Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 714/1315/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.03.2025
Номер судового провадження: 11-кп/822/80/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022262020002660

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		04 березня 2025 року                            м. Чернівці
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
		Головуючого             ОСОБА_1 
		суддів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі
		судового засідання          ОСОБА_4 
		за участі сторін судового провадження:
		прокурора                 ОСОБА_5 
		обвинуваченого              ОСОБА_6 
		захисника                 ОСОБА_7 
		перекладача             ОСОБА_8 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні урежимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022262020002660, за апеляційною скаргою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, який не працює, не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 (один) рік без конфіскації майна.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.02.2024 року остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років та 3 (трьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 (один) рік без конфіскації майна.
		ЄУНСС:714/1315/22 
		НП:11-кп/822/80/25             Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_10 
		Категорія: ч.3 ст.332 КК України             Суддя-доповідач: ОСОБА_1 
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні.
		На вказанийвирок судупершої інстанціїнадійшла апеляційнаскарга заступника керівникаЧернівецької обласноїпрокуратури ОСОБА_9 , в якій він, не заперечуючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з охороною державного кордону України строком на 1 рік та з конфіскацією майна, окрім житла.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.02.2024 року остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі з позбавлення права займатись діяльністю, пов`язаною з охороною державного кордону України, строком на 1 рік з конфіскацією майна, окрім житла.
		Вважає, що вирок районного суду у частині призначення покарання підлягає скасуванню у зв`язку з непральним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. 
		На думку апелянта, районний суд при призначенні ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не конкретизував у вироку, які саме посади або яким саме видом діяльності заборонено займатись обвинуваченому, та не відмежував вид заборони, що саме він заборонив  право обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
		Вважає, що така неконкретизованість вироку суду суперечить ст.374 КПК України та ускладнює його виконання.
		Також стверджує, що районним судом не надано належної оцінки й обставинам вчинення кримінального правопорушення, та не мотивовано своє рішення у частині незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Як буловстановлено усуді першоїінстанції тау судіапеляційної інстанції,  в період часу по 29.08.2022 року ОСОБА_6 разом із невстановленими особами, підшукали трьох осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, завчасно обумовили із зазначеними особами порядок незаконного переправлення через державний кордон України, повідомивши, вартість такого переправлення, окремо кожній особі, а саме: ОСОБА_11 2 000 євро, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вказали no 1000 євро з чоловіка, після чого визначили спосіб надання таких коштів.
		В подальшому, невстановлені особи, які діяли відповідно до попередньо узгодженого плану а також у відповідності до визначеного часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України використовуючи невстановлений транспортний засіб (мікроавтобус) 31.08.2022 року близько о 09 год. 00 хв., перевезли зазначених вище осіб в с.Могилівка Чернівецького району Чернівецької області. 
		Прибувши в зазначений населений пункт, невстановлені особи, які діяли відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій з ОСОБА_6 , провели інструктаж особам, яких мали на меті незаконно переправити через державний кордону України та під їхнім керуванням пішки провели даних осіб до лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія.
		Цього ж дня, тобто 31.08.2022 року біля 13 год. 50 хв. громадяни ОСОБА_12 рухаючись в напрямку прикордонного знаку № 870 державного кордону України та Республіки Румунія, що знаходиться в адміністративних межах с.Могилівка Чернівецького району Чернівецької області, був затриманий прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_1 прикордонного загону.
		Цього ж дня, тобто 31.08.2022 року біля 16 год. 05 хв. громадяни ОСОБА_11 , рухаючись в напрямку прикордонного знаку № 869 державного кордону України та Республіки Румунія, що знаходиться в адміністративних межах с.Могилівка Чернівецького району Чернівецької області, був затриманий прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_1 прикордонного загону.
		Цього ж дня, тобто 31.08.2022 року біля 17 год. 45 хв. громадяни ОСОБА_13 рухаючись в напрямку прикордонного знаку № 870 державного кордону України та Республіки Румунія, що знаходиться в адміністративних межах с.Могилівка Чернівецького району Чернівецької області, був затриманий прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_1 прикордонного загону.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництві такими діями, за кваліфікуючими ознаками: вчинено щодо кількох осіб; за попередньою змовою групою осіб; вчинені з корисливих мотивів.
		Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, доводи прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилаючись на обставини у ній викладені, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника  адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти поданої апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення, а вирок районного суду, як законний та справедливий,  без змін, надавши учасникам судового провадження слово у судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.
		Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Оскільки фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 та доведеність його винуватості у вчиненому, а також призначене основне покарання, апелянтом не оспорюються, то ці обставини колегією суддів в апеляційному порядку не перевіряються.
		Аналізуючи вирок районного суду у частині призначення додаткового покарання, колегії суддів вважає, що доводи прокурора є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
		Санкцією ч.3 ст.332 КК України, окрім основного покарання, передбачено обов`язкові додаткові покарання: позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та конфіскацію майна.
		Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивні частині вироку, для того щоб не виникало жодних сумніві під час виконання останнього та щоб відповідно до ст.43 Конституції України не допускалось довільне обмеження права кожного на працю.
		Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зробленого у справі №404/2081/22, у випадку, коли санкцією передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю під час вчинення кримінального правопорушення.
		Вказаних вимог суд першої інстанції не дотримався та при призначенні ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, не конкретизував у своєму рішенні, які саме посади або яким саме видом діяльності заборонено займатись обвинуваченому, та не відмежував вид заборони, що саме він заборонив  право обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
		Крім того, суд першої інстанції не мотивував своє рішення у частині незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна та залишив поза увагою те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення у період воєнного стану, у складний для держави та суспільства час, за грошову допомогу організував незаконне переправлення через державний кордон трьох осіб призивного віку.
		На думку колегії суддів, незастосування до ОСОБА_6 , який вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, додаткового покарання у виді конфіскації майна не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, що відповідно до ч.2 ст.409, ст.414 КПК України є підставою для скасування вироку районного суду. 
		При призначенні ОСОБА_6 додаткового покарання апеляційний суд враховує усі ті обставини, які були враховані районним судом, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння, зокрема те, що обвинувачений вчинив умисний корисливий злочину у період воєнного стану. 
		З урахуванням вищезазначеного, підстав для застосування вимог ст.69 КК України у цій частині колегія суддів не знаходить. 
		Остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити за правилами, передбаченими у ч.4 ст.70 КК України.
		Отже вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в частині призначення покарання підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом в цій частині нового вироку, а апеляційна скарга прокурора  задоволенню.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 414, 418, 420, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів, 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
		Вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.332 КК України скасувати у частині призначення покарання.
		Ухвалити новийвирок,яким визнати ОСОБА_6 винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та за його вчинення призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 1 (один) рік та з конфіскацією усього майна, за виключенням житла.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.02.2024 року остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці з позбавлення права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 1 (один) рік та з конфіскацією усього майна, за виключенням житла.
		У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії даного вироку.
		Головуючий                             ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                      
		 
		 
		  
		ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...