Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/19719/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 07.03.2025. Зареєстровано: 07.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/521/1177/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162490001048

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа №521/19719/24
		Номер провадження: № 1-кп/521/1177/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 березня 2025 року Малиновський районний суд м. Одеса у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисник - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеси кримінальне провадження № 12024162490001048 від 09.07.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Коханівка Ананьївського району Одеської області, громадянина України, українця, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби призваного під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді головного сержанта взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення у військовому званні «молодший сержант», на даний час проходить військову службу на посаді старшого стрільця 2-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_3 Південного ОТО( молодший сержант), з 25.01.2025, - 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби, призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді головного сержанта взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, в середині грудня 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, під час патрулювання по вул. Нафтовиків м. Херсон на території непрацюючого складського приміщення виявив вогнепальну зброю, а саме нарізний автомат «АКС-74У» без номеру та бойові припаси у невстановленій кількості, але не менше ніж 196 штук, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки вищевказану зброю та бойові припаси, які почав зберігати в своїй дорожній сумці.
		В подальшому, по закінченню виконання бойових завдань, на початку січня 2024 року ОСОБА_4 , вибув з м. Херсон до м. Одеси, взявши з собою незаконно придбаний «АКС-74У» без номеру та бойові припаси у невстановленій кількості, але не менше ніж 196 штук та транспортував до місця свого проживання, де зберігав в дворі будинку АДРЕСА_1 між парканом та приміщенням вбиральні на вулиці, до 12.07.2024 включно.
		Після цього, на початку липня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, в ОСОБА_4 виник умисел на збут незаконно придбаного «АКС-74У» без номеру та бойових припасів у невстановленій кількості, але не менше ніж 196 штук для отримання грошової винагороди.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з незаконним збутом зброї та боєприпасів, ОСОБА_4 , в невстановлений час, але не пізніше липня 2024 року, домовився із раніше знайомою особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження № 62024150020002014, про його залучення та спільне вчинення злочину. При цьому, особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження №62024150020002014, яка має навички водіння автомобілем та посвідчення на право керування транспортним засобом, мала взяти службовий автомобіль «Nissan Navara» реєстраційний номер НОМЕР_4 . який перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з метою конспірації та невикриття їх злочинних дій з боку правоохоронних органів, перевезти ОСОБА_4 , до місця збуту незаконно придбаної зброї та бойових припасів. В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділено окреме провадження №62024150020002014, погодився на вищевказані умови, та був залучений до виконання спільних злочинних дій.
		В подальшому 12.07.2024 ОСОБА_4 , в ранковий час доби, знаходячись у невстановленому місці попередньо домовився із ОСОБА_6 , щодо збуту останньому автомата «АКС-74У» та бойових припасів до нього за грошову винагороду у сумі 48 тисяч гривень.
		Після цього, того ж дня особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження № 62024150020002014, виконуючи функцію водія за попередньою змовою з ОСОБА_4 , реалізуючи свій спільний злочинний план, направлений на незаконний збут вищевказаних предметів, з метою конспірації та не викриття їх злочинних дій з боку правоохоронних органів, взяв службовий автомобіль «Nissan Navara» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, та за вказівкою останнього направились до місця вчинення злочину, а саме до будинку АДРЕСА_1 .
		Прибувши до вказаної адреси ОСОБА_4 , з території домоволодіння АДРЕСА_1 приніс в салон вищевказаного автомобіля в якому знаходилась особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження № 62024150020002014, незаконно придбані з метою збуту зброю та бойові припаси.
		Того ж дня, 12.07.2024 біля 15 год. 30 год., прибувши до будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , зустрівся з ОСОБА_4 , та разом з ним сів до автомобіля «Nissan Navara» реєстраційний номер НОМЕР_4 .
		Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження № 62024150020002014, за грошову винагороду у розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень незаконно збули ОСОБА_6 , бойову нарізну вогнепальну зброю, а саме автомат Калашникова «АКС-74У» номер якого видалений, виготовлений промисловим способом, без внесених конструктивних змін, придатним до стрільби та бойові припаси до бойової нарізної вогнепальної зброї військові проміжні патрони калібру 5,45*39 мм, які придатні до стрільби та виготовлені промислом способом у кількості 196 (сто дев`яносто шість) штук, та покинули місце злочину, після чого були затримані співробітниками поліції.
		Обвинувачений винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання про те, що у грудні 2023 року перебував на посаді головного сержанта взводу вогневої підтримки спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. В середині грудня задля виконання бойового завдання перебував у місті Херсоні, де здійснював патрулювання міста. В середині грудня 2023 року, здійснював патрулювання по вулиці Нафтовиків у м. Херсон на території непрацюючого складського приміщення знайшов вогнепальну зборю, а саме нарізний автомат «АКС-74У» без номеру та бойові припаси, приблизно у кількості 196 штук. Зброю та бойові припаси привласнив, а коли на початку січня 2024 року повернувся до Одеси, то забрав їх з собою. Приїхавши додому, зберігав зброю та бойові патрони у сараї приватного будинку, де проживав на той час з вітчимом. Через деякий час, спілкуючись зі знайомими, випадково зустрівся з ОСОБА_6 , якому розповів про вогнепальну зброю та патрони, той виявив бажання купити, а він погодився. Вони з ОСОБА_6 , домовилися, щодо продажу зброї та бойових патронів до неї за 48000 гривень, домовившись про зустріч 12.07.2024 року біля будинку №67 по вулиці Петра Лещенко в місті Одесі. Вони зустрілися з ОСОБА_6 , на зустріч він приїхав разом з військовослужбовцем ОСОБА_7 , який на той час був його підлеглим. ОСОБА_7 знав, що вони їдуть на зустріч з ОСОБА_6 щоб продати зброю та патрони. Вони зустрілися з ОСОБА_6 , той сів у службовий автомобіль «Nissan Navara» реєстраційний номер НОМЕР_4 . який перебуває на балансі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яким керував ОСОБА_7 . ОСОБА_6 передав гроші 48000,00 гривень, а він йому нарізний автомат «АКС-74У» без номеру та бойові припаси, приблизно у кількості 196 штук. В цей же день його затримали працівники поліції, грошові кошти були вилучені. У скоєному розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, просив призначити покарання у відповідності до вимог закону, але врахувати, що проходить військову службу у бойовій частині, характеризується дуже позитивно. 
		Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, є добровільними у таких своїх позиціях, а також - роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.
		Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі "Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора": "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
		Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
		Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.
		Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. 
		ОСОБА_4 є громадянином України, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, продовжує проходити військову службу за мобілізацією, позитивно характеризується за місцем проходження служби, позитивно характеризується за місцем проживання, є учасником бойових дій.
		Суд враховує, що кримінальним правопорушення не завдано прямої шкоди, і таке вчинено лише з посяганням на суспільні інтереси.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за злочини перелічені у цій, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Враховуючи наявність двох обставин, що пом`якшують відповідальність та на переконання суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи також і характер вчиненого діяння, враховуючи думку прокурора та сторони захисту, досудову доповідь суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосування дії ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, що є небагато нижче мінімальної санкції покарання за ч. 1 ст. 263 КК України.
		Судом встановлено, що обвинувачений продовжує проходити військову службу за мобілізацією та отримує грошове забезпечення.
		З урахування особи винного та тих обставин, що останній продовжує проходити військову службу, на підставі ч. 1, 2 ст. 58 КК України, покарання у виді позбавлення волі, обвинуваченому доцільно замінити на покарання у виді службового обмеження строком на 2 роки із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20 відсотків.
		Суд вважає, що така міра покарання сприятиме виправленню та вихованню особи в дусі додержання законів України, формування у неї звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, що мають негативні юридичні наслідки.
		Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи у сумі 18939 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 56 (п`ятдесят шість) коп., які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
		Крім того, на підставі ст. 100 ст. 174 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів.
		Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 58 КК України замінити ОСОБА_4 , покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 .
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 18939 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок.
		Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 17.07.2024 року на грошові кошти в сумі 1000 гривень, які запаковано до спеціального пакету № PSP2109644; мобільний телефон марки «IPhone 11 pro MAX», в корпусі сірого кольору, який запаковано до спеціального пакету №PSP2109645, вилучені в ході затримання  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - грошові кошти в сумі 47500 гривень, які запаковано до спеціального пакету № CRI1193731, який були вилучені під час невідкладного обшуку авто марки Nissan ВН 495G. Автомат Калашникова, один ріжок з 30 шт., (тридцять) патронами калібру 5,45 мм., та 166 шт. (сто шістдесят шість) патронів калібру 5,45, які були упаковані до полімерного мішку, горловина якого перетягнута пломбою ХТН №446108, які були добровільно видані свідком ОСОБА_6 .
		Речові докази: автомат «АКС-74У» без номер та 196 (сто дев`яносто шість) патронів калібру 5,45 х 39мм, що поміщені до полімерного мішку, горловина якого перетягнута пломбою №7628567, та передані до камери зберігання ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України.
		Речові докази: грошові кошти в сумі 1000 гривень, які запаковано до спеціального пакету № PSP2109644, мобільний телефон марки «IPhone 11 pro MAX», в корпусі сірого кольору, який запаковано до спеціального пакету №PSP2109645, та передані до камери зберігання ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області  повернути власнику ОСОБА_4 .
		Речові докази: грошові кошти в сумі 47500 гривень, які запаковано до спеціального пакету № CRI1193731, та передані до камери зберігання ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області  повернути фонду спеціального призначення кошторису Національної поліції України. 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...