Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/2425/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 06.03.2025. Зареєстровано: 07.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/534/266/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170520000304

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                     Справа№534/2425/24
		Провадження №1-кп/534/266/24
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		06березня 2025року                                     м. Горішні Плавні
		 
		Комсомольський міський судПолтавської області
		у складі:головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання             ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		захисника                             адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                                  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022170520000304 від 08.07.2022 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Михайлівка-Рубежівка, Києво- Святошинського р-ну, Київської області, громадянин України, тимчасово не працює, одружений, утримує доньку 20 років, військовозобов`язаний, не є учасником бойових дій, не має інвалідності не є постраждалим ЧАЕС, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
		у с т а н о в и в:
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»введено в України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022року строком на 30 діб; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022;строк діївоєнного станув Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023; строк діївоєнного станув Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023; строк діївоєнного станув Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023;затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію»постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17.05.2022; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 23 серпня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента№574/2022 від 12.08.2022 ; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 21 листопада 2022року на 90 діб згідно з Указом Президента № 758/2022 від 07.11.2022 ; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 19 лютого 2023року на 90 діб згідно з Указом Президента № 59/2023 від 06.02.2023; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 20 травня 2023року на 90 діб згідно з Указом Президента № 255/2023 від 01.05.2023; строк проведення загальної мобілізації продовжено з 18 серпня 2023року на 90 діб згідно з Указом Президента № 452/2023 від 26.07.2023.
		Так, 26 квітня 2022 року військовозобов`язаний старший лейтенант запасу ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення облікових даних і проходження медичного огляду військово-лікарською комісією. Рішенням позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаного старшого лейтенанта запасу ОСОБА_5 визнано тимчасово не придатним до військової служби терміном на 1 місяць, що посвідчено довідкою військово-лікарської комісії №1/3/1/2278 від 26.04.2022. У цей же день ОСОБА_5 було доведено вимоги законодавства України з питань оборони під особистий підпис.
		Після проведення лікувальних заходів військовозобов`язаний старший лейтенант запасу ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та при проходженні повторної військово-лікарської комісії останнього було визнано здоровим та придатним для проходження військової служби, що посвідчено довідкою військово-лікарської комісії №1/3/1/2957 від 30.05.2022. 
		У подальшому, 20 червня 2022 року, на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також вказаних вище Указів Президента України, ОСОБА_5 , отримав бойову повістку про необхідність прибуття о 08 год. 00 хв. 27.06.2022, для відправки до військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		В подальшому, ОСОБА_5 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за відсутності передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову, будучи визнаним придатним до військової служби, усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, 27.06.2022 о 08:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про причини своєї неявки особисто не повідомив, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5  як ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
		 
		Дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 вину увчиненому кримінальномуправопорушенні визнав. У судовому засіданні, обвинувачений надав наступні за змістом покази.
		    Обвинувачений пояснив суду, що він перший раз був викликаний до військомату у 2014 році, обвинувачений долучив до своєї особової справи довідку про те, що він є віруючою людиною та просив, ще у 2014 році альтернативну службу, також у 2022 році обвинуваченому було відмовлено у можливості проходити альтернативну службу. Обвинувачений від працівників ТЦК отримував образи, що він є «сектантом». Обвинувачений готовий виконати свій військовий обов`язок перебуваючи на альтернативній службі. 
		На запитання прокурора обвинувачений повідомив суду, що він проходив ВЛК у червні місяці 2022 року. Про бажання проходити альтернативну службу обвинувачений повідомляв працівників ТЦК. З письмовими заявами до ТЦК чи інших органів державної влади обвинувачений, про проходження альтернативної служби не звертався. Вважає, що віруючи у ОСОБА_6 та керуючись Біблією не має права вбивати людей. Обвинувачений вважає, що його змусили пройти ВЛК шляхом обману, погрожуючи судом. Обвинувачений повідом, що його віровчення не забороняє проходити ВЛК. Обвинувачений звільнився з ПрАТ «Полтавський ГЗК» приблизно у червні, липні 2022 році. Не бажання проходити ВЛК було пов`язано з не бажанням проходити військову службу. З 2022 року по 2024 обвинувачений мав неофіційні заробітки. Обвинувачений повідоми, що був затриманий у вересні місяці 2024 року. Обвинуваченому до моменту затримання було невідомо, що відносно нього є кримінальне провадження, а також дружина обвинуваченого йому ніякої інформації щодо цього не повідомляла.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_7 , за змістом, повідомила суду, що обвинувачений є віруючою людиною, який вірить у ОСОБА_6 та являється наставником церкви. Так, обвинувачений керуючись своїми віруваннями не має права брати зброю до рук. Тривалий час обвинувачений ніс службу у Градизькому реабілітаційному центрі де за ініціативи обвинуваченого було розміщено багато хворих з міста Горішні Плавні. Обвинувачений після отримання повістки з ІНФОРМАЦІЯ_4 просив останніх про проходження ним альтернативної служби. 
		На запитання захисника свідок повідомила, що обвинувачений у відрядження не виїжджав, дитину виховували разом, обвинувачений утримує доньку, яка тільки закінчила навчання та не має стабільного заробітку. У обвинуваченого реакція на отримання повістки була нормальною, останній пройшов ВЛК та мав основну надію про мобілізацію на альтернативну службу. Однак обвинуваченому не запропонували альтернативної служби. Збоку військових тиску ні на свідка ні на обвинуваченого не здійснювалося.
		На питання прокурора свідок повідомила, що з обвинуваченим перебуває у зареєстрованому шлюбі, фактично разом з обвинуваченим свідок проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений на разі не працює. Працював у свідка, яка є ФОП. Підприємницьку діяльність свідок не веде спільно з обвинуваченим. Обвинувачений звільнився з ПрАТ «Полтавський ГЗК» у зв`язку з отриманням повістки. Обвинувачений начебто у 1995 році проходив навчання у біблійській школі та його віровчення забороняє йому брати зброю до рук. Свідку відомо, що обвинувачений проходив військову службу, але вона не пам`ятає коли так як не перебувала з ним у сімейних відносинах. Свідку невідомо чи є у обвинуваченого військове звання. 
		 
		Процесуальна поведінка обвинуваченого.
		 
		Щодо поведінки обвинуваченого під час судового розгляду цього кримінального провадження, то суд враховує неявку без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, у зв`язку з чим судом застосовувався примусовий привід ухвалою від 04.11.2024.
		 
		Також вину у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення прокурор доводив дослідженими під час судового слідства вказаними нижче доказами.
		 
		1.Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022170520000304 від 08.07.2022 (а.с. 48-49).
		2.Повідомлення про кримінальне правопорушення від ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/3/5497 від 05.07.2022, зареєстроване ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Вх № 953 115/110/01/11 2022 від 07.07.2022 року. У ньому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається кримінальне правопорушення відповідно до ст. 336 Кримінального Кодексу України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, та прохання відкрити кримінальну справу за ознаками ст. 336 Кримінального Кодексу України на військовозобов`язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 50).
		3.Ксерокопія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. (а.с. 51 та на звороті).
		4.Копія АРКУШ доведення вимог законодавства України з питань оборони з відміткою про ознайомлення від 26.04.2022 обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 52).
		5.Копія заяви ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про направлення останнього на військово-лікарську комісію (а.с. 53).
		6.Копія направлення на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/1/2278 від 26.04.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53).
		7.Копія довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/1/2278 від 26.04.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній пройшов медичний огляд ВЛК № 51 від 26.04.2022 (а.с. 54).
		8.Копія картки обстеження та медичного огляду № 51 від 26.04.2022 (а.с. 55 та на звороті).
		9.Копія розпорядження № 1/3/3/1993 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.04.2022 на голову правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_8 , про оповіщення та виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , серед інших, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 56 та на звороті).
		10.Копія направлення на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/1/2957 від 30.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57).
		11.Копія довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/1/2957 від 30.05.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній пройшов медичний огляд ВЛК № 75 від 30.05.2022 (а.с. 58).
		12.Копія картки обстеження та медичного огляду № 75 від 30.05.2022 (а.с. 59 та на звороті).
		13.Копія вимоги ІНФОРМАЦІЯ_6 на начальників Р(ОМ)ТЦК та СП, про оповіщення, відбір, призов по мобілізації офіцерів запасу, які проходили військову службу, придатні за станом здоров`я та організувати їх поставку до 73-ї запасної батареї (на базі А1546, АДРЕСА_2 ) відповідно до планового завдання (а.с. 60).
		14.Копія розписки команда № НОМЕР_1 , ВОС № 703500 (261000), дільниці оповіщення № прибути 27.06.2022 о 08 год. 00 хв., маршрут за домашньою адресою: АДРЕСА_1 , за службовою адресою: ПрАТ «П ГЗК», розписка6 повістка на ім`я ОСОБА_5 , одержав 11 год. 21 хв. 20.06.2022 (а.с. 61).
		15.Протокол затримання особи, підозрюваної особи за ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.09.2024, затримана особа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62).
		16.Копія ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.09.2024 справа № 534/1032/24 (провадження №1-кс/534/194/24) про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 63).
		17. Копія ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.09.2024 справа № 534/1032/24 (провадження №1-кс/534/193/24) про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 77).
		18.Постанова старшого слідчого ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук від 24.04.2024 (а.с. 78-81).
		Також прокурором матеріали, які характеризують особу обвинуваченого (а.с. 64-74).
		 
		Також судом досліджено у судовому засіданні інші докази, долучені до матеріалів кримінального провадження.
		 
		1.Копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.05.2022 р. (а.с. 75 та на звороті).
		2.Копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 76 та на звороті).
		3.Звернення Центру духовної та соціальної психологічної реабілітації «світання» за підписом голови «Дім милосердя» ОСОБА_10 (а.с. 82).
		4.Заява від 20.09.2024 р. головуючому судді Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 за підписом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 83-84).
		5.Довідка на ІНФОРМАЦІЯ_7 за підписом Пресвітера РО РГХЄВ «Божа любов» ОСОБА_11 від 20.09.2024 з проханням про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від проходження військової служби.
		6.Лист характеристика відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від жовтня 2024 р. (а.с. 86).
		7.Колективний лист звернення (а.с. 87).
		8.Ксерокопія трудової книжки НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 88).
		9.Подяка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підписом міського голови ОСОБА_12 та директора ГО «Центр «РОДІС» ОСОБА_13 (а.с. 89).
		10. Копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звірена захисником ОСОБА_4 11.02.2025 (а.с. 90 та на звороті).
		 
		Об`єкт правопорушення, що визначене у ст. 336 КК України - в широкому розумінні це суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки. Додатковий обов`язковий об`єкт правопорушення - встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об`єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об`єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.
		Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
		Об`єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння з ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому, таке ухилення може бути вчинено, як у формі дій чи бездіяльності та зводиться до невиконання вимог, щодо підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.
		Згідно до абзацу п`ятогостатті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Стаття 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"визначає загальну мобілізацію, як складову частину організації оборони держави, змістом якої, зокрема, є переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу.
		Відповідно до ст. 3 ЗУ Про військовий обов`язок та військову службу Правовою основою військового обов`язку і військової служби єКонституція України, цей Закон, Закон України"Про оборону України", "Про Збройні Сили України","Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ЗУ Про військовий обов`язок та військову службу військовий обов`язок включає серед іншого безпосереднє проходження військової служби.
		Відповідно до ч. 10 вищевказаної статті громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі. Відповідно до ст. 4 вказаного Закону збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхомпризову громадян України на військову службу.
		Відповідно до ст. 39 ЗУ Про військовий обов`язок та військову службу призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Обов`язки громадян під час мобілізації визначені у ст. 22Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Так, згідно даної норми під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Вказаними діями, на переконання суду, ОСОБА_14 вчинив посягання на передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки. Так, відмова ОСОБА_14 від відбуття до навчальної частини, безумовно вплинула на доукомплектування ЗСУ військовослужбовцями, в межах виконання мобілізаційних заходів. Вказаними діями ОСОБА_14 створив загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
		Із суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення за ст. 336 КК України передбачає наявність прямого умислу. Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
		За встановлених фактичних обставин, суд дійшов до висновку, що в діях обвинуваченого наявний прямий умисел, спрямований на свідоме ухилення від військової служби на період мобілізації.
		Дійсно, за приписами частини 4статті 35 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
		Статтею 9 Європейської конвенції з прав людинипередбачено право кожного на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання відповідно до частини 2 зазначеної вище статті підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		За таких обставин, свобода сповідувати свою релігію або переконання не є правом абсолютним, така свобода може бути піддана відповідним обмеженням, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» цей Закон визначає організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно доКонституції Українимає бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина.
		Згідно з частиною 1статті 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби, на яку призивають громадян, зазначених устатті 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», віком 18-25 років.
		Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлені такі види військової служби: базова військова служба (строкова військова служба), військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова служба за контрактом осіб рядового складу, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період.
		Відповідно до п. 7 ст. 1 цього Закону базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 39 цього Закону на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленомупорядкуна період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
		Відповідно до ст. 1 ЗУ"Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
		Статтею 23 ЗУ"Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"визначено категорії осіб, що не підлягають мобілізації на особливий період.
		З системного аналізу, вищевказаних законодавчих приписів, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює чіткі обмеження свободи сповідувати свою релігію або переконання, під час виконання обов`язку з проходження військової служби на період проведення військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, що полягають у безумовній необхідності особам, в т.ч. і тим, що мають релігійні переконання мобілізуватися для цілей захисту держави від збройного посягання. Натомість, допускається заміна базової (строкової) військової служби альтернативною невійськовою, проте обвинувачений в цьому випадку не направлявся для проходження саме базової (строкової) військової служби.
		В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є нагальна потреба в належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії, а також належному виконанні мобілізаційних заходів та призові громадян України, що мають військовий обов`язок на військову службу від час мобілізації на особливий період, що є іншим видом військової служби, аніж базова військова служба, яка може бути замінена альтернативною невійськовою.
		Суд зазначає, що таке втручання в право сповідувати релігію є чітко визначене в Законі і не може тлумачитись двозначно. В цій частині, Закон є чітким доступним та передбачуваним у застосуванні, а тому свідоме ігнорування вимог такого Закону є неприпустимим. При цьому, втручання в право на свободу сповідування релігії, у цей непростий для держави час, є пропорційним та необхідним в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я, моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Так, станом на час виникнення даних правовідносин, має місце збройна агресія зі сторони іншої країни, яка спрямована на зміну кордонів суверенної держави, порушення територіальної цілісності та недоторканості України, заподіяння численних смертей, осіб, що мирно проживали на території України, знищення майна, вчинення інших військових злочинів, насильницьке переселення та вивезення малолітніх дітей, що беззаперечно вимагає від громадян України, що підлягають мобілізації, виконання Конституційного обов`язку, щодо захисту держави, її кордонів, співгромадян, малолітніх, людей похилого віку, від такої збройної агресій.
		При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 13.06.2024 року601/2491/22, згідно якогожодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.
		Також, Верховний Суд у постанові від 13.06.2024 у справі №601/2491/22 вважав за необхідне зазначити, що призов обвинуваченого на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов`язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї. Такі ж показання, в судовому засіданні надали представники ТЦК та СП.
		За таких обставин, відмова обвинуваченого від виконання військового обов`язку не була правомірною.
		У судовому засіданні прокурор просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, до вступу вироку в законну силу застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зарахувати обвинуваченому у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 20 по 21 вересня 2024 року включно.
		Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненому злочину визнав, серед іншого, повідомив, що потребує проходження альтернативної служби.
		Захисник у судовому засіданні просив суд не позбавляти волі обвинуваченого та надати останньому можливість виправитися перебуваючи на волі. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров`я, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Судом враховано, що визначені уст. 65 КК України,загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
		Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ст. 336 КК України. 
		Підстав для застосування положеньстатей 69, 69-1 КК Українисуд не знаходить.
		Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.
		Судом не встановлено підстав для застосування ст. 75 КК України.
		Виключно таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільні позови до обвинуваченого пред`явлено не було. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають застосовуванню, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування. 
		На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
		Призначити  ОСОБА_5  покарання за ст. 336 КК України  3 роки позбавлення волі.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_5  в строк покарання:
		- термін перебування під вартою з 20 вересня 2024 року по 21 вересня 2024 року включно (день за день тримання під вартою).
		До набранняцим вирокомзаконної силизастосувати дообвинуваченого ОСОБА_5  запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:
		-цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		-прибувати до прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури або суд за першою вимогою;
		-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
		Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань до його може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
		Направити копію вироку про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого та прокурору Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
		 
		 
		 
		   Суддя                                 ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...