших платежів.
		Беззаперечною та особовою умовою проведення операцій в додатку «Ощад 24/7», є отримання коду підтвердження для проведення операції, незалежно від того проводиться платіж чи змінюється налаштування операцій за пластиковою карткою, для завершення операції потрібно отримати та ввести відповідний код. Навіть вхід до додатку «Ощад 24/7» підтверджується введенням такого коду. Код надсилається на телефон, номер якого надано АТ «Ощадбанк» як номер фінансового телефону, в СМС-повідомленні відкритим текстом у вигляді чотирьох цифр в різних комбінаціях.
		Як було встановлено з відповіді ПрАТ «»ВФ Україна» ( Водафон) на телефон позивача ( НОМЕР_2 ), який належить позивачу по справі 14.02.2023 року в 11.30 год. на телефон стали надходити СМС-повідомлення з АТ «Ощадбанку» таких СМС- повідомлень надійшло 17 в проміжок часу з 11 год. 30 хв. до 13 год. 3 хв., але у вказаній відповіді відсутній сам зміст вказаних СМС- повідомлень .
		За твердженням позивача його телефон перебував у нього та будь - які треті особи не мали доступу до його телефона.
		Як було встановлено, що з карткового рахунку позивача двічі, а саме об 11.32 год. та 11.33 год. 14.02.2023 р. пройшло списання коштів в розмірі по 28 000 грн. на карткові рахунки, що були відкриті на ім`я третіх осіб  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що були відкриті в АТ «Універсал Банк» ( продукт «Монобанка).
		Як убачається з текстової роздруківки розмови позивача з голосовим помічником «Софія» позивач зателефонував до служби підтримки банку о 11 год. 35 хв. 14 лютого 2023 р. в якій повідомив про несанкціноване списання грошових коштів з його рахунку, але при цьому повідомив, що надавав свої персональні дані на сайті «єПідтримка» та припустив, що вказаний сайт міг бути шахрайським.
		Після списання вказаних коштів позивач до правоохоронних органів не звертався та погасив перед банком кредитну заборгованість по коштам, що були списані з його рахунку 14.02.2023 р.
		Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
		Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		       Статтею 1076 ЦК України передбачено, що  банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
		Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
		У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
		Банк зобов`язаний за письмовою вимогою обтяжувача за обтяженням, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, надавати йому інформацію про залишок коштів на відповідному рахунку, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення та/або які взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком у строк, за який така інформація надається клієнту, якщо право обтяжувала на отримання відповідної інформації передбачене правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
		Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення №705). У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.
		Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.
		Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення №705 користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем."
		Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків. За змістом п.6 розділу VI Положення № 705 та п.14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		        Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 564/678/15-ц (касаційне провадження № 61-13643св18), від 14 серпня 2019 року у справі № 317/2745/16-ц (касаційне провадження № 61-166Неві8), від 18 вересня 2019 року у справі № 564/2153/16-ц (касаційне провадження № 61-30804св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 545/3918/16-ц .
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
		За змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		При вирішені вказаного спору необхідно керуватися положеннями Закону України «Про платіжні послуги» та Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.
		       Пуктом 28 ч. 1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку.
		       Пунктами 42,44 даної статті визначено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
		Відповідно до вказаного Закону, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		       В свою чергу, надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Відповідно до п.п. 143-144 Положення № 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (п. 143).
		Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів (п. 144).
		Крім того, п.п. 146-148 Положення № 164 визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції .
		Згідно із статтями 1066, 1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		За правилами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Крім того, порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 р. № 705 (далі - Положення), в розділі 6 якого викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками. Зокрема, пунктом 3 розділу VI Положення передбачено, що Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використання електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжної операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів. Зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснення операції з використання електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій. В той же час, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем ( п. 5).
		Отже, вищевказані норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» підлягають застосуванню лише в тому разі, якщо користувач (платник) не вчинив дій або не допустив бездіяльності, які сприяли незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (неналежні перекази).
		Якщо у здійсненні неналежного переказу винен не тільки ініціатор переказу, а й платник, то вищевказані норми права не можуть бути застосовані. Позивачем не доведено, що кошти переведені без його волевиявлення, не за його власним розпорядженням.
		Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
		За змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 1212 ЦК України передбачено, що  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано належний та допустимих доказів того, що відповідачем АТ «Ощадбанк» виконав списання коштів без волі позивача. 
		Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України,
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.526,509,626,628,1066,1068,1073,1074,1076, 1212 ЦК України, ЗУ «Про платіжні послуги», ЗУ «Про банки і банківську діяльність, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		       
		       В задовлені позову  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( м.Київ. вул.Госпітальна 12-г ЄДРПОУ 00032129) треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про захист прав споживачів та сягнення коштів - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...