Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/13910/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 03.03.2025. Зареєстровано: 04.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/569/71/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017140400000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/13910/18
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		24 лютого 2025 року м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2017 року за №42017140400000143 по обвинуваченню:
		ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Золоте, Дубровицького району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, не судимого, приватного підприємця,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що близько 12год.12хв. 30.12.2017 діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в кафе «Львівська майстерня шоколаду» за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 4/6, надав начальнику Дубровицького міжрайвідділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області полковнику ОСОБА_9 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 500 доларів США (що згідно курсу Національного банку України на вказаний день становило 14033,61 грн.) за не вчинення останнім в його ( ОСОБА_7 ) інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої ОСОБА_9 влади чи службового становища, а саме: невжиття ним та підпорядкованими йому співробітниками заходів по перевірках, спрямованих на виявлення та документування фактів порушення чинного законодавства та відповідно не документування протиправної діяльності осіб, які незаконно видобувають та реалізовують бурштин.
		Він же, близько 11.20 год., 02.02.2018, діючи повторно, умисно, 3 корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в кафе «Челентано» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 21, надав начальнику Дубровицького міжрайвідділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області полковнику ОСОБА_9 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 1000 доларів США (що згідно курсу Національного банку України на вказаний день становило 27869,46 грн.) за не вчинення останнім в його ( ОСОБА_7 ) інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої ОСОБА_9 влади чи службового становища, а саме: невжиття ним та підпорядкованими йому співробітниками заходів по перевірках, спрямованих на виявлення та документування фактів порушення чинного законодавства та відповідно не документування протиправної діяльності осіб, які незаконно видобувають та реалізовують бурштин.
		Він же, близько 15.15 год., 11.02.2018 діючи повторно, умисно, з мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в кафе «Кавові мешти» за адресою: м. Рівне, вул. С.Бандери, 60-а, надав начальнику Дубровицького міжрайвідділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області полковнику ОСОБА_9 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 500 доларів США (що згідно курсу Національного банку України на вказаний день становило 13562,01 грн.) за не вчинення ним, ОСОБА_9 , в його ( ОСОБА_7 ) інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої йому ( ОСОБА_9 ) влади чи службового становища, а саме: невжиття ним та підпорядкованими йому співробітниками Дубровицького міжрайвідділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області заходів по перевірках, спрямованих на виявлення та документування фактів порушення чинного законодавства та відповідно не документування протиправної діяльності осіб, які незаконно видобувають та реалізовують бурштин.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом державного обвинувачення кваліфіковані за ч. 3ст.369КК України які виразились в наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданих їй влади та службового становища, вчиненому повторно.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.3ст.369КК України не визнав. Суду надав пояснення, що він є приватним підприємцем, має у власності кафе в селі де проживає. Також на той час був учасником ТОВ «Мисливське угіддя «Лісове» розташоване в Дубровицькому районі. Із ОСОБА_9 познайомився в кінці 2017 року, коли останній спільно із іншими своїми працівниками перебували в його кафе «Золоте», яке розташоване в с. Золоте Дубровицького району (на той час). При цьому зазначив, що 05.12.2017 із вказаним працівником СБУ не зустрічався, не обумовлював, відповідно не міг пропонувати цій службовій особі вигадану неправомірну вигоду. Через кілька днів після згаданого обіду в кафе, ОСОБА_9 зателефонував до нього, попросив зустрітися. Зустріч відбулася в м. Дубровиця біля СБУ. Під час зустрічі ОСОБА_9 подякував за обід. Спілкувались на різні теми, в тому числі про бурштин та його бізнес. ОСОБА_9 цікавився у нього, чи може він щось йому запропонувати. На що сказав працівнику СБУ, що треба подумати Через кілька днів після зустрічі ОСОБА_9 знову зателефонував до нього, запропонував зустріч яка відбулась в Дубровиці. Під час розмови ОСОБА_9 сказав, що порадився із керівництвом і він не буде перешкоджати його бізнесу, запитав, скільки за це він може запропонувати ОСОБА_9 , відповів що подумає. Пізніше знову зателефонував до нього ОСОБА_9 , попросив зустрічі яка відбулась у кафе «Львівська майстерня шоколаду» у м. Рівне, це могло бути 30.12.2017 при зустрічі в цьому кафе передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 500 доларів США як «презент» . Спілкувалися на різні теми, в тому числі про бурштин, хоча до незаконного видобутку бурштину він ніякого відношення немає. Через декілька днів ОСОБА_9 знову зателефонував до нього, попросив зустрітися. Зустріч відбулася 02.02.2018 у кафе «Челінтано» у м. Рівне. Напередодні ОСОБА_9 повідомив, що йому необхідні кошти на лікування, відповідно він передав йому 1000 доларів США. Спілкувались також на різні теми. Про бурштин ОСОБА_9 також його запитував, він намагався підтримувати розмову на вказану тему, однак не володів конкретною інформацією видобутку бурштину в районі. Через декілька днів ОСОБА_9 знову зателефонував до нього та попросив зустрітись. Коли приїхав у Рівне зателефонував ОСОБА_9 , останній сказав приїхати у кафе «Кавові мешти», де він знову передав ОСОБА_9 500 доларів США. Заздалегідь не обумовлювалося, що він надасть останньому, саме таку суму грошей. Надаючи цього разу гроші ОСОБА_9 розумів, що передає їх для лікування, адже раніше він про це його просив. ОСОБА_9 взяв від нього названу суму доларів США, після чого представники правоохоронного органу зайшли до кафе. ОСОБА_9 видав їм 500 доларів США. Його затримали та провели особистий обшук, при цьому не було забезпечено захисника. Вважає, що всі дії правоохоронних органів, а саме, за допомогою ОСОБА_9 , відбулися з провокацією дій останнього. У нього жодного наміру не було надавати неправомірну винагороду службовій собі - ОСОБА_9 чи будь  яким іншим службовим особам як зазначено в обвинуваченні. Адже, будь  якою незаконною діяльністю не займається в тому числі незаконно не видобуває бурштин. Ті кошти які він надавав ОСОБА_9 для нього не є значною сумою. Вважає, що ОСОБА_9 своїми провокаційними діями його підставив, скомпрометував як підприємця, внаслідок чого підприємницькі справи його погіршилися. Зафіксовані розмови по телефону під час його прослуховування (НСРД), які досліджувалися в судових засіданнях, в більшому випадку стосуються його діяльності в ТОВ «Мисливські угіддя» Лісове», що жодним чином не пов`язано з будь  яким видобутком бурштину, оскільки цією діяльністю не займається. Зазначив, якби ОСОБА_9 до нього не телефонував, не просив у нього грошової допомоги та не запрошував на зустрічі в кафе, він би до нього не звертався, відповідно не існувало б кримінального провадження. 
		Підтримав свого захисника, що досудове розслідування його кримінального провадження відбулось із порушенням правил підслідності та здійсненої провокації. 
		Після наданих пояснень в ході судового розгляду, обвинувачений спільно із захисником, просили суд ухвалити вирок, яким визнати невинуватим ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.369 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		На думку сторони обвинувачення, вина ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, підтверджується доказами, які досліджувалися судовим розглядом.
		Провівши судовий розгляд кримінального провадження, безпосередньо допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши документи як докази, матеріали НСРД, на які посилався прокурор та сторона захисту, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, сторону захисту, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Згідно з вимогами ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст.9 КПК України всебічно повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного,обвинуваченого, а також обставини що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини,які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України покладається на прокурора. 
		Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Суд, відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		Прокурор всудовому засіданніповністю підтримавобвинувачення протиОСОБА_7 , просив визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України з призначенням покарання позбавленням волі та конфіскації майна.
		Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення обґрунтовується наступними доказами, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом.
		Зокрема, свідок ОСОБА_9 надав суду пояснення, що в період часу, а саме, в грудні 2017 року був керівником Дубровицького РВ СБУ в Рівненській області, відповідно діяв до законів якими керується СБУ. В районному відділенні в нього було троє осіб. В своїй роботі безпосередньо підпорядковувався начальнику УСБУ в Рівненській області. Познайомився із ОСОБА_7 в серпні  вересні 2017 року . Обмінялись із останнім номерами телефонів. Познайомився з обвинуваченим з власної ініціативи. Знав що ОСОБА_7 на той час займався бізнесом та мав причетність до незаконного видобутку бурштину. Приблизно четвертого чи п`ятого грудня 2017 року обвинувачений до нього зателефонував, запропонував зустрітись. Під час зустрічі ОСОБА_7 , запропонував йому як службовій особі не втручатись в діяльність в незаконному видобутку бурштину. Послідуючі зустрічі між ними відбувались в м. Рівне. Отримавши вказану інформацію, він написав рапорт на ім`я начальника УСБУ про злочин. Після чого зустрічалися із ОСОБА_7 три чи чотири рази. На першій зустрічі 21.12.2017 обвинувачений розповів, що всім правоохоронним органам платить за невтручання в його діяльність з незаконного видобутку бурштину. Повідомив, що хоче платити йому як керівнику СБУ в Дубровицькому районі (на той час), щоб СБУ не протидіяла незаконному видобутку бурштину особами, які займаються цією діяльністю. Під час другої зустрічі із ОСОБА_7 в приміщенні кафе «Львівська майстерня шоколаду», отримав від останнього 500 доларів США. При цьому, обвинувачений передаючи йому грошові кошти, озвучував свої дії, як подарунок йому перед Новим роком. Підтвердив, що послідуючі зустрічі із ОСОБА_7 відбувалися 02.02.2018 в м. Рівне кафе «Челінтано», де він від останнього отримав 1000 доларів США. Також, отримав від ОСОБА_7 11.02.2018 500 доларів США в кафе «Кавові мешти», після чого обвинувачений був затриманий. Загальна сума неправомірної вигоди, яку передав ОСОБА_7 для нього, становила 2000 доларів США. При цьому, він був попереджений про неприпустимість вимагання грошових коштів в обвинуваченого. Також не ствердив суду, що обвинувачений в той період часу (під час контактів із обвинуваченим) займався, або інші особи в інтересах яких міг діяти ОСОБА_7 , займалися незаконним видобутком бурштину в районі, де він був керівником РВ СБУ. Підтвердив, що кожен раз отримуючи вказані вище грошові кошти від обвинуваченого, чітко розумів, ОСОБА_7 передає ці кошти, у зв`язку із причетністю до незаконного видобутку з подальшою реалізацією бурштину, що є кримінально карним діянням, та невтручання ним як правоохоронцем у зазначену вище протиправну діяльність ОСОБА_7 та пов`язаних із ним інших осіб. Кожний раз при зустрічах, він розумів, що ОСОБА_7 розповідає йому, про незаконний видобуток бурштину в районі де він є керівником. Пропозицію від ОСОБА_7 він не прийняв, відповідно діяв як особа, якою було виявлено вчинений злочин за ст..369 КК України. Також ОСОБА_9 показав, що ініціатором зустрічей з ОСОБА_7 був саме ОСОБА_7 ..
		Свідок ОСОБА_10 суду надав пояснення що у 2017 році працював у відділі внутрішньої безпеки (з дислокацією у м. Рівне) Управління внутрішньої безпеки СБУ, який показав що ОСОБА_9 звернувся з рапортом, у якому повідомив, що громадянин ОСОБА_7 запропонував йому неправомірну вигоду за те, що він та його підлеглі не документуватимуть протиправну діяльність ОСОБА_7 та пов`язаних з ним осіб щодо незаконного видобутку та подальшої реалізації бурштину. Після чого, за вказаним фактом, ним була написано рапорт на ім`я начальника представництва внутрішньої безпеки в Рівненській області (з дислокацією у м. Рівне) Управління внутрішньої безпеки СБУ ОСОБА_11 та разом із рапортом ОСОБА_9 поданий ОСОБА_11 як безпосередньому начальнику. Про ОСОБА_7 знав зі слів ОСОБА_9 як про особу, яка може бути причетна до незаконного видобутку бурштину. Був присутній при проведенні обшуку, бурштину знайдено не було. 
		Свідок ОСОБА_11 надав суду пояснення що у 2017 році перебував на посаді начальника підрозділу УВБ СБУ в Рівненській області. До нього звернувся ОСОБА_10 із своїм рапортом та долученим до нього рапортом ОСОБА_9 .. Із рапортів слідувало, що громадянин ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 неправомірну вигоду за те, що він та його підлеглі не документуватимуть протиправну діяльність ОСОБА_7 щодо незаконного видобутку та подальшої реалізації бурштину. Вказані рапорти були передані до органу розслідування для прийняття відповідного рішення згідно КПК України. Його підрозділ у даному провадженні виконував певні гласні та негласні слідчі дії. Особу обвинуваченого він не знає. В своїй робочій діяльності підпорядковується центральному апарату в м. Києві. 
		Однак,аналізуючи (оцінюючи)показання допитанихвказаних вищесвідківОСОБА_12 ,ОСОБА_11  суд вважає, що вони по своїй суті та змісту, не є доказами винуватості обвинуваченого, як зазначав прокурор в судових дебатах.
		В показанняхцих свідківвідсутні жодніфактичні дані,які бсвідчили пронаявність вдіяхОСОБА_7 , складу злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. На думку суду, їх свідчення є загальними, стосуються, зокрема, отримання отримання інформації, реєстрації рапортів, співробітниками внутрішньої безпеки УСБУ та передачі відповідних документів особам, які приймають рішення у кримінальному провадженні. 
		Крім показань в судовому засіданні вказаних вище свідків, сторона обвинувачення посилається на наступні досліджені докази, які на думку прокурора підтверджують вину обвинуваченого:
		- Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відео контролю особи від 21 грудня 2017 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  візуального спостереження за особою від 21 грудня 2017 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21 грудня 2017 року; 
		(т.4 а.п.18-28)
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відео контролю особи від 30 грудня 2017 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  візуального спостереження за особою від 30 грудня 2017 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 30 грудня 2017 року; 
		(т.4 а.п.18-28)
		-заява ОСОБА_9 від 30.12.2017 на ім`я прокурора ОСОБА_13 , якою повідомлено, що під час зустрічі з ОСОБА_7 30.12.2017 приблизно о 12 год. 15 хв в м. Рівне у «Львівській майстерні шоколаду» останній передав ОСОБА_9 500 доларів США неправомірної вигоди, а саме: 5 грошових купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: LG03492881C, LD80460997C, LB10664904H, LB32331735F, LB24951235E;
		(т.4 а.п.43)
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відео контролю особи від 08 лютого 2018 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  візуального спостереження за особою від 08 лютого 2018 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 02 лютого 2018 року; 
		(т.4 а.п.44-66)
		-заява ОСОБА_9 від 02.02.2018 на ім`я прокурора ОСОБА_13 , якою повідомлено, що під час зустрічі з ОСОБА_7 02.02.2018 року приблизно з 11 год. 15 хв до 11 год. 40 хв. в м. Рівне в піцерії «Челентано», що по вул. Київській, останній передав ОСОБА_9 1000 доларів США неправомірної вигоди, а саме: 10 грошових купюр номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: LF71350301D, LL40413076A, LA37920984A, LA37920988A, LA37920985A, LA37920987A, LA37920989A, LA37920991A, LK66072525D, LK50384497C; (т.4 а.п.48)
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відео контролю особи від 12 лютого 2018 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  візуального спостереження за особою від 12 лютого 2018 року, протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11 лютого 2018 року. (т.4 а.п.67-77)
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Розпочато: о 18 год.50 хв. 14.02.2018 року. Закінчено о 19 год. 35 хв. 10.05.2018;
		(т.4 а.п.78 - 172)
		- протокол затримання ОСОБА_7 від 11.02.2018 року о 20 год. 50 хв.;
		- протокол обшуку нежитлового приміщення від 11.02.2018, а саме: приміщення кафе «Кавові мешти», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 60-а, в ході проведення якого було виявлено та вилучено грошові кошти у ОСОБА_7 у розмірі 500 доларів США, а саме: купюри номіналом 100 доларів DB90042926A, купюри номіналом 100 доларів DB78588002A, купюри номіналом 100 доларів НН61673862A, купюри номіналом 100 доларів FL23600872C, купюри номіналом 100 доларів FL23600874C, які у подальшому були визнані речовими доказами у цій справі та на які ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16.02.2018 було накладено арешт; (т.2 а.п.46-51) 
		- висновок експерта №2085 від 03.05.2018 року за результатами техніко-криміналістичної експертизи, відповідно до якої п`ять банкнот, схожих на банкноти USD, номіналом 100 $, зразка 1996 року, з серійними номерами DB90042926A, DB78588002A, НН61673862A, FL23600872C, FL23600874C виготовлені способом, який використовувався при виробництві таких же банкнот зразка 1996 року, що випускалися в обіг Федеральною резервною системою США, і є банкнотами USD, номіналом 100 $, зразка 1996 року, виготовленими та випущеними Федеральною резервною системою США;
		Вказаний висновок експерта не викликає сумніву у суду, та сторін кримінального провадження. (т.5 а.п.7,8)
		- протокол огляду від 06.07.2018 року, яким оглянуті оптичні носії інформації (диски) ПрАТ «ВФ Україна», «Київстар» щодо фактів з`єднання 
		- протокол огляду від 12.02.2018 року;
		- протокол огляду від 06.07.2018 року;
		- протокол огляду від 27.06.2018 року;
		- протокол проведення слідчого експерименту із ОСОБА_9 від 02.05.2018 року; (т.5 а.п.34-55)
		- протокол проведення слідчого експерименту із ОСОБА_7 від 02.05.2018 року; (т.5 а.п.59-65)
		- світлокопії матеріалів кримінального провадження за №22015180000000080, які вилучались з Дубровицького відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, які можуть вказувати на причетність ОСОБА_7 до незаконного видобутку бурштину. (т.2 а.п.81-192)
		Суд, вислухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження (письмові докази) з огляду встановлення їх очевидної допустимості, належності, достовірності та можливості використання, встановив наступне.
		Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку, та що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідност. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Пленум Верховного Суду України уПостанові №5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»( пункт 23) вказав на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного (обвинуваченого).
		Частина 1стаття 369КК України передбачає покарання за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Відповідальність за ч.3ст. 369 КК Українинастає в разі вчинення діянь, передбачених частиною 1 або 2 цієї статті, повторно, якщо неправомірна вигода надавалась службовій особі, яка займає відповідальне становище.
		Згідно примітки 2 дост.368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, устатті 369 цього Кодексу, є особи, зазначені у пункті 1 примітки дост.364 цього Кодексу, посади яких згідно зіст.6 ЗУ «Про державну службу», належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Об`єктивна сторона даного злочину характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду, обіцянкою надати неправомірну вигоду, надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом.
		Судом встановлено, що 13.12.2017 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , було розпочато кримінальне провадження №42017140400000143 за ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується Витягом з ЄРДР, у фабулі з Витягу якого зазначено: « ОСОБА_14 пропонує посадовій особі правоохоронного органу неправомірну вигоду за не вжиття заходів щодо припинення його протиправної діяльності». Заявник або потерпілий: «Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень» (т.1 а.п.1)
		Матеріалами внесення наведених відомостей до ЄРДР є: рапорт начальника Дубровицького МРВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_9 поданого начальнику УСБУ в Рівненській області ОСОБА_15 . В рапорті ОСОБА_9 вказав, що 05.12.2017 до нього звернувся громадянин України ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (зазначено місце проживання, номер моб.тел.), який неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронних органів у т.ч. СБ України, у зв`язку із можливою причетністю до незаконного видобутку з подальшою реалізацією бурштину (ч.2 ст.240 КК України) із пропозицією не втручатись у його зазначену вище протиправну діяльність, за що пообіцяв щомісячно сплачувати йому ( ОСОБА_9 ) певну суму грошових коштів. Зазначену пропозицію він не прийняв та повідомив, що буде виконувати свої службові обов`язки у відповідності до вимог чинного законодавства, на що ОСОБА_7 повідомив, що він ( ОСОБА_9 ) може звертатись до нього за матеріальною допомогою у разі необхідності. (т.1а.п.22)
		Із заяви ОСОБА_9 від 14.12.2017 адресованої прокурору відділу процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_13 слідує, що він дає добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні. (т.1а.п.23)
		Аналізуючи вище зазначені обставини, які стали підставою для початку досудового розслідування, в їх послідовності, суд звертає увагу на наступне.
		Постановою провизначення групипрокурорів укримінальному провадженнівід 13грудня 2017року першогозаступника військовогопрокурора Західногорегіону України ОСОБА_16 ,було визначеногрупу прокурорівв томучислі прокуроравідділу процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням іпідтримки державногообвинувачення укримінальних провадженняхСВ військовоїпрокуратури Західногорегіону України ОСОБА_13  (т.1а.п.2,3)
		Постановою про визначення підслідності прокурора  ОСОБА_13 було визначено підслідність у цьому кримінальному провадженні за слідчими слідчого управління ГУНП у Львівській області. (т.1 а.п.9,10)
		В послідуючому заступник військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_17 , постановою про визначення підслідності від 30 січня 2018 року, визначив підслідність у цьому кримінальному провадженні за слідчими СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області у зв`язку з неефективним досудовим розслідуванням СВ СУ ГУНП у Львівській області. (т.1 а.п.14,15)
		Суд погоджується із доводами сторони захисту, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, було розпочате та проводилось із порушенням правил підслідності. Як встановлено, прокурор відділу процесуального керівництва ОСОБА_13 у відповідності до ч.5 ст.36 КПК України, не був наділений повноваженнями визначати підслідність за вказаним вище органом досудового розслідування. Злочин було вчинено на території Рівненської області. Також є сумнівною постанова, яка не узгоджується із вимогами закону, названого вище заступника військового прокурора ОСОБА_17 від 30.01.2018 про визначення подальшої підслідності у зв`язку з неефективним досудовим розслідуванням. 
		Щодо проведення негласних слідчих ( розшукових) дій.
		Виходячи з вимог ст. ст.258,260,263,269 КПК України, ч. 2ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», застосування технічних засобів отримання інформації, що пов`язане із втручанням у приватне спілкування людини та негласною фіксацією розмов, дій, обстановки, допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді.
		За змістом статей 246,271КПК України,НСРД можуть проводитись, якщо наявні достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, а також якщо відомості про злочини та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
		При цьому згідно з ч. 3 ст.271КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Вказане також узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, у справах «Баннікова проти Російської Федерації» від 04.11.2010 р., «Вєсєлов та інші проти Російської Федерації» від 02.10.2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04.04.2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 20 .02.2018 року.
		У своїх рішеннях ЄСПЛ розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати, чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.
		Згаданий вище прокурор ОСОБА_13 , відповідно до двох клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій від 14.12.2017 звернувся до Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволу у даному провадженні протягом 60 діб провести негласні слідчі (розшукові) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером оператора мобільного зв`язку ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ; аудіо контроль особи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ; здійснення спостереження за громадянами ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .. Додатками до цих клопотань є  витяг з ЄРДР за №42017140400000143 від 13.12.2017.
		Відповідно до двох ухвал слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 14.12.2017 надано дозвіл на проведення НСРД , тобто клопотання було задоволено.(т.4 а.п.1-6;13-16)
		Згідно з діючою редакцією (на час звернення із клопотанням до суду) стаття 247 КПУ України передбачає, що розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду, Автономної республіки Крим, апеляційного суду області, міста Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
		Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та /або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду, Автономної республіки Крим, апеляційного суду області, міста Києва та Севастополя, поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
		У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. 
		Виходячи ізвстановлених обставинкримінального провадженняу процесуальногопрокурора,не булопідстав звертатисьіз названимиклопотаннями доАпеляційного судуТернопільської області,оскільки ні ОСОБА_7 ,ні ОСОБА_9 ,не єособами щодояких буланеобхідність розглядатиклопотання позамежами територіальноїюрисдикції органудосудового розслідування.Виявлений злочинбув уРівненській області,досудове розслідуванняпроведено уЛьвівській області. Отже, суд вважає, що відбулось отриманнядозволу на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні не у спосіб,визначеному КПКУкраїни.
		Чому було порушено вимоги кримінально процесуального законодавства, щодо підслідності провадження, звернення з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, прокурором в судовому засіданні не надав змістовних пояснень не надано.
		Під час судового розгляду, сторона захисту заперечувала вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, вказуючи, на провокацію з боку співробітників СБУ, в тому числі ОСОБА_9 , щодо надання останньому неправомірної вигоди.
		Як вище зазначено судом, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, що саме від обвинуваченого ОСОБА_7 , вперше 05.12.2017 поступила пропозиція ОСОБА_9 надання неправомірної вигоди. Про що зазначив останній у своєму рапорті від 13 грудня 2017 року .(т.1 а.п.22)
		Ретельний аналіз аудіо, відео записів та протоколів, складених за результатами проведення НСРД, на переконання суду свідчить, що саме співробітник СБУ в окремих випадках був ініціатором зустрічі з ОСОБА_7 , а й був доволі «активним» ініціатором в спілкуванні з останнім та здійснював на думку суду провокування обвинуваченого ОСОБА_7 підтримувати розмову саме про бурштин та його видобуток.
		До таких висновків суд дійшов виходячи з аналізу розмов, що відбувалися під час наступних зустрічей між названими вище особами:
		Стислий виклад першої зафіксованої розмови, (першої зустрічі)що відбулася приблизно в м. Рівне о 13 год. 20 хв. до 13 год. 30 хв. 21.12.2017 в автомобілі ОСОБА_7 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .. 
		   Після обмінуфразами привітань ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_7  «В тебешо тутділа якісь,бізнес тіпав Рівному?» ОСОБА_7 «Таке шонебуть,тож конецгода,то однето другеА токвартиру роблю» . ОСОБА_9  «Шо там миють? Бо мене не було».  ОСОБА_7 «Миють.Трохи миють». ОСОБА_9 «Всі миють?Шо,там ментидали добро?».  ОСОБА_7 . Язнаю (невпевнено)Миють Вродіби миють,язнаю,яке добро» .  ОСОБА_9 «Понятно.Дивись,по твоїйпропозиції,що тодіми говорили,я тамсо старшимтоварищем переговорив.Якби.Ну,він цікавитьсяскільки тиготовий давати ?»  ОСОБА_7 «Ну,дивіться цеж ну,якби вононе будеякось тамобозначеено якимиськонкретними цифрамиЯ вну,якщо ..Простож це..Якосьтреба дойтицього Бояж якбивоно враховується..То ято їмотдаю,то вонимені розказують,шо вонитам,збирають поцих …двістіп`ятдесят отдаюна це,там іна Службу…там іна прокуратуру…тамі наміліцію… тамвсім хватає…Але,ну цея такчисто відсебе… Яготовну щось». ОСОБА_9 « Я поняв. Ну дивись. Просто. Ну ти сам понімаєш, це я тоже не собі буду. Я буду тоже якби …помагать. То єсть ти подумай  скільки. Потому шо, ну … тобто шоб сошлись в цифрі…Бо там людина якби серйозна тоже вона…Ну хорошо. Просто чисто із любопитства от скількити їмзасилаєш?» ОСОБА_7  «Піїсят- на Службу… ОСОБА_9 «Піїсят на службу йде?»  ОСОБА_7 «П`ятдесят іде на службу, п`ятдесят на прокуратуру, п`ятдесят  в райотдел. Короче, всі- по п`ятдесят. На всі контори. Вони по двєстє п`ятдесят доларов розраховують. Це все, що йде…по п`ятдесят з мотора».  ОСОБА_9 «угу тодвісті п`ятдесятз мотора?» ОСОБА_7  «двістіп`ятдесят» . ОСОБА_9 «А втебе скількищас моторів?» ОСОБА_7 «В менешість,сім,шість». ОСОБА_9 «Да типодумай.Я понімаю,щоб тобіне булонакладно і…цифра буланормальна» . ОСОБА_7 « Им,да відсебе япросто так,як як…Менічисто вамшоб булоцього… Яце все,ну продумаюі цього». ОСОБА_9 «Ну титіпа ментамзаряджаєш?Да тіпа?Вони приходять? ОСОБА_7 «Да, Ага Да».  ОСОБА_9  « Ага.Японяв…Хорошо.Ти подумай,короче.Я нупонятно.Зараз свята празнікі.Туда-сюда.Тамв кожносвої двіженіябудуть.Я чиперед новимроком зустрінемосьтоді,чи післянового року.Як тамполучаться буде.Бо вмене тамтрохи напрягисвої тамє,знаєш…В Київмотаюсь,здаю тамсвої екзамени». «Ну давайтак ти подумай,а нанаступному тижнідесь пересічемся.Чи вДубровиці читут.Якщо вонобуде получаться.» ОСОБА_7  «Явам скажувсе.Все прокручу,все…Я буду». ОСОБА_9 « ОСОБА_18 .Японяв.Всьо. ОСОБА_19 .На зв`язку(виходитьз машини)» (т.4 а.п.18-22)
		Із даноїрозмови міжобвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 який давдобровільну згодуна йогозалучення допроведення негласнихслідчих (розшуковихдій)у кримінальномупровадженні,суд дійшоввисновку (з`ясував),що слідствоне було«пасивним».Як слідує, ОСОБА_9 при зустрічі,перший звернувсядо ОСОБА_7  «Понятно. Дивись, по твоїй пропозиції, що тоді ми говорили, я там со старшим товарищем переговорив. Якби. Ну, він цікавиться скільки ти готовий давати?» Розслідуванням не встановлено, сторона обвинувачення не надала доказів, того що ОСОБА_7 звертався до ОСОБА_9 раніше із пропозицією не втручатисть працівникам СБУ до незаконного видобутку бурштину. 
		   Подальші зустрічі обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відбувались за ініціативи останнього в м. Рівне близько 12:12 30.12.2017 в приміщенні кафе «Львівська майстерня шоколаду», де ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 500 доларів США; 02.02.2018 близько 11:20 в приміщенні кафе «Челентано» де ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 1000 доларів США; 11.02.2018 близько 15:15 в приміщенні кафе «Кавові мешти» де ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 500 доларів США. 
		(Протоколи НСРД т.4 а.п.29 -35; 49-63;70-74)
		З досліджених розмов (НСРД) слідує, що дані зустрічі вказаних двох осіб в різних трьох приміщеннях кафе, була організована працівниками правоохоронного органу, виключно та цілеспрямовано, тільки для отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, до передачі якої такий був спровокований ОСОБА_9 під час попередньої зустрічі.21.12.2017. Адже сам ОСОБА_9 говорячі слова «Да типодумай.Я понімаю,щоб тобіне булонакладно і…цифра буланормальна» спонукав обвинуваченого, надав йому впевненості, що як керівник Дубровицького МРВ УСБУ в Рівненській області буде сприяти йому у бізнесі. 
		На переконання суду досліджений протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, розпочатий 14.02.2018, закінчений 10.05.2018 не містить відомостей які б підтверджували незаконну діяльність з видобутку бурштину ОСОБА_7 та наявності у нього прямого умислу надати неправомірну вигоду службовій особі. 
		Також у даному протоколі зафіксовані розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з яких слідує, що останній пропонував неодноразово зателефонувати йому та пропонував зустрічі у зручний для нього час у згаданих вище приміщеннях кафе. 
		Із стенограм розмов за 08.02.2018 ОСОБА_9 « То тимене сьогодніввечері наберипізніше,добре? 09.02.2018 ОСОБА_9 . Да внеділю ,дивись якщополучається десь 11-12годин отак от.Дивись ,будеш вРівному,зараз мененабереш,я тамде буду,чи вдомачи вгороді…То чекаютвого дзвінка,кароче» . 11.02.2018 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 запропонував йому зустрітися не пізніше третьої години, повідомив що чекає дзвінка. О 14 год.43 хв. зателефонував ОСОБА_7 запропонував зустріч в кафе «Кавові мешти», де в послідуючому останній був затриманий після передачі грошей.
		(т.4 а.п.75-172; 163-171)
		Світлокопії матеріалів кримінального провадження за №22015180000000080, які вилучались з Дубровицького відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, на які покликалась сторона обвинувачення як на письмові докази, які можуть вказувати на причетність ОСОБА_7 до незаконного видобутку бурштину, також не знайшли свого підтвердження. (т.2 а.п.81-192)
		Свідок сторони захисту ОСОБА_20 підтвердив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 могли познайомитись в 2017 році в кафе «Золоте» яке належить останньому, оскільки саме він просив ОСОБА_7 пригостити працівників СБУ.
		Вище наведене, за висновком суду, безумовно свідчить про наявність в діях ОСОБА_9 наполегливості та підбурювання ОСОБА_7 у наданні йому неправомірної вигоди. На переконання суду, злочин не був би вчинений без втручання працівника СБУ ОСОБА_9 , відбулось спонукання ОСОБА_7 до вчинення злочину. 
		Суд також дійшов висновку, що в органу досудового розслідування на момент внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину, передбаченого ч.3ст.369 КК України, не було об`єктивних даних, які могли свідчили про вчинення саме ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення.
		Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_7 , він послідовно в період всього судового розгляду, та як слідує із документів досудового розслідування, не визнавав свою винуватість в пред`явленому обвинуваченні. Наполягав на тому, що відносно нього була здійснена провокація вчинення злочину, оскільки не вчиняв протиправних дій з незаконного видобутку бурштину. Всі його розмови із вказаною вище службовою особою, та іншими абонентами які зафіксовані проведеними НСРД, стосуються виключно його підприємницької діяльності та роботи в ТОВ «Мисливські угіддя» Лісове» де може відбуватися незаконна порубка лісу, незаконне полювання, та незаконний вилов риби сторонніми громадянами. Передавав грошові кошти ОСОБА_9 при зустрічах на прохання останнього, як допомога в лікуванні та в можливому сприянні в бізнесі. Не вважає себе винним в будь-чому, адже не було підстав давати неправомірну вигоду працівнику СБУ, оскільки незаконним видобутком бурштину не займається. При цьому в судових дебатах та останньому слові, зазначив що дії ОСОБА_9 щодо нього, могли носити замовний характер, щоб усунути його від підприємницької діяльність в регіоні де проживає.
		Суд вважає, що прокурором поза розумним сумнівом не спростовані вищенаведені доводи захисту та обвинуваченого про здійснення відносно нього провокації вчинення діяння, яке стороною обвинувачення кваліфіковане за ч. 3ст. 369 КК України, оскільки такі доводи підтверджуються дослідженими під час розгляду справи доказами. 
		Також, недотримання належної правової процедури (недотримання правил підслідності) тягне за собою порушеного гарантованого кожному ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. 
		Відповідно суд визнає всі отримані докази сторони обвинувачення недопустимими.
		Згідно з визначенням, закріпленим у Рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський Суд з прав людини виробив низку критеріїв (див. також рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії), а саме: a) змістовний критерій; б) процесуальний критерій.
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність (відсутність) суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність в суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Розкриваючи змістовний критерій, Європейський Суд з прав людини відзначає, що, по-перше, держава повинна мати у своєму розпорядженні конкретні та об`єктивні свідчення, що підтверджують вчинення обвинуваченим конкретних кроків на вчинення діяння, за яке він в подальшому переслідується. При цьому відповідно до вимог Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
		По-друге, як зазначає Європейський суд з прав людини стосовно змістовного критерію, будь-яка інформація, отримана внаслідок негласної діяльності, має відповідати вимозі щодо того, що слідство має проводитись в цілому у пасивній манері. Таке виключає, зокрема, будь-які дії, що можуть бути розтлумачені, як вплив на обвинуваченого з метою вчинення ним злочину, як то - прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування тощо (див. серед інших § 47 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 92 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 11, 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 37 рішення у справі Малінінос проти Литви; § 67 рішення у справі Раманаускас проти Литви).
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд,що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. серед інших §§ 56 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії). Таке повністю відповідає вимогам ч. 1 ст.87та ч. 3 ст.271 КПК України.
		В справі «Веселов та інші проти Росії» Європейський суд з прав людини констатував, що як тільки встановлений факт провокації, всі докази, отримані в результаті провокації, стають недопустимими.
		Згідно рішення Конституційного Суду України у справі від 20.10.2011 року № 1-31/2011, за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3ст. 62 Конституції України, аналізуючи положення: «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом», Конституційний Суд України приходить до висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
		Отже, сумнівний характер вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
		Тягар доведення факту вчинення обвинуваченими злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Суду «Капо проти Бельгії» № 4291/98 від 13 січня 2005 року.
		Відповідно до ч. ч. 2-4 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		В рішенні від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		ОСОБА_7  раніше не судимий, під спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має троє дітей, одна з яких неповнолітня.(т.3а.к.п.50-121).
		Під час судового розгляду судом, були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Зокрема, у сторони обвинувачення та захисту, зауважень з цього приводу не виникло.
		Отже, затаких обставин,суд відповіднодо загальнихзасад кримінальногосудочинства, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_7   зач.3ст.369КК України,не знайшлосвого підтвердження.Суд вважаєнеобхідним всилу презумпціїневинуватості закріпленогоу ст.62Конституції України, визнати ОСОБА_7 ,  невинуватим у вчиненні названого вище кримінального правопорушення, та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України. 
		Зокрема, письмові речові докази (документи), DVD R диски, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу їх зберігання.
		Підлягає скасуванню арешт на майно та поверненню власникам, яке накладалось в ході досудового розслідування, відповідно до трьох ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова, від 16 лютого 2018 року та однієї ухвали від 11 травня 2018 року, а саме: Земельна ділянка з кадастровим номером 5621810100:006:0226 площею 0,1 га яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, (на час винесення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова  Дубровицький район), м. Дубровиця, вул.. Західна; земельна ділянка з кадастровим номером 5624683000:01:001:1014, площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городище; домоволодіння загальною площею 53,9 кв. м., що розташоване за адресою: Рівненська область, Сарненський район, (на час винесення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова  Дубровицький район), с. Золоте, вул.. Лесі Українки, будинок 47; житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 43,3 кв.м. розташований за адресою: Рівненська область, Сарненський район, (на час винесення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова  Дубровицький район), с. Золоте, вул.. Лесі Українки, будинок,91; мисливська рушниця марки «Antonio Zoli» з двома патронами чохлом та відповідними дозвільними документами; мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung Duos»; Спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль  пістолет ПМР 45 калібру НОМЕР_1 , магазин до нього з 4 кулями 45 калібру ; ніж Grand Way: флеш носій Kingston; транспортний засіб «Lexus LX 470» д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб «Volkswagtn LT 352461» 2005 року випуску; мотоцикл Honda PS36600 2004 року випуску, колір  сірий д.н.з. НОМЕР_3 ; транспортний засіб ПГМФ8304-02 2014 року випуску, шасі № НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_5 . (т.3 а.п.204,205;210-212;221-224;240,241)
		Застосований до ОСОБА_7 в ході досудового розслідування слідчим суддею запобіжний захід  застава, необхідно залишити до набрання вироком законної сили. 
		Також, суд не знаходить підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 , на користь держави, понесені у кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судових експертиз, що становлять 6147(шістьтисяч стосорок сім)гривень у зв`язку із ухваленням виправдувального вироку. 
		Керуючись ст.ст.62,129Конституції України,ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК України визнати невинуватим та виправдати за недоведеності вчинення ним даного кримінального правопорушення.
		Застосований ОСОБА_7 запобіжний захід  застава,залишити донабрання вирокомзаконної сили. 
		Письмові речові докази (документи) DVD R диски, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Скасувати арешт на майно, яке накладалось в ході досудового розслідування відповідно до трьох ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова, від 16 лютого 2018 року та однієї ухвали від 11 травня 2018 року. 
		Речові докази та майно, яке перебувало під арештом, та вилучалось правоохоронним органом, підлягає поверненню власникам та володільцям, після набрання вирокомзаконної сили.  
		Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, що становлять 6147 (шість тисяч сто сорок сім) гривень  віднести за рахунок держави.
		Цивільний позов не заявлений.
		Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...