Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/2787/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 61-12450ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  
		 
		18 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 159/2787/24
		провадження № 61-12450св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		 
		відповідачі: Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Лекс», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року у складі колегії суддів Шевчук Л. В., Данилюк В. А., Киці С. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», (далі - КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Елекс» (далі - ТОВ «Доктор Елекс») про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позов мотивовано тим, що між позивачем та КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» укладено договір (декларацію) споживання медичних (побутових) послуг, у тому числі безоплатної.
		 
		КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» придбало                    у ТОВ «Доктор Елекс» програмне забезпечення зі створення підтримки програми «Електронна медична картка пацієнта». 
		 
		Позивач вказував, що зазначена програма не забезпечує стабільність доступу пацієнта до власної електронної картки, не блокує можливості лікарям змінювати створені ними ж документи, при виникненні конфліктних ситуацій та не передбачає синхронізації медичних карт з медичними картами комунальних медичних установ Волинської області.
		 
		Зазначав, що керівництво КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» не зобов`язує медичних працівників дублювати медичну карту пацієнта у паперовій формі, чим завдає матеріальних та моральних збитків пацієнтам.
		 
		Під час перебування на стаціонарному лікуванні сімейний лікар повідомила позивача про відсутність синхронізації медичних карт створених Комунальним підприємством.
		 
		Позивач вказував, що неодноразово намагався завантажити та роздрукувати з електронної медичної картки направлення, використовуючи власний логін та пароль, однак доступ до власної медичної картки позивач не отримав, у зв`язку з чим звернувся на гарячу лінію до Національно служби здоров`я України з метою вияснення причин такого недоліку, та отримав відповідь про те, що проблеми на  сервері відсутні, вияснити причину неможливості доступу до електронної медичної картки можливо шляхом звернення до КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання». 
		 
		У реєстратурі КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» позивачу пояснили, що можливість вносити зміни до програмного забезпечення мають лише фахівці-програмісти та порадили спробувати відновити свій пароль через особистий кабінет, однак відправлення нового паролю блокувалося з повідомленням «не існує користувача із вказаним е-мейлом».
		 
		22 квітня 2024 року позивач, будучи позбавленим можливості бачити направлення сімейного лікаря в електронній медичній картці, звернувся повторно до Національної служби здоров`я України, де йому надано контакти технічної підтримки сайту та пояснено, що портал функціонує, і позивач має повторно звернутись до  реєстратури КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання».
		 
		Позивач повторно звернувся до КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання»24 квітня 2024 року та дізнався, що пароль та логін до електронного медичного кабінету були змінені без його дозволу, а невідома йому особа з відділу реєстратури увійшла до його електронного медичного кабінету.
		 
		Того ж дня позивач, використовуючи власні технічні засоби, спробував увійти 
		до електронного кабінету, однак йому було знову відмовлено у доступі 
		з повідомленням «неможливо з`єднатися з сервером клініки».
		 
		Вказує, що після надання запиту генеральному директору КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання»26 квітня 2024 року доступ до електронної медичної карти позивачу вдалось отримати за наданим новим паролем невідомою особою відділу реєстратури.
		 
		Заявник вказує, що вказані обставини призвели до порушення його прав споживача, спричинення моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 
		2 000 000,00 грн.
		 
		На підставі викладеного позивач просив суд: 
		? визнати протиправними дії відповідачів щодо блокування у доступі позивачу до його електронної медичної картки;
		? зобов`язати відповідачів усунути перешкоди на заміну позивачем паролю доступу до його електронної медичної картки та не надавати пароль іншим особам;
		? зобов`язати відповідачів заблокувати вхід до електронної медичної карти позивача та не надавати його без дозволу позивача;
		? стягнути з КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», ТОВ «Доктор Елекс» моральну шкоду у розмірі 2 000 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 травня
		2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано
		йому строк для усунення її недоліків, зазначених в ухвалі, десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, зокрема запропоновано надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви.
		 
		Суд першої інстанції керувався тим, що пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.
		 
		Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в цьому випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
		 
		Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня
		2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», ТОВ «Доктор Елекс» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів
		та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу 
		у зв`язку з тим, що копію ухвали від 03 травня 2024 року позивач отримав 
		14 травня 2024 року особисто, однак у визначений судом строк позивач її недоліки 
		не усунув.
		 
		Суд також зазначив, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суд, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків. З огляду на викладене суд може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження у справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. 
		 
		З урахуванням наведеного суд на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України позовну заяву  ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів, відшкодування моральної шкоди постановив  вважати неподаною та повернути.
		 
		Не погодившись з ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
		 
		Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, зокрема запропоновано надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн.
		 
		Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що копію ухвали Волинського апеляційного суду від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 отримав 20 червня              2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, проте у встановлений апеляційним судом строк    ОСОБА_1 не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		02 вересня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся
		до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року, у якій заявник, посилаючись
		на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду                        від 12 серпня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Провадження у суді касаційної інстанції
		 
		30 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року відмовлено.
		 
		Відкрито касаційне провадження у частині оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
		 
		У жовтні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року на підставі статті 22 Закону України «Про судовий збір» як споживач медичних послуг.
		 
		Доводи відзивів на касаційну скаргу
		 
		У відзиві на касаційну скаргу КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання»просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», ТОВ «Доктор Елекс» про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд:
		? визнати протиправними дії відповідача щодо блокування у доступі позивачу до його електронної медичної картки;
		? зобов`язати відповідачів усунути перешкоди на заміну позивачем паролю доступу до його електронної медичної картки та не надавати пароль іншим особам;
		? зобов`язати відповідачів заблокувати вхід до електронної медичної карти позивача та не надавати його без дозволу позивача;
		? стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», ТОВ «Доктор Лекс» моральну шкоду у розмірі 2 000 000,00 грн.
		 
		Мотиви позовної заяви фактично зводяться до того, що позивач позбавлений можливості увійти до власного медичного електронного кабінету, чим йому завдано моральну шкоду.
		 
		Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 травня
		2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано
		йому строк для усунення її недоліків, зазначених в ухвалі, десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, зокрема запропоновано надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви. Зокрема, запропоновано позивачу сплатити судовий збір за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в сумі 15 140,00 грн та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
		 
		Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня
		2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання», ТОВ «Доктор Елекс» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів
		та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу 
		у зв`язку з тим, що копію ухвали від 03 травня 2024 року позивач отримав 
		14 травня 2024 року особисто, однак у визначений судом строк її недоліки 
		не усунув.
		 
		Не погодившись з ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
		 
		Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року у цій справі залишено без руху, надано строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків. Зокрема, запропоновано заявнику за подання апеляційної скарги сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
		Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
		 
		При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
		 
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
		 
		Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		 
		За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		 
		Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, визначений судом, а саме не надав суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання апеляційної скарги.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується із судовим рішенням апеляційного суду, виходячи з такого.
		 
		Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		 
		Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		 
		Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1671-р схвалено концепцію розвитку електронної охорони здоров`я, метою якої 
		є формування політичних, правових, організаційних, технологічних та ідеологічних умов та засад розвитку е-здоров`я в Україні, стратегічного бачення розвитку електронної системи охорони здоров`я, що сприятиме підвищенню якості та доступності медичних послуг, розширенню прав і можливостей пацієнтів, забезпеченню їх безперервної медичної допомоги та безпеки, підвищенню ефективності управління та використання ресурсів, високому рівню поінформованості населення щодо питань здорового способу життя, профілактики захворювань та отримання медичної допомоги.
		 
		Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» запроваджено в дію концепцію розвитку електронної охорони здоров`я, визначивши частиною першою статті 6 цього Закону, що пацієнти мають право на надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я, у тому числі до інформації про стан свого здоров`я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України «Про захист персональних даних».
		 
		Статтею 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що послуга з медичного обслуговування населення 
		(медична послуга) - це послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров`я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
		 
		електронна охорона здоров`я (е-здоров`я, eHealth) - система взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх суб`єктів сфери охорони здоров`я, які базуються на використанні методів, заходів та технологій із застосуванням цифрового середовища, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров`я, включаючи медичні послуги, профілактичний нагляд за здоров`ям населення та його зміцненням, покращення якості та збільшення тривалості життя населення, медичну літературу та освіту у сфері охорони здоров`я, знання та дослідження, використання цифрових сервісів з метою отримання необхідної інформації, знань і навичок для надання медичної та/або реабілітаційної допомоги, виконання оперативних функцій системи громадського здоров`я;
		 
		електронна система охорони здоров`я - іформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров`я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).
		 
		Заявник звернувся до з позовом до відповідачів про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії в порядку захисту прав споживачів та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з позбавленням можливості увійти до власного медичного електронного кабінету. Цей спір не стосується питань, пов`язаних із порушенням його прав як споживача, оскільки електронна система охорони здоров`я лише містить інформацію про пацієнта та не є медичною послугою.
		 
		Отже, посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковим. Таким чином, ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на загальних підставах.
		 
		Колегія суддів відхиляє посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) від 01 вересня 2020 року              у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) та постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 638/6060/18 (провадження 
		№ 61-2657св19), від 07 лютого 2024 року у справі № 522/2976/22 (провадження 
		№ 61-13760св23) з огляду на таке.
		 
		У справі 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) Великою Палатою Верховного Суду розглядався спір ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, а саме: стягнення з відповідача майнової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, зокрема інфляційні втрати у розмірі 433,61 грн та 3 % річних у розмірі 50,85 грн; відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року).
		 
		У справі № 216/3521/16 (провадження № 14-714цс19), Великою Палатою Верховного Суду розглядався спір ОСОБА_1 до ПАТ «Укрексімбанк» про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу (постанова Верховного Суду                від 01 вересня 2020 року).
		 
		У справі № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св19), розглядався спір за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Платинум банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О. С., третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв В. М., про визнання іпотечного договору недійсним, виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню (постанова Верховного Суду від 12 серпня 2020 року).
		 
		У справі № 522/2976/22 (провадження № 61-13760св23), розглядався спір за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк», у якому позивач просив стягнути майнові збитки у вигляді інфляційних втрат за весь період безкоштовного користування вкладом у розмірі 4 000,60 грн, а також моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
		 
		Таким чином, порівнювані правовідносини не є подібними, різняться підставами 
		і предметами позовів, що вказує на відмінність норм, відповідно до яких вирішується спір. Тому посилання на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) та постановах Верховного Суду від 12 серпня                     2020 року у справі № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св19), від 07 лютого 2024 року у справі № 522/2976/22 (провадження № 61-13760св23), є нерелевантним. 
		 
		Саме по собі посилання на різні постанови Верховного Суду із вказівкою про неоднакове застосування норм права у різних справах, у неподібних правовідносинах чи у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм права.
		 
		З огляду на викладені обставини колегія суддів Верховного Суду погоджується 
		з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заявник не виконав вимоги ухвали Волинського апеляційного суду від 17 червня 2024 року про залишення його апеляційної скарги без руху, оскільки не сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн, що стало підставою для визнання ухвалою Волинського апеляційного суду                            від 12 серпня 2024 року апеляційної скарги заявника неподаною та її повернення заявнику, оскільки в цьому випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
		 
		З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, правильне дотримання апеляційним судом норм матеріального та процесуального права 
		є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності ухвали суду апеляційної інстанції.
		 
		За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Відповідно до пункту 9 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, поданої фізичною особою, сплачується судовий сбір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання касаційної скарги становить 605,60 грн.
		 
		Враховуючи, що доводи ОСОБА_1 про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» під час розгляду касаційної скарги не підтвердилися, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 605,60 грн.
		 
		Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року залишити без змін. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір                   у розмірі 605 гривень 60 копійок.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді В. В. Сердюк    С. О. Карпенко   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...