Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/5042/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 07.03.2025. Зареєстровано: 08.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/490/515/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022150000000054

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		490/5042/24 05.03.2025
		н\п 1-кп/490/515/2025
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		Справа № 490/5042/24
		У Х В А Л А
		 
		05 березня 2025 року                                м.Миколаїв
		 
		Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		під час проведення судового засідання по кримінальномупровадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27ч.5ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, 
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисників  адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27ч.5ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
		В судовому засіданні прокурором подані клопотання про продовження строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. В обґрунтування поданих клопотань прокурором було зазначено, що ризики, які були встановлені судом при обранні обвинуваченим запобіжних заходів та визначення спектру покладених обов`язків, не зменшились та не припинили свого існування, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії раніше покладених на них обов`язків. Так, у разі зміни чи скасування покладених раніше на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов`язків, останні зможуть: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Підстав для скасування раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів не встановлено. Прокурор подані клопотання підтримав та просив задовольнити.
		Крім того, 05 березня 2025 року до канцелярії Центрального районного суду м.Миколаєва подано клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09 січня 2025 року. В обґрунтування поданого клопотання захисники зазначили, що з моменту ухвалення судом рішення про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 1 964 950 (один мільйон дев`ятсот шістдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень, яку було внесено знайомими ОСОБА_3 , та звільнено останнього з-під варти, минуло більше 1 року. З моменту звільнення з-під варти під заставу ОСОБА_3 не здійснював будь-яких дій направлених на переховування та не переховувався від органів досудового розслідування та суду. У повній мірі виконував покладені на нього обов`язки ухвалою слідчого судді та суду. Під час здійснення досудового розслідування з`являвся за кожним викликом до слідчого та суду. Після направлення обвинувального акту на розгляд до суду продовжує демонструвати належну процесуальну поведінку. Підтвердженням належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 стало зменшення покладених на нього обов`язків судом під час розгляду чергового клопотання прокурора 09 січня 2025 року, а саме знято обмеження щодо можливості пересування без дозволу тільки в межах Миколаївської та Одеської областей. Проте, ОСОБА_3 з`являється за кожним викликом до суду, не допустив жодної неявки, демонструє зацікавленість у якнайшвидшому розгляді справи, займає активну позицію у відстоюванні своїх інтересів у суді. На підтвердження відсутності умислу у ОСОБА_3 на вчинення будь-яких дій щодо переховування від органів досудового розслідування і суду свідчать також факти, встановлені слідчим суддею Жовтневого районного суду Миколаївської області про неодноразовий перетин ОСОБА_3 державного кордону України під час здійснення досудового розслідування, після проведення обшуків за місцем його проживання та на підприємстві, до вручення йому письмової підозри. Крім того, ОСОБА_3 від початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України, залишався у місті і приймав активну участь у забезпеченні його оборони і продовжує сприяти зміцненню обороноздатності ЗСУ, за що неодноразово відмічався грамотами командирів військових частин та добровольчих формувань. А тому, на думку сторони захисту, наявні об`єктивні дані, які підтверджують, що відпав або суттєво зменшився ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, сторона захисту вважає, що ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України відпав, оскільки досудове слідство по даному кримінальному провадженню завершено, зібрані докази знаходяться під контролем та у розпорядженні сторони обвинувачення, а тому доступ до них у ОСОБА_3 відсутній. Також, відсутній ризик впливу з боку ОСОБА_3 на потерпілих та свідків сторони обвинувачення (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), так як протягом більше року від свідків не надійшло повідомлень або заяв про вчинення таких дій, прокурором такої інформації суду не надано, що об`єктивно свідчить про її відсутність. Замовник  КП ММР "Миколаївелектротранс" із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні до сторони обвинувачення не звертався, що, на думку сторони захисту, свідчить про відсутність претензій щодо спричинення збитків та якості виконання робіт за договором. Цивільний позов представником потерпілого  Миколаївської міської ради до суду не подавався, представник потерпілого у судові засідання не з`являється, що на думку сторони захисту свідчить про відсутність інтересу до результатів розгляду справи та відсутності вказаного ризику. Вважають, що на користь відсутності вищевказаних ризиків свідчить також і те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки та усталений спосіб життя і активну громадську позицію. Тому вважають, що відпала потреба у подальшому застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. Погіршення економічного стану в країні, воєнний стан, інфляція, суттєво вплинули і на майновий стан заставодавців. Так, потреба в грошових коштах для утримання себе та, фактично, фізичного виживання в умовах воєнного стану унеможливлює для ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 подальше перебування заставодавцями. Зокрема, мати заставодавця ОСОБА_11  ОСОБА_15 хворіє на онкологічне захворювання та потребує оперативного лікування обох колінних суглобів. Заставодавцю ОСОБА_9 згідно консультації сімейного лікаря від 04.03.2025 року рекомендовано стаціонарне лікування в гастроентерологічному відділенні та видано направлення на стаціонарне лікування, у зв`язку з чим він потребує грошових коштів для проходження лікування. Наведене свідчить, що застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладанням раніше визначених обов`язків буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. З урахуванням викладеного, сторона захисту просила: 1) змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 964 950 грн., обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15.02.2024 року, на особисте зобов`язання з покладанням обов`язків, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09.01.2025 року; 2) повернути заставу ОСОБА_9 у сумі 398 000 гривень; 3) повернути заставу ОСОБА_10 у сумі 396 000 гривень; 4) повернути заставу ОСОБА_11 у сумі 375 950 гривень; 5) повернути заставу ОСОБА_12 у сумі 398 000 гривень; 6) повернути заставу ОСОБА_13 у сумі 396 000 гривень; 7) повернути заставу ОСОБА_14 у сумі 1000 гривень. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник  адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, не заперечували. Подане клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцям підтримали та просили задовольнити. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечувала. 
		Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник  адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували, але просили скасувати покладений на ОСОБА_5 обов`язок не відлучатися із Миколаївської області (в тому числі, міста Миколаєва) без дозволу прокурора або суду, оскільки справа слухається тривалий час та обвинувачена належним чином виконує покладені на неї судом обов`язки. 
		Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на особисте зобов`язання та повернення застави заставодацям заперечував.
		Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, клопотання захисників про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з доданими до нього документами, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виглядітримання підвартою строкомна 60днів зможливістю внесеннязастави урозмірі 650розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає1964950 гривень, яку 16 лютого 2024 року було внесено та звільнено ОСОБА_3 з-під варти. Цією ж ухвалою на ОСОБА_3 покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, за виключенням обов`язку не відлучатися із міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк до 01 травня 2024 року.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування до 01 червня 2024 року. 
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року строком на два місяці, за виключенням обов`язку не відлучатися із Миколаївської та Одеської області (в тому числі, міста Миколаєва та міста Одеси) без дозволу слідчого, прокурора або суду.
		У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09 січня 2025 року строком до 09 березня 2025 року включно.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2024 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виглядітримання підвартою строкомна 60днів зможливістю внесеннязастави урозмірі 150розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає453450 гривень, яку 15 лютого 2024 року було внесено та звільнено ОСОБА_5 з-під варти. Цією ж ухвалою на ОСОБА_5 покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_5 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, за виключенням обов`язку не відлучатися із міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк до 01 травня 2024 року.
		У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_5 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09 січня 2025 року строком до 09 березня 2025 року включно.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у видізастави урозмірі 300розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає906900 гривень, яку 22 лютого 2024 року було внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА України. Цією ж ухвалою на ОСОБА_4 покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_4 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, за виключенням обов`язку не відлучатися із міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк до 01 травня 2024 року.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_4 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування до 01 червня 2024 року. 
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року ОСОБА_4 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року строком на два місяці, за виключенням обов`язку не відлучатися із Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
		У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 09 січня 2025 року строком до 09 березня 2025 року включно.
		Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. 
		Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
		Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.194 КПК України, прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), так як вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованих злочинів, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує у разі визнання винними за вироком суду, можуть вжити заходів до переховування від суду для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, здійснити виїзд до іншої країни або на непідконтрольні території України. Окрім того, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки продовжують працювати в ТОВ "ДІ КОР-БУД" та мають доступ до документів вказаного підприємства. 
		Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинувачених обов`язків у сукупності та взаємозв`язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що обов`язки, які просить продовжити прокурор сприятимуть мінімізації ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		Враховуючи зазначене та особистість обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинувачених строк дії покладених на них обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які є вагомим чинником для спонукання останніх дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження, а перспектива втрати застави буде стимулюючим засобом для обвинувачених будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		Крім того,суд бередо увагитвердження сторонизахисту щодо належного виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених нанеї судомобов`язків, однак не вважає ці твердження беззаперечно достатніми для їх пом`якшення в частині виключення обов`язку не відлучатися із Миколаївського району Миколаївської області (в тому числі, міста Миколаєва) без дозволу суду. Крім цього, встановлені обов`язки є пропорційними та не створюють надмірний тягар для обвинуваченої ОСОБА_5 ..
		Щодо клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на особисте зобов`язання та повернення застави слід зазначити наступне. 
		Відповідно до ч.1ст.182 КПК України,застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 
		Згідно ч.11 ст.182КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Вищенаведені норми вказують на те, що такий запобіжний захід як застава застосовується упродовж усього кримінального провадження.
		Враховуючи положення ст.ст.182, 194 КПК України, запобіжний захід у вигляді застави є з необмеженим строком, а термін у два місяці встановлюється лише для обов`язків, покладених на підозрюваних, обвинувачених слідчим суддею, судом на підставіст.194 КПК України.
		Згідно ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.
		Під час застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави слідчим суддею перевірені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, що свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, а також встановлені докази, які обґрунтовують ці обставини.
		ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, на час розгляду клопотання сторони захисту ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, на даному етапі розгляду справи не зменшилась. 
		Доводи захисника про виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.
		Щодо клопотання захисника про повернення суми застави заставодавцям слід зазначити наступне.
		Частиною 2 ст.182 КПК України передбачена можливість внесення застави як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
		Згідно ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Із змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком.
		Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його, ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють чи мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу.
		Враховуючи викладене, а також те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, суд перебуває на стадії дослідження документів кримінального провадження, підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 на особисте зобов`язання суд не вбачає, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 та повернення застави заставодавцям слід відмовити. 
		На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 182, 194, 202, 331, 372 КПК України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцям  відмовити.
		Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3  задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року строком до 03 травня 2025 року включно, за виключенням обов`язку не відлучатися із Миколаївської та Одеської області (в тому числі, міста Миколаєва та міста Одеси) без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме:
		 прибувати за першою вимогою до суду;
		 повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;
		 утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
		 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
		Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_5  задовольнити.
		Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2024 року строком до 03 травня 2025 року включно, а саме:
		 прибувати за першою вимогою до суду;
		 повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;
		 не відлучатися із Миколаївського району Миколаївської області (в тому числі, міста Миколаєва) без дозволу суду;
		 утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
		 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
		У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника  адвоката ОСОБА_8 про скасування покладеного обов`язку не відлучатися із Миколаївського району Миколаївської області (в тому числі, міста Миколаєва) без дозволу суду  відмовити.
		Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_4  задовольнити.
		Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року строком до 03 травня 2025 року включно, за виключенням обов`язку не відлучатися із Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме:
		 прибувати за першою вимогою до суду;
		 повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;
		 утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;
		 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...