Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/644/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 04.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 20.05.2025
Результат оскарження 20.05.2025 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		18.02.2025 м. Харків Справа №905/644/24 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.
		при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.
		розглянувши справу № 905/644/24
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Панікахи, 15)
		до відповідача Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, 15А)
		про стягнення 1 669 216,91 дол. США
		 
		за участю представників:
		від позивача: Ромащенко К.В., адвокат
		від відповідача: не з`явився
		 
		Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі також ТОВ «Омега») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (далі також РФ в особі Генпрокуратури РФ) збитків у розмірі 1 669 216,91 дол. США. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України ним вимушено закрито супермаркети Varus №№604, 605, 607, 608 у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ, м. Краматорськ Донецької області, у зв`язку з чим він зазнав збитків.
		08.07.2024 господарським судом постановлено ухвалу (з урахуванням ухвали від 08.07.2024 про виправлення описки), якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/644/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.08.2024.
		07.08.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 04.09.2024 в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.
		04.09.2024 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів (до 05.10.2024) та підготовче засідання відкладено на 25.09.2024 в порядку ч. 3 ст. 177, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.
		16.09.2024 за вх. № 07-07/8237/24 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи у т.ч. договору про внесення змін та доповнень № 1 від 22.12.2021 до договору суборенди нежитлового приміщення № 17/09-19-1 від 27.11.2019. Подані документи долучено до справи та прийнято судом до розгляду.
		25.09.2024 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, та у подальшому призначено на 03.12.2024, про що учасників справи повідомлено ухвалою-повідомленням від 06.11.2024. 
		12.11.2024 за вх.№ 07-07/9977/24 господарський суд одержав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів первинного бухгалтерського обліку, що досліджувались судовим експертом при проведенні судово-економічної експертизи з визначення розміру збитків. Подані документи долучено до справи та прийнято судом до розгляду.
		03.12.2024 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 09.01.2025. 
		26.12.2024 за вх. № 9339/24 господарський суд одержав клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів (документів первинного бухгалтерського обліку, договорів та ін. документів, що підтверджують наявність в супермаркетах товарів/товарно-матеріальних цінностей/видатків та ін.) та їх долучення до матеріалів справи.
		09.01.2025 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 30.01.2025 в порядку ч.2 ст. 216 ГПК України (у зв`язку з наданням позивачу додаткового часу для подання до суду письмових пояснень з зазначенням поважних причин пропуску строку для подання доказів (документів первинного бухгалтерського обліку, договорів та ін. документів, що підтверджують наявність в супермаркетах товарів/товарно-матеріальних цінностей/видатків та ін. (з урахуванням приписів ст. 207 ГПК України)).
		16.01.2025 за вх. № 01-41/432/25 господарський суд одержав клопотання позивача, в якому останній посилається на те, що докази не подані під час підготовчого провадження через те, що для цього не було необхідності, оскільки у цій справі позивач розраховував на застосування законодавчо встановленого стандарту доказування «вірогідності доказів», за яким необхідно надати не достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а саме таку їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу, у цьому випадку, відповідача, який не приймає участь у розгляді справи і не надає жодного доказу на спростування обставин, на які посилається позивач.
		Також позивач зазначає, що фактично подання доказів обумовлено запитом суду, та звертає увагу на те, що ці докази розкривають числові показники наявних у справі експертних висновків, вони не направлені на встановлення нових обставин чи підсилення діючих обставин, при поданні позову надана достатня кількість доказів для вирішення справи та прийняття рішення на користь позивача.
		30.01.2025 судове засідання щодо розгляду справи по суті не відбулось, у зв`язку з оголошенням у м. Харкові повітряної тривоги, та у подальшому призначено на 18.02.2025, про що учасників справи повідомлено ухвалою-повідомленням від 31.01.2025. 
		18.02.2025 у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання доказів (документів первинного бухгалтерського обліку, договорів та ін. документів, що підтверджують наявність в супермаркетах товарів/товарно-матеріальних цінностей/видатків та ін.) та їх долучення до матеріалів справи (прийняття до розгляду).
		При цьому, суд виходив з того, що учасники справи зобов`язані подавати всі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ст. 42 ГПК України).
		Згідно зі ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (п. 5 ч. 3 ст. 162, ч.2 ст. 164 ГПК України).
		Отже, за змістом ГПК України подання суду доказів є обов`язком, а не правом позивача як особи, що висуває певні вимоги. Докази мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. 
		Частиною 1 ст. 177 ГПК України визначені завдання підготовчого провадження, якими, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
		У підготовчому засіданні суд, зокрема: може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п.п. 5,7 ст. 182 ГПК України).
		При зверненні з цим позовом позивач надав до суду докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. В подальшому, за наслідками уточнення судом (в порядку п.п. 5,7 ст. 182 ГПК України) певних питань, що стосуються обставин справи та доказів, що їх підтверджують, під час підготовчого провадження позивач надав до суду додаткові докази (разом з клопотаннями за вх.№07-07/8237/24 від 16.09.2024 та за вх.№ 07-07/9977/24 від 12.11.2024). Ці додаткові докази, хоча і були подані з порушенням встановленого строку, проте, з огляду на стадію підготовчого провадження, на якій перебувала справа та завданням якої є, зокрема, зібрання доказів, з метою недопущення надмірного формалізму та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, долучені до справи та прийняті до розгляду. 
		При цьому, позивач не повідомляв суд про неможливість подання будь-яких інших доказів, не зазначав причини, з яких вони не можуть бути подані у встановлений строк, зокрема, про те, що ним вживаються заходи щодо пошуку (збору) доказів і він має намір подати такі докази після їх отримання. Навпаки, позивач стверджував про достатність поданих доказів та наполягав на застосуванні у цій справі стандарту доказування «вірогідності доказів», у т.ч. у підготовчому засіданні 03.12.2024, в якому (на запитання суду) його представник вказав про відсутність будь-яких додаткових клопотань/заяв/доказів, просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (що і зроблено судом у цьому ж підготовчому засіданні).
		Відповідно до ст.ст. 113, 118, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
		З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
		Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		Таким чином, підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони (підстави) пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання доказів, та підтверджені належними чином.
		Між тим, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку на подання доказів (доданих до клопотання за вх. № 9339/24 від 26.12.2024), тобто обставин, які об`єктивно перешкоджали/ускладнювали/унеможливлювали їх подання разом з позовом та/або у підготовчому провадженні, яке тривало майже п`ять місяців та під час якого суд у т.ч. роз`яснював (неодноразово) обставини, які входять до предмета доказування, докази, які мають бути подані, з`ясовував чи надав позивач відповідні докази (тобто здійснював дії, направлені на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті в порядку п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України). 
		Позивач, подаючи до суду докази (разом з позовом та клопотаннями за вх.№07-07/8237/24 від 16.09.2024, за вх.№ 07-07/9977/24 від 12.11.2024), самостійно визначив коло доказів, які, на його думку, мають значення для розгляду справи та для вирішення спору по суті, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі, та не мав наміру подавати до суду будь-які інші докази.
		Зміна ж позиції шляхом фактичного подання додаткових доказів (разом з клопотанням за вх. № 9339/24 від 26.12.2024), у т.ч. і задля уникнення негативних для себе наслідків (як зазначає позивач), залежала виключно від волевиявлення позивача, тобто мала суб`єктивний характер. Подаючи докази після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, тобто з пропуском встановленого строку, позивач мав розуміти/усвідомлювати ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням такої процесуальної дії (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
		При цьому, дії суду, що здійснювались в порядку п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України (роз`яснення/з`ясування обставин, які входять до предмета доказування, доказів, що підтверджують ці обставини) не є запитом/витребуванням доказів (як помилково зазначає позивач), суд не постановляв жодних процесуальних документів щодо витребування доказів в порядку ч. 4 ст. 74, ст.81 ГПК України.
		При вирішенні питання щодо клопотання позивача, суд також врахував, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у т.ч. щодо подання доказів. 
		Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті (завданням якого є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів (ч. 1 ст.194 ГПК України)).
		Представник позивача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 18.02.2025 позов підтримав, просив суд його задовольнити.
		Відповідач у жодне підготовче/судове засідання не з`явився, відзив у встановлений судом строк не надав, будь-які пояснення по суті спору не представив. 
		Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
		Статтею 367 ГПК України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч.ч.1,3 ст.368 ГПК України).
		До початку збройної агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992.
		Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
		З 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ Російської Федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади Російської Федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).
		Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
		12.01.2023 Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності», яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII (відомості Верховної Ради України, 1993, №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.
		Враховуючи припинення дипломатичних та поштових відносин України з Російською Федерацією внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та призначені підготовчі/судові засідання здійснювалось шляхом розміщення відповідних оголошень на сайті Судової влади України:
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1636605/, https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1636604/ (ухвали про відкриття провадження у справі та про виправлення описки від 08.07.2024);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1650755/ (ухвала - повідомлення від 07.08.2024);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1664097/
		(ухвала - повідомлення від 04.09.2024);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1700546/ 
		(ухвала - повідомлення від 06.11.2024);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1718394/ 
		 (ухвала - повідомлення від 03.12.2024);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1736479/
		 (ухвала - повідомлення від 09.01.2025);
		- https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1749563/
		 (ухвала - повідомлення від 31.01.2025). 
		Також, господарським судом здійснювалось повідомлення відповідача шляхом направлення ухвал про відкриття провадження у справі та про виправлення описки від 08.07.2024, ухвал  повідомлень від 07.08.2024, від 04.09.2024, від 06.11.2024, від 31.01.2025 через його представницький орган - Посольство Російської Федерації в Польщі (поштові відправлення RL063974238UA, RL064795079UA, RL065461806UA, RL067066088UA, RL069409829UA).
		Поряд з цим, позивачем надано лист від 19.04.2024 № 19-04-24/1 з фіскальними чеками від 19.04.2024, чек від 17.07.2024 з роздруківкою щодо відстеження відправлення з сайту компанії DHL, лист від 19.08.2024 № 19-08-24-1 з чеком від 30.08.2024, лист від 12.11.2024 № 12-11-24/1 з фіскальними чеками від 12.11.2024, лист від 26.12.2024 № 26-11-24/1 з фіскальними чеками від 26.12.2024, лист від 16.01.2025 № 16-01-25/1 з фіскальним чеком від 16.01.2025, лист від 31.01.2025 № 31-01-25/1 з фіскальним чеком від 31.01.2025 про направлення на адресу Генеральної прокуратури Російської Федерації та Посольства Російської Федерації в Польщі примірників позовної заяви з додатками, документів, які подані разом з клопотаннями за вх.№07-07/8237/24 від 16.09.2024 та за вх.№ 07-07/9977/24 від 12.11.2024, ухвал від 08.07.2024, ухвал  повідомлень від 07.08.2024, від 06.11.2024, від 03.12.2024, від 09.01.2025, від 31.01.2025.
		Крім того, процесуальні документи щодо розгляду цієї справи офіційно оприлюднені у ЄДРСР веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (www.reyestr.court.gov.ua), відомості якого є офіційними та знаходяться у вільному доступі. Доступ до реєстру безоплатний та цілодобовий згідно ЗУ «Про доступ до судових рішень».
		Приймаючи до уваги, що господарським судом всіх залежних від нього заходів задля повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх процесуальних прав, з огляду на здійснення позивачем дій, направлених на вручення відповідачу позову з додатками, доказів, які подані під час розгляду справи, судових ухвал, спір вирішено за його відсутності та за наявними матеріалами у судовому засіданні 18.02.2025 з урахуванням приписів ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст.202 ГПК України.
		На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 18.02.2025 господарським судом складено та підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
		Щодо строку розгляду справи.
		Згідно зі ст. 12-2 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
		Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
		Частиною 3 ст. 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 195 ГПК України).
		У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
		Справа розглянута з перевищенням встановленого процесуальним законом строку з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків, який є прифронтовим містом (обстріли міста, що становить загрозу для життя і здоров`я людини (у т.ч. суддів та працівників апарату), повітряні тривоги, під час яких кожен має перебувати в укритті), особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
		При цьому, незважаючи на ці обставини (які значно уповільнюють роботу суду (під час повітряних тривог судові засідання не проводяться) та впливають на весь робочий процес (у т.ч. своєчасність опрацювання вхідної кореспонденції, виготовлення процесуальних документів тощо), господарським судом вжито всіх можливих заходів щодо забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у т.ч. з урахуванням необхідності належного повідомлення відповідача про розгляд справи, вирішення питання щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів на стадії розгляду справи по суті, перебування судді у відпустці).
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
		ТОВ «Омега» (позивач у справі) є юридичною особою (ідент. код 30982361) із зареєстрованим місцезнаходженням: 49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15. 
		За змістом розд. 2 Статуту ТОВ «Омега», затв. рішенням єдиного учасника ТОВ «Омега» (рішення № 17 від 17.12.2021), товариство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту. Товариство створено з метою здійснення ринкових взаємовідносин і отримання прибутку на основі задоволення потреб громадян, колективних, державних і інших підприємств, установ і організацій в продукції, що виробляється, товарах, послугах, що надаються в сферах, перелічених предметом діяльності. Предметом діяльності товариства є: роздрібна торгівля, торгово-закупівельна діяльність (в т.ч. оптова і роздрібна торгівля, створення мережі власних магазинів), оптова та роздрібна торгівля товарами спортивного призначення (обладнання, спортивний одяг, взуття, аксесуари, спортивний інвентар, обладнання, ковзуни та таке подібне), оптова та роздрібна торгівля напівфабрикатами з чорних і кольорових металів, не віднесеними до інших підкласів.
		Основним видом діяльності ТОВ «Омега», за відомостями ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11). Також ТОВ «Омега» здійснює такі види діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, м`ясом і м`ясними продуктами, молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.21, 46.32, 46.33), загальне прибирання будинків (81.21), надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (82.99), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99), складське господарство (52.10), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), діяльність ресторанів (56.10), оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (63.11), надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у (63.99), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту (69.20), рекламні агентства (73.11), дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20).
		ТОВ «Омега» здійснює свою господарську діяльність під комерційним найменуванням Varus через свою мережу супермаркетів, які знаходяться у містах України та налічували більше 100 магазинів.
		17.10.2019 між ФО ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Омега» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12/09-19-1, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення площею 802,7 кв. м на першому та підвальному поверсі будівлі, відмічену на схемі в додатку №1 до цього договору, що розташована за адресою: Донецька обл., Слов`янський р-н, м. Миколаївка, вул. Синецького, буд. 19 (надалі - «об`єкт оренди» або «приміщення»). 
		Цільовим призначенням об`єкту оренди є організація та здійснення орендарем роздрібної торгівлі продовольчими товарами і непродовольчими товарами повсякденного ужитку, а також для складування товарів, для здійснення діяльності по переробці продовольчих товарів в напівфабрикати, виготовлення готових продовольчих товарів, для розміщення офісу орендаря (п.1.3 договору).
		Цей договір оренди набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін оренди обчислюється з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди в орендне користування і діє до 11.09.2022 (п.6.1 договору).
		На об`єкті оренди був організований супермаркет Varus № 604, через який здійснювалась роздрібна торгівля товарами.
		У зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації з території ведення активних бойових дій оголошена евакуація населення, зважаючи на те, що подальша робота супермаркету створює загрозу життю та здоров`ю працівників та клієнтів, генеральним директором ТОВ «Омега» підписано наказ №134/1 від 08.04.2022 «Про консервацію супермаркету», у відповідності до якого виведено з експлуатації та припинено роботу супермаркету Варус-604, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Миколаївка, вул. Синецького, 19. Строк консервації з 13.04.2022 до закінчення військового стану. 
		Разом з тим, Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали підставою введення воєнного стану, щодо обов`язку (зобов`язання) ТОВ «Омега»: використовувати об`єкт оренди за адресою: Донецька обл., Слов`янський р-н, м. Миколаївка, вул. Синецького, буд. 19, загальною площею 802,7 кв.м. відповідно до його призначення: для організації та здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами і непродовольчими товарами повсякденного ужитку, складування товарів тощо, дотримуватись правил і положень по охороні здоров`я і санітарних норм, техніки безпеки, правил безпеки клієнтів, протипожежної безпеки, природоохоронних правил і загальних правил громадського порядку, забезпечити охорону об`єкта оренди, виконувати інші зобов`язання за договором оренди нежитлового приміщення №12/09-19-1 від 17.10.2019, з періодом їх дії: дата настання - 13.04.2022, дата закінчення - тривають на 26.05.2022 (сертифікат №1200-22-0147 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.05.2022).
		За твердженням позивача, станом на дату закриття супермаркету Varus №604, він інвестував в об`єкт оренди 4 058 679,34 грн, у т.ч. 2 013 246,42 грн (основні засоби), 185 694,25 грн (попередня оплата за оренду), 474 705,84 грн (попередня оплата за комунальні послуги), 1 366 920,72 грн (будівельно-монтажні роботи), 3 022,11 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 15 090 грн (вартість тари), що, з огляду на неможливість використання приміщення, становить його збитки.
		На підтвердження здійснених інвестицій у супермаркет та розміру збитків станом на дату закриття супермаркету позивачем надано інвентаризаційні описи основних засобів від 12.11.2021, від 13.04.2022, інформацію щодо первісної, залишкової вартості та сум нарахованої амортизації основних засобів за період 12.11.2021  13.04.2021, оборотно - сальдову відомість по рахункам 10, 131 за 13.04.2022, обороти рахунку 284 за 31.12.2021  13.04.2022, картка рахунку 6857 за 01.01.2022-10.05.2022, аналіз субконто за 01.01.2022-10.05.2022, платіжні інструкції № 2990120430, № 2990120373, № 2990120406 від 25.10.2019, №2990126750, № 2990126630, № 2990126701 від 27.12.2019, № 835462, № 835346, № 835414 від 10.02.2022, платіжні інструкції № 1372780849 від 15.11.2021, № 1372783768 від 16.12.2021, № 3811041 від 21.01.2022, № 9933255 від 17.02.2022, платіжні інструкції № 1372780732 від 15.11.2021, № 9932703 від 11.02.2022, висновок судового експерта Семенової Н.Ю. за результатами проведення судової економічної експертизи №29/08/2-23 від 15.09.2023.
		Зокрема, у висновку №29/08/2-23 від 15.09.2023 зазначено:
		- по першому питанню: за результатами проведеного дослідження документально підтверджується наявність у супермаркеті Varus № 604 за адресою: м. Миколаївка Слов`янського р-ну Донецької обл., вул. Синецького, буд. 19, станом на 13.04.2022 належних ТОВ «Омега» інвестицій на суму 4 058 679,34 грн, яка складається із: 2 013 246,24 грн (основні засоби), 185 694,25 грн (попередня оплата за оренду), 474 705,84 грн (попередня оплата за комунальні послуги), 1 366 920,72 грн (будівельно-монтажні роботи), 3 022,11 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 15 090 грн (вартість тари); 
		- по другому питанню: за результатами дослідження підтверджується розмір реальних збитків 4 058 679,34 грн (еквівалентний 138 735,03 дол. США), що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ «Омега» в результаті закриття і неможливості використання нерухомого майна у супермаркеті Varus № 604 за адресою: м. Миколаївка Слов`янського р-ну Донецької обл., вул. Синецького, буд. 19.
		27.11.2019 між ФОП Ягудіною Н.О. (орендар), ТОВ «Омега» (суборендар) та ФО ОСОБА_2 (власник) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 17/09-19-1, за змістом п. 1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) нерухоме майно (надалі - «об`єкт суборенди» або «приміщення») на першому поверсі нежитлової будівлі, відмічене на схемі (додаток № 1, який є невід`ємною частиною цього договору), що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд. 29: частини площею 158 кв.м. (об`єкт - 1) та 393,60 кв.м. (об`єкт - 3) від нежитлового приміщення, загальна площа якого складає 825,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення загальною площею 35,8 кв. м. (об`єкт - 2), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 587,40 кв.м. (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 22.12.2021).
		Цільовим призначенням об`єкту суборенди є організація та здійснення суборендарем роздрібної торгівлі продовольчими товарами і непродовольчими товарами повсякденного ужитку, а також для складування товарів, для здійснення діяльності по переробці продовольчих товарів в напівфабрикати, виготовлення готових продовольчих товарів, для розміщення офісу суборендаря (п.1.3 договору).
		Цей договір суборенди набуває чинності з моменту його підписання сторонами, термін його дії становить 7 років до 27.11.2026 (п.6.1 договору).
		Договір суборенди та договір про внесення змін та доповнень до нього посвідчено приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Баженовою Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №3275, № 3617 відповідно.
		На об`єкті оренди був організований супермаркет Varus № 605, через який здійснювалась роздрібна торгівля товарами.
		У зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації з території ведення активних бойових дій оголошена евакуація населення, зважаючи на те, що подальша робота супермаркету створює загрозу життю та здоров`ю працівників та клієнтів, генеральним директором ТОВ «Омега» підписано наказ №109 від 01.04.2022 «Про консервацію супермаркету», у відповідності до якого виведено з експлуатації та припинено роботу супермаркету Варус-605, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, 29. Строк консервації з 06.04.2022 до закінчення військового стану. 
		Разом з тим, Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали підставою введення воєнного стану, щодо обов`язку (зобов`язання) ТОВ «Омега»: використовувати об`єкт суборенди за адресою: м. Селидове Донецької обл., вул. К.Маркса, буд. 29, загальною площею 587,4 кв.м. відповідно до його призначення: для організації та здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами і непродовольчими товарами повсякденного ужитку, складування товарів тощо, дотримуватись правил і положень по охороні здоров`я і санітарних норм, техніки безпеки, правил безпеки клієнтів, протипожежної безпеки, природоохоронних правил і загальних правил громадського порядку, забезпечити охорону об`єкта оренди, виконувати інші зобов`язання за договором суборенди нежитлового приміщення №17/09-19-1 від 27.11.2019, з періодом їх дії: дата настання - 06.04.2022, дата закінчення - тривають на 18.05.2022 (сертифікат №1200-22-0124 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 18.05.2022).
		За твердженням позивача, станом на дату закриття супермаркету Varus №605, він інвестував в об`єкт оренди 4 672 374,70 грн, у т.ч. 3 076 391,13 грн (основні засоби), 1 444 302,95 грн (будівельно-монтажні роботи), 136 633,54 грн (попередня оплата за оренду), 6 733,08 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 8 314 грн (вартість тари), що, з огляду на неможливість використання приміщення, становить його збитки.
		На підтвердження здійснених інвестицій у супермаркет та розміру збитків станом на дату закриття супермаркету позивачем надано інвентаризаційні описи основних засобів від 14.11.2021, від 06.04.2022, інформацію щодо первісної, залишкової вартості та сум нарахованої амортизації основних засобів за період 14.11.2021  06.04.2022, оборотно  сальдову відомість по рахункам 10, 131 за 06.04.2022, аналіз субконто за -1.02.2020  06.04.2022, обороти рахунку 284 за 31.12.2021  06.04.2022, платіжні інструкції № 621703 від 10.01.2022, № 621702 від 10.01.2022, висновок судового експерта Семенової Н.Ю. за результатами проведення судової економічної експертизи №19/01/1-23 від 11.04.2023.
		Зокрема, у висновку №19/01/1-23 від 11.04.2023 зазначено: 
		- по першому питанню: за результатами дослідження документально підтверджується наявність у супермаркеті Varus № 605 за адресою: м. Селидове Донецької обл., вул. Карла Маркса, буд. 29, станом на 06.04.2022 належних ТОВ «Омега» інвестицій на суму 4 672 374,70 грн, які складаються з 3 076 391,13 грн (основні засоби  балансова вартість), 1 444 302,95 грн (будівельно-монтажні роботи  балансова вартість), 136 633,54 грн (попередня оплата за оренду), 6 733,08 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 8 314 грн (вартість тари).
		- по другому питанню: за результатами дослідження підтверджується розмір реальних збитків 4 672 374,70 грн (еквівалентний 159 712,55 дол. США), що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ «Омега» в результаті закриття і неможливості використання нерухомого майна у супермаркеті Varus № 605 за адресою: м. Селидове Донецької обл., вул. Карла Маркса, буд. 29.
		11.06.2021 між ФО ОСОБА_3 (власник та/або орендодавець), ФОП Михайловим О.М. (орендар 1), ФОП Михайловим В.О. (орендар 2) та ТОВ «Омега» (суборендар) укладено договір суборенди нерухомого майна № 0705/05, за змістом п.п. 1.1, 1.2 якого орендар передає, в суборендар приймає в строкове платне користування об`єкт суборенди: нежитлові приміщення на першому поверсі нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Покровськ (кол. назва Красноармійськ), Лазурний м-рн, буд. б/н, загальною площею 1 500 кв. м., з яких 640 кв. м. передає суборендарю в строкове платне користування орендар 1 та 860 кв.м. передає суборендарю в строкове платне користування орендар 2.
		Цільовим призначенням об`єкту суборенди є організація та здійснення суборендарем роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами повсякденного вжитку, а також для складування товарів, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у напівфабрикати, виготовлення продовольчих товарів, для розміщення офісу суборендаря (п.2.1 договору).
		Цей договір суборенди набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.05.2031 (п.8.1 договору).
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Донецької області Погребняком О.А. та зареєстровано в реєстрі за №3493.
		На об`єкті оренди був організований супермаркет Varus № 607, через який здійснювалась роздрібна торгівля товарами.
		У зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації з території ведення активних бойових дій оголошена евакуація населення, зважаючи на те, що подальша робота супермаркету створює загрозу життю та здоров`ю працівників та клієнтів, генеральним директором ТОВ «Омега» підписано наказ №120 від 04.04.2022 «Про консервацію супермаркету», у відповідності до якого виведено з експлуатації та припинено роботу супермаркету Варус-607, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, мкр Лазурний. Строк консервації з 08.04.2022 до закінчення військового стану. 
		Разом з тим, Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали підставою введення воєнного стану, щодо обов`язку (зобов`язання) ТОВ «Омега»: використовувати об`єкт суборенди за адресою: м. Покровськ (кол. назва Красноармійськ) Донецької обл., Лазурний м-рн, буд. б/н, загальною площею 1 500 кв.м. за його цільовим призначенням: для організації та здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами повсякденного вжитку, складування товарів тощо, підтримувати в належному стані та обслуговувати інженерні системи, здійснювати охорону майна, розташованого в об`єкті суборенди, виконувати інші зобов`язання за договором суборенди нерухомого майна №0705/05 від 11.06.2021, з періодом їх дії: дата настання - 08.04.2022, дата закінчення - тривають на 25.05.2022 (сертифікат №1200-22-0143 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 25.05.2022).
		За твердженням позивача, станом на дату закриття супермаркету Varus №607, він інвестував в об`єкт оренди 21 065 122,49 грн, у т.ч. 6 039 891,35 грн (основні засоби), 7 313 482,74 грн (будівельно-монтажні роботи), 1 065 000 грн (попередня оплата за оренду), 6 022,20 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 14 334,81 грн (вартість тари), 6 626 391,39 грн (товарно-матеріальні цінності), що, з огляду на неможливість використання приміщення, становить його збитки.
		На підтвердження здійснених інвестицій у супермаркет та розміру збитків станом на дату закриття супермаркету позивачем надано інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, основних засобів від 08.04.2022, інформацію щодо первісної, залишкової вартості та сум нарахованої амортизації основних засобів, оборотно-сальдову відомість по рахункам 10, 131 за 08.04.2022, обороти по рахункам 20, 222, 1521 за 16.02.2022-08.04.2022, картки рахунків 68561, 3711 за січень 2021 року  грудень 2022 року, картка рахунку Михайлов В.О. ФОП за червень 2021 року  грудень 2022 року, обороти рахунку 284 за 28.02.2022  08.04.2022, картка рахунку 3711 за червень 2021 року, платіжні інструкції № 44168529, № 44168537, № 44168540, № 44168541 від 22.06.2021, № 163318536, № 163318537 від 04.04.2022, платіжні інструкції № 621696, № 621671 від 10.01.2022, висновок судового експерта Семенової Н.Ю. за результатами проведення судової економічної експертизи № 03/07/3-23 від 14.08.2023.
		Зокрема, у висновку № 03/07/3-23 від 14.08.2023 зазначено: 
		- по першому питанню: за результатами проведеного дослідження документально підтверджується наявність у супермаркеті Varus № 607 за адресою: м. Покровськ Донецької обл., Лазурний м-рн станом на 08.04.2022 належних ТОВ «Омега» інвестицій на суму 21 065 122,49 грн, яка складається із: 6 039 891,35 грн (основні засоби), 7 313 482,74 грн (будівельно-монтажні роботи), 1 065 000 грн (попередня оплата за оренду), 6 022,20 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 14 334,81 грн (вартість тари), 6 626 391,39 грн (товарно-матеріальні цінності);
		- по другому питанню: за результатами дослідження підтверджується розмір реальних збитків 21 065 122,49 грн (еквівалентний 720 054,50 дол. США), що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ «Омега» в результаті закриття і неможливості використання нерухомого майна у супермаркеті Varus № 607 за адресою: м. Покровськ Донецької обл., Лазурний м-рн.
		01.09.2021 між ФОП Миличенко І.В. (орендар 1), ФОП Малазонія Я. (орендар 2), ФОП Роскошною Н.Г. (власник/орендодавець) та ТОВ «Омега» (суборендар) укладено договір суборенди нерухомого майна № 2207/0806, за змістом п.п. 1.1, 1.2 якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування об`єкт суборенди: нежитлове приміщення на першому поверсі будівлі магазину з підвалом, що розташоване за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна (вул. Шкадінова), 8а, площею 994 кв.м.
		Цільовим призначенням об`єкту суборенди є організація та здійснення суборендарем роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами повсякденного вжитку, а також для складування товарів, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати, виготовлення продовольчих товарів, для розміщення офісу суборендаря (п.2.1 договору).
		Цей договір суборенди набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.08.2031 (п.8.1 договору).
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Донецької області Журжою Ю.Г. та зареєстровано в реєстрі за №393.
		На об`єкті оренди був організований супермаркет Varus № 608, через який здійснювалась роздрібна торгівля товарами.
		У зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації з території ведення активних бойових дій оголошена евакуація населення, зважаючи на те, що подальша робота супермаркету створює загрозу життю та здоров`ю працівників та клієнтів, генеральним директором ТОВ «Омега» підписано наказ №121 від 05.04.2022 «Про консервацію супермаркету», у відповідності до якого виведено з експлуатації та припинено роботу супермаркету Варус-608, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, 8-А. Строк консервації з 09.04.2022 до закінчення військового стану. 
		Разом з тим, Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали підставою введення воєнного стану, щодо обов`язку (зобов`язання) ТОВ «Омега»: використовувати об`єкт суборенди за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна (вул. Шкадінова), буд. 8а, загальною площею 994 кв.м. за його цільовим призначенням: для організації та здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами повсякденного вжитку, складування товарів тощо, підтримувати в належному стані та обслуговувати інженерні системи, здійснювати охорону майна, розташованого в об`єкті суборенди, виконувати інші зобов`язання за договором суборенди нерухомого майна №2207/0806 від 01.09.2021, з періодом їх дії: дата настання - 09.04.2022, дата закінчення - тривають на 25.05.2022 (сертифікат №1200-22-0142 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 25.05.2022).
		За твердженням позивача, станом на дату закриття супермаркету Varus №608, він інвестував в об`єкт оренди 19 036 597,36 грн, у т.ч. 8 823 325,29 грн (основні засоби), 6 468 165,21 грн (будівельно-монтажні роботи), 159 040 грн (попередня оплата за оренду), 359 457,86 грн (попередня оплата за комунальні послуги), 426 253,89 грн (попередня оплата за основні засоби), 4 823,65 грн (оплата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 16 559,27 грн (вартість тари), 2 778 972,19 грн (товарно-матеріальні цінності та капітальні інвестиції), що, з огляду на неможливість використання приміщення, становить його збитки.
		На підтвердження здійснених інвестицій у супермаркет та розміру збитків станом на дату закриття супермаркету позивачем надано інвентаризаційні описи товарно  матеріальних цінностей, основних засобів від 09.04.2022, інформацію щодо первісної, залишкової вартості та сум нарахованої амортизації основних засобів за період 09.04.2024, оборотно  сальдову відомість по рахункам 10, 131 за 09.04.2022, картка рахунку 6857 за січень 2021 року  грудень 2022 року, картка розрахунок переплати по оренді, обороти по рахункам 20, 1521 за період 29.01.2022  09.04.2022, обороти рахунка 284 за 29.01. 2022  09.04.2022, платіжні інструкції № 64743358, № 64743359 від 06.09.2021, № 835455 від 10.02.2022, № 11961479 від 18.02.2022, № 163317963 від 31.03.2022, № 163322065 від 22.04.2022, № 621609, № 621642 від 10.01.2022, висновок судового експерта Семенової Н.Ю. за результатами проведення судової економічної експертизи № 29/08/1-23 від 15.09.2023.
		Зокрема, у висновку № 29/08/1-23 від 15.09.2023 зазначено: 
		- по першому питанню: за результатами проведеного дослідження документально підтверджується наявність у супермаркеті Varus № 608 за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна (вул. Шкадінова), 8а станом на 09.04.2022 належних ТОВ «Омега» інвестицій на суму 19 036 597,36 грн, яка складається із: 8 823 325,29 грн (основні засоби), 6 468 165,21 грн (будівельно-монтажні роботи), 159 040 грн (попередня оплата за оренду), 359 457,86 грн (попередня оплата за комунальні послуги), 426 253,89 грн (попередня оплата за основні засоби), 4 823,65 грн (оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 16 559,27 грн (вартість тари), 2 778 972,19 грн (товарно-матеріальні цінності та капітальні інвестиції);
		- по другому питанню: за результатами дослідження підтверджується розмір реальних збитків 19 036 597,36 грн (еквівалентний 650 714,83 дол. США), що призвели до завдання майнової шкоди ТОВ «Омега» в результаті закриття і неможливості використання нерухомого майна у супермаркеті Varus № 608 за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна (вул. Шкадінова), 8а.
		Посилаючись на вимушене закриття супермаркетів Варус  604, 605, 607, 608 у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ, м. Краматорськ Донецької області через воєнну агресію Російської Федерації проти України, що призвело до заподіяння позивачу збитків у загальному розмірі 1 669 216,91 дол. США (138 735,03 дол. США + 159 712,55 дол. США + 720 054,50 дол. США + 650 714,83 дол. США), позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.
		Відповідачем у цій справі є РФ в особі Генпрокуратури РФ.
		Відповідно до ч.1 ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
		Частина 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
		Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16.05.1972, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02.12.2004.
		Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст. 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст. 12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
		Відповідно до ч.1 ст. 11 Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, ратифікованої Верховною Радою України 31.07.2006, Україна вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для ефективного, пропорційного й такого, що відраджує, покарання за злочини тероризму.
		Згідно із ст. 13 Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, Україна зобов`язана вжити необхідних заходів для захисту й підтримки жертв тероризму, здійсненого на території України.
		За ч. 4 ст. 8 Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму ратифікованої Верховною Радою України 12.09.2002, Україна має зобов`язання щодо створення механізмів компенсації жертвам злочинів тероризму. У той же час, відсутність спеціального визначеного державою механізму компенсації (захисту порушеного права) не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими законом, у тому числі шляхом звернення до суду.
		Тож застосування судового імунітету Російської Федерації та відмова у розгляді по суті позову у цій справі означала би порушення Україною своїх міжнародно-правових зобов`язань відповідно до згаданих Конвенцій щодо боротьби з тероризмом (див. правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21).
		Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		У своїй постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на Російську Федерацію не поширюється судовий імунітет, оскільки «вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що «такими діями Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст. 2 Статуту ООН, та грубо порушила гарантоване нормами міжнародного права право власності позивача».
		Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22 Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
		Згідно із ч. 1 ст. 1 Статуту ООН Організація Об`єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.
		Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує ст. 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
		Крім того, аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень у геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
		Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засудила військову агресію Російської федерації проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, у т. ч. атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
		Проте, станом на час розгляду цієї справи Російська Федерація не виконала приписів (вимог) ані Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022, ані наказу Міжнародного суду ООН від 16.03.2022, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об`єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема, Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.
		Враховуючи те, що предметом позову у цій справі є відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН, судовий імунітет Російської Федерації у цьому випадку на спірні правовідносини не поширюється.
		Звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто не заперечувало б саму сутність такого права.
		Подібні правові висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21, від 12.10.2022 у справі № 463/14366/21.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
		Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог позивача про відшкодування збитків, мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
		Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Аналогічні норми містяться також в ст. 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
		Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України («Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди») особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
		Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
		Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
		Водночас зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
		Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. 
		Щодо протиправної поведінки відповідача.
		Загальновідомим та таким, що не потребує доказування, є те, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала широкомасштабний наступ на територію України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затв. ЗУ від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
		Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
		Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
		З початку військової агресії Російська Федерація не припиняє знищення інфраструктури України, енергетичних об`єктів, житла, промислових та комерційних об`єктів на всій її території.
		Протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України, в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою Україна на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.
		Щодо наявності збитків позивача та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача. 
		06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
		З Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зар. в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004), вбачається, що:
		- Миколаївську міську територіальну громаду Краматорського (раніше Слов`янського) району Донецької області з адміністративним центром у м. Миколаївка, де розташований супермаркет Варус-604, з 24.02.2022 віднесено до території можливих бойових дій; 
		- Селидівську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області з адміністративним центром у м. Селидове, де розташований супермаркет Варус  605, з 24.02.2022 до 18.08.2024 віднесено до території можливих бойових дій, з 19.08.2024 по т.ч.  до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;
		- Покровську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області з адміністративним центром у м. Покровськ, де розташований супермаркет Варус  607, з 24.02.2022 по 22.08.2024 віднесено до території можливих бойових дій, 23.08.2024 по т.ч.  до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; 
		- Краматорську міську територіальну громаду Краматорського району Донецької області з адміністративним центром у м. Краматорськ, де розташований супермаркет Варус  608, з 24.02.2022 віднесено до території можливих бойових дій.
		Тобто, на момент припинення роботи/закриття супермаркетів Варус  604, 605, 607, 608 у квітні 2022 року (як і на момент звернення позивача до суду з цим позовом у квітні 2024 року) м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ, де вони розташовані, були віднесені до території можливих бойових дій та не були (і не є на теперішній час) окупованими. 
		При цьому, Селидівську міську територіальну громаду та Покровську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області віднесено до території активних бойових дій лише у серпні 2024 року, рішення про проведення примусової евакуації сімей з дітьми (у зв`язку з загостренням поточної ситуації) з Селидівської громади прийнято 05.08.2024 (https://selydivska-gromada.gov.ua/news/1722946200/), з Покровської громади  19.08.2024 (https://weukraine.tv/novyny/u-pokrovskij-hromadi-rozpochali-primusovu-evakuatsiju-ditej/, https://nv.ua/ukr/ukraine/events/pokrovsk-donecka-ova-zayavila-pro-pochatok-primusovoji-evakuaciji-ditey-50444106.html). 
		За змістом постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 та роз`яснень, наданих Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (https://minre.gov.ua/2023/01/13/novyj-perelik-terytorij-na-yakyh-vedutsya-velysya-bojovi-diyi-abo-tot-rozyasnennya-shhodo-zastosuvannya/), територіями можливих бойових дій вважаються території, які межують з територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими територіями чи прилеглі до державного кордону з державою-агресором та на яких можливо забезпечувати функції держави, до яких може повертатися населення, втім періодично піддаються ворожим обстрілам. Для територій можливих бойових дій не передбачено обмежень щодо доступу до публічних електронних реєстрів і проведення аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації. Територіями активних бойових дій визначаються території, через які проходить лінія бойового зіткнення або які межують з тимчасово окупованими територіями та на яких наразі неможливо у повному обсязі виконувати функції держави, зокрема в частині доступу до публічних електронних реєстрів, та існує значна загроза життю і здоров`ю населення. 
		Отже, обставини військової агресії Російської Федерації проти України та запровадження у зв`язку з цим воєнного стану на території України самі по собі не можуть свідчить про фактичну неможливість здійснення позивачем з квітня 2022 року господарської діяльності з роздрібної торгівлі у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ (у т.ч. з урахуванням здійснення іншими суб`єктами господарювання у цих містах таких самих (та/або подібних) видів діяльності, наявності потенційних покупців продовольчих/непродовольчих товарів тощо). 
		Ці обставини, безумовно, мають негативний вплив на господарську діяльність (ускладнюють/утруднюють господарську діяльність) позивача, як і будь-якого іншого суб`єкта господарювання (зниження попиту на товари і послуги, скорочення купівельної спроможності населення, дефіцит кваліфікованих кадрів, порушення функціонування логістичних процесів тощо), проте не є такими, що повністю її виключають (у т.ч. з урахуванням відсутності будь-яких обмежень/заборон, запроваджених на державному рівні, щодо здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі на територіях, які віднесені до територій можливих бойових дій). З початком повномасштабного вторгнення держава заохочує розвиток підприємницької діяльності та вживає заходи для стимулювання її функціонування з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
		На думку суду, прийняття позивачем рішення про припинення роботи/закриття супермаркетів Варус  604, 605, 607, 608 у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ у квітні 2022 року стало результатом його самостійних ініціативних дій, вчинених на власний розсуд. Ризик економічної обґрунтованості та ефективності прийнятого рішення лежить на самому позивачеві.
		Одночасно, з прийняттям рішення про припинення роботи/закриття супермаркетів Варус  604, 605, 607, 608 у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ у квітні 2022 року позивачем проведено їх консервацію, що означає комплекс заходів, спрямованих на довгострокове зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування. Таке визначення наведено у п. 2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємства, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1997 № 1183, яке хоча і є обов`язковим для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та тих, що засновані на державній власності, а для інших підприємств має рекомендаційний характер, проте може бути прийнято до уваги в цьому випадку. Тобто, позивачем вчинено дії щодо збереження свого майна для подальшого використання.
		Матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про те, що приміщення супермаркетів Варус  604, 605, 607, 608 у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ зазнали руйнувань і пошкоджень (чи їх знищено) внаслідок ведення бойових дій (потрапляння бойових снарядів, ударної хвилі тощо), про те, що майно (основні засоби, товарно-матеріальні цінності, тара тощо), яке знаходилось у них, постраждало/викрадено/розграбовано. 
		Також матеріалами справи не підтверджується те, що з початку повномасштабного вторгнення у позивача був відсутній доступ до орендованих приміщень та до свого майна. Відповідно, за відсутністю доказів протилежного, позивач мав (та має) можливість використовувати приміщення та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд у т.ч. здійснювати його переміщення/вивезення, так само як і вчиняти дії щодо повернення невикористаної орендної плати, плати за комунальні послуги (у т.ч. в судовому порядку), або ж щодо врегулювання таких питань в договірному порядку шляхом звернення з відповідними пропозиціями до контрагентів про зарахування невикористаної орендної плати, плати за комунальні послуги на майбутнє (у т.ч. з урахуванням терміну дії договорів оренди/суборенди), переоформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за іншим місцем торгівлі (у межах терміну їх дії).
		Окрім того, про використання приміщення супермаркету Варус, який знаходиться у м. Покровськ, свідчить те, що після прийняття позивачем рішення про припинення роботи/закриття цього супермаркету у квітні 2022 року, роботу його було відновлено на певний період та в подальшому припинено лише у серпні 2024 року (відповідні публікації наявні в мережі Інтернет: https://pokrovsk.news/news/view/supermarket-varus-vidkrivsya-v-pokrovsku, https://www.instagram.com/06239.com.ua/p/C-vdB-TtWj6/?next=%2Fsecretmoonxo %2Ftagged%2F&locale=de&hl=am-et, https://www.06239.com.ua/news/3819008/z-21-serpna-zakrivaetsa-varus-u-pokrovsku). 
		Сертифікати Дніпропетровської ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо неможливості використання приміщень за цільовим призначенням, які надані позивачем, не спростовують висновки суду, і можуть мати значення (можуть бути використані), зокрема, у відносинах з орендодавцями за відповідними договорами оренди/суборенди нежитлових приміщень з питання узгодження подальшого їх виконання. 
		Таким чином, за висновком суду, позивачем не доведено ані відсутність можливості здійснення ним з квітня 2022 року господарської діяльності з роздрібної торгівлі у м. Миколаївка, м. Селидове, м. Покровськ та м. Краматорськ з використанням орендованих приміщень, ані (повну/абсолютну/невідворотну) втрату майна (зменшення будь-яких майнових благ), яке в них знаходилось. 
		Фактично зроблені позивачем інвестиції (основні засоби, товарно  матеріальні цінності, тара, будівельно-монтажні роботи, попередня оплата за оренду та комунальні послуги, оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами збереглися (протилежного ним не доведено) і, з огляду на попередні висновки суду, могли бути використані у його господарській діяльності. Тому їх кваліфікація саме як збитків позивача є передчасною.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001). 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17, і застосована також в постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 910/18677/23, від 24.07.2024 у справі 910/1869/23, від 03.09.2024 у справі 910/2127/24.
		У Висновку Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень № 11 (2008)) зазначено, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		За таких обставин, господарський суд вважає, що позивачем не доведено наявність збитків (факт їх заподіяння) внаслідок протиправної поведінки відповідача, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, та є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Щодо судових витрат.
		При зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів п.22 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно. 
		У відповідності до ч.ч.2, 4 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, судовий збір не стягується за розгляд цієї справи. Витрати з оплати вартості експертиз залишаються за позивачем.
		Повне рішення складено 03.03.2025, оскільки останній день складання повного рішення (28.02.2025) припав на період перебування судді у відпустці.
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега» у задоволенні позову.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
		 
		Повне рішення складено 03.03.2025.
		 
		 
		Суддя Л.В. Ніколаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...