Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/301/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/352/157/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091250000396

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/301/25
		Провадження № 1-кп/352/157/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		04 березня 2025 року             м. Івано-Франківськ
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого                             ОСОБА_1 , 
		за участі:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_2     
		прокурора                             ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого                          ОСОБА_4 
		захисника                              ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2024 року за№ 12024091250000396
		 
		за обвинуваченням  ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області та проживає і зареєстрований в АДРЕСА_1 , військовослужбовець, неодноразово судимий вироками суду :
		-від 15 червня 2021 року за частиною другою статті 194 КК України до 3 років позбавлення волі, 
		-від 22 грудня 2021 року за частиною другою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
		-від 04 березня 2022 року за частиною першою статті 186 КК України до 3 років позбавлення волі;
		-від 06 січня 2025 року за частиною другою статті 125 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 194Кримінального кодексуУкраїни (далі- КК України)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		I. Історія провадження
		10 лютого 2025 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 12 лютого 2025 року.
		Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України.
		 
		ІІ. Формулювання обвинувачення,визнаного Судомдоведеним 
		ОСОБА_4 15 листопада 2024 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно розуміючи, що внаслідок його дій можуть постраждати сторонні особи та майно, підійшов до автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , та умисно пошкодив передню частину автомобіля шляхом підпалу сірником картонних листів, розташованих ним під аркою лівого переднього колеса вказаного автомобіля, чим спричинив законному володільцю автомобіля ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 82859 гривень.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Таким чином,  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
		 
		ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_4 визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що 15 листопада 2024 року біля 20 години вечора він підпалив автомобіль свого сусіда. Обвинувачений цього сусіда знав в обличчя, однак близько не спілкувався, неприязних відносин у них не було. Він підпалив просто автомобіль, який стояв біля будинку, на вулиці було темно і він не бачив, які саме номери на автомобілі. Перед підпалом автомобіля ОСОБА_4 вживав алкогольні напої. Для підпалу автомобіля ОСОБА_4 поклав папір на ліве переднє колесо автомобіля та після цього підпалив цей папір та автомобіль. Він розкаюється у вчиненому та бажає продовжити військову службу. Раніше був засуджений за такий же злочин і теж розкаювався та визнавав вину повністю Чим теперішня ситуація відрізняється від попередньої, він пояснити не може.
		Згідно із висновком судово-психіатричногоексперта від 30 січня 2025 року, ОСОБА_4 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав не період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій; перебував і перебуває в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує 
		Сторонами обвинувачення та захисту під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, висловлено позицію щодо недоцільності дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті.
		Потерпілий надав до Суду заяву щодо розгляду справи без його участі та згідно із якою він не заперечує проти визначення порядку та обсягу дослідження доказів на підставі частини третьої статті 349 КПК України. 
		Обвинувачений, Адвокат та Прокурор, кожен окремо, пояснили, що правильно розуміють зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		У Суду немає сумнівів в добровільності їх позиції, в зв`язку із чим Судом в порядкучастини третьоїстатті 349КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо речових доказів, судових витрат та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
		Ураховуючи викладене, Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, а саме умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу
		 
		IV.Мотиви призначення покарання
		Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання
		-інформація щодо судимостей ОСОБА_4 , згідно із якою він неодноразово судимий, в тому числі вироком суду від 15 червня 2021 року за частиною другою статті 194 КК України до 3 років позбавлення волі, 
		-вирок суду від 15 червня 2021 року у справі 352/839/21, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Згідно із вироком суду ОСОБА_4 в селі Лисець, будинок 12 по вулиці Січових Стрільців, 02 березня 2021 року умисно підпалив автомобіль, що належав його знайомому, шляхом підпалу сірником простирадла, покладеного ним під праву частину автомобіля. В судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав та розкаявся у вчиненому злочині.
		-вирок суду від 22 грудня 2021 року у справі 352/737/21, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України та призначено покарання із застосуванням частини четвертої статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
		-вирок суду від 04 березня 2022 року у справі 352/669/21, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 186 КК України та призначено покарання із застосуванням частини четвертої статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
		-вирок суду від 06 січня 2025 року у справі № 352/17/25, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень;
		-протокол затримання, згідно із яким ОСОБА_4 затриманий 16 листопада 2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України;
		-Військовий квиток ОСОБА_4 ;
		-характеристика з місця проживання відповідно до якої за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, поводиться агресивно стосовно односельчан, погрожував фізичним розправами та пошкодженням майна;
		-довідка з місця проживання ОСОБА_4 , згідно якої разом із ним зареєстровані дві повнолітні особи
		-довідка про звільнення після відбуття покарання, згідно із якою ОСОБА_4 звільнений після відбуття строку покарання 01 березня 2024 року;
		-актовий запис про народження в 2018 році малолітньої дитини, батьком якої є ОСОБА_4 ;
		 
		В судових дебатах:
		Прокурор просив призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та із застосуванням частини четвертою статті 70 КК України шляхом поглинення призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі
		Потерпілий не з`явився, надав до суду заяву, згідно із якою просив покарати ОСОБА_4 за вчинене відповідно до всієї суворості закону
		Захисник, просив призначити покарання у розмірі 3 років позбавлення волі
		Обвинувачений просив призначити покарання менше, ніж просив прокурор, але не більше 4 років позбавлення волі.
		 
		Відповідно до частини другої статті 50 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		   У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисних злочинів із застосуванням насильства, в тому числі за вчинення аналогічного злочину за частиною другою статті 194 КК України, є військовослужбовцем, негативно характеризується за місцем проживання, при цьому має малолітню дитину
		   Згідно із обвинувальним актом обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття.    Суд вважає, що матеріалами кримінального провадження не підтверджується щире каяття ОСОБА_4 з огляду на наступне.
		   Щире каяттяце не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		   Вказані висновки узгоджуються із послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 199/6365/19.
		   Однак, окрім визнання ОСОБА_4 своєї вини, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про його конкретні дії, спрямовані на виправлення ситуації, зокрема відшкодування шкоди потерпілому. При цьому ОСОБА_4 раніше судимий за аналогічний злочин, а саме умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу і також повідомляв про своє щире каяття. Однак вчинення в подальшому ним аналогічного злочину ставить під сумнів наявність у ОСОБА_4 саме щирого каяття, а не просто визнання ним вини.
		   В якості обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , Суд визнає рецидив злочинів, а також вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння
		   Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		   При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією частини другої статті 194 КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі.
		   Враховуючи відсутність кількох обставин, що пом`якшують покарання, Суд не вбачає підстав для застосування статті 69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
		   Відповідно до санкції частини другої статті 194 КК України умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років позбавлення волі.
		   Враховуючи особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі за аналогічний злочин, наявність обставин, що обтяжують покарання, Суд вважає, що призначення покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, не сприятиме меті покарання та виправленню ОСОБА_4 . 
		   В той же час визнання ним вини, одиничний епізод вчинення кримінального правопорушення свідчать про можливість покарання, наближеного до середньої межі, передбаченої санкцією статті, в зв`язку із чим Суд вважає необхідним призначити покарання в у виді позбавлення волі строком на 5 років.
		   
		   щодо покарання за вироком від 06 січня 2025 року 
		ОСОБА_4 судимий вироком суду від 06 січня 2025 року до штрафу в розмірі 1700 гривень за вчинення ним 26 вересня 2024 року кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України.
		Відповідно до частини четвертою статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Таким чином, після постановлення 06 січня 2025 року вироку суду встановлено, що ОСОБА_4 також винен у вчиненні 15 листопада 2024 року кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, тобто до постановлення попереднього вироку.
		В зв`язку із викладеним, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 підлягають застосуванню вимоги частини четвертої статті 70 КК України.
		Відповідно до частини третьої статті 72 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		   В зв`язку із викладеним, покарання ОСОБА_4 , призначене у цій справі та основне покарання у виді штрафу за вироком суду від 06 січня 2025 року підлягають виконанню самостійно.
		       
		V.Щодо запобіжного заходу
		Відповідно до статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили;
		16 листопада 2024 року ОСОБА_4 , затриманий в порядку статті 208 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в строк до 12 квітня 2025 року включно.
		Таким чином, на цей час стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який підлягає залишенню до набрання вироком законної сили.
		 
		VI.Щодо речових доказів 
		В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено наступні речові докази: 
		-2 відрізки кабелю з ознаками короткого замикання
		-2 відрізки кабелю без ознак короткого замикання;
		-2 відрізки кабелю з акумуляторними клемами;
		- Автомобільна акумуляторна батарея;
		-2 змиви поверхні автомобіля;
		-2 сліди пальців рук;
		-Гіпсовий зліпок сліду взуття;
		-2 недопалки цигарок;
		-Светр сірого кольору, штани джинсові сірого кольори , куртка плащовочна чорного кольору, кросівки сірого та білого кольору, вилучені у ОСОБА_4 під час його затримання, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді від 19 листопада 2024 року у справі № 352/2934/24
		Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
		-гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);
		-майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 
		-документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		   
		Враховуючи викладене:
		-автомобільна акумуляторна батарея підлягає поверненню власникові потерпілому ОСОБА_7 ;
		-Светр сірого кольору, штани джинсові сірого кольори , куртка плащовочна чорного кольору, кросівки сірого та білого кольору підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_4 
		-відрізки кабелю, гіпсовий зліпок сліду взуття, недопалки цигарок підлягають знищенню
		-змиви поверхні автомобіля та сліди пальців рук підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження
		 
		VII.Щодо процесуальних витрат    
		Під час проведення досудового розслідування проводилось три експертиза, витрати на проведення яких складають 3183,60 , 4775,40 та 6367,2 гривень відповідно.
		У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		В зв`язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_4 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_3  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2025 року у справі 352/17/25 остаточно призначити  ОСОБА_4 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_3  покарання увигляді позбавленняволі настрок 5(п`ять)років таштрафу врозмірі 100неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить1700гривень. На підставі частини третьої статті 72 КК України покарання ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, виконувати самостійно
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
		Відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України у строк покарання зарахувати попереднє ув`язнення ОСОБА_4 , починаючи з 16 листопада 2024 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 19 листопада 2024 року у справі № 352/2934/24 на Светр сірого кольору, штани джинсові сірого кольори, куртка «плащовочна» чорного кольору марки «Punction», кросівки сірого та білого кольору марки «Gola», який зберігається які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
		Речові докази:
		-Светр сірого кольору, штани джинсові сірого кольори, куртка «плащовочна» чорного кольору марки «Punction», кросівки сірого та білого кольору марки «Gola», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області повернути власнику ОСОБА_4 
		-Автомобільну акумуляторну батарею, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області повернути власнику ОСОБА_7 ;
		-2 відрізки кабелю з ознаками короткого замикання; 2 відрізки кабелю без ознак короткого замикання; 2 відрізки кабелю з акумуляторними клемами; гіпсовий зліпок сліду взуття, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області  знищити;
		-змиви поверхні автомобіля та сліди пальців рук залишити в матеріалах кримінального провадження;
		   Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_3  на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів:
		-для проведення судово дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109-24/16443-Д від 20 листопада 2024 року в розмірі 4775 ( чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 ( сорок) копійок
		-для проведення судової криміналістичної експертизи № СЕ-19/109-24/16566-АВ від 13 січня 2025 року в розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок;
		-для проведення судової пожежнотехнічної експертизи № СЕ-19/109-24/16839-ПТ від 22 січня 2025 року в розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...