Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/1965/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: 06.03.2025. Зареєстровано: 07.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/304/140/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72024071250000052

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 304/1965/24 Провадження № 1-кп/304/140/2025
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		  05 березня 2025 року м. Перечин
		 
		 
		Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
		 
		головуючого - судді                 ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		його захисника  адвоката ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №72024071250000052 від 26 липня 2024 року відносно 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Коростень Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичної особи підприємця, одруженого (має на утриманні малолітню дитину), громадянина України, раніше не судимого 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи фізичною особою-підприємцем, достовірно знаючи про те, що умовами договору № 1, укладеного 01 січня 2024 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мані 24» (код ЄДРПОУ 43802367) передбачено лише надання консультаційно-інформаційних послуг, а також про те, що Національний банк України здійснює емісію цифрових грошей, визначає порядок їх випуску, зберігання та погашення; цифрові гроші Національного банку як електронна форма грошової одиниці України є законним платіжним засобом на території України, приймається фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків виключно у випадках, передбачених законодавством України; Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних документів, платіжних інструментів та готівки, а також координує організацію розрахунків; електронні гроші  це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій, які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов`язанням такого емітента електронних грошей; до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців; емітент електронних грошей бере на себе зобов`язання з їх погашення на вимогу користувача; платіжні операції з використанням електронних грошей, номінованих в іноземній валюті, виконуються з дотриманням валютного законодавства; випуск та погашення електронних грошей здійснюється емітентом (у тому числі через комерційного агента) шляхом вилучення з обігу пред`явлених користувачем електронних грошей в обмін на готівкові кошти або на кошти, перераховані на поточний або платіжний рахунок користувача; емітенти електронних грошей надають користувачам послуги з використанням електронних грошей, за умови що емітент електронних грошей має право надавати відповідні послуги відповідно до законодавства; для забезпечення використання електронних грошей емітент електронних грошей має право залучати комерційних агентів на підставі агентських договорів; емітент електронних грошей  банк, установа електронних грошей, філія іноземної установи електронних грошей, оператор поштового зв`язку, Національний банк України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які надають фінансову платіжну послугу з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до Закону про платіжні послуги; комерційний агент з обмінних операцій  надавач платіжних послуг, який діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок емітента, якого він представляє, під час надання фінансової платіжної послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними.., а комерційний агент із погашення електронних грошей  надавач платіжних послуг, який діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок емітента, якого він представляє, під час надання фінансової платіжної послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними…; погашення електронних грошей  платіжна операція з вилучення емітентом (включно через агента з погашення) електронних грошей з обігу, пред`явлених споживачем/користувачем/стягувачем в обмін на кошти, відповідно до вимог Закону про платіжні послуги та цього Положення; банк та інші суб`єкти мають право надавати фінансову платіжну послугу з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, лише після включення його до Реєстру як емітента електронних грошей; небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції: порядок здійснення платіжних операцій та інші валютні операції, визначені Національним банком України, розуміючи, що він не є емітентом електронних грошей або комерційним агентом із погашення електронних грошей чи здійснення валютних операцій, діючи умисно, з корисливим мотивом направленим на отримання доходу з порушенням Закону України п. 2-1, п. 7 ст. 7, ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 40 «Про Національний банк України», п. 16 ст. 1, ч. 1, 3-5, 9, 18, 20 ст. 59, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про платіжні послуги», п. п. 8, 10-11, 14, 15, 17 п. 2, п. 4-11, п. 52-53, п. 69, 70, 73 Положення «Про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 вересня 2022 року № 210 та ч. 1-3 ст. 6, п. 2, п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про валюту і валютні операції», перебуваючи на території міста Перечин Ужгородського району Закарпатської області (більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено) з використанням мобільного додатку встановленому в своєму мобільному телефоні, для доступу до свого власного електронного гаманця: «TJZD5nuwQ58Jzv3fDUkmpKBwtgE5NZmFAW», у період з 01 січня по 01 травня 2024 року отримав електронні цифрові гроші в сумі 3 125 632,64 доларів США, що еквівалентно 119 780 187,96 грн по курсу НБУ на дату надходження коштів, та у подальшому погасив шляхом видачі власних готівкових коштів, за вирахуванням 2,9 % від вказаної суми надходження, зобов`язання емітента перед споживачами/користувачами, тобто протиправно надавав фінансові-послуги, отримавши грошову винагороду в сумі 3 473 625,45 грн, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 200 КК України. 
		Крім того ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що діючи умисно, достовірно знаючи про те, що з використанням власного електронного гаманця «TJZD5nuwQ58Jzv3fDUkmpKBwtgE5NZmFAW» отримав електронні цифрові гроші в сумі 3 125 632,64 доларів США, що еквівалентно 119 780 187,96 грн по курсу НБУ на дату надходження коштів, у подальшому шляхом видачі власних готівкових коштів, за вирахуванням 2,9 % від вказаної суми надходження, погасив зобов`язання емітента перед споживачами/користувачами, чим протиправно надавав фінансові послуги, отримавши грошову винагороду, тобто утримав на електронному гаманці грошові кошти у якості оплати за надані послуги (2,9 %) в еквіваленті 3 472 625,45 грн по курсу НБУ, обернувши такі на власну користь, та використав частину коштів для придбання електронної техніки та інших побутових речей, а частину коштів переказав на інші електронні гаманці невстановлених органом досудового розслідування осіб і отримав у готівковій формі та витратив на власний розсуд, тим самим вчинивши фінансові операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 209 КК України.
		Ухвалою судді від 07 серпня 2024 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, а ухвалою суду від 15 серпня 2024 року  призначено до судового розгляду по суті. 
		П`ятого березня 2025 року у місті Ужгород між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статті 472 КПК України, згідно з якою обвинувачений визнає свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України. Крім цього, сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений за ч. 1 ст. 200 КК України  у виді штрафу з урахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України у розмірі 3 473 625,45 грн, та за ч. 1 ст. 209 КК України  у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням електронних грошей та займатися використанням електронних грошей строком на 1 рік, та остаточного покарання, яке має понести обвинувачений на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням електронних грошей та займатися використанням електронних грошей строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов`язків, а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 добровільність наміру щодо укладення угоди підтвердив та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаюється, готовий понести узгоджене покарання. Разом зі своїм захисником просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подану угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд затвердити її, вказавши на відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також вважав, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того звертав увагу суду на особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, через що вважав за можливим застосування відносно обвинуваченого обумовленого угодою покарання. 
		Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Частина 5 вказаної статті передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , передбачені ч. 1 ст. 200 КК України як неправомірне використання електронних грошей, та ч. 1 ст. 209 КК України як набуття, володіння, використання, розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержане злочинним шляхом. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України. 
		Окрім цього зі змісту угоди видно, що при узгодженні ОСОБА_4 покарання сторонами було враховано і дотримано положення ст. 65, 53 ч. 2, 77 ч. 1, 70 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; при визначенні виду та меж покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України, в тому числі щодо визначення розміру штрафу з урахуванням майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстав незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна при звільненні від відбування основного покарання з випробуванням; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного, визначили обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, застосування відносно ОСОБА_4 остаточного покарання у виді позбавлення волі з його звільненням від відбування покарання з випробовуванням відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.
		При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.
		Ухвалюючи цей вирок, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності.
		Також встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
		Крім цього у судовому засіданні встановлено, що дана угода про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки її умови узгоджуються з вимогами вказаного Закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, у лікарів нарколога та психіатра КНП «УМБКЛ» Ужгородської міської ради не спостерігається. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		При цьому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та розгляду справи у суді не обирався, на даний час клопотання про його обрання суду не подано, отже питання щодо такого судом не розглядається.
		Питання речових доказів вирішуватиметься у порядку ст. 100 КПК України.
		Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не вживалися.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 березня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання:
		- за ч. 1 ст. 200 КК України  у виді штрафу в розмірі 3 473 625 (три мільйони чотириста сімдесят три тисячі шістсот двадцять п`ять) грн 45 коп.;
		- за ч. 1 ст. 209 КК України  у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням електронних грошей та займатися використанням електронних грошей строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням електронних грошей та займатися використанням електронних грошей строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна. 
		На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речові докази, а саме звіт у форматі «PDF» по електронній адресі електронного гаманця «TJZD5nuwQ58Jzv3fDUkmpKBwtgE5NZmFAW» Crystal Tron Address Report на 58 (п`ятдесяти восьми) аркушах; електронний файл «Excel» з назвою «Transfers - «TJZD5nuwQ58Jzv3fDUkmp KBwtgENZmFAW» - Addresses  TRX - Crystal Expert», у кількості 1 файлу; електронний носій інформації «Micro SD», на який у електронному вигляді збережено зазначений вище електронний файл «Excel», що зберігаються при матеріалах кримінального провадження №72024071250000052 від 26 липня 2024 року у органу досудового розслідування  при таких зберігати. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
		Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		  Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...