Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/1890/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 05.03.2025. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2025.
Дата набрання законної сили: 04.03.2025
Номер судового провадження: 22-ц/4823/392/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		04 березня 2025 року м. Чернігів
		 
		Унікальний номер справи № 750/1890/24
		Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/392/25
		 
		Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого-судді Висоцької Н.В.
		суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,
		учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
		розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернігівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року (місце ухвалення - м. Чернігів, повне рішення складено 28.11.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, стягнення коштів, -
		                                      В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Прокоф`єв Б.І. звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, стягнення коштів. В обґрунтування позову посилався на те, що у зв`язку з придбанням мотоблоку для обробітку городу позивачу не вистачало коштів, що стало підставою для звернення позивача до відділення АТ «Ощадбанк» у м. Ніжин з метою отримання цільового споживчого кредиту. 03.02.2023 позивачем до без балансового відділення Філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» було подано заяву про приєднання № 103757026/051118 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 03.02.2023 між сторонами було укладено Договір про споживчий кредит № 320338730302, згідно якого банк зобов`язався надати позивачу кредит в розмірі 30 000, 00 грн.
		Позивач посилається, що в той же день, як тільки він вийшов з відділення банку, він отримав на телефон смс щодо зарахування коштів, проте отримав знову смс про списання вказаних коштів з його рахунку. Зазначає, що жодних транзакцій позивачем не проводилось, та він одразу повернувся до відділення банку про що повідомив працівників та в подальшому звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину, за наслідками якої було відкрито кримінальне провадження № 12023270300000179.
		В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено ряд тимчасових доступів до речей та документів, що перебувають у володінні банківських установ, за результатами проведення встановлено, що грошові кошти потерпілого ОСОБА_1 у сумі 27 500 грн 02.03.2023 були перераховані двома переказами (27 400 грн та 100 грн) з його банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Таксомбанк» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		В подальшому вказані кошти 03.02.2023 о 15-29 год перераховані однією транзакцією у сумі 27 500 грн з вказаного банківського карткового рахунку на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий в АТ «Універсалбанк» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, в той же момент, а саме о 15-29 год перераховані в сумі 27 500 грн з даного банківського карткового рахунку на невідомий рахунок АТ «Айбокс банк», подальший рух коштів досудовим розслідуванням на даний момент не встановлено. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Вказані обставини свідчать про шахрайські дії вчинені відносно позивача, при цьому відповідач не зважаючи на це стягує з позивача виплачений кредит та відсотки за користування ним.
		У позові ОСОБА_1 просить стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на свою користь грошові кошти в розмірі 27 500, 00 грн.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.11.2024 позов ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, стягнення коштів задоволено повністю. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 27 500 грн. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь держави 1211, 20 грн судового збору.
		Обґрунтовуючи рішення суд послався на те, що відповідач не довів належними, допустимими доказами обставин, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник АТ «Ощадбанк» Кузюра С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.11.2024  та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		За доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення суду ухвалено з невірним застосуванням норм матеріального права, суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню.
		У скарзі заявник посилається, що несанкціоновані перекази грошових коштів 03.02.2023 сталися в результаті розголошення клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на його ім`я та одноразових кодів доступу для входу в мобільний додаток Банку, які надходили на його фінансовий номер телефону, ще 10.12.2022. Мобільний додаток «Ощад -24/7» неможливо встановити без: номера картки, пін - коду, ОТР - пароля. Зазначає, що згідно даних Національного Банку України переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами.
		Апелянт вказує, що при проведенні спірних операцій, які відбулись 03.02.2023, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг "Ощад 24/7" (Мобільний ощад) та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки, смс-паролів, push-повідомлення, які направлялись 10.12.2022 на фінансовий телефон позивача для здійснення реєстрації в мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo) та відомі виключно йому. Отже, в даному випадку списання коштів із рахунку Позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу та його користувача. Кошти позивача на загальну суму 27500 грн були переведені на інші рахунки 03.02.2023 окремими платежами за допомогою мобільного додатку банку (MOBILE BANKІG) і позивачем не спростовано доводи банку про те, що ним не розголошувалася особиста інформація, що стало наслідком списання грошових коштів. Таким чином, на думку апелянта, позивачем було порушено вимоги Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що операції з переказів грошових коштів у сумі 27500,00 грн були здійснені 03.02.2023 у мережі інтернет за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7», авторизація та вхід до якої виконано коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, у тому числі СVV - коду, які відомі тільки власнику картки, акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не повинно нести відповідальність за дані операції. При цьому посилається на висновки, які  містить постанова Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №522/22780/15-ц.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Прокоф`єв Б.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.11.2024 залишити без змін та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн. Посилається на законність та обґрунтованість судового рішення та безпідставність апеляційної скарги. Заявник зазначає, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю ніколи не сприяв у доступі до свого карткового рахунку та не надавав інформацію третім особам, що могло б дати змогу ініціювати платіжні операції. Позивач, як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків позивача відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача не є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом встановлено, що 05.11.2018 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання № 566940626 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якої позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_4 у гривні, (який в подальшому змінено за міжнародною класифікацією на НОМЕР_5 ), операції за яким можуть здійснювати з використанням електронного платіжного засобу за дебетово-кредитною схемою (а.с. 63-64 т. 1).
		Пунктом 3.1. вказаної заяви зазначено, що шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.
		Відповідно до пункту 3.4.2. вказаної заяви банк відкриває рахунок № НОМЕР_4 у гривні та надає клієнту платіжну картку типу Mastercard Debit Standart та ПІН-конверт до неї (за наявності).
		Згідно Інформації про клієнта мобільний номер ОСОБА_1 зазначено - НОМЕР_6 (пункт 2.1.).
		03.02.2023 позивачем було підписано заяву про приєднання № 103757026/051118 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якої позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_7 на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку (а.с. 11-14 т. 1).
		Відповідно до п. 3.6.2 вказаної заяви встановлено, що банк відкриває рахунок № НОМЕР_7 у гривні та надає клієнту платіжну картку типу МС Debit World PP та ПІН -конверт до неї (за наявності).
		03.02.2023 між сторонами був укладений договір про споживчий кредит № 320338730302, за умовами якого позивачу надано кредит у сумі 30 000 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 03 лютого 2028 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами договору, зі сплатою 56% річних за користування ним (а.с. 15-22 т. 1).
		Згідно копій виписок по картковому рахунку № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 , підтверджується безготівкове зарахування на цей рахунок 03.02.2023 року 27 800 грн (а.с. 26-29, 75-79 т. 1).
		З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2023 з рахунку позивача відбувся переказ коштів на загальну суму 27 500 грн (а.с. 28 т. 1).
		Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023270300000179 ОСОБА_1 03.02.2023 звернувся до поліції та повідомив, що невідома особа викрала з його банківської картки, відкритої в АТ «Ощадбанк», грошові кошти в сумі 27 400 грн. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина четверта статті 185 Кримінального кодексу України (а.с. 61 т.1).
		З відповіді Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.11.2023 № 553/124/45-2023 слідує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023270300000179 від 11.02.2023 проведено ряд тимчасових доступів до речей та документів, що перебувають у володінні банківських установ, за результатами проведення яких встановлено, що грошові кошти потерпілого ОСОБА_1 в сумі 27 500 грн. 03.02.2023 були перераховані двома переказами (27 400 грн та 100 грн) з його банківського карткового рахунку НОМЕР_5 на банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Такомбанк» на ім`я ОСОБА_2 . У подальшому зазначені кошти 03.02.2023 о 15 год. 29 хв. були перераховані однією трансакцією в сумі 27 500 грн з вказаного банківського карткового рахунку на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_3 , після чого в той же момент, а саме о 15 год. 29 хв. перераховані в сумі 27 500 грн з даного банківського карткового рахунку на невідомий рахунок в АТ «Айбокс банк». Подальший рух грошових коштів досудовим розслідуванням на даний момент не встановлено. Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023270300000179 триває (а.с. 38 т. 1).
		20.09.2023 позивач звертався до АТ «Ощадбанк» із заявою клієнта, в якій просив надати пояснення стосовно трансакцій, суми яких були дебітовані з рахунку 03.02.2023, а саме: перекази коштів з рахунку в сумі 27 400 грн та 100 грн (а.с. 88 т. 1).
		15.11.2023, 28.11.2023 та 04.01.2024 позивач та його представник зверталися з письмовими заявами до відповідача з метою отримання інформації про проведене внутрішнє службове розслідування стосовно викрадення з його рахунку невідомими особами грошових коштів (а.с. 30, 32, 35 т. 1), на які отримано відповіді, що розкриття банківської таємниці за запитами адвокатів не передбачено (а.с. 31 т. 1); представником позивача не надано належним чином засвідченої згоди клієнта на розкриття інформації, яка становить банківську таємницю (а.с. 34 т. 1); вказане звернення потрібно адресувати за належністю до володільця запитуваної інформації (а.с. 36 т. 1), у зв`язку з чим запитувана інформація ні позивачу, ні його представнику надана не була.
		У листі департаменту безпеки Управління безпеки електронних платіжних засобів Департаменту безпеки АТ «Ощадбанк» від 26.09.2023 № 22/4-07/5739, адресованому філії АТ «Ощадбанк», зазначено, що відділом супроводження спірних операцій управління безпеки електронних платіжних засобів департаменту безпеки розглянуто заяви клієнтів філії Чернігівського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про відмову від проведення трансакцій у системі Ощад 24/7, а саме: трансакції від 03.02.2023 на суму 27 400 грн та 100 грн, здійснені з карткового рахунку ОСОБА_1 на карткові рахунки, емітовані в АТ «Таскомбанк» та встановлено, що операції з використанням інтернет ресурсу Ощад 24/7 проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів (пінкодів для одноразової операції в мережі інтернет, які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Також, враховуючи зазначене вище вважаємо, що реквізити платіжних карток, CVC2 пароль та паролі (ПІН-коди для одноразової операції в мережі інтернет) стали відомі третій особі. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що зняття грошових коштів з карткових рахунків стало можливими у зв`язку з порушенням (недотриманням) вимог розділу IX договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме: пункту 9.15 «клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт», пункту 9.16 «клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений у заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта», пункту 9.17 «клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у мобільних додатках Google Рау або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальців сторонньої особи, пункту 9.18 «будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до системи дистанційного банківського обслуговування (у тому числі технології Touch ID, Face ID) банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися». Враховуючи викладене, повідомлено про відсутність підстав для повернення клієнтам грошових коштів та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням наданої інформації за результатами проведеної у банку перевірки (а.с. 89 т. 1).
		15.02.2024 начальнику відділу стягнення Київського регіону Управління стягнення заборгованості регіональної мережі ДРЗС процесинговим центром департаменту електронної комерції та платіжних засобів в межах компетенції підрозділу у відповідь на службову записку відділу стягнення Київського регіону управління стягнення заборгованості регіональної мережі ДРЗС № 25213/55/5.1-07-2024 від 13 лютого 2024 року надано запитувану інформацію (а.с. 80 т. 1).
		Згідно з вказаною інформацією 10.12.2022 о 12:06:41 банк надіслав на мобільний телефон позивача смс-повідомлення наступного змісту: Vitaemo! Vy zarejestruvalysya v Oshchad 24/7. Uvijty: online.oschadbank.ua. Також, о 12:07:34 та о 12:07:40 банк надіслав на мобільний телефон позивача смс-повідомлення: Vybachte, u tsiliakh bezpeky SMS-banking za vashoiu kartkoiu 5-375* ne mozhe buty vidkliucheno. Операції було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 (нова версія Flumo), ці дії підтверджувались біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту на фінансовий номер мобільного телефону. На момент проведення операцій фінансовий номер НОМЕР_14 не змінювався. Був змінений 03.10.2023 на НОМЕР_15 (а.с. 81-83 т. 1).
		Із службової записки від 19.02.2024 начальника контакт-центру департаменту електронної комерції та платіжних засобів ОСОБА_4, адресованої начальнику відділу стягнення Київського регіону Управління стягнення заборгованості регіональної мережі ДРЗС ОСОБА_5 щодо надання інформації про встановлення факту протиправного списання грошових коштів ОСОБА_1 , слідує, що авторизація в чат-боті банку через канал Telegram здійснювалась з номера телефону НОМЕР_8 : 03.02.2023 о 13:29 і до 15:29 - запит на виконання сервісів по НОМЕР_9 - перевірка балансу, знято ліміт на переказ з карти на карту, історія операцій по карті, реквізити карти. Також, були запити - перевірка рахунку Мобільні заощадження, перевірка історії кредиту по БПК, запити на баланс по НОМЕР_10 та по НОМЕР_11 . Всі сервіси були надані в автоматичному режимі, без з`єднання з оператором. Дзвінок до контакт-центру був здійснений з номера телефону НОМЕР_8 : 03 лютого 2023 року о 16:00 - вхідний дзвінок, запит щодо несанкціонованих списань коштів з карти. Клієнт телефонував з відділення банку. Оператор заблокував ПК № НОМЕР_12 (НОМЕР_16) з причини шахрайства, зафіксував відмову від операцій за 03 лютого 2023 року, закрив та заблокував обліковий запис Ощад 24/7. Оператор рекомендував здійснити замовлення нової карти, а по факту шахрайських списань рекомендовано звертатись до правоохоронних органів (а.с. 87 т. 1).
		Згідно листа АТ «Ощадбанк» від 01.03.2024, крім іншого, зазначено, що по споживчому кредиту № 320338730302 від 03.02.2023 року за період з 03.02.2023  до 18.02.2024 нараховано відсотки в сумі 14 882, 20 грн; сплачено відсотків за користування кредитом - 9 438, 12 грн (а.с. 118 т. 1).
		З інформації, наданої ПрАТ «Київстар» на виконання ухвали суду першої інстанції, вбачається, що 10.12.2022 на номер телефону НОМЕР_8 надійшли наступні вхідні дзвінки та смс повідомлення:
		10:02:43 Вхідні СМС Kyivstar 6 штук;
		12:05:13 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;
		12:05:40 Вхідний дзвінок НОМЕР_17 207 секунд;
		12:06:23 Вхідні СМС Oschadbank 2 штуки;
		12:08:37 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;
		15:43:39 Вхідні СМС Kyivstar 5 штук;
		16:13:06 Вхідні СМС Kyivstar 3 штуки;
		16:13:07 Вхідні СМС Kyivstar 3 штуки;
		20:40:37 Вхідні СМС Kyivstar 5 штук.
		У вказаній інформації також зазначено, що здійснення вихідних телефонних дзвінків та відправлення вихідних смс-повідомлень 10.12.2022 з номера телефону НОМЕР_8 комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» не зафіксовано. В інформаційних системах компанії відомості про зміст (роздруківки, звукозаписи) смс-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків абонентів не фіксуються (а.с. 125 т. 1).
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не довів належними, допустимими доказами обставин, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. 
		З висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
		Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Пунктом 6 частини 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.
		Частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 зазначено: «емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20 вказано, що «апеляційний суд вважав, що клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з фізичним пред`явленням його карти. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують порушення його прав діями банку, отже, позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові».
		Дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на факт звернення відповідача до банку про незаконне списання коштів з його рахунку та звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не спростовано факту його звернення щодо незаконного списання коштів з його рахунку. При цьому матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що саме дії позивача призвели до втрати чи незаконного використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, слід виходити з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог пов`язаних з фактом проведення операцій з банківським рахунком позивача та повернення коштів.
		Посилання апелянта на те, що несанкціоновані перекази грошових коштів 03.02.2023 сталися в результаті розголошення клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на його ім`я та одноразових кодів доступу для входу в мобільний додаток банку, які надходили на його фінансовий номер телефону, те, що списання коштів із рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу та його користувача і позивачем не спростовано доводи банку про те, що ним не розголошувалася особиста інформація, що стало наслідком списання грошових коштів, не  є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по банківській картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 03.02.2023 щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів.
		Суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції встановлено факт звернення відповідача до банку та звернення до правоохоронних органів щодо вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не спростовано факту його звернення з вимогою щодо незаконного списання коштів з його рахунку одразу після його виявлення.
		Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційним судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого були належним чином обґрунтовані під час судового розгляду справи.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення вказаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.
		Враховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
		Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування  судового рішення.
		За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Прокоф`єв Б.І., крім іншого, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн. У підтвердження правничої допомоги заявником надано: копію договору № 43/1/23 про надання правничої допомоги від 28.11.2023 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Прокоф`євим Б.І. (а.с. 30 т. 2), копію додаткової угоди № 1  від 10.01.2025 до договору про надання правничої допомоги № 43/1/23 від 28.11.2023, згідно якою сторони доповнити Договір про надання правничої допомоги № 43/1/23 від 28.11.2023 пунктом 3.4. наступного змісту: 3.4. Клієнт проводить оплату Адвокату за надані ним послуги в Чернігівському апеляційному суді в тому числі при підготовці процесуальних документів для даного суду при розгляді справи № 750/1890/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернігівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, стягнення коштів в розмірі 7 000, 00 грн (а.с. 31 т. 2); копію детального опису робіт (наданих послуг), загальна вартість яких складає 7 000, 00 грн (а.с. 32 т. 2); квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 13.01.2025 на суму 7 000, 00 грн (а.с. 35 т. 2).
		Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		З урахуванням критерію розумності та справедливості розміру витрат на правову допомогу, відсутності клопотання зі сторони відповідача щодо зменшення розміру правової допомоги, враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7 000, 00 грн.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
		                                     У Х В А Л И В :
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернігівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.
		Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року  залишити без змін.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 00032129) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_13 )  витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі  7 000, 00 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повне судове рішення складено 04.03.2025.
		Головуючий                                                        Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...