Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1013/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, з них; щодо авторських та суміжних прав, з них.
Надіслано судом: 06.03.2025. Зареєстровано: 06.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1013/24
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
		судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 (суддя Загинайко Т.В., дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 238 ГПК України, 08.08.2024)
		за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, оф. 7; ідентифікаційний код 42502769) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. М. Василенко, буд. 7-А; ідентифікаційний код 40471053)
		до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
		про стягнення 80 520 грн. 00 коп. 
		ВСТАНОВИВ:
		В березні 2024 Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни 80 520 грн. 00 коп. - компенсації за незаконне використання фонограми " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (виконавець - Артем Пивоваров). Також просить судові витрати покласти на відповідача.
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024, в даній справі, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни про стягнення 80 520 грн. 00 коп. - задоволено.
		Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. - компенсації за незаконне використання фонограми та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
		Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
		ФОП Галушкова О.М вважає Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року по справі № 904/1013/24 незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції, не перевіривши обставини справи, порушуючи при цьому норми матеріального та процесуального права, не з`ясовавши всебічно обставини та не надавши оцінки всім аргументам Відповідачки, а відтак Рішення є таким, що підлягає скасуванню.
		Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
		- відсутність акредитації у Позивача та як наслідок повноважень на проведення перевірок та звернення до суду. Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", станом на час виникнення спірних правовідносин не мала права здійснювати управління у сфері «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів», оскільки у даній сфері її управління мають право здійснювати лише акредитовані організації колективного управління, а у добровільному колективному управлінні здійснення управління у вказаній сфері не допускається. Відтак, судом першої інстанції ототожнено повноваження у разі добровільного колективного управління та розширеного колективного управління, чим порушено абз п. 5 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». А позивачем не доведено право звертатися до суду в інтересах інших осіб у сфері захисту публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;
		- відсутність позовів з боку ТОВ «Бест Мьюзік». ФОП Галушкова А.М неодноразово зазначала, що у даній справі позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» до господарського суду з окремим позовом до відповідача на захист свого порушеного права не звертався, тобто самостійно свої процесуальні права не реалізував, доручивши захист своїх інтересів в галузі авторського та суміжних прав іншій особі Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", яка мала статус організації колективного управління, але не мала відповідної акредитації у сфері «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів». Але судом наведені обставини були проігноровані та не взяті до уваги;
		- детально дослідивши відеофайл, який міститься на оптичному DVD RW диску та у виді файлу в системі Електронний суд, долученому Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до позовної заяви, Відповідач прийшов до висновку, а суд першої інстанції не взяв такі доводи до уваги: - не вбачається за можливе достовірно встановити, що відео-звукозапис проводився представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" саме в зазначений час та за зазначеною адресою (адреса у відео постійно змінюється, що свідчить про фізичне втручання у відеозапис); - на відео не зафіксовано представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", який здійснював фіксацію та не зафіксовано зміст довіреності, документів, що посвідчує дану особу; - з відеозапису не вбачається за можливе встановити, що представники закладу відмовилися називати свої дані та підписати акт фіксації, навпаки записом підтверджується, що наведений акт фіксації їм не надавався для підпису та жодні коментарі від них не отримували;
		- з матеріалів справи також вбачається, що акт фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання був складений одноособово представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", тобто без будь-яких інших осіб, присутніх під час фіксації та не в місці фіксації. Разом з тим, в акті фіксації та на відео-звукозаписі відсутні відомості про касира чи іншого представника магазину, де здійснено нібито фіксацію порушення, якому представник Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" намагався запропонувати акт фіксації до підпису. Чек, що міститься в матеріалах справи не містить суб`єкта господарювання. Акт фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) містить адресу, що відмінна від адреси проведення відеофіксації (вул. Королєви Єлизавети 17 на відео та вул. Королєви Єлизавети 19 в Акті). Отже, подані позивачем до суду диск із відеозаписом, копія фіскального чеку та копія акту фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання від 19.11.2023р. у їх сукупності не є належними та достовірними доказами на підтвердження неправомірного комерційного використання відповідачем музичних творів, що було не взято до уваги судом першої інстанції чим порушено норми ст. 73-77 ГПК України;
		- суд першої інстанції неправомірно, без посилань на будь який нормативно-правовий акт визначив суму до стягнення у розмірі потрійної величини з базового розрахунку;
		- відсутність ініціативи щодо оплати суд врахував як умову для розрахунку суми в потрійному розмірі, у цьому випадку відповідачка вважає, що сама по собі незгода з позицією Позивача не може вважатися підставою для стягнення суми в потрійному розмірі, окрім того, якщо відповідачка взагалі заперечує факт публічного використання такого твору та знаходження у Приміщені взагалі;
		- порядок розрахунку суми компенсації, заявленої до стягнення, Громадська спілка належним чином не обґрунтувала, не обґрунтувала її застосування (не надала суду обґрунтований розрахунок такої суми, зокрема розміру винагороди або комісійного платежу, які були б сплачені, якби відповідач 28.09.2022 звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права тощо);
		- суд першої інстанції порушив норми 114-116 КАС України, не прийняв до уваги обставини на які посилався позивач щодо неможливості отримання наведених доказів в іншому порядку, взагалі не надав жодної оцінки відсутності технічної документації не прийняв до уваги обґрунтовані посилання позивача на певні складнощі в отриманні документації та необхідності забезпечити такі докази тим самим порушив принцип змагальності сторін. 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 витребувано з господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1013/24. Відкладено розгляд питання щодо руху даної апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №904/1013/24 до Центрального апеляційного господарського суду.
		 25.09.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 (оскільки, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності не відносяться до категорії справ, щодо яких визначено спеціалізацію судді-доповідачу Верхогляд Т.А.) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
		 01.11.2024 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою долучено до матеріалів скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633,60, відповідно до платіжної інструкції від 31.10.2024.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Галушковій Оксані Максимівни у розгляді апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 з повідомленням (викликом) сторін. 
		 19.11.2024 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року та у справі №904/1013/24 без змін; прийняти заяву Позивача про те, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
		Відзив обґрунтований наступним:
		- відповідно до статті 45 Закону "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон №3792) суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління. Згідно з частиною 1 статті 47 Закону №3792 суб`єкти авторського права і (або) суміжнихправ можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (надалі - Закон №2415). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2415 організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав. Відповідно до приписів частин четвертої, сьомої та дев`ятої статті 5 Закону №2415 правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників. Відповідно до пункту 5 статті 3-4 розділу VI прикінцевих та перехідних положень Закону №2415 враховуючи введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, з моменту набрання чинності цим пунктом конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління не оголошуються і не проводяться протягом воєнного стану в Україні. Установа оголошує конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління у сферах, в яких відсутні акредитовані організації на дату припинення чи скасування воєнного стану в Україні, протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Згідно з ст. 3-2 та п. 5 ст. 3-4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2415 організації колективного управління, внесені до Реєстру організацій колективного управління, мають право здійснювати добровільне колективне управління на підставі наданих їм правовласниками майнових прав. ГС «УЛАСП» є організацією колективного управління, зареєстрованою в Міністерстві економіки України і внесеною до Реєстру організацій колективного управління, що підтверджується Витягом з реєстру організацій колективного управління (наявний в матеріалах справи). Відповідно до статті 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права та (або) суміжних прав»: «колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом». Як зазначено вище у ГС «УЛАСП» наявний статус організації колективного управління. До акредитації, в сферах в яких акредитація передбачена Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права та (або) суміжних прав», жодна з організацій колективного управління не може здійснювати діяльність із розширеного колективного управління, водночас в будь-якому разі управління майновими правами в рамках власного каталогу, не забороняється. ГС «УЛАСП» просить захистити саме ті майнові права, якими вона управляє. Якби Позивач здійснював розширене колективне управління, як вважає Відповідач, позовні вимоги стосувалися б усіх шести творів зафіксованих згідно Акту фіксації в публічному закладі Відповідача. Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" на підставі Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав належать майнові авторські права, зокрема, на музичний твір "Ой, на горі", а Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" відповідно до Договору про управління майновими правами має право збирати винагороду за публічне виконання вказаного твору, здійснювати фіксацію фактів його комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цього твору. Отже, оскільки у спірних правовідносинах автор визначив конкретні майнові права для управління, які вносяться у відповідний каталог, то має місце добровільне колективне управління, а не розширене колективне управління, яке потребує акредитації. Твердження відповідача про відсутність належних повноважень у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" та позивача не відповідають встановленим обставинам справи та наведеним приписам законів;
		- при розгляді повноважень ГС УЛАСП важливо визначення його повноважень саме щодо судового представництва. Правовласник свідомо наділив широкими повноваженнями ГС УЛАСП для представництва в суді (судове представництво є однією із основних спеціалізацій ГС УЛАСП). Відповідно до Договору №25/10/2018 від 25 жовтня 2018 року між ТОВ «Бест Мьюзік» та ГС УЛАСП: « 6.1.Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав Правовласника на об`єкти суміжних прав та об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані Організації за цим Договором. 6.2.Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав Правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторських прав. 6.3. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`явити заяви судові позови з метою захисту порушення прав та здійснювати будь-які інші дії- як для захисту прав Правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. Для реалізації цього права Організація має обов`язковому порядку дотримуватися формальностей передбачених в п 6.4. цього Договору. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів Правовласника стосовно майнових прав, які передані Організації в управління, Організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так і від імені Правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку Організація виступатиме від імені Правовласника, то ані Організації, ані представникам залученим Організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від Правовласника не потрібна (факту наявності цього Договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що Організація при захисті прав Правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (Правовласника) в рамках передбачених законом». Відповідно до Додаткової угоди від 04.01.2020 року №1 до Договору про управління майновими правами, якою сторони узгодили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника, організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов. Відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди №1 правовласник підтверджує, що він цілком і повністю згоден з Тарифами ГС УЛАСП, визнає їх повністю відповідними закону та вважає їх належними, в тому числі, для обґрунтування розмірів компенсації або збитків, або інших стягнень, сплата яких вимагається ГС УЛАСП в судових процесах за позовами в інтересах правовласника та/або обґрунтування інших способів захисту. Отже, ГС «УЛАСП» на підставі Договору про управління майновими правами має право збирати винагороду за публічне виконання вказаного твору, здійснювати фіксацію фактів його комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цього твору, чим і пояснюється відсутність позовів безпосередньо ТОВ «Бест Мьюзік»;
		- спроби Відповідача поставити під сумнів результати проведеної фіксації є цілком і повністю безпідставними. Категорія справи, яка зараз розглядається не є новою. Верховний Суд вже багаторазово висловлювався, що види доказів, які використовує Організація колективного управління, в тому числі відеофіксація, є належними і допустимими. Позивач посилається на постанову Верховного Суду у справі №910/12033/18 від 9 липня 2019 року, постанову Верховного Суду у справі № 910/7609/17 від 20 березня 2018 року. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комерційне використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору. Приписами Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про ефективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав» не передбачено ані вимог до форми акта фіксації, ані до складу осіб, що його складають, як і не існує законодавчої заборони складати такі акти одноособово представником організації колективного управління. З огляду на що у заявника не виникло обов`язку надати складений акт на ознайомлення та підписання Відповідачеві. Зазначення у акті фіксації про те, що представником публічного закладу не заявлена підстава використання об`єктів суміжного права не впливає на дійсність зафіксованих таким актом обставин. Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Отже, Фізична особа-підприємець Галушкова Оксана Максимівна, яка здійснює господарську діяльність у магазині "Конфіскат" за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети Другої, буд 19, несе відповідальність за додержання в ньому вказаних вище законів, щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності. Невиконання відповідачем встановлених законом обов`язків щодо дотримання порядку використання музичних творів, які використовуються в його закладі, є порушенням статей 614, 1166 Цивільного кодексу України;
		- відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» внаслідок здійсненого Відповідачем правопорушення, суд має право постановити рішення про: «а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права та/або суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права та/або суміжних прав[1]; в) стягнення з порушника авторського права та/або суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; г) стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір». Відшкодування збитків та стягнення компенсації є альтернативними видами відповідальності порушника. Позивач вважає більш раціональним базувати їх позовні вимоги саме на стягненні компенсації. ГС «УЛАСП» має в наявності затверджені Тарифи, які розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України http://me.gov.ua/ (копія додається). Відповідно до Тарифів ГС «УЛАСП»: «Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладеного договору з організацією колективного управління) складає: - 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року, в якому сталося бездозвільне (бездоговірне) використання». Відповідач використав майнові суміжні права Позивача і не проявив ініціативу (навіть вже після факту такого використання) щодо сплати в інтересах Позивача коштів на рахунок організації колективного управління ГС «УЛАСП» (організації, яка управляє його правами). Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права і (або) суміжних прав» користувач повинен був виплачувати такі кошти організації колективного управління, тобто на рахунок ГС «УЛАСП» в інтересах правовласника. Це ж узгоджується із функцією організації колективного управління, що передбачена пунктом 3 частини першої статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників в сфері авторського права і (або) суміжних прав». Відповідно до ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом. Згідно з ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором. За приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. А тому саме відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди, про що, зокрема, вказано в постанові КГС ВС від 12.03.2020 у справі № 907/291/19. Відповідач відсутність вини не довів. Вищевказане підтверджується судовою практикою у господарських справах, наприклад Постанова Західного апеляційного господарського від 03.02.2023 р. у справі 914/1841/22 та Постанова Верховного суду від 26.05.2022 у справі №909/511/21. Таким чином, своїми діями (а точніше бездіяльністю) Відповідач продемонстрував те, що він скоїв умисне правопорушення. Тобто, при розрахунку компенсації, позивач вважає, що має право виходити із потрійної суми її базової величини. Базовою величиною є наступна величина - це розмір на початок року (2023 року) прожиткового мінімуму для працездатних осіб [2]. Десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідає сума - 26 840 грн. Потрійний розмір від цієї суми складає: 80 520 грн. (стосовно одного об`єкту суміжних прав). Тобто, розмір компенсації за бездоговірне використання Фонограми Відповідачем складає 80 520 грн. (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять гривень).
		Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу повідомляється про орієнтовні витрати Позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, які становлять 30 000 грн., докази цих витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду
		Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік", як видавцем та громадянином України ОСОБА_1 , як правовласником було укладено договір від 20.07.2016 №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав (надалі - Договір про передачу виключних авторських і суміжних прав) (а.с.50-56).
		Відповідно до пункту 2.1 Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав правовласник передає виконавцю належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в пункті 2.2 договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором.
		Пунктом 8.1 Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. 
		При цьому, пунктом 1.20 Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав визначено, що "строк" означає період часу, який починає обчислюватися з моменту підписання сторонами договору і триває до 31.12.2017, якщо інше не передбачено в додатках до договору. 
		Відповідно до пункту 8.2 Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав при відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк. 
		Також сторонами було підписано додаток від 20.06.2022 №2.32 до Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав відповідно до Переліку фонограм/виконань права на способи використання яких передаються правовласником видавцю з якого вбачається, що правовласником передано видавцю майнові суміжні права на фонограму музичного твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 , на горі", виконавець - Артем Пивоваров (а.с. 56).
		Також з матеріалів справи вбачається, що між Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", як організацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік", як правовласником, було укладено договір від 25.10.2018 №25/10/18 про управління майновими правами (надалі - Договір про управління майновими правами) (а.с. 39-49). 
		Пунктом 2.1 Договору про управління майновими правами визначено, що правовласник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на об`єкти суміжних прав (фонограми та зафіксовані у них виконання), які належать правовласнику щодо способів використання передбачених цим договором для об`єктів майнових суміжних прав, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії, передбачені цим договором та законом. 
		Відповідно до пункту 2.2 Договору про управління майновими правами окрім повноважень, зазначених в пункті 2.1 цього договору, правовласник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на об`єкти авторських прав, що належать правовласнику, щодо способів використання передбачених цим договором для об`єктів майнових авторських прав, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами а також здійснювати інші дії, передбачені цим договором та законом. 
		Згідно з пунктом 2.3 Договору про управління майновими правами надання повноважень на колективне управління правами за цим договором передбачає право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та/або об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій відповідно до закону допустимих для організації колективного управління (акредитованої організації) відповідно до наявного у організації статусу. 
		Пунктом 4.1 Договору про управління майновими правами визначено, що організація отримує виключне повноваження здійснювати колективне управління майновими правами правовласника на наступні види використання об`єктів суміжних прав: 
		підпункт 4.1.1 публічне використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань):
		підпункт 4.1.1.1 публічне виконання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою); 
		підпункт 4.1.1.2 ретрансляція об`єктів майнових прав (як визначено в п. 1.2.2 цього договору), в тому числі кабельна ретрансляція (як визначено в п.1.2.1 цього договору) стосовно об`єктів суміжних прав. 
		Відповідно до пункту 4.2 Договору про управління майновими правами організація отримує невиключне повноваження здійснювати колективне управління майновими правами правовласника на наступні види використання об`єктів суміжних прав: 
		підпункт 4.2.1.1 публічне сповіщення об`єктів суміжних прав (фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою).
		Згідно з пунктом 4.3 Договору про управління майновими правами організація отримує невиключне повноваження здійснювати колективне управління майновими правами правовласника на наступні види використання об`єктів авторських прав: 
		підпункт 4.3.1 публічне використання об`єктів авторського права (творів): 
		підпункт 4.3.1.1 ретрансляція об`єктів майнових прав (як визначено в п.1.2.2 цього договору), в тому числі кабельна ретрансляція (як визначено в п.1.2.1 цього договору) стосовно об`єктів авторського права (творів).
		Пунктом 4.4 Договору про управління майновими правами визначено, зокрема, що правовласник окремо підтверджує, що підтримує прагнення організації стати акредитованою організацією колективного управління в зазначених вище сферах використання прав. 
		Відповідно до пункту 6.1 Договору про управління майновими правами організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти суміжних прав та об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. 
		Згідно з пунктом 6.2 Договору про управління майновими правами організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторських прав. 
		Згідно з пунктом 6.3 Договору про управління майновими правами у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. Для реалізації цього права організація має в обов`язковому порядку дотриматись формальностей передбачених в п. 6.4 цього договору. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так і від імені правовласника, беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках, передбачених законом. 
		Пунктом 6.4 Договору про управління майновими правами визначено, що організація приступає до реалізації своїх повноважень, зазначених в п. 6.3 цього договору за умови отримання попереднього погодження правовласника щодо відповідних об`єктів майнових прав стосовно яких подаватиметься позов організацією. 
		Відповідно до пункту 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про розірвання договору або зміни умов договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на тих же самих умовах на кожен наступний рік. 
		В матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору про управління майновими правами.
		В подальшому сторонами було підписано додаткову угоду від 04.01.2020 №1 до Договору про управління майновими правами, якою сторони узгодили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника, організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов (а.с. 47).
		Відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди №1 правовласник підтверджує, що він цілком і повністю згоден з Тарифами ГС УЛАСП, визнає їх повністю відповідними закону та вважає їх належними, в тому числі, для обґрунтування розмірів компенсації або збитків, або інших стягнень, сплата яких вимагається ГС УЛАСП в судових процесах за позовами в інтересах правовласника та/або обґрунтування інших способів захисту. 
		В матеріалах справи міститься копія Тарифів ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" (а.с. 29-35).
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік", як довіритель, довіреністю від 01.11.2018 на реалізацію повноважень за договором управління з метою усунення будь-яких спірних моментів із представництва в судах своїх інтересів Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", як повіреним, підтверджує повноваження останньої здійснювати будь-які дії, направлені на реалізацію положень укладеного між Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" Договору від 25.10.2018 №25/10/18 про управління майновими правами, в тому числі, звертатися до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного (для їх подальшого перерахування довірителю на погоджених договором умовах). Ця довіреність діє з дати її видачі та діє до дати остаточного закінчення строку дії Договору про управління майновими правами (а.с.36).
		На виконання умов Договору про управління майновими правами Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" підписано декларацію-доручення від 01.01.2023 до Договору про управління майновими правами, якою заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" підтверджує наявність в його каталозі (серед об`єктів, на які в нього є права) станом на 01.01.2023 наступних об`єктів суміжних прав: 
		- назва фонограми (об`єкту суміжних прав): фонограма музичного твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 , на горі" у виконанні Артем Пивоваров;
		- спосіб використання щодо якого отримані майнові суміжні права (майнові права виробника фонограм): публічне виконання;
		- частка правовласника за публічне використання: 100% (а.с.48).
		Як вбачається, Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" було видано довіреність від 30.12.2022, якою уповноважено Барбаренко Вікторію Володимирівну бути представником організації перед будь-якими фізичними та юридичними особами, в тому числі в органах влади та місцевого самоврядування, будь-яких установах та організаціях тощо на території України у зв`язку з виконанням представницьких функцій щодо виявлення користувачів об`єктами авторського та суміжних прав. Для виконання представницьких функцій Барбаренко Вікторія Володимирівна має наступні права, зокрема, виявляти незаконне використання об`єктів авторського права та суміжних прав та здійснювати фіксацію і вживати заходи для усунення таких порушень. Довіреність дійсна без права передоручення і діє до 30.12.2023 (а.с. 57).
		В подальшому уповноваженим представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" - Барбаренко В.В. було складено акт фіксації від 19.11.2023 №11/01/11/23 комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання (надалі - Акт фіксації) (а.с.58).
		З вказаного акту вбачається, що представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" Барбаренко В.В., що діє не підставі довіреності від 30.12.2022 була проведена фіксація використання об`єктів суміжних прав в публічному закладі - магазин "Конфіскат", за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети Другої, 19, в якому здійснює господарську діяльність відповідач - Фізична особа-підприємець Галушкова Оксана Максимівна. Фіксація була здійснена за допомогою технічного засобу: телефону Redmi Note 12. 
		У вказаному акті фіксації зазначено, що представником публічного закладу не заявлена підстава для використання об`єктів суміжних прав. 
		Відповідно до додатку до Акту фіксації "Деталізація стосовно об`єктів суміжних прав, використання яких було зафіксовано: встановлений факт публічного виконання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у фонограмах виконань музичних творів), які стосуються виконання у записі виконавцями музичних творів, зокрема, Артем Пивоваров "Ой, на горі" (а.с. 59).
		До акта додані: відеозапис від 19.11.2023 (а.с. 61), копія чеку від 19.11.2023 №222601002025108 (а.с. 60).
		Позивач стверджує, що, оскільки відповідач своїми діями (а точніше, бездіяльністю) продемонстрував те, що він скоїв умисне правопорушення, при розрахунку компенсації позивач має право виходити із потрійної суми її базової величини. Та зазначає, що базовою величиною є розмір на початок року (2023) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 684 грн. 00 коп., десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідає сума - 26 840 грн. 00 коп.; потрійний розмір від цієї суми складає 80 520 грн. 00 коп., отже стягненню з відповідача підлягає 80 520 грн. 00 коп. - компенсації за бездоговірне використання фонограми відповідачем; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
		Згідно з частиною 1 статті 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		За приписами статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється виключно з дозволу суб`єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом. 
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		У відповідності до статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII (в редакції, чинній на час укладення договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		Статтею 35 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII (в редакції, чинній на час укладення договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) передбачено, що об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.
		Відповідно до статті 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII (в редакції, чинній на час укладення договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
		Статтею 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII (в редакції, чинній на час укладення договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) визначено, що суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
		Статтею 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII (в редакції, чинній на час укладення договору про управління майновими правами) визначено, що добровільне колективне управління - це колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління.
		Згідно із частинами 4, 7, 9 статті 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (в редакції, чинній на час укладення договору про управління майновими правами) правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають і здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону; колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління; організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.
		За приписами частин першої та четвертої статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (в редакції, чинній на час укладення договору про управління майновими правами): - організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; - добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.
		З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме ТОВ "Бест Мьюзік" на підставі договору від 20.07.2016 №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав (з урахуванням додатку від 20.06.2022 №2.32 до Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) належать майнові авторські права, зокрема, на музичний твір " ІНФОРМАЦІЯ_1 , на горі", виконавець - Артем Пивоваров (а.с. 56).
		Таким чином, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" на підставі договору від 25.10.2018 №25/10/18 про управління майновими правами, наділена повноваженнями на управління майновими правами (збирати винагороду за публічне виконання вказаного твору, здійснювати фіксацію фактів його комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цього твору) суб`єкта авторського права - позивача у справі, зокрема, щодо спірного музичного твору, що переданий їй у добровільне колективне управління ТОВ «Бест Мьюзік», якому на підставі договору № 34-ПФ належать виключні майнові авторські права на спірний музичний твір, та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом в інтересах позивача. 
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-IX (в редакції, чинній на час складання акту фіксації) публічне сповіщення - поширення в ефір для сприйняття публікою бездротовими засобами або за допомогою кабельної мережі чи супутника тощо об`єктів авторського права та/або суміжних прав.
		Публічне виконання - подання творів, виконань, фонограм, програм організацій мовлення у будь-який спосіб безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (крім передачі в ефір чи по кабелю) у місцях, в яких присутні чи можуть бути присутніми представники публіки, незалежно від того, присутні вони в одному місці і в один час чи в різних місцях і в різний час (частина 1 статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-IX (в редакції, чинній на час складання акту фіксації)).
		Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням. 
		Аналогічний правовий висновок містять постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/4139/17, від 03.04.2018 у справі №907/375/17, від 10.05.2018 у справі №908/666/17, від 06.02.2018 у справі №908/364/17, від 06.02.2018 у справі №908/657/17.
		Як вбачається з рішення суду першої інстанції, місцевий господарський суд шляхом особистого сприйняття, співставлення слів та мелодії встановив, що має місце публічне виконання музичних творів, зокрема, " ІНФОРМАЦІЯ_1 , на горі" (виконавець Артем Пивоваров). 
		Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених ЦК України та іншим законом.
		За приписами статті 445 Цивільного кодексу України автор має невідчужуване право на справедливу винагороду за використання його твору у випадках, в розмірах і на умовах, передбачених законом. Право на справедливу винагороду належить автору твору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора.
		Згідно зі статтею 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
		Пунктом 3 частини 1 статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-IX (в редакції, чинній на час складання акту фіксації та звернення з позовом до суду) визначено, що за захистом авторського права або суміжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції мають право звертатися, зокрема, організації колективного управління відповідно до доручення правовласників-контрагентів з добровільного колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" з урахуванням сфери їх діяльності, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління. 
		Відповідно до підпунктів 2, 4 частини 3 статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-IX (в редакції, чинній на час складання акту фіксації та звернення з позовом до суду) суд має право постановити рішення про: відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права та/або суміжних прав; стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір. Розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини.
		Матеріалами даної справи підтверджено наявність у позивача виключних майнових авторських прав на вищезгаданий музичний твір; факт передачі позивачем цих прав у добровільне управління Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"; наявність у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" права на звернення до господарського суду з позовом; відсутність у відповідача дозволу на використання (публічне виконання) спірного музичного твору; факт використання відповідачем спірного музичного твору шляхом його публічного виконання; використання відповідачем спірного твору без належної сплати винагороди. 
		Як зазначалось вище, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а саме: акт фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №11/01/11/23 (з додатком), складений 19.11.2023 представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" - Барбаренко В.В. на підставі довіреності від 30.12.2022, копія чеку від 19.11.2023 №222601002025108 та відеозапис від 19.11.2023 свідчать про фіксацію використання об`єктів суміжних прав в публічному закладі - магазин "Конфіскат", за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети Другої, 19, в якому здійснює господарську діяльність відповідач - Фізична особа-підприємець Галушкова Оксана Максимівна.
		Відповідач, здійснюючи свою господарську діяльність, використовував спірний музичний твір без відповідного договору від суб`єкта авторського права чи організації колективного управління, що є порушенням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права». 
		Отже, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" довела, а відповідач не спростував факту публічного виконання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у фонограмах виконань музичних творів), які стосуються виконання у записі виконавцями музичних творів, зокрема, Артем Пивоваров "Ой, на горі" у приміщенні магазину "Конфіскат", за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети Другої, 19, доказів на підтвердження надання дозволу особою, яка має виключне право дозволяти використання таких об`єктів суміжних прав, матеріали справи не містять. Відповідач не спростував визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, встановивши належність позивачеві виключних майнових авторських прав на спірний музичний твір, що передані ним у добровільне управління Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав"; наявність у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" права на звернення до господарського суду з даним позовом; відсутність у відповідача необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірного музичного твору; факт використання відповідачем спірного музичного твору шляхом його публічного виконання; використання відповідачем спірного музичного твору без належної сплати винагороди, врахувавши фактичні обставини порушення та, виходячи з принципів справедливості, добросовісності, розумності, дійшов обґрунтованого висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації у визначеній сумі. 
		Доказів на підтвердження надання дозволу особою, яка має виключне право дозволяти використання таких об`єктів авторського права, матеріали справи не містять.
		Виходячи з аналізу вищенаведених правових норм та фактичних обставин даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни компенсації за незаконне використання фонограми "Ой на горі" (виконавець - Артем Пивоваров), у розмірі 80 520 грн 00 коп. 
		Скаржник в своїй апеляційній скарзі посилається на неповноважність Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" щодо проведення перевірок та заявлення даного позову.
		Проте, такі твердження апеляційний суд вважає необґрунтованими та зазначає, що саме ТОВ "Бест Мьюзік" на підставі договору від 20.07.2016 №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав (з урахуванням додатку від 20.06.2022 №2.32 до Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав) належать майнові авторські права на фонограму музичного твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 , на горі", виконавець - Артем Пивоваров, а Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" відповідно до договору від 25.10.2018 №25/10/18 про управління майновими правами має право збирати винагороду за публічне виконання цього твору, здійснювати фіксацію фактів його комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цього твору. Позов пред`явлено Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік". 
		Помилковим є також твердження скаржника, що акт фіксації комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання був складений одноособово представником Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", тобто без будь-яких інших осіб, присутніх під час фіксації та не в місці фіксації, оскільки приписами Закону України "Про авторське право і суміжні права", Закону України "Про ефективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав" не передбачено вимог щодо форми акта фіксації чи до складу осіб, що його складають. Не існує законодавчої заборони складати такі акти одноособово представником організації.
		Не беруться також до уваги твердження скаржника щодо відсутності у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" акредитації, оскільки у спірних правовідносинах автор визначив конкретні майнові права для управління, які вносяться у відповідний каталог, відтак, має місце добровільне колективне управління, а не розширене колективне управління, яке потребує акредитації.
		Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника щодо неналежності та недопустимості доказів на підтвердження неправомірного комерційного використання відповідачем музичних творів, з огляду на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 09.07.2019 у справі №910/12033/18, який зазначив про належність та допустимість вказаних доказів, у тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №957), відповідно до якої представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акту фіксації.
		Доводи скаржника про необґрунтування Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" порядку розрахунку суми компенсації, заявленої до стягнення та її застосування, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
		Відповідно до підпунктів 2, 4 частини 3 статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-IX (в редакції, чинній на час складання акті фіксації та звернення з позовом до суду), відповідно до якої суд має право постановити рішення про: відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права та/або суміжних прав; стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір. Розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини. 
		Місцевий господарський суд вірно зауважив, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту, а тому і кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.
		Частиною 3 статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII (в редакції, чинній на час складення акту фіксації) встановлено, що користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. 
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що доказів укладання відповідного договору відповідачем не надано, матеріали справи не містять. 
		Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" зазначено, що вона має затверджені тарифи, які розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України http://me.gov.ua. 
		Так, відповідно до наданої Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" копії документу "Тарифи" (а.с.29-35) тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладеного договору з акредитованою організацією колективного управління) складає 10 мінімальних місячних заробітних плат в розмірі, передбаченому законом на початок календарного року у якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання. 
		Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
		Отже, розмір мінімальної заробітної плати не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені винагороди, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
		Оскільки використання відповідачем музичного твору "Ой, на горі" мало місце 19.11.2023 то розмір компенсації, що підлягає стягненню, має визначатися з урахуванням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, а саме 2 684 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"). 
		Враховуючи наведене, розмір компенсації за незаконне використання музичного твору складає 26 840 грн. 00 коп. (2 684 грн. 00 коп. х 10).
		Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" зазначає, що, оскільки відповідач своїми діями продемонстрував, що він скоїв умисне правопорушення (так, використав майнові суміжні права позивача і не проявив ініціативу навіть вже після факту такого використання, щодо сплати в інтересах позивача коштів на рахунок організації колективного управління, яка управляє правами позивача) то при розрахунку компенсації Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" виходила із потрійної суми її базової величини.
		Таким чином, для визначення розміру компенсації за бездоговірне використання фонограми відповідачем позивач застосовував розрахункову величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн та за умисне правопорушення потрійний розмір, як визначено положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що становить 80 520 грн (2 684 грн х 10 х 3). 
		Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції неправомірно, без посилань на будь-який нормативно-правовий акт, визначив суму до стягнення у розмірі потрійної величини з базового розрахунку не відповідає фактичному змісту оскаржуваного судового рішення, доводи якого відповідачем не спростовані.
		Решту аргументів скаржника апеляційний суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
		За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.
		Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
		Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
		У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
		Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		З огляду на приписи статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
		Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
		За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Згідно із статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
		З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галушкової Оксани Максимівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 залишити без задоволення. 
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року у справі №904/1013/24 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		Головуючий суддя О.В. Чус
		Суддя І.М. Кощеєв
		СуддяМ.О. Дармін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...