Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 446/184/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 05.03.2025. Зареєстровано: 06.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/446/122/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024140000001110

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 446/184/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.03.2025                                    м.Кам`янка-Бузька
		Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
		головуючого - судді             ОСОБА_1 
		секретаря                 ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого             ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001110від 01.11.2024, відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимів Кам`янка-Бузького району, Львівської області , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , інваліда третьої групи, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , 01 листопада 2024 близько 17:10 год., керуючи автомобілем марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по автодорозі сполученням «Львів-Радехів-Луцьк» 7 км+ 545 м., неподалік с. Ременів, Львівського району, Львівської області в напрямку м. Кам`янка-Бузька, грубо порушив вимоги п.1.5 Розділу 1; п. 2.1 г) п. 2.3 б), д) Розділу 2 ; п. 10.1 Розділу 10, п. 14.2 в) Розділу 14, Розділу 34 (вимоги дорожньої розмітки 1.1) Правил дорожнього руху, в результаті чого відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Seat Leon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який в цей час рухався в зустрічному напрямку в межах своєї смуги. Після зіткнення автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відкинуло на смугу в напрямку до м. Кам`янка -Бузька, де відбулось зіткнення із автомобілем марки « Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 .
		Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «Seat Leon» ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких помер, а водій « Chevrolet Lacetti» ОСОБА_6 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
		Таким чином, ОСОБА_4 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 , а також спричинення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 286 КК України.
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 01.11.2024 близько 17:00, керуючи технічно справним автомобілем марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по автодорозі сполученням «Львів-Радехів-Луцьк» неподалік с. Ременів, Львівського району, Львівської області в напрямку м. Кам`янка-Бузька розпочав маневр обгону транспортного засобу, однак не врахував дорожньої обстановки не зміг закінчити такий маневр в результаті чого допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Seat Leon» під керуванням ОСОБА_5 . Після зіткнення його автомобіль відкинуло на смугу руху в напрямку м. Кам`янка-Бузька, де відбулось зіткнення ще з одним автомобілем марки « Chevrolet Lacetti» ,за кермом якого знаходився ОСОБА_6 . Він усвідомлює, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулася з його вини, так як він, здійснюючи маневр обгону, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Після дорожньо-транспортної пригоди він намагався надати допомогу іншим учасникам. Відшкодував потерпілим завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки. Просить суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки він являється інвалідом третьої групи та має намір поїхати на роботу за кордон, транспортний засіб є джерелом для його існування. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.
		Крім особистого визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 01.11.2024 близько 17.00 год. їхав у напрямку м. Кам`янка -Бузька. Він бачив як ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки , «Audi A4» розпочав обгін, однак не зміг його завершити та зіткнувся із автомобілем марки «Seat Leon» . Після зіткнення, автомобіль обвинуваченого відкинуло на його смугу руху та відбулось зіткнення із автомобілем марки « Chevrolet Lacetti», яким він керував. В результаті зіткнення він отримав тілесні ушкодження та перебував на лікуванні. Обвинуваченим відшкодовано йому завдану шкоду. При призначенні покарання просив суд не позбавляти волі обвинуваченого.
		Потерпілий ОСОБА_7 в підготовчому засіданні подав суду заяву в якій просив суд проводити розгляд кримінального провадження без його участі. Зазначив про те, що не має претензій до обвинуваченого та просив суд не позбавляти обвинуваченого волі.
		Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
		Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
		Злочин, передбаченийст. 286 КК України, є злочином із так-званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушеньПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3ст. 286 КК, тобто тільки такі порушенняПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причиновому зв`язку. Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - ч. 2, загибель кількох осіб - ч. 3); причиновий зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		Діяння полягає в порушенні Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
		Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
		Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбаченіст. 286 КК України.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.
		Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 , а також спричиненя середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2ст. 286 КК Україниє вірною.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.
		За змістом п. 20, 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК Українисуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286і ст.287 ККнеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, є інвалідом третьої групи, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, відшкодував завдану шкоду потерпілим, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статтіКК Україниіз застосуваннямст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.
		Разом з тим, як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 отримував посвідчення водія(а.с. 157 матеріалів кримінального провадження).
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням прийнятого рішення.
		Так, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, зважаючи на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та на особу обвинуваченого,суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд дійшов до переконання, що таке призначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні експертиз у кримінальному провадженні, які складають 28 034,48 грн, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно з ч. 2ст. 124 КПК України, оскільки їх розмір підтверджений довідками експертної установи.
		Запобіжний захід застосований до обвинуваченого у виді застави, після набрання вироком законної сили, слід вважати скасованим. Відтак, слід повернути заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену відповідно до квитанції від 14.11.2024 заставодавцю ОСОБА_8 або уповноваженій нею особі.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
		Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядкуст. 174 КПК України.
		Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст.368-371,374, ч. 15 ст.615 КПК України, суд-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
		Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати в розмірі 28034,48 (двадцять вісім тисяч тридцять чотири гривні сорок вісім копійок) на користь держави.
		Скасувати арешт автомобіля марки « Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіля марки «Seat Leon», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіля марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.11.2024.
		Речові докази: автомобіль марки « Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути власнику ПАТ ДТЕК «Західенерго»; автомобіль марки «Seat Leon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_9 ; автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_10 .
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді застави після набуття вироком законної сили вважати скасованим та повернути заставу в розмірі 242 240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок заставодавцю ОСОБА_8 або уповноваженій нею особі.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...