Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 729/1469/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/729/17/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023270300000648

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       Справа № 729/1469/23
		                                       1-кп/729/17/25 р. 
		 
		 
		В И Р О К 
		і м е н е м У к р а ї н и
		           
		04 березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження№12023270300000648 від 19.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парасковіївка, Артемівського району, Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України,- 
		за участю:
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_4 , 18.05.2023, у вечірній час, більш точного часу не встановлено, перебуваючи зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 на подвір`ї господарства за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно тимчасово проживають, з мотиву раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_9 та бажаючи їх настання, завдав останній не менше 34 травматичних дій, а саме множинних ударів руками в область голови, тулубу та кінцівок, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: 1) закритої травми грудної клітки: множинних переломів ребер: зліва - 4, 5, 6, 7 по середній ключичній лінії; справа - 3, 4, 5, 6, 9 по середній під паховій лінії, та 10, 11 - по лопатковій лінії: забій лівої легені, забій серця і 7-м синців з одним садном на грудній клітці; 2) закритої травми живота: розриву лівої долі печінки як наслідку внутрішньочеревної кровотечі, що мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, як такі, що в клінічному перебігу закономірно ускладнились плевропульмональним шоком та травматичним шоком.
		Отримані тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_9 , яка померла на місці події 19.05.2023.
		Також, ОСОБА_4 , у зазначені час і місці, в ході заподіяння травмуючих дій ОСОБА_9 , спричинив останній наступні тілесні ушкодження: 10 синців на фоні яких 3 садна, 2 крововиливу в м`які тканини голови з внутрішній поверхні, 3 синці в ділянці тазу і на попереку, 11 синців з 2 саднами на верхніх кінцівках та 3 синця на нижніх кінцівках, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров`я.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.121КК України не визнав та пояснив, що 18.05.2023 року він прийшов додому з роботи та сів зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 повечеряти. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_10 , який приєднався до їхнього застілля. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розпивали спиртні напої, він не вживав, а тільки пригубляв та виливав на землю, так як, мав намір ранком їхати автомобілем у відрядження в інше місто. Через деякий час ОСОБА_10 пішов додому, а ОСОБА_9 пішла в магазин за пляшкою горілки. Враховуючи те, що вона забула телефон, а йому були потрібні цигарки, він пішов за нею та побачив, що вона стоїть з ОСОБА_11 , який, як потім з`ясувалося, був їх земляком із Бахмутського району. Підійшовши до них ближче, він познайомився з ним та разом з дружиною, запросили його до себе додому. Після чого, прийшли до будинку, сіли всі разом за стіл, спілкувалися та вживали спиртні напої, окрім нього. Через певний час, до них прийшла ОСОБА_12 з пляшкою самогону, яка також приєдналая до них і вони продовжили застілля. Потім він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 поїхали ще придбати алкоголю. Через певний проміжок часу вони повернулися, знову всі разом присіли за стіл та продовжили спілкуватися та вживати акогольні напої. Потім ОСОБА_12 пішла за будинок, а слідом за нею пішов ОСОБА_11 і вони швидко повернулися. Після чого, ОСОБА_10 почав чіплятися до ОСОБА_11 , так як, в них виникло якесь непорозуміння і він почав їх заспокоювати. Після сварки, ОСОБА_10 пішов додому, всі хто залишилися, ще трішки посиділи та через певний час розійшлись. Зазначив, що він разом з ОСОБА_9 , ще посиділи удвох, поспілкувалися та він пішов спати, бо стомився, а вона залишилася прибрати зі столу та прати речі. Він проснувся близько четвертої години ранку, при цьому ОСОБА_9 в будинку не було. Вийшовши у двір він побачив, що ОСОБА_9 лежить напроти хвіртки біля дороги. Спочатку не зрозумів, що з нею трапилось, підійшов до неї, почав будити та робити штучне дихання. Потім взяв її на руки і заніс у будинок та побачив на її тілі синці. Продовжуючи в будинку робити штучне дихання, він зрозумів, що вона померла. Він розгубився і не знав, що йому робити, побіг до сусіда, розповів йому про ситуацію, яка трапилась, на що він не відреагував і нічого не відповів. Після чого, він зателефонував у швидку та повідомив, що його дружина ОСОБА_9 не дихає, де йому запропонували викликати поліцію. Спочатку він зателефонував сину та викликав працівників поліції і очікував їх приїзд на вулиці біля будинку. Через деякий час до нього підійшли ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , він розповів їм, що трапилось і вони продовжували разом очікувати на приїзд поліції. Після приїзду працівників поліції, він їм пояснив, що можливо ОСОБА_9 збив автомобіль. Працівники поліції зайшли в будинок оглянути тіло ОСОБА_9 і відразу пішли по сусідніх будинках, як він зрозумів оглянути автомобілі. Коли працівники поліції повернулися, то повідомили, що в сусідніх будинках всі автомобілі цілі. Після чого, працівники поліції почали складати матеріали та спитали в нього чим він наносив їй тілесні ушкодження. Він повідомив, що звечора все було нормально, ніхто не сварився і він не наносив їй тілесних ушкоджень. Працівники поліції запропонували пройти йому перевірку на поліграфі, на що він погодився. Пройшовши поліграф, працівники поліції завели його в кабінет і почали знову питати чим він наносив ОСОБА_9 тілесні ушкодження, на що він заперечував і повідомив, що не завдавав їй ніяких ушкоджень. Після чого, спитав в них, чи зможе він похоронити дружину і один з працівників поліції погодився його відпустити тільки після того, як він скаже, що саме він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 . Він пояснював працівникам поліції, що не може взяти провину на себе, оскільки хвилюється, що про нього будуть говорити люди в селі. На що працівники поліції сказали йому, що вони всім повідомлять, що ОСОБА_9 збив автомобіль. Враховуючи наведене, він визнав себе винуваватим під час проведення за його участі слідчого експеремент тому, що хотів похоронити дружину. Після чого, його відвезли в м. Ніжин, де забрали одяг та взяли зразки ДНК, для проведення експертизи. Потім поїхали в лікарню, перевірили чи є на ньому тілесні ушкодження та провели тестування на стан алкогольного сп`яніння. Під час тестування стан алкогольного сп`яніння не виявленно, а також на ньому були відсутні тілесні ушкодження. Коли прийшов слідчий і почав йому задавати питання з приводу вчинення злочину, він зрозумів, що працівники поліції його обманули та повідомив, що він не вчиняв злочину, тілесних ушкоджень співмешканці не завдавав, оскільки у нього не було ніяких причин. Він більше двадцяти років проживав спільно з нею, має нормальні відносини, разом приїхали із зони бойових дій та півтора місяця проживали в автомобілі. 
		Звертає увагу суду на той факт, що в той вечір спиртних напоїв не вживав, тілесних ушкоджень співмешканці не наносив. Перед проведенням слідчого есперементу, працівниками поліції відносно нього здійснювався психологічний тиск з метою надання ним неправдивих показів. Працівники поліції пообіцяли йому, що після проведення слідчого експеременту, якщо він дасть зізнавальні покази, його відпустять на похорони дружини. Окрім того, просить прийняти до уваги, що на його тілі будь-які тілесні ушкодження відсутні, які у разі нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , могли мати місце. 
		Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 18.05.2023 року познайомився біля магазину зі своїми земляками з Бахмутського району ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , які запросили його до себе в гості, на що він погодився. Разом з ним на подвір`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ще були ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Зазначає, що того дня всі разом сиділи та вживали спиртні напої. ОСОБА_4 спочатку не вживав алкоголь і лише близько 18:00 години почав пити. Під час розпивання спиртних напоїв конфліктів не було, розійшлись близько 23:00 години ночі. Про подію, яка відбулася 18.05.2023 року з ОСОБА_9 знає, однак як це відбувалось не бачив, бо на той час його вже там не було.
		показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що 18.05.2023 року до нього на автомобілі заїхав сусід ОСОБА_11 з ОСОБА_4 та забрали його з собою до будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Вони приїхали до будинку після 20:00 години, на території подвір`я з ним перебували ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . Вони всі сиділи за столом і вживали алкогольні напої, ОСОБА_4 також вживав при ньому спиртні напої. Він посидів з ними десь годину, можливо трішки довше і вже близько 23:30 години він прийшов до дому. Про подію, яка відбулася 18.05.2023 року з ОСОБА_9 дізнався зранку, як це відбувалось не бачив, бо на той час його вже там не було. Зазначив, що того дня кофліктних ситуацій за столом не було, лише невеликий словесний конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , але бійки між ними не було, він не бачив.
		показаннями свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що 18.05.2023 року вона перебувала на території подвір`я ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , куди прийшла близько 20:00 години, перебувала в тверезому стані. В господарстві вже були ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які розпивали спиртні напої. Приблизно через двадцять хвилин після того, як вона прийшла, у ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_9 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_4 змушував дружину поставити на стіл сало, тому що закінчилася закуска. Спочатку він пропонував спокійно, однак коли ОСОБА_9 почала не погоджуватись з ним, він дав їй ляпаса по обличчю та в груди кулаком. Після цього ОСОБА_9 пішла в будинок, а вона з ОСОБА_4 пішли за нею слідом. Перебуваючи в будинку ОСОБА_4 вдарив дружину ще раз в груди та штовхнув її. Коли дружина почала жарити сало, ОСОБА_4 почав її підганяти і ще раз вдарив декілька разів в груди та в обличчя. Чи бачив ще хто, як ОСОБА_4 бив дружину їй не відомо. Потім вона вийшла з будинку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_9 залишились. Через деякий час з будинку вийшов ОСОБА_4 та разом з ОСОБА_11 і ОСОБА_10 поїхали на автомобілі по алкогольні напої до магазину. Вона та ОСОБА_9 залишилися вдома та продовжила жарити сало. Вийшовши на вулицю на її питання, чому ОСОБА_4 так відноситься до неї і хто він такий, ОСОБА_9 плакала та жалілася їй, що ОСОБА_4 є її чоловіком та б`є її. Після того, як вони повернулися, десь через 15 хвилин, продовжили сидіти за столом та вживати спиртні напої до 22:30 години. Крім того, зазначає, що під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_9 приревнувала до неї ОСОБА_4 , так як, вона присіла йому на руки, але потім зразу встала. Також, під час застілля відлучалася в туалет, за нею пішов ОСОБА_11 , на фоні чого виник невеликий короткотриваючий конфлікт між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Про подію, яка відбулася 18.05.2023 року з ОСОБА_9 дізналася зранку наступного дня, як це відбувалось не бачила. 
		показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 18.05.2023 року перебував на території подвір`я ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з якими розпивав спиртні напої. Через певний час у ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_9 виник конфлікт, в результаті якого він вдарив її по обличчю та в груди. Через деякий час, він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 поїхали на автомобілі ОСОБА_4 в магазин за спиртними напоями, а коли повернулись, продовжили далі вживати алкоголь. Крім того зазначає, що між ним та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт на фоні ревнощів до ОСОБА_12 , але він був короткотривалим і без фізичного насилля. Про подію, яка відбулася 18.05.2023 року з ОСОБА_9 дізнався зранку наступного дня, як це відбувалось не бачив.
		показаннями свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що працює продавцем магазину. 18.05.2023 року ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_9 приходили в магазин купувати продукти, на дружині тілесних ушкоджень не було і в них були нормальні взаємовідносини. Однак, напередодні бачила у ОСОБА_9 синець під оком, коли точно не пам`ятає.
		Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		витягом з ЄРДР від 19.05.2023 року, згідно якого до Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення з приводу того, що за місцем проживання за адресою:  АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями в області обличчя, тулубу та кінцівок;
		протоколом огляду місця події від 19.05.2023 року за участю спеціаліста ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_4 , фототаблицями до нього, проведеного на підставі заяви (повідомлення), відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_2 та прилеглу територію перед домоволодінням, в ході проведення якого виявлені та вилучені: пасма волосся темно-коричневого кольору; змиви РБК із пластикової ємності, 1,5 л; частина челюсті вставної; дерев`яний стілець на ніжках якого наявне волосся; целофановий пакет фіолетового кольору зі слідами РБК; мобільний телефон чорного кольору з розбитим склом марки TECHO. Тіло ОСОБА_9 знаходилось на поверхні ліжка, яке стояло прямо від входу в лівому далекому куті під стіною. Тіло знаходилось в горизонтальному положенні лежачи на спині. Голова дещо закинута назад. Права рука зігнута в ліктьовому суглобі та долоня лежить до тазу. Ліва рука зігнута в ліктьовому суглобі та лежить долонею до тулубу. Права нога викривлена в колінному суглобі.Ліва нога дещо зігнута в колінному суглобі та лежить паралельно правій. В ході огляду тіла за участі медичного працівника було встановлено, що на тілі трупа на руках, тулубі та обличчі наявні множинні подряпини, гематоми та синці. В ході огляду тулуба виявлено переломи ребра у верхній частині з лівого боку. В ході огляду голови виявлено подряпини, гематоми на обличчі та з правого боку на скроні об`ємну вм`ятину в черепі. Під огляду ротової порожнини трупа виявлено незначні нашарування крові та відсутність зубів на щелепах. В роті на язику знаходиться частина вставної щелепи. Під час проведення огляду встановлено наявність вищезазначених ознак, які свідчать про насильницький характер смерті;
		протоколом огляду трупа від 19.05.2023 року за участю спеціаліста судово-медичного експерта ОСОБА_16 , в присутності понятих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , який був виявлений в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Огляд проводився в КНП «Бобровицька опорна лікарня». На обличчі трупа ОСОБА_9 маються множинні синці, також множинні синці на передній поверхні грудної клітки, переважно розташовані зліва та множинні синці на обох верхніх кінцівках. На фоні синців на нижніх кінцівках маються невеликі садна на передній поверхні, також аналогічні маються на передній поверхні обох колінних суглобів. На дотик визначаються множинні переломи ребер зліва та справа, більше в лівій половині грудної клітки. В ході проведення огляду трупа ОСОБА_9 було вилучено зрізи нігтьових пластин лівої та правої руки, що запаковано до паперового конверту;
		висновком експерта № 83 від 19.05.2023 року, відповідно до якого встановлено, що при експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: 
		На голові 10-ть синців на фоні яких 3-ри садна, 2-а крововиливу в м`які тканини голови з внутрішньої поверхні. Дані тілесні ушкодження мають ознаки легкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров`я. Вище вказані тілесні ушкодження причинені дією тупих предметів по механізму ударів в тому числі садна по механізму тертя, в результаті нанесення ударів в кількості не менш як 10 -ти і могли бути заподіяними руками, ногами прижиттєво в один час перед настанням смерті. Визначити конкретно якими саме тупими предметами були спричинені тілесні ушкодження не можливо в зв`язку з відсутністю характерних ознак, ушкоджень, які б відображали травмуючу поверхню предметів. Враховуючи характер та локалізацію даних тілесних ушкоджень, вважає, що вони не могли утворитись внаслідок падіння з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети.
		Закрита травма грудної клітки: множинні переломи ребер: зліва - 4, 5, 6, 7 по середній ключичній лінії 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, середній під пахвовій та 10, 11 ребер лопатковій лінії; справа- 3, 4, 5, 6, 9 по передній під пахвовій лінії, та 10, 11 - по лопатковій лінії: забій лівої легені, забій серця; 7-м синців з одним садном на грудній клітці які в своєму клінічному перебігу супроводжуються плевропульмональним шоком. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесні ушкодження спричинені дією тупих предметів по механізму ударів в кількості не менш 7-ми, але конкретну кількість нанесених ударів визначити не можливо, в тому числі в результаті нанесення ударів руками та ногами в один час прижиттєво перед настанням смерті. Визначити конкретно якими саме тупими предметами були спричинені тілесні ушкодження не можливо в зв`язку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предметів. Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні потерпілої з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети.
		Закрита травма живота: розрив лівої долі печінки як наслідок внутрішньочеревна кровотеча в черевній порожнині до 1050 мл крові. Дане тілесне ушкодження має ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесне ушкодження спричинене дією тупого предмета по механізму удару та могло бути заподіяним в результаті нанесення одного удару рукою, ногою прижиттєво перед настанням смерті. Визначити конкретно якими саме тупим предметом був спричинений удар не можливо в зв`язку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предмету. Дане тілесне ушкодження не могло утворитись при падінні потерпілої з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети.
		Три синця в ділянці тазу і на попереку. Дані тілесні ушкодження мають ознаки легкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою тривалосьті розладу здоров`я. Вказані тілесні ушкодження спричинені дією тупих предметів по механізму удару, і могли бути заподіяними перед настанням смерті прижиттєво в один час внаслідок нанесення не менш як 3-х ударів руками, ногами. Визначити конкретно якими саме тупими предметами були спричинені тілесні ушкодження не можливо в звоязку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предметів. Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні потерпілої з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети.
		11-тьсинців з2-масаднами наверхніх кінцівкахта 3-рисинця нанижніх кінцівках.Дані тілесніушкодження маютьознаки легкогоступеню тілеснихушкоджень,за ознакоютривалості розладуздоров`я.Вказані тілесніушкодження спричиненідією тупихпредметів помеханізму удару,і моглибути заподіянимиперед настаннямсмерті прижиттєвов одинчас внаслідокнанесення неменш як14ударів руками,ногами.Визначити конкретноякими саметупими предметами були спричинені тілесні ушкодження не можливо в звнязку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предметів. Вважає, що всі вищезазначені тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння потерпілої з положення стоячі, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети в строк 19.05.2023 року. За винятком 3-х синців на передній поверхні обох колінних суглобів які могли бути отриманими потерпілою перед настанням смерті при падінні з висоти власного зросту на площину з наступним ударом об тупі предмети. 
		Таким чином громадянці ОСОБА_9 було спричинено не менш як 34-40 ударів тупими предметами та могли бути заподіяними внаслідок нанесення ударів руками, ногами прижиттєво перед настанням смерті в один час.
		Тілесні ушкодженняу вигляді11-ти синцівз 2-масаднами наверхніх кінцівкахмогли бутиотриманилли потерпілоюпри самозахисті.Громадянка ОСОБА_9 в моментзаподіяння їйтілесних ушкодженьмогла знаходитьсяяк ввертикальному,або близькомудо ньогоположенні,так ів горизонтальномузвернутою передньоюповерхнею тіла(обличчям)по відношеннюдо нападника.Визначити найвірогіднішевзаємо розташуваннягр. ОСОБА_9 та нападникав моментнанесення тілеснихушкоджень неможливо.Встановити послідовністьнанесення тілеснихушкоджень вданому випадкуне можливов зв`язкуз відсутністюсудово-медичнихданих.Вважає, що після отримання наявних тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_9 могла здійснювати самостійні цілеспрямовані дії (рухатись, підійматись, розмовляти тощо) протягом значного періоду часу - визначення якого саме не можливо, за умови збереження свідомості.
		Закрита травма грудної клітки: множинні переломи ребер: зліва - 4, 5, 6, 7 по середній ключичній лінії 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, середній під пахвовій та 10, 11 ребер лопатковій лінії; справа- 3, 4, 5, 6, 9 по передній під пахвовій лінії та 10, 11 - по лопатковій лінії: забій лівої легені, забій серця; 7-м синців з одним садном на грудній клітці та закрита травма живота; розрив лівої долі печінки як наслідок внутрішньочеревна кровотеча мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, як такі, що в клінічному перебігу закономірно ускладнились плевропульмональним шоком та травматичним шоком, що призвели до смерті.
		Даний підсумок підтверджується даними гістологічного дослідження, а саме: крововиливи в тканині лівої легені; посттравматична пневмонія; ателектази та дистелектази в тканині легень; крововиливи в тканині печінки з реактивними змінами; крововилив в шкіру з лівої підщелепної ділянки з реактивними змінами; помірна ішемія корового шару нирки.
		Смерть громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , могла настати через значний час (вимірюваний годинами), але конкретно визначити період часу між нанесенням тілесних ушкоджень та настанням смерті не можливо в зв`язку з відсутністю судово-медичних даних.
		Враховуючи дані, що були отримані під час дослідження трупних явищ (трупні плями при натисканні пальцем зникають та відновлюють первісний стан протягом 4 хвилин, трупне заклякання виражене у всіх м`язах тіла, гнильні зміни не виражені вважаю, що смерть її могла настати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Причина настання смерті знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями-закритою травмою грудної клітки та закритою травмою живота.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа громадянки ОСОБА_9 виявлений етанол в концентраціях: в крові-2,8 г/л, в сечі-3,3 г/л, що відносно живої людини може відповідати сильному ступеню алкогольного сп`яніння;
		протоколом слідчого експерименту від 20.05.2023 року та доданим до нього DVD диском від 20.05.2023року, проведеногов домоволодінніза адресою: АДРЕСА_2 , за участі підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_8 , в присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , де  ОСОБА_4 пояснив, що 18.05.2023 року близько 17 год. 15 хв. прийшов з роботи додому. Його співмешканка ОСОБА_9 перебувала дома в стані алкогольного сп`яніння. Під час вечері до них прийшов ОСОБА_21 , який близько 19 год. 30 хв. пішов до себе додому, а ОСОБА_9 пішла в магазин. Оскільки ОСОБА_9 забула взяти із собою мобільний телефон, він пішов слідом за нею, щоб купити цигарки. Вже біля магазину вони зустріли ОСОБА_22 - земляка, який приїхав з ОСОБА_23 та запросили його до себе. Після чого, уже втрьох повернулися назад додому та до них знову прийшов ОСОБА_21 та знайома ОСОБА_24 з пляшкою горілки. Вони всі разом сидячи на подвір`ї на табуретках вживали алкогольні напої. Через деякий час, чоловіки на автомобілі їздили шукати де можна придбати алкоголь та зустріли чоловіка на ім`я ОСОБА_25 , з яким повернулись додому і всі разом вживали алкоголь. Близько 12 години ночі всі почали розходитись, він та ОСОБА_9 залишились удвох та продовжили пити горілку. ОСОБА_4 показав, як він сидів в кріслі, а ОСОБА_9 навпроти нього на стільчику. Через деякий час у них виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_9 багато вживає алкоголю, на що вона відповіла, що не припинить пити. Розізлившись на відповідь ОСОБА_9 , ОСОБА_4 показав, як він сидячи в кріслі дав долонею правої руки їй одного ляпаса в обличчя. Після чого ОСОБА_9 не падала, рівновагу не втрачала, встала зі стільця, хапала його за одяг та виражалась нецензурною лайкою в його сторону. В свою чергу він показав, як схопив її за руку та штовхнув, від чого вона впала на землю. Потім ОСОБА_9 знову підвелась і він стоячи напроти схопив її за волосся та кинув її на землю, але падаючи ОСОБА_9 ніяких ушкоджень не отримувала. ОСОБА_9 знову швидко підвелась та стоячи напроти, ОСОБА_4 кулаками обох рук, лівою та правою, наніс два удари їй в обличчя. Від цих ударів вона впала на траву на правий бік, при цьому ОСОБА_4 на ній тілесних ушкоджень не бачив. Далі ОСОБА_9 знову підвелась, почала ображати його та нецензурно висловлювалася в його сторону. Стоячи напроти потерпілої, ОСОБА_4 спочатку відштовхнув її назад, потім наніс кулаками правої та лівої руки почергово 4-5 ударів в область тулубу, живота. Удари наносились хаотично, показав на живот, груди, з боків тулубу. Від завданих ударів ОСОБА_9 впала на землю, скрутилась у зігнуту позу та взялась за живіт. Після чого, ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона посиділа та подумала, а сам пішов по цигарки. ОСОБА_9 самостійно підвелась та сіла на табуретку. ОСОБА_4 покурив та пішов спати, а ОСОБА_9 залишилась на вулиці. Зазначив, що бійка тривала біля 5 хвилин, при нанесенні ударів ОСОБА_9 прикривала тулуб руками, а спати він пішов біля 2 години ночі. Вказав, що раніше наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 близько пів року тому до 18.05.2023 року під час сімейної сварки з приводу вжиття ОСОБА_9 алкогольних напоїв. Вказав, що ніхто з гостей не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та до 18.05.2023 року ОСОБА_9 не мала тілесних ушкоджень. Вказав, що удари наносив кулаками рук, спортивних навичок не має, прокинувся близько 04 години ранку та почав шукати ОСОБА_9 . Виявив її на вулиці перед подвір`ям, превіривши, що вона не дихає, відніс її у будинок, намагався надати допомогу та зрозумів, що вона померла. Бачив на тілі тілесні ушкодження, синяки на обличчі, руках. Потім пішов до сусіда та повідомив йому, що померла дружина. Після чого, викликали швидку та поліцію;
		лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 №81-К від 19.05.2023 року, в якому вказано причину смерті, а саме плевропульмональний шок, закрита травма грудної клітки, множинні переломи ребер;
		висновком експерта № 376 від 17.08.2023 року, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_26 , 1973 року народження, відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на поліетиленовому пакеті (об. № 1), вилученому під час огляду місця події за адресою: с. Ярославка, Чернігівська область, Ніжинський район, вул. Незалежності, буд. 35, знайдено кров людини, при встановленні групової належності якої за системою АВ0 виялений антиген В, який міг походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, і походження його від крові трупа ОСОБА_9 не виключається;
		висновком експерта № 377 від 17.08.2023 року, відповідно до якого у змиві (об. № 1), вилученому під час огляду місця події за адресою: с. Ярославка, Чернігівська область, Ніжинський район, вул. Незалежності, буд. 35, знайдено кров людини, при встановленні групової належності якої за системою АВ0 виявлений антиген В, який міг походити від особи (осіб) з групою крові крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, і походження його від крові трупа ОСОБА_9 не виключається.
		Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши всі докази у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку. 
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст.91КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Відповідно до вимог ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» від23.02.2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч. 5 ст.9КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.
		Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of December 1998, Series A no.146, p.33, § 77).
		Аналогічне відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст.62Конституції України та ст. 17 КПК України.
		Зокрема, відповідно до положень ч. 2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з вимогами ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		У судовому засіданні обвинувачений не визнав себе винуватим, просив виправдати його за відсутністю належних та допустимих доказів, які б могли доводити його винуватість у пред`явленому обвинуваченні, а зізнавальні показання які він дав під час проведення слідчого експерименту дав під психологічним тиском працівників поліції. 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 підтримала позицію свого підзахисного та просила виправдати обвинуваченого, оскільки стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами, що саме дії ОСОБА_4 призвели до смерті ОСОБА_9 . Сторона захисту вважає, що обов`язковими суб`єктивними ознаками умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до сметрі є: причинно-наслідковий зв`язок між діями особи та наслідками цих дій. Просить критично віднестися до слідчого експерименту, який проводився за участю обвинуваченого на наступний день після затримання обвинуваченого, оскільки всі результати спільного гучного застілля були прибрані, нічого не залишилося на дворі, був випраний одяг, дещо намочено для подальшого прання. Зі столу все прибиралося не під час присутності гостей, а уже після того, як всі розійшлися. Звертає увагу суду на той факт, що обвинувачений у судовому засіданні повідомляв про те, що він пішов спати, а його дружина почала прибирати у дворі. Проте, відповідно до пояснень експерта, який був допитаний у судовому засіданні, ОСОБА_9 з такими травмами, які були на її тілі не могла робити ніякі домашні справи, могла деякий час жити, але не робити прибирання та прання. На думку сторони захисту, до будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_9 приходив хтось, можливо той хто був у ввечері на застіллі, тому вона вийшла на вулицю і той міг її там побити, а можливо вона потрапила під машину. Зауважує суд на той факт, що обвинувачений сам викликав поліцію і швидку допомогу після того, як прокинувся і зрозумів, що його співмешканка померла. Просить врахувати, що обвинувачений сам викликав поліцію та на даний час є працевлаштованим в умовах СІЗО.
		Просить суд, критично поставитись до показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які спільно проживають, відповідно до показань свідків вживають алкогольні напої, ніде не працюють, неодноразово притягувалися до кримінальної та адміністративної відповідальності про що на сайті судової влади є відповідні докази. Їх показання на думку сторони захисту є мінливими, неточними, вони постійно змінювали їх та коригували. 
		Суд, розглянувши вище наведені доводи та всі інші заперечення, на які посилалась сторона захисту у судовому засіданні, приходить до наступного висновку з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції,може бутивизначено тількиу світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		Суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне. 
		Відповідно до ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		У відповідності до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		Частина 2 ст. 9 КПК України вказує, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Суд, також вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. 
		Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Щодо позиції захисту про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між нанесенням ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень і смертю потерпілої ОСОБА_9 слід виходити з наступного.
		Так, кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає внаслідок заподіяння особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечним, протиправним діянням та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. До того ж тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного. Для застосування ч. 2 ст. 121 КК України обов`язковою і необхідною умовою є встановлення необхідного причинного зв`язку між тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю, що настала.
		Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 під час проведення за його участі слідчого експерименту 20.05.2023 року біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного за участі його захисника ОСОБА_8 , в присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , що підтверджується переглянутим відеозаписом, визнав всі інкриміновані йому обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 121 КК України, добровільно та детально розповівта показавпро злочиннідіяння,що сталися18.05.2023року,розповів,що післярозпивання спиртнихнапоїв зіншими жителямисела,він після24:00години залишивсясам зісвоєю дружиною ОСОБА_27 .Він почавробити їйзауваження,щоб вонаперестала вживатиспиртні напої,на щовона повідомила,що пилаі будепити спиртнінапої.Після цього,він вдаривспочатку їїправою рукоюпо обличчю,після чоговона кинуласяна нього.Він схвативїї заруки тавідкинув добудинку,після чоговона впалата підняласяі зновукинулася нанього.Далі він схвативїї заволосся такинув наземлю.Піднявшись воназнову кинуласяна нього,після чоговін зновуїї вдаривдва разипо обличчю.Від цихударів вонавпала направий бік,почала висловлюватисянецензурними словамина йогоадресу,це йогодуже роздратувалоі вінударив їїв живіт,в грудита показавна статисту,як він наніс кулаками правої та лівої руки почергово 4-5 ударів в область тулубу, живота ОСОБА_9 . Удари наносив хаотично, вказавши на живіт, груди, боки тулубу. Від завданих ударів ОСОБА_9 впала на землю, скрутилась у зігнуту позу та взялась за живіт. Після чого, ОСОБА_4 залишив її у такому стані та пішов по цигарки. ОСОБА_9 самостійно підвелась та сіла на табуретку, а він покурив та пішов спати, залишивши ОСОБА_9 на вулиці. Після 4 години він знайшов її на вулиці за двором, вона лежала обличчям до хвіртки на боку. 
		Із висновку № 83 від 19.05.2023 року, у ОСОБА_9 , окрім інших тілесних ушкоджень, є закрита травма грудної клітки: множинні переломи ребер: зліва - 4, 5, 6, 7 по середній ключичній лінії 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, середній під пахвовій та 10, 11 ребер лопатковій лінії; справа- 3, 4, 5, 6, 9 по передній під пахвовій лінії, та 10, 11 - по лопатковій лінії: забій лівої легені, забій серця; 7-м синців з одним садном на грудній клітці які в своєму клінічному перебігу супроводжуються плевропульмональним шоком. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесні ушкодження спричинені дією тупих предметів по механізму ударів в кількості не менш 7-ми, але конкретну кількість нанесених ударів визначити не можливо, в тому числі в результаті нанесення ударів руками та ногами в один час прижиттєво перед настанням смерті. Визначити конкретно якими саме тупими предметами були спричинені тілесні ушкодження не можливо в зв`язку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предметів. Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні потерпілої з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети.
		Закрита травма живота: розрив лівої долі печінки як наслідок внутрішньочеревна кровотеча в черевній порожнині до 1050 мл крові. Дане тілесне ушкодження має ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесне ушкодження спричинене дією тупого предмета по механізму удару та могло бути заподіяним в результаті нанесення одного удару рукою, ногою прижиттєво перед настанням смерті. Визначити конкретно якими саме тупим предметом був спричинений удар не можливо в зв`язку з відсутністю характерних ознак ушкоджень які б відображали травмуючу поверхню предмету. Дане тілесне ушкодження не могло утворитись при падінні потерпілої з положення стоячи, з висоти власного зросту, на площину з наступними ударами об тупі предмети. 
		Смерть громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , могла настати через значний час (вимірюваний годинами), але конкретно визначити період часу між нанесенням тілесних ушкоджень та настанням смерті не можливо в зв`язку з відсутністю судово-медичних даних.
		Враховуючи дані, що були отримані під час дослідження трупних явищ (трупні плями при натисканні пальцем зникають та відновлюють первісний стан протягом 4 хвилин, трупне заклякання виражене у всіх м`язах тіла, гнильні зміни не виражені в зв`язку з чим, її смерть могла настати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Причина настання смерті знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями-закритою травмою грудної клітки та закритою травмою живота.
		Таким чином, судом встановлено, що 18.05.2023 року мав місце конфлікт між обвинуваченим та потерпілою, під час події злочину обвинувачений ОСОБА_4 розумів та усвідомлював свою перевагу у фізичній силі над потерпілою, яка є жінкою та перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння, що підтверджується даними висновка експерта № 83 від 19.05.2023 року, а саме в крові ОСОБА_9 виявлений етанол 2,8 г/л та в сечі 3,3 г/л. Наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію, характер, множинність утворення тілесних ушкоджень свідчать про те, що ОСОБА_4 умисно завдаючи удари в область живота, грудей, розраховував на силу ударів, про що свідчить їх кількість і такі можливі наслідки, як ушкодження життєво-важливих органів потерпілої, зокрема травми живота, травми грудної клітки, від чого її здоров`ю буде спричинена тяжка шкода і хоча не бажав, але свідомо допускав такі наслідки.
		За фактичними обставинами справи судом встановлено, що дії обвинуваченого мали активний характер, натомість потерпіла опору не чинила, тілесних ушкоджень в обвинуваченого не виявлено, дії обвинуваченого ОСОБА_4 щодо потерпілої ОСОБА_9 були протиправними, між діями обвинуваченого і їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, існував прямий причинний зв`язок.
		Таким чином, суд вважає, що діяння ОСОБА_4 про які він вказував під час проведення слідчого експеременту є причиною заподіяння смерті ОСОБА_9 , оскільки застосування ударів кулаками лівої та правої руки по тілу ОСОБА_9 , створило реальну небезпеку заподіяння наслідків, які втілились в об`єктивну дійсність з урахуванням супутніх обставин, і за характером діяння, заподіяна потерпілій смерть є закономірним наслідком розвитку причинно-наслідкового зв`язку, що підтверджується вище наведеним висновком експерта.
		Суд зазначає, що відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		При цьому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань, як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів  в тому числі протоколом слідчого експерименту.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 по справі №740/3597/17.
		Судом встановлено, що слідчий експеримент від 20.05.2023 року проводився за безпосередньої участі учасників даної слідчої дії, які підписали протокол слідчого експерименту після його проведення без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції стороною захисту, в тому числі на місці проведення даної слідчої дії, не подавались, усі права та обов`язки учасникам слідчого експерименту були роз`яснені слідчим. Окрім того, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 після проведення слідчого експерименту звернула увагу слідчого на той факт, що на слідчому експерименті ОСОБА_4 все детально розповів про обставини вчинення ним злочину, визнав повністю свою вину та видно, що він розкаюється. 
		За таких обставин, суд вважає, що вищевказаний протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом за участю обвинуваченого, його захисника, є самостійними процесуальним джерелом доказу, отриманими в порядку, передбаченому КПК України.
		Суд також ураховує позицію ВС, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 27.02.2023 у справі № 200/9992/16-к, відповідно до якої зміна засудженим у судовому засіданні показань не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Той факт, що в судовому засіданні засуджений змінив свої показання не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання, є окремими процесуальними джерелами доказів. До того ж, у цьому випадку під час слідчого експерименту ОСОБА_4 в присутності свого захисника не лише розповідав, але й відтворив дії, обстановку і обставини подій, які мали місце 18.05.2023 року за адресою с. Ярославка, Ніжинського району, Чернігівської області, вул. Незалежності, 35. Слідчий експеримент відбувався у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки та обставин події. Це свідчить про те, що ця слідча дія була проведена з дотриманням вимог закону та прав, на той час підозрюваного ОСОБА_4 , а тому він є допустимим доказом.
		Враховуючи вище наведені обставини, суд вважає, що відеозапис слідчого експерименту повністю спростовує версію обвинуваченого про його непричетність до вчиненого злочину в якому його обвинувачують. Суд вважає, що вчиняючи зазначене вище кримінальне правопорушення, обвинувачений повністю усвідомлював суспільну небезпеку та наслідки таких його дій. 
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, які він давав в судовому засіданні, вказуючи, що на слідчому експерименті він визнавальні покази давав під психологічним тиском працівників поліції з огляду на таке.
		Так, суд, отримавши в судовому засіданні повідомлення від обвинуваченого щодо психологічного тиску з боку працівників поліції Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області з метою надання ним зізнавальних показів на слідчому експрименті, ухвалою суду від 12 червня 2024 року, доручив п`ятому слідчому відділу Територіального Державного бюро розслідувань, провести перевірку фактів, які повідомив суду обвинувачений, виконавши вимоги ст. 214 КПК України.
		Згідно постанови від 29 листопада 2024 року кримінальне провадження, внеседе до ЄРДР за даним фактом за № 62024100150001126 від 26.07.2024 року закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях працівників Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області складу кримінального правопорушення слідчим П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального бюро розслідувань розташованого у місті Києві.
		Суд не може погодитися з думкою сторони захисту про те, що тілесні ушкодження могли бути завдані ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, або іншими особами, які приймали участь у застіллі, оскільки такі факти не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження. 
		Так, допитаний в судовому засіданні лікар судово-медичний експерт Ніжинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_16 , повідомив суду, що тілесні ушкодження, які мали місце та трупі ОСОБА_9 не характерні тим тілесним ушкодженням, які завдані ДТП. Як зазначив експерт, смерть ОСОБА_9 наступила не миттєво, вона могла вчиняти якісь дії до втрати свідомості при цьому прати, прибирати не могла. Чи могла вона вийти з двору чи не могла, на його думку це чисто теоритичне питання і тому він не виключає, що могла. Враховуючи те, що ОСОБА_9 була в нетверезому стані, тому вона могла бути без взуття. 
		Таким чином, суд виключає, що тілесні ушкодження, які мали місце на трупі ОСОБА_9 є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, або іншими особами, які приймали участь у застіллі, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази про це, а також факт прибирання ОСОБА_9 після застілля та прання одягу, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
		Не заслуговують на увагу, також доводи сторони захисту, щодо показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які на їх думку є мінливими неточними, постійно змінювали свої показання та коригували їх, просить віднестися до них критично, оскільки вище названі свідки спільно проживають, зловживають спиртними напоями, ніде не працюють, неодноразово притягувалися до кримінальної та адміністративної відповіджальності, що підтверджується на сайті судової влади, з огляду на таке.
		Так із показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , яка допитувалася повторно в судовому засіданні, вбачається, що їх показання знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на наявність конфлікту між обвинуваченим та його співмешканкою. Про те, що дані свідки ніде не працюють, спільно проживають, вживають алкогольні напої, неодоразово притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності, не можуть бути підставою для критичної оцінки їх показів.
		Також, при оцінці доказів, суд керується критерієм доведеності вини «поза розумним сумнівом», що має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, про що вказано у п. 54 рішення ЄСПЛ по справі «Козинець проти України» від 06.12.2007 року.
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченого в частині невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження.
		Обвинуваченим не надано жодних доказів на спростування нанесення ним ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, як не надано і доказів на підтвердження фізичної неспроможності заподіяти їй тілесні ушкодження. 
		Показам обвинуваченого, суд надає критичну оцінку, розглядаючи це як спосіб захисту останнього та приходить до висновку, що покази обвинуваченого ОСОБА_4 спрямовані на штучну зміну обставин події з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
		Таким чином, розглянувши всі зауваження сторони захисту, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вищевказані докази, які надані стороною обвинувачення є належними допустимими, приймаються судом до уваги при розгляді даного кримінального провадження, оскільки порушення норм КПК України при зборі даних доказів не було встановлено, а позиція сторони захисту ґрунтується на суб`єктивній оцінці доказів по справі, яка в певній частині суперечить об`єктивному аналізу, викладеному вище щодо сукупності досліджених доказів, а також прийнятих висновків на підставі зазначеного аналізу.
		За результатамианалізу доказів,суд приходитьдо висновку,про те,що наданістороною обвинуваченнята дослідженів судовомузасіданні докази,є належнимиі допустимимиі стороноюзахисту неспростовані.Порушення правана захистобвинуваченого надосудовому розслідуванніу судовомузасіданні невстановлено. 
		Отже, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та вище оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях свідків, експерта та даними досліджених в судовому засіданні письмових доказів. Саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
		Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають, а показання обвинуваченого на думку суду не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими.
		Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.
		Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.
		З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінальному процесуальномукодексі України вказано: «Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».
		«Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону «( Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 761/43930/17, Постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 17 січня 2023 року у справі № 640/21844/18).
		Таким чином, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинувачених, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному інеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,суд вважає«поза розумнимсумнівом» доведенимпред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		Відповідно до ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Щире каяття характеризується суб`єктивним ставленням винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона повністю визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.
		Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи в скоєнні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження та в судовому засіданні.
		Поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 , який не визнав себе винуватим, не вказувала на те, що обвинувачений у вчиненому розкаявся, зробив для себе відповідні висновки, оцінив негативні наслідки своїх дій для потерпілого.
		Таким чином, відповідо до ст. 66 КК України обставини, які б пом`якшували покарання обвинуваченого не встановлені.
		Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		В обвинувальному акті обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого зазначено вчинення правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		За змістом п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які випливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		На думку суду, визнання обставини вчинення правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України, оскільки спеціальні дослідження не проводились, обвинувачений заперечує перебування його під час скоєння кримінального правопорушення у стані сп`яніння, за таких обставин покази свідків не є належним доказом на підтвердження цієї обставини, а тому цю обставину, суд не приймає як обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_4 і вона підлягає виключенню з обвинувачення.
		Виходячи з норми ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, є тяжким злочином.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин проти життя людини, що на переконання суду, свідчить про наявність ризику небезпеки ОСОБА_4 для суспільства та високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
		Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відсутність позитивної інформації за місцем проживання, позитивно характеризується за місцем тимчасового тримання в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», є працевлаштованим, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення проти життя людини, що свідчить про його суспільну небезпеку, його поведінку в судовому засіданні, суд вважає доцільним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК Україниу виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання можливе тільки з ізолюванням від суспільства на строк, визначений у санкції ч. 2ст. 121 КК України.
		Згідно зіст. 65 ККособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Ця функція за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням суду, оскільки при визначенні виду, розміру покарання потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, суспільної небезпечності і характеру кримінального правопорушення, ступеня його тяжкості, даних про особу винного, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.
		При цьому, суд призначаючи ОСОБА_4 зазначене вище покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2ст. 121 КК України, виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч. 2ст. 50 КК Україницілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.
		Зазначений висновок суду узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Таким чином, призначене судом покарання обвинуваченому, яке пов`язане з ізолюванням від суспільства буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами.
		Підстав для винесення виправдального вироку судом не встановлено.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
		Строк відбування покарання за цим вироком ОСОБА_4 необхідно рахувати з дня його затримання по даному кримінальному провадженню, а саме з 19.05.2023 року.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Питання про речові докази слід вирішити, відповідно до вимогст.100 КПК України.
		Арешт накладений на речові докази у справі скасувати.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК Українипроцесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.121КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми ) років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання з 19 травня 2023 року.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор». 
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави 20799 (двадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 98 коп. за проведення судових експертиз.
		Скасувати арешт накладений на: пасма волосся темно-коричневого кольору, змиви РБК із пластикової ємності 1,5 л, частина челюсті вставної, дерев`яний стілець на ніжках якого наявне волосся, целофановий пакет фіолетового кольору зі слідами РБК, мобільний телефон чорного кольору з розбитим склом марки «TECNO», футболка жіноча рожевого кольору,штани спортивні, бюстгальтер чорного кольору, футболку чоловічу чорного кольору, штани спортивні чоловічі коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров на обох штанинах, мобільний телефон марки ZTE Blade V10 Vita, задня кришка синього кольору металік, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
		Речові докази :
		-оптичнийдиск DVD-Rз відеофайлами слідчого експерименту - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-пасма волосся темно-коричневого кольору, змиви РБК із пластикової ємності 1,5 л, частина челюсті вставної, дерев`яний стілець на ніжках якого наявне волосся, целофановий пакет фіолетового кольору зі слідами РБК, футболка жіноча рожевого кольору,штани спортивні, бюстгальтер чорного кольору, футболку чоловічу чорного кольору, штани спортивні чоловічі коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров на обох штанинах  знищити;
		-мобільний телефон чорного кольору з розбитим склом марки «TECNO», мобільний телефон марки ZTE Blade V10 Vita, задня кришка синього кольору металік, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...