Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4040/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/333/316/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000000552

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                        Справа № 333/4040/24 
		Провадження №1-кп/333/316/25
		ВИРОК
		 
		Іменем України
		27 лютого 2025 року                                                                        м.Запоріжжя
		Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
		головуючого -                                                        судді         ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                                         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, у порядку спеціального судового провадження, кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №22024080000000552 від 01.04.2024 року відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ботієве Приазовського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                                                                 ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Починаючи з 25.02.2022 року територія міста Мелітополь Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, не пізніше квітня 2022 року створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - Головне управління МВС в Запорізькій області (мовою оригіналу - «Главное управления МВД в Запорожской области»), в подальшому не пізніше лютого 2023 року змінено назву на Управління Міністерства внутрішніх справ російської федерації «Мелітопольське» (мовою оригіналу - «Управление Министерства внутренних дел Российской Федерации «Мелитопольское»), на захопленій матеріально-технічній базі Мелітопольського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.
		Не пізніше червня 2023 року громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи у м.Мелітополь Запорізької області, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи відповідні навички та досвід роботи у правоохоронному органі, а також проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, та добровільно зайняв посаду «чергового відділу Державної інспекції безпеки дорожнього руху Управління міністерства внутрішніх справ росії «Мелітопольське» (мовою оригіналу - «инспектор отдела Государственной инспекции безопасности дорожного движения Управления министерства внутренних дел России «Мелитопольское») у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме «Управління Міністерства внутрішніх справ російської федерації «Мелітопольське» (мовою оригіналу «Управление Министерства внутренних дел Российской Федерации «Мелитопольское»), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 37.
		Після цього, громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Мелітополь Запорізької області, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, маючи відповідні навички та досвід роботи у правоохоронному органі та виконуючи свої функціональні обов`язки в інтересах окупаційної влади, добровільно займаючи посаду «чергового відділу Державної інспекції безпеки дорожнього руху Управління міністерства внутрішніх справ росії «Мелітопольське» (мовою оригіналу - «инспектор отдела Государственной инспекции безопасности дорожного движения Управления министерства внутренних дел России «Мелитопольское») здійснював в межах своїх службових повноважень прийом дзвінків від місцевого населення та фіксував інформацію про вчинення діянь на підпорядкованій йому території, тим самим вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, пов`язані з охороною прав, правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території м.Мелітополь Запорізької області, реалізація яких, в свою чергу, забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу рф на окупованій території України.
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України, - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		3. Позиція обвинуваченого.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також від нього не надходило.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Тому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , який був забезпечений державою з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр», на сайті суду та на сайті Офісу Генерального прокурора.
		Позиція сторони захисту.
		Захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення. Загалом, під час спеціального судового провадження порушуються принципи змагальності, безпосереднього дослідження судом доказів, диспозитивності, право на перехресний допит. Всі докази обвинувачення будуються на доказах, здобутих з мережі інтернету, однак ця інформація може бути спотворена. Допитані свідки надавали свідчення з чужих слів. За такого, на думку захисника, стороною обвинувачення не доведена вина його підзахисного, і тому кримінальне провадження потрібно закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи і вичерпані можливості їх отримати. 
		 
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. м. Мелітополя Мелітопольського району Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку російської федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		Із показів допитаного у судовому засіданні 29 листопада 2024 року свідка ОСОБА_6 суд встановив, що на момент окупації останній займав посаду інспектора ВРПП Мелітопольського районного управління поліції. З ОСОБА_3 знайомий з 2008 року, працювали разом в різних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України. Після квітня 2022 року, коли вже виїхав з м.Мелітополя і знаходився у м.Запоріжжя, він спілкувався засобами телефонного зв`язку з колишнім напарником по службі, який залишився на тимчасово окупованій території. Від нього дізнався, що ОСОБА_3 вже працював в органах внутрішніх справ росії у м.Мелітополь і агітував його до вступу у поліцію рф. Пропонував гарні умови роботи, керівні посади, для тих хто перейде на сторону рф. ОСОБА_3 працював у черговій частині ДПС ДАІ (рос. ГАИ). Також в телеграм групі «ІНФОРМАЦІЯ_2» або «ІНФОРМАЦІЯ_3» чув на звукозапису голос ОСОБА_3 , який приймав заяву як черговий ДАІ (рос. ГАИ) по м.Мелітополь. Якийсь громадянин звертався з приводу поганого стану доріг. Також свідок повідомив, що під час досудового розслідування йому давали для огляду фотокартки, де на одній з них він впізнав ОСОБА_3 . Крім того свідок повідомив, що на момент окупації ОСОБА_3 працював у відділі протидії домашньому насильству Мелітопольського районного управління поліції. Десь у першій половині березня 2022 року останній повідомив йому, що виїздити з тимчасово окупованої території не збирається. Сам свідок виїхав з тимчасово окупованої території 14 квітня 2022 року.
		Допитаний в судовому засіданні 03 лютого 2025 року свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що на момент окупації він займав посаду старшого дільничного в с.Костянтинівка Мелітопольського району. Виїхав на підконтрольну Україні територію 15 квітня 2022 року. З ОСОБА_3 знайомий по роду служби. Останній до окупації м.Мелітополя працював в групі швидкого реагування Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Десь в жовтні 2022 року, зі слів колег, стало відомо, що ОСОБА_3 почав працювати у поліції окупаційної влади у м.Мелітополь. На сайті «ІНФОРМАЦІЯ_5» в групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» восени було фото чи відео, де ОСОБА_3 був зображений у форменому одязі поліції рф.
		Допитаний в судовому засіданні 03 лютого 2025 року свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що на момент окупації він займав посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського районного управління поліції. З ОСОБА_3 знайомий по роду служби. Останній до окупації м.Мелітополя працював інспектором сектору протидії домашньому насильству Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Від колег по службі дізнався, що ОСОБА_3 працює на окупаційну владу на посаді чергового у поліції рф і комусь з них телефонував і пропонував працювати на окупаційну владу. Також прослуховував звукозапис в телеграм каналі, де чув голос схожий на голос ОСОБА_3 , останній приймав заяву як черговий поліції рф.
		Допитаний в судовому засіданні 03 лютого 2025 року свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що на момент окупації він працював у Мелітопольському районному управлінню поліції. Виїхав на підконтрольну Україні територію 13 квітня 2022 року. З ОСОБА_3 знайомий з 2016 року, разом працювали в групі реагування патрульної поліції Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Зі слів колег стало відомо, що ОСОБА_3 почав працювати у поліції окупаційної влади у м.Мелітополь, щось пов`язане з ДПС (рос. ГАИ). В жовтні 2022 року ОСОБА_3 телефонував йому з питанням чи не збирається він йти працювати в поліцію окупаційної влади. Також свідок повідомив, що в телеграм каналі чув розмову між черговим поліції і громадянином, який скаржився на стан доріг, де він впізнав голос ОСОБА_3 .
		Допитаний в судовому засіданні 12 лютого 2025 року свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що на момент окупації він працював у Мелітопольському районному управлінню поліції. Виїхав на підконтрольну Україні територію 06 квітня 2022 року. З ОСОБА_3 знайомий з 2005 року, разом працювали в роті ДПС ДАІ з обслуговування Мелітопольського району. До початку вторгнення останній працював у його підпорядкуванні на посаді інспектора з протидії домашньому насильству Мелітопольського районного управління поліції. Коли була команда виїжджати з окупованої території ОСОБА_3 не виїхав. Під час проведення з ним бесід з цього приводу він пояснював своє рішення сімейними обставинами, а саме: хворі батьки, наявне домашнє господарство. Після виїзду на підконтрольну Україні територію в квітні 2022 року він ще раз телефонував ОСОБА_3 з вимоги виїжджати з тимчасово окупованої території. Останній за тих же обставин знову відмовився. Десь у серпні - вересні 2022 року під час телефонних розмов із місцевими мешканцями, які залишилися на тимчасово окупованій території, дізнався, що ОСОБА_3 почав працювати у «ГИБДД (рос.)» (ДАІ) окупаційної влади. Також свідок повідомив, що в телеграм каналі «ІНФОРМАЦІЯ_5» чув звукозапис розмови чергового поліції рф, де впізнав голос ОСОБА_3 . Крім того, від спільного знайомого дізнався, що ОСОБА_3 повідомив йому, що вирішив піти на співпрацю з окупаційною владою, адже Україна не повернеться, а працювати потрібно, проводив аналогію з Кримом. Також свідку від знайомих відомо, що десь у жовтні - листопаді 2024 року ОСОБА_3 пішов на пенсію по вислузі років і отримує російську пенсію.
		Крім показів свідків, судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, судом встановлено, що свідок ОСОБА_10 на фотознімках впізнав особу на фото №4 як ОСОБА_3 , якого він знає дуже давно, він був його підлеглим. Про те, що ОСОБА_3 пішов на співпрацю до незаконно створеного правоохоронного органу у м.Мелітополі йому стало відомо у 2023 році, коли в одному телеграм каналі він почув аудіозапис, де ОСОБА_3 представився співробітником чергової частини. Згідно з довідкою до фототаблиці на фотографії №4 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.46-50).
		До протоколу додаються диск типу DVD-R від 12.01.2024 року, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу від 12.01.2024 року (том 2 а.с.50).
		Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, судом встановлено, що свідок ОСОБА_6 на фотознімках впізнав особу на фото №4 як ОСОБА_3 , якого він знає дуже давно. Про те, що ОСОБА_3 пішов на співпрацю до незаконно створеного правоохоронного органу у м.Мелітополі йому стало відомо під час спілкування по телефону із особою, яка перебуває на тимчасово окупованій території. Саме він йому повідомив, що ОСОБА_3 разом із ним пішли на співпрацю до окупаційної поліції. Згідно з довідкою до фототаблиці на фотографії №4 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.51-55).
		До протоколу додаються диск типу DVD-R від 10.01.2024 року, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу від 10.01.2024 року (том 2 а.с.55).
		Із протоколу огляду від 10.03.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, за участю спеціаліста, судом встановлено, що об`єктом огляду є інформація, яка міститься у вільному доступі всесвітньої мережі Інтернет, а саме Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7», на предмет аудіозапису з голосом ОСОБА_3 . Під час проведення слідчої дії зафіксовано, що ОСОБА_3 під час його чергування в законно створеному правоохоронному органі держави-агресора «Дорожно-патрульная служба Государственной инспекции дорожного движения Управления внутренних дел российской федерации по Запорожской области» виконував обов`язки співробітника вищевказаного органу, направивши «наряд» співробітників «полиции россии» (том 2 а.с.60-63). 
		До протоколу додаються диск типу DVD-R від 10.03.2024 року, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу від 10.03.2024 року (том 2 а.с.63).
		Із протоколу огляду від 11.03.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, за участю свідка ОСОБА_8 , судом встановлено, що після перегляду публікації, а саме аудіозапису з Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7», свідок ОСОБА_8 пояснив, що особа, яка стверджує, що направить до місця події «наряд полиции россии» є ОСОБА_3 , який раніше працював в Національній поліції України (том 2 а.с.64). 
		Із протоколу огляду від 11.03.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, за участю свідка ОСОБА_9 , судом встановлено, що після перегляду публікації, а саме аудіозапису з Телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7», свідок ОСОБА_9 пояснив, що особа, яка стверджує, що направить до місця події «наряд полиции россии» є ОСОБА_3 , який раніше працював в Національній поліції України (том 2 а.с.64). 
		Із протоколу огляду від 30.03.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, за участю спеціаліста, судом встановлено, що об`єктом огляду є інформація, розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, яка містить дані про нормативно-правові акти, які регламентують діяльність незаконно створених правоохоронних органів на території м.Мелітополь та Мелітопольському районі. Досліджено відповідну виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф, де значиться мовою оригіналу «главное управление министерства внутренних дел российской федерации по Запорожской области» (том 2 а.с.67-79).
		До протоколу додаються диск типу DVD-R від 30.03.2024 року, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу від 30.03.2024 року (том 2 а.с.79).
		Із протоколу огляду від 30.03.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_6, за участю спеціаліста, судом встановлено, що об`єктом огляду є інформація, розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, яка містить дані про нормативно-правові акти, які регламентують діяльність незаконно створених правоохоронних органів на території м.Мелітополь та Мелітопольському районі. Досліджено відповідну виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф, де значиться мовою оригіналу «управление министерства внутренних дел российской федерации «мелитопольское» (том 2 а.с.80-93).
		До протоколу додаються диск типу DVD-R від 30.03.2024 року, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу від 30.03.2024 року (том 2 а.с.93).
		Із інформації від 07.08.2023 року, наданої Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в ОВС в період з 29.03.2004 року по 06.11.2015 року та в Національній поліції України в період з 07.11.2015 року по 23.05.2022 року. Звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП в Запорізькій області від 23.05.2022 року №432 о/с за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію України» з посади інспектора відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського районного управління поліції, в спеціальному званні «старший лейтенант поліції» (том 2 а.с.94-98).
		Із протоколу огляду від 19.04.2024 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ Управління Служби Безпеки України, судом встановлено, що об`єктом огляду є копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/28-3181т від 24.07.2023 року та додатку до нього - резервної копії DVD-R диску відносно ОСОБА_13 . Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем - програмного забезпечення «Telegram», за ідентифікатором - номером мобільного телефону НОМЕР_1 , яким особисто користується громадянин України ОСОБА_13 , виявлено чат із назвою «ДПС ГИБДД», де наявне листування представників незаконно створеного правоохоронного органу Мелітопольського району Запорізької області. Зокрема, міститься фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «17» 06 2023 г. по 20:00 «17» 06 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «23» 06 2023 г. по 20:00 «23» 06 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «26» 06 2023 г. по 20:00 «26» 06 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «29» 06 2023 г. по 20:00 «29» 06 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «02» 07 2023 г. по 20:00 «02» 07 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «05» 07 2023 г. по 20:00 «05» 07 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Расстановка нарядов ДПС ГИБДД УМВД России «Мелитопольское» по несению службы с 08:00 «08» 07 2023 г. по 20:00 «08» 07 2023», на якому у графі мовою оригіналу «Дежурный по ОГИБДД» зазначено ОСОБА_3 ; фотографія таблиці мовою оригіналу «Ведомость», на якому у 21 графі зазначено мовою оригіналу «ст. л-нт полиции ОСОБА_3 »(том 2 а.с.113-148).
		У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .
		Крім того під час судового слідства було досліджено докази щодо руху кримінального провадження, зокрема, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні №22024080000000552 (том 1 а.с.87-88), постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження (том 1 а.с.244-251), постанова про оголошення у розшук підозрюваного (том 1 а.с.92), ухвалу суду про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (том 1 а.с.105-111). Також були досліджені докази направлення обвинуваченому відповідних повідомлень і викликів через засоби масової інформації, сайт офісу Генерального прокурора України. 
		Зміст даних документів не містить доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. Однак, інформація, яка визначена у документах, свідчить про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		 
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
		Так, зі змісту досліджених судом письмових доказів, документів отриманих під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, показів свідків, що обвинувачений будучи раніше працівником правоохоронних органів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь та бажаючи настання негативних наслідків, перебуваючи на території тимчасово окупованого м.Мелітополь, добровільно зайняв посаду чергового відділу Державної інспекції безпеки дорожнього руху Управління міністерства внутрішніх справ росії «Мелітопольське у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме в Управлінні Міністерства внутрішніх справ російської федерації «Мелітопольське», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 37. З показів свідків і досліджених судом письмових доказів встановлено, що при виконанні своїх обов`язків в незаконному правоохоронному органі ОСОБА_3  будь-якого примусу психологічного чи фізичного характеру з боку інших осіб не зазнавав. Зокрема, за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, встановлено, що ОСОБА_3  був офіційно працевлаштований в незаконно створеному правоохоронному органі, що передбачає отримання заробітної платні, що свідчить, в свою чергу, про наявність корисливого мотиву і у подальшому, виконуючи свої функціональні обов`язки в інтересах окупаційної влади на займаній посаді, здійснював в межах своїх службових повноважень прийом дзвінків від місцевого населення та фіксував інформацію про вчинення діянь на підпорядкованій йому території, тим самим вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, пов`язані з охороною прав, правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території м.Мелітополь Запорізької області, реалізація яких, в свою чергу, забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу рф на окупованій території України.
		Сукупність досліджених доказів повністю спростовує позицію захисника щодо недоведеності вини його підзахисного. Щодо тверджень захисника про порушення під час провадження основних засад кримінального провадження, то суд вбачає за необхідне зазначити, що процедура in absentia допускається кримінальним процесуальним законодавством. Під час спеціального судового провадження обвинуваченому було забезпечено право на захист та доступ до правосуддя. Так, суд у передбачений законом спосіб неодноразово повідомляв обвинуваченого про час і місце проведення судових засідань, забезпечував захиснику можливість приймати участь у дослідженні доказів, висловлюватися з цього приводу і заявляти клопотання. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене  ОСОБА_3 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч.7 ст.111-1 КК України, - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи також, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайняті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, суд вважає, що ОСОБА_3  необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги на певний строк.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
		Також з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 , не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Крім того, згідно ст.54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги з конфіскацією майна всього належного йому майна, з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта поліції. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3 .
		Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, вважає за необхідне обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10 квітня 2024 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
		По справі цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта поліції.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10 квітня 2024 року на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1442892623245, який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/5, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном, з огляду на призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м.Запоріжжя                                                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...