Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 147/23/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/147/69/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024022120000206

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 147/23/25 
		Провадження № 1-кп/147/69/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		04 березня 2025 року                                  с-ще Тростянець
		 
		Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		із участю секретаря ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув с-щіТростянецькримінальнепровадження,внесенедоЄдиногореєстру досудовихрозслідувань 07жовтня 2024за №42024022120000206 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Монастирище Черкаської області, зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова вища, непрацюючого, неодруженого, не має на утриманні непрацездатних чи неповнолітніх осіб, раніше несудимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		15.07.2024 о 19 годині 45 хвилин в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 було запропоновано отримати повістку на відправку №14424/25182 та прибути на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 09 год. 00 хв. 17.07.2024. Проте військовозобов`язаний ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки, причини відмови не повідомив, про що був складений відповідний акт фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку. Після чого військовозобов`язаному ОСОБА_4 було зачитано в голос зміст повістки та роз`яснено, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися на збірні пункти ТЦК та СП у строки зазначені в отриманих ними повістках.
		   Діючи всупереч вимога ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, ОСОБА_4 , маючи на меті ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, перебував за місцем свого проживання 17.07.2024 та умисно не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , про що був складений відповідний акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці на відправку від 17 липня 2024 року. Внаслідок чого ОСОБА_4 порушив процес комплектування Збройних сил України під час мобілізації та умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК України, тобто ухилення відпризову навійськову службупід часмобілізації наособливий період. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та суду повідомив, що вперше був призваний на військову службу за мобілізацією у 2023 році, але на військову службу не потрапив, оскільки у нього була відсутня потрібна військова спеціальність та мав проблеми зі здоров`ям, тому по медичних показниках на розподільчому пункті в м. Коблево його відпустили додому. В той час мав статус «обмежено придатний до військової служби». Після цього періодично ходив в ТЦК. У 2024 з метою оновлення даних пройшов військову-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби. Після проходження ВЛК самостійно приїхав в ТЦК оновити дані і там йому повідомили, що його включають в команду на відправку на військову службу. Однак він, злякавшись, так як багато хто з його родичів та знайомих загинули на війні, відмовився від отримання повістки. Працівником ТЦК зміст повістки йому було оголошено, під час оголошення змісту повістки інший працівник ТЦК проводив відеозйомку. Після цього він повідомив працівникам ТЦК, що на збірний пункт для відправки його на військову службу не прийде і 15 чи 16 липня, точної дати не пам`ятає, приїхав додому та пішов на роботу. На збірний пункт 17.07.2024 на 09.00 він не з`явився. Також зазначив, що у висновку військово-лікарської комісії вказано діагноз «вроджена катаракта одного ока», висновок військово-лікарської комісії не оскаржував. Підстав для звільнення та відстрочки від прозову на військову службу немає.
		У зв`язку із повним визнанням вини обвинуваченим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. 
		Судом у ході судового провадження безпосередньо досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення, належність та допустимість, яких ніким не оспорюється, а саме документи, що характеризують особу обвинуваченого (а.с. 36-44). 
		З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано доведена повністю.
		Виходячи із вимог ст. 337 КПК України, зокрема з того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 336 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67ККУкраїни та приймає до уваги роз`ясненняпостанови Пленуму Верховного Суду України№7від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно роз`яснень викладених Постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.11.2023 (справа №641/1067/23) щодо засудження особи заст.336 КК Українизазначено, що ст. ст.50,65 КК Українипередбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. З урахуванням вищенаведеної мети покарання, звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим. При цьому суд вказав, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого.
		Так, у відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК, скоєне обвинуваченим є нетяжкими кримінальним правопорушенням, однак суд враховує, що ухилення від призову до Збройних сил України з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
		Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання суд вважає щире каяття.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Суд також враховує вік обвинуваченого, а також, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше несудимий (а.с.43), на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває; за медичною допомогою до лікаря  психіатра не звертався (а.с.41,42,40), за місцем проживання скарг на нього не надходило (а.с. 39), за місцем останньої роботи характеризувався позитивно (а.с.44), на утриманні неповнолітніх дітей немає (а.с. 38).
		Відповідно до ч. 1ст. 368 КПК Україниухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого (а.с. 59-61).
		З досудової доповіді складеної Гайсинським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області від 20.02.2025 слідує, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, низький ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації пропонує прийняти до відома досудову доповідь щодо ОСОБА_4 під час винесення рішення про міру кримінальної відповідальності у межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення.
		На думку органу пробації, застосування заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних правопорушень повторно, можливо здійснювати без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, шляхом застосування до обвинуваченого обов`язку передбаченого ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до органу з питань пробації.
		Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора, який просить призначити обвинуваченому покарання заст.336ККУкраїни у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, суд приходить до висновку, що покарання, достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, слід призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, визначеного в межах санкції зазначеної статті.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.50,63,65-67 КК України,ч. 3 ст. 349, 368,370,373,374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покаранняу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.
		Відповідно до ч.2ст. 394 КПК Українивирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3статті 349 КПК України.
		З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...