Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/2843/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 07.03.2025. Зареєстровано: 08.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/544/53/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170010000644

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 544/2843/24
		пров. № 1-кп/544/53/2025
		Номер рядка звіту 387
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 березня 2025 року м. Пирятин
		Пирятинський районний суд Полтавської області
		у складі: головуючої судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин в режимі відео конференції кримінальне провадження № 544/2843/24 (провадження1-кп/544/53/25) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170010000644 від 30.07.2024 року, 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м.Харкова, українецем, громадянином України, військовослужбовцем, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимим 09.11.2023 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років із застосуванням ст. 75 звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 2 року з покладенням обов`язків передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		В С Т А Н О В И В:
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді солдата резерву 4 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу, проходячи військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від неї, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, затвердженої Постановою Верховної Ради України «Про текст Військової присяги» від 06.12.1991, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем призваним під час мобілізації і повинен проходити військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , без дозволу командування, 16.06.2024, не пізніше 21 год. 00 хв., самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та незаконно перебував за її межами понад три доби в умовах воєнного стану до 28.06.2024.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
		Крім цього, судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву 4 взводу резерву солдатського складу 1 роти резерву солдатського складу, проходячи військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 29.06.2024 о 08 год. 00 хв. самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та перебував поза його межами, при цьому час проводить на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та перебував за межами військової частини до 21.10.2024, а саме до моменту фактичного затримання працівниками правоохоронних органів.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та надав суду показання, що відповідають фабулі обвинувачення. Зокрема показав, що він будучи військовослужбовцем двічі самовільно покидав військову частину тривалістю понад три доби. Дані дії він робив необдумано, на даний час він все переосмислив і має намір дальше продовжити службу. 
		Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо встановлення фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у справі.
		Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які не оспорювались ними під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.
		Суд, враховуючи покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000644 від 30.07.2024 року, знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведеною повністю та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
		Обираючи міру покарання відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		Зазначене узгоджується з положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно дост.9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
		Виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, законодавцем віднесено до тяжких злочинів.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України суд відносить повторність та рецидив злочинів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу винного, те, що він не перебуває на обліку лікаря-психіатра та нарколога, за місцем проходження служби характеризується посередньо, не одружений, не працює,однак раніше судимий за умисний злочин, на шлях виправлення не став, злочини вчинив в період іспитового терміну, тому обвинуваченому слід призначити покарання, в межах мінімальної санкції статті інкримінованих кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, що є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.11.2023 року
		Цивільний позов у справі не заявлено.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.
		Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2024 року у справі №554/10081/24 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з 10.45 год. 21 жовтня 2024 року.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 407 КК України, ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком п`ять років.
		На підставі ч 5 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.11.2023 року у виді позбавлення волі строком один місяць та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.
		Термін відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, а саме 21 жовтня 2024 року з 10.45 год.
		Застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення, а для ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...