Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/776/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 06.03.2025. Зареєстровано: 06.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.
Дата набрання законної сили: 17.03.2025
Номер судового провадження: 3/367/503/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 367/776/25
		                   Провадження №3/367/503/2025
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 березня 2025 року                  м. Ірпінь
		    Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, депутата Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області, директора ТОВ «ФАНТОР», ФОП, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ч.2 ст.172-7 КУпАП
		правопорушник з вимогами статті 268 КУпАП ознайомлений,
		   
		установив:
		Відповідно до протоколу № 3381 від 15 січня 2025 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи депутатом Ірпінської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, в порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 351 Закону № 1700-VII та ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: взявши участь у голосування 23.11.2023 року на 36 сесії Ірпінської міської ради за клопотанням власного підприємства, де він є власником та директором підприємства, по питанню «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється, згідно додатку», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні захисник, адвокат Войтенка В.В. надав суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та пояснив суду, що дія Помазана А.С. у вигляді того, що він натиснув кнопку «ЗА», аж ніяк не впливала на прийняте рішення Ірпінської міської ради. Рішення колегіального органу  ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Загальний склад ради склав 38 депутатів, зареєструвались на пленарному засіданні 32 депутати (згідно Протоколу пленарного засідання від 23.11.2023). Тобто для прийняття рішення по порядку денному достатньо було б отримати 20 голосів «ЗА». Таким чином голосувати «ЗА» для отримання бажаного результату  прийняття радою по питанню порядку денного, де у ОСОБА_1 виникав конфлікт інтересів, необхідності не було. Таке голосування свідчить лише про необережність у діях ОСОБА_1 та відповідно відсутність умислу, а також про відсутність корисливого інтересу, адже його необережна дія не впливала на кінцевий результат прийняття рішення по питанню порядку денного Ірпінською міською радою. В протоколі про адміністративне правопорушення не наведено обґрунтувань та жодних доказів на підтвердження суб`єктивної сторони даного правопорушення. Тобто, не встановлені та не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий або інші особисті інтереси, як ознака суб`єктивної сторони складу правопорушення) та мета інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не встановлено фактів наявності повноважень останнього на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та причинно  наслідкового зв`язку між його діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом  Ірпінською міською радою. 
		   Під час складання протоколу ОСОБА_1 пояснив, що у нього відсутні відповідні правові знання та висловив бажання скористатися правовою допомогою адвоката при ознайомлені з протоколом про адміністративне правопорушення та врученні його примірника.     Втім, ігноруючи прохання ОСОБА_1 та всупереч передбаченим Конституцією України правам особи, старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Київській області ДСР Національної поліції України підполковником поліції Трояном О.А. було лише зроблено відповідну примітку в протоколі про адміністративне правопорушення в причинах відмови від підписання протоколу. 
		   Роз`яснення прав ОСОБА_1 , як особі яка притягається до адміністративної відповідальності також зроблено не було, що підтверджує відсутність підписів ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення щодо роз`яснення йому його прав та обов`язків та відмітки про це всупереч ч. 4 ст. 256 КУпАП, що позбавило ОСОБА_1 отримати правничу допомогу, в тому числі подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, згідно до абз.3 п.12 Розділу ІІ Інструкції та ч. 3 ст. 256 КУпАП. 
		У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дати, коли виявлено особу, яка вчинила правопорушення чи дати надходження відповідної заяви про ймовірне вчинення адміністративного правопорушення. 
		З матеріалів справи вбачається, що згідно з рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС УСР в Київській області ДСР Національної поліції України підполковника поліції Трояна А.О. Начальнику управління стратегічних розслідувань в Київській області про продовження терміну розгляду матеріалів перевірки стосовно можливого порушення вимог антикорупційного законодавства депутатом Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 від 06.12.2024 року до управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР НП України з Київської обласної прокуратури надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 стосовно можливого порушення вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» депутатом Ірпінської міської ради ОСОБА_1 . 
		Тобто у зверненні одразу зазначено прізвище, ім`я та по батькові ймовірного правопорушника та його статус  депутат Ірпінської міської ради. Дати звернення громадянина ОСОБА_3 з зазначенням ймовірного порушення ОСОБА_1 у рапорті не зазначено. 
		23 вересня 2024 року на власній відкритій сторінці у мережі Фейсбук, депутат Ірпінської міської ради ОСОБА_4 , опублікував лист  відповідь УСРв Київській області № 26847-2024 від 29.07.2024 року на його звернення щодо можливого порушення вимог антикорупційного законодавства депутатом Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 . У зазначеній відповіді вказано начебто поки що неможливість проведення опитування ОСОБА_1 за фактами, викладеними у повідомленні ОСОБА_3 . На що громадянин ОСОБА_3 зазначив, цитата: «Раніше мною було подано повідомлення про злочин, і за 3 місяці їм не вдалося опитати ОСОБА_5 та вручити йому протокол про вчинення корупційного злочину, але зараз не про це». Враховуючи викладене, орієнтовно , 8 місяців знадобилося уповноваженій особі, щоб відібрати пояснення у ОСОБА_1 (14.12.2024) та ще майже місяць на складення протоколу про адміністративне правопорушення (15.01.2025). 
		Представник Національної поліції вважає днем виявлення правопорушення день складення протоколу, тобто 15.01.2025 року як дату встановлення всіх фактичних даних та така позиція є хибною, адже відповідно до даних, що містяться в матеріалах справи (рапорті) та з відкритих джерел, інформація про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційних діянь надійшла до органів Національної поліції ще у квітні 2024 року. 
		Оскільки правопорушення уповноваженою особою було виявлено у квітні 2024 року, коли надійшло відповідне звернення депутата ОСОБА_3 і протокол про адміністративне правопорушення згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП мав бути складений не пізніше 24-х годин з моменту виявлення, тобто з моменту, коли відповідні уповноважені особи дізналися про факт порушення, а не з часу здійснення останньої процесуальної дії  складання протоколу, що узгоджується з правовою позицію висловленою у постанові від 28.02.2019 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. 
		З урахуванням зазначеного, доводи представника Національної поліції про те, що днем виявлення правопорушення є день складення протоколу, тобто 15.01.2025 року, є необґрунтованим. 
		Співробітниками Національної поліції не доведено належними та доступними доказами об`єктивну сторону правопорушення та вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь. 
		Прокурор просить накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, визнавши його провину у скоєнні адміністративного правопорушення.
		Захисник підтримує подане клопотання, ОСОБА_1 просить закрити провадження за відсутністю його складу.
		Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Войтенка В.В., думку прокурора Зеленського І.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
		За змістомст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннямист. 245 цього ж Кодексувизначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
		Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З аналізу ст. ст.251,252 КУпАПслідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
		Частиною 2 статті 172-7КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно достатті 1 Закону України «Про запобігання корупції»реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Згідно ч. 1ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		На підставі дослідження вказаних доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		Згідно рішення № 2908-36-VIII 36 сесії VIII скликання Ірпінської міської ради від 23 листопада 2023 року та протоколу до нього розглядалось питання «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється, згідно додатку».
		Згідно переліку до постанови Ірпінської міської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області № 243 від 11 листопада 2020 року, ОСОБА_1 належить до числа депутатів Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області, обраних на виборах 25.10.2020 під номером у переліку 1.18 від Ірпінської міської партійної організації Політичної партії «Нові обличчя».
		Із витягу з протоколу пленарного засідання 36 сесії Ірпінської міської ради Київської області VIIІ скликання вбачається що на голосування ставилось питання про затвердження проєкту №98 «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюються, згідно додатку».
		З результатів поіменного голосування вбачається, що депутат ОСОБА_1 був присутній та голосував «за» прийняте рішення.
		Крім того, з вищевказаного витягу встановлено, що головуючий повідомив про заяву депутата ОСОБА_1 про наявний конфлікт інтересів щодо цього проєкту рішення та констатував, що даний депутат брати участь в обговоренні та голосуванні він не буде.
		   Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та господарських формувань ОСОБА_1 є засновником та директором ТОВ «ФАНТОР».
		Відповідно до частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Ірпінської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 відноситься до суб`єктів на яких поширюється дія цьогоЗакону, як на депутата міської ради.
		Статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється діяЗакону України «Про запобігання корупції».
		Відтак, доведеним той факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		Положеннямистатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції»визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Так, відповідно до визначень, які містяться встатті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці достатті 1727 КУпАП.
		У відповідності до положень частини 1 статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
		Статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу тане бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу".
		Також, вимогами частини 2статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції»визначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
		Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
		У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Згідно з позицією Конституційного Суду України, зазначену в абзаці четвертому пункту 3.6 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 3.1 цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.
		В абзаці четвертому пункту 3.5Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд Українивідзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.
		Враховуючи викладене, суд прийшов висновку, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у сприянні прийняття рішення "Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюються, згідно додатку», яке належить йому та директором якого він є, під час голосування голосом «за» на пленарному засіданні чергової 36 сесії Ірпінської міської ради Київської області VІІІ скликання за проєкт №98.
		Таким чином, між приватним інтересом депутата Ірпінської міської ради Київської області та його представницькими повноваженнями, пов`язаними з голосуванням за прийняття рішення №98 «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюються, згідно додатку» виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідних рішень під час голосування.
		За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 не міг суб`єктивно та неупереджено прийняти рішення під час голосування за прийняття рішення №98 «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності.
		Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні закону є реальним конфліктом інтересів.
		ОСОБА_1 будучи депутатом Ірпінської міської ради Київської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.п.2,3 ч.1ст.28 Закону України «Про запобігання корупції»перебуваючи на пленарному засіданні чергової 36 сесії Ірпінської міської ради Київської області 23 листопада 2023 року не повідомив належним чином про наявність у нього конфлікту інтересів у момент голосування «за» питання проєкту рішення № 98 «Про затвердження ТОВ «ФАНТОР» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюються, згідно додатку», враховуючи той факт, що питання стосувалось товариства директором та власником якого є він, а також вчинив дії при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо голосування «за» вказане питання, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 2ст. 1727 КУпАП.
		Диспозицією ч. 2ст. 1727 КУпАПпередбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно з приміткою 2 до зазначеної норми закону, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Отже для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення.
		Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 за роз`ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції та отримання підтверджень про відсутність у нього в даному випадку конфлікту інтересів.
		Таким чином, під час розгляду справи судом ретельно матеріалами справи, а також пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, які дають підстави зробити висновок про те, що фактичні обставини справи, встановлені судом об`єктивно та повно підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2025 року старшим оперуповноваженим в ОВС управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Троян О.А., складено відносно ОСОБА_1 протоко про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст. 1727 КУпАПза № 3381.
		Відповідно до ч. 4ст. 38 КУпАПвстановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями21215,21221цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Відповідно дост. 38 КУпАПпочатком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
		У тексті протоколу про адміністративне правопорушення № 3381, часом виявлення порушення вказується момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, тобто 15 січня 2025 року.
		У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019р. в справі №149/2498/17).
		З матеріалів справи слідує, що 29.07.2024 року Управління стратегічних розслідувань в Київській області надіслало письмову відповідь ОСОБА_6 на його повідомлення стосовно можливого порушення вимог ст. 28 Закону України Про запобігання корупції» депутатом Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 , відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 1727, які в свою чергу стали підставою для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2ст. 1727 КУпАПі ці відомості особа, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення перевіряла, шляхом збирання цих доказів відповідно до частини 2статті 251 КУпАП.
		Зі змісту даного листа "поза розумним сумнівом" вбачається, що УСР на час надання відповіді проводило перевірку стосовно можливого порушення вимог ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 , зазначається, що в діях ОСОБА_1 наявний реальний конфлікт інтересів, описується хронологія подій на 36 сесії пленарного засідання Ірпінської міської ради від 23.11.2023р. 
		Лист адресований ОСОБА_7 , та у клопотанні захисника міститься посилання на його сторінку в мережі "Facebook".
		Перевіркою даної сторінки встановлено, що, дійсно, 23 вересня 2024 року ОСОБА_4 виклав пост у мережі "Facebook", в якому, зокрема, зазначив, що "за 3 місяці їм не вдалося опитати ОСОБА_5 ....". 
		Таким чином, у червні 2024 року заявник звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань у Київській області із повідомленням про злочин відносно ОСОБА_1 .
		Беручи до уваги ці періоди часу, виходячи навіть з дати 31 червня 2024 року, то строк для накладення адміністративного стягнення сплив 31 грудня 2024 року.
		Відповідно до тексту рапорту від 13.12.2024 року, працівник УСР просить дозволу продовжити термін розгляду матеріалів перевірки стосовно можливого порушення вимог антикорупційного законодавства депутатом Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 до 45 діб для подальшого прийняття рішення згідно з чинним законодавством, оскільки на даний час не представилася можливим опитати ОСОБА_1 .
		   Начальником 1-го сектору (протидії корупції УСР в Київській області ДСР Національної поліції України полковником поліції Кравченком Д.А. 14 грудня 2024 року отримано пояснення від ОСОБА_1 .
		Разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виклику або письмового запрошення ОСОБА_1 для надання пояснень з приводу неповідомлення про конфлікт інтересів.
		При цьому протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2ст. 1727 КУпАПза № 3381 був складений тільки 15 січня 2025 року.
		Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
		Слід також зазначити, що встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб`єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов`язків.
		Під час розгляду справи апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
		Відповідно до роз`яснень викладених упостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» №13для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбаченіст. 38 КУпАП.
		Згідно зіст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.
		При цьому суд враховує, рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 року «Лутц проти Німеччини», де зазначено, що визнання вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є обов`язковим навіть при закритті провадження у справі за строками давності.
		Таким чином, суд приходить до висновку, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
		Аналогічного висновку дійшов і Івано - Франківський апеляційний суд у справі №343/1783/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116635769).
		Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що працівниками поліції допущено істотне порушення права ОСОБА_1 на захист при складанні протоколу, оскільки при цьому йому не було належно роз`яснено і не забезпечено права на допомогу адвоката, що передбачено ст. 59 Конституції України. Посилання в протоколі, копія якого не вручена ОСОБА_1 , на зміст ст. 268 КУпАП є явно недостатнім, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу про правопорушення, а особа, яка складала протокол, зазначила у протоколі, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, посилаючись на відсутність правових знань та бажанням скористатись правовою допомогою адвоката.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.38,247,283,284 КУпАП, суддя
		 
		п о с т а н о в и в:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2ст. 1727 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ч. 2ст. 38 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя М.П. Одарюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...