Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/3783/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1910/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025162510000160

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		04.03.2025
		 
		УКРАЇНА
		Справа № 522/3783/25
		Провадження № 1-кп/522/1910/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 березня 2025 року                                      місто Одеса
		Приморський районний суд міста Одеси в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 26.02.2025 у кримінальному провадженні, яке внесене 26.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510000160, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кохівка, Ананьївського району, Одеської області, працюючого в ФОП « ОСОБА_4 » на посаді водія, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Капрал поліції ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, разом із напарником ОСОБА_6 , відповідно до розстановки сил та засобів 1-4 роти батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП вступили 26.01.2025 у патрулювання у денну зміну (з 07:30 26.01.2025 по 19:30 26.01.2025) у складі екіпажу поліції «Океан-0108».
		Надалі, 26.01.2025 близько 08 години 55 хв, перебуваючи за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд, 5 на території автостанції «Привоз» капрал поліції ОСОБА_5 разом із напарником встановили особу  громадянина України ОСОБА_7 , який згідно вимог ст. 210 КУпАП притягувався до адміністративної відповідальності за фактом порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та на підставі вимог КУпАП проводили адміністративне затримання останнього.
		Так під час здійснення функціональних обов`язків капралом поліції ОСОБА_5 , який в свою чергу був одягнутий у формений одяг поліцейського Національної поліції України та який виконував свої службові обов`язки щодо адміністративного затримання громадянина України за фактом порушення правил військового обліку, до останнього підійшов громадянин ОСОБА_3 , який діючи умисно, достовірно розуміючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу та усвідомлюючи, що працівниками поліції проводиться адміністративне затримання особи, яке на його думку було незаконним, почав умисно здійснювати вплив на останнього, з метою перешкодити виконанню ними своїх службових обов`язків, пов`язаних із адміністративним затриманням громадянина.
		Так, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд,5 на території автостанції «Привоз», 26.01.2025 у період часу з 08:55 по 09:00 почав здійснювати вплив на працівника правоохоронного органу ОСОБА_5 , з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків, так як на його думку адміністративне затримання проводилось незаконно, що виразилось у висловлюванні на адресу ОСОБА_5 нецензурної лайки, фізичного впливу у вигляді штовхання та смикання за формений одяг потерпілого, відтягування своїми руками працівника поліції від особи, відносно якої здійснювались заходи по адміністративному затриманню, а також відвернення уваги іншим чином від виконання працівником поліції своїх службових обов`язків. 
		Внаслідок дій ОСОБА_3 , що виразились у впливі на працівника патрульної поліції під час виконання ним своїх службових обов`язків по здійсненню адміністративного затримання громадянина України ОСОБА_7 за фактом порушення ним правил військового обліку, шляхом фізичного впливу, а також відверненням уваги від затриманого, здійснити безпосереднє затримання особи не вдалось та останній зник з місця подій.
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 343 КК України, а саме вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків.
		27 лютого 2025 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_8 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувального акту додані:
		- письмова заява підозрюваного  ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_9 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
		- заява потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;
		- матеріали досудового розслідування.
		Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
		Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
		Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
		Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що відповідно до частини 1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗСУ, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи та установи виконання покарань, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Частиною 1 ст.1 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 визначено, що Національна поліція України  це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. 
		Так, Капрал поліції ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, разом із напарником ОСОБА_6 , відповідно до розстановки сил та засобів 1-4 роти батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП вступили 26.01.2025 у патрулювання у денну зміну (з 07:30 26.01.2025 по 19:30 26.01.2025) у складі екіпажу поліції «Океан-0108».
		Надалі, 26.01.2025 близько 08:55 години, перебуваючи за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд, 5 на території автостанції «Привоз» капрал поліції ОСОБА_5 разом із напарником встановили особу  громадянина України ОСОБА_7 , який згідно вимог ст. 210 КУпАП притягувався до адміністративної відповідальності за фактом порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та на підставі вимог КУпАП проводили адміністративне затримання останнього.
		Так, під час здійснення функціональних обов`язків капралом поліції ОСОБА_5 , який в свою чергу був одягнутий у формений одяг поліцейського Національної поліції України та який виконував свої службові обов`язки щодо адміністративного затримання громадянина України за фактом порушення правил військового обліку, до останнього підійшов громадянин ОСОБА_3 , який діючи умисно, достовірно розуміючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу та усвідомлюючи, що працівниками поліції проводиться адміністративне затримання особи, яке на його думку було незаконним, почав умисно здійснювати вплив на останнього, з метою перешкодити виконанню ними своїх службових обов`язків, пов`язаних із адміністративним затриманням громадянина.
		Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою м. Одеса, Новощіпний ряд, 5 на території автостанції «Привоз», 26.01.2025 у період часу з 08:55 по 09:00 почав здійснювати вплив на працівника правоохоронного органу ОСОБА_5 , з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків, так як на його думку адміністративне затримання проводилось незаконно, що виразилось у висловлюванні на адресу ОСОБА_5 нецензурної лайки, фізичного впливу у вигляді штовхання та смикання за формений одяг потерпілого, відтягування своїми руками працівника поліції від особи, відносно якої здійснювались заходи по адміністративному затриманню, а також відвернення уваги іншим чином від виконання працівником поліції своїх службових обов`язків. 
		Внаслідок дій ОСОБА_3 , що виразились у впливі на працівника патрульної поліції під час виконання ним своїх службових обов`язків по здійсненню адміністративного затримання громадянина України ОСОБА_7 за фактом порушення ним правил військового обліку, шляхом фізичного впливу, а також відверненням уваги від затриманого, здійснити безпосереднє затримання особи не вдалось та останній зник з місця подій.
		Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, його позиція є добровільною та не є наслідком будь якого примусу
		Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України, а саме вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків.
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується положеннями ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		ОСОБА_3 має середню освіту, офіційно працевлаштований, одружений, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога не перебуває, не судимий.
		Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
		Обставин, які відповідно до ст, 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено
		ОСОБА_10 шкоду потерпілому не завдано. 
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, відсутності відомостей про завдану матеріальну шкоду, покарання, яке передбачено санкцією за вчинений кримінальний проступок, як і обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу . 
		Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався. Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
		Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України, зокрема цифрові носії інформації  3 оптичні CD-R диски, що містять відео-файли та 1 оптичний DVD-R диск, що містить відео-файл під назвою «IMG_5981.MOV», на які зафіксовано події 26.01.25, - залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання.
		Керуючись ст. ст. 7, 17, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		Речові докази: 3 оптичні CD-R диски, що містять відео-файли та 1 оптичний DVD-R диск, що містить відео-файл під назвою «IMG_5981.MOV», на які зафіксовано події 26.01.25, - залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...