Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/1118/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 07.03.2025. Зареєстровано: 08.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.
Дата набрання законної сили: 13.03.2025
Номер судового провадження: 1-кс/539/149/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170570000643

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		 
		 
		Справа № 539/1118/25
		Провадження № 1-кс/539/149/2025
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 березня 2025 року                            місто Лубни
		 
		Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах Полтавської області клопотання старчого слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селаДовгопілля Путильського району Чернівецької області, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді лікаря хірурга Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, лікар  хірург у лікарському складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2025 рік, не судимого,
		у кримінальному провадженні № 12024170570000463, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 369-2, частиною третьою статті368 Кримінального кодексу України (далі  КК України), -
		ВСТАНОВИВ:
		Старчий слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених статтями177,178, пунктами 13 частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України(далі КПК України).
		Клопотання мотивоване тим, що Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.
		У пункті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Наказом директора Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі  КП«Лубенська лікарня інтенсивного лікування») від 25 червня 2024 року № 76 «Про зміни в складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 » у склад позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії (далі  ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_3 ) включено лікаря-хірурга ОСОБА_4 .
		У подальшому, наказом директора КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» від 01 січня 2025 року № 1 «Про затвердження складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2025 рік» затверджено склад позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на 2025 рік.
		Відповідно до пункту 3 наказу директора КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» від 01 січня 2025 року № 1 «Про затвердження складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2025 рік» лікаря-хірурга КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 включено до складу лікарської комісії ВЛК.
		Лікар-хірург ОСОБА_4 , розпочинаючи з 25 червня 2024 року, перебуваючи у складі позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на 2025 рік, згідно з пунктом 1 примітки до статті 364 КК України є службовою особою, оскільки за спеціальним повноваженням виконує функції представника влади.
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів щодо проведення медичного огляду військовозобов`язаних осіб, лікар-хірург ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , всупереч обов`язку неухильного дотримання нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері службової та професійної діяльності та у сфері забезпечення призову та мобілізації за наступних обставин.
		У клопотанні старшого слідчого також зазначено, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я у грудні 2024 року, точного числа не установлено, до лікаря-хірурга ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_7 . У ході проведення огляду та спілкування із ОСОБА_7 у лікаря-хірурга ОСОБА_4 , котрий перебуває у складі позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , та є службовою особою, виник злочинний умисел, спрямований на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за сприяння у встановленні останньому медичного діагнозу, передбаченого пунктом «б» статті 61 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, а саме визначення помірних порушень функцій, що є підставою придатності останнього до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, щоб в подальшому не потрапити в бойові підрозділи ЗСУ.
		10 січня 2025 року лікар-хірург ОСОБА_4 , який перебуває у складі позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 та є службовою особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , під час зустрічі із ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання для себе неправомірної вигоди за прийняття рішення про придатність останнього до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, щоб в подальшому не потрапити в бойові підрозділи ЗСУ, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_7 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди, та визначив порядок його наступних дій.
		У подальшому, 06 березня 2025 року, ОСОБА_4 , призначив зустріч ОСОБА_7 для отримання від останнього неправомірної вигоди. 
		06 березня 2025 року, приблизно о 15 год 50 хв, біля будинку АДРЕСА_3 лікар-хірург ОСОБА_4 , знаходячись у салоні автомобіля марки Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання для себе неправомірної вигоди за прийняття рішення про придатність останнього до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, щоб в подальшому не потрапити в бойові підрозділи ЗСУ, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого Національним банком України, станом на 06 березня 2025 року, становило 41368,00 грн (1000 х 41,3680 = 41368), після чого відразу був затриманий працівниками правоохоронних органів. 
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		18 травня 2024 року відомості за фактом прийняття службовою особою пропозиції надання неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні питання внесені слідчими СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024170570000463 за частиною третьою статті 369-2 КК України.
		Крім цього, 01 лютого 2025 року відомості за фактом прийняття службовою особою пропозиції надання неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні питання, внесені прокурором Лубенської окружної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170570000463 за частиною третьою статті 368 КК України.
		05 лютого 2025 року кримінальні провадження №№ 12024170570000463, 12024170570000463 об`єднані під спільним номером 12024170570000463.
		06 березня 2025 року о 15 год 59 хв, відповідно до статті 208 КПК України, за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, працівниками поліції затримано ОСОБА_4 
		07 березня 2025 року о 13 год 10 хв, зважаючи на достатність отриманих доказів, слідчим за погодженням із прокурором, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною третьою статті 368 КК України.
		Старший слідчий у клопотанні також вказував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_7 про вимагання у нього лікаремхірургом членом позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 неправомірної винагороди; показаннями свідка ОСОБА_7 про вимагання у нього лікарем-хірургом членом позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 неправомірної винагороди; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом затримання від 06 березня 2025 року, згідно з яким у чемодані ОСОБА_4 виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме: 10 купюр по 100 доларів США, імітаційні засоби. 
		Враховуючи викладене слідчий також зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі, а також дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, передбаченого КПК України у вигляді тримання під вартою.
		Слідчий зазначив про наявність ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інший злочин або продовжувати свою протиправну діяльність, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
		Так, слідчий зазначив, що ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення яких санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років позбавлення волі. Слідство вважає, що у разі перебування на волі підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Ризик знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі перебування на волі, з метою знищення слідів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зможе знищити, або спотворити документи, які він виготовляв для отримання неправомірної вигоди. 
		Ризик незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні полягає у тому, що у разі перебування підозрюваного ОСОБА_4 на волі, останній будучи обізнаним із свідком зможе незаконно вплинути на нього, шляхом вмовлянь, що призведе до зміни показань або відмови від дачі показань.
		Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе продовжити в подальшому отримувати неправомірну вигоду від інших громадян. 
		На думку слідства застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Домашній арешт та особисте зобов`язання не можливо застосувати, оскільки їх застосування передбачає перебування підозрюваного на волі, де підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Особиста порука  не можливо застосувати у зв`язку з тим, що до слідчого не надходили письмові звернення осіб, які заслуговують на довіру, щодо взяття на поруки підозрюваного.
		Водночас слідство, зважаючи на положення частини п`ятої статті182КПКУкраїни, у відповідності до якої розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину,  від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, допускало можливість внесення підозрюваним застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у еквіваленті становить 90 840 гривень.
		В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у цьому провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбаченістаттею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного.
		Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешту (будь-який). Вказав на наявність у підозрюваного на утриманні дружини, яка є інвалідом першої групи та потребує догляду. Також зазначив, що підозрюваний не вимагав коштів у ОСОБА_7 , тому кримінальне правопорушення може бути кваліфіковане лише за частиною першою статті 368 КК України. Звернув увагу на вік підозрюваного  71 рік, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Зазначив, що неведені слідчим ризики є формальними та не доведені належним чином. Вказував, що у ЄРДР та інших документах не зазначено суму, яку вимагав підозрюваний. Звернув увагу на допущену описку в даті постанови про визначення групи слідчих та інших процесуальних документах, а саме помилково зазначено 2025 рік замість 2024 року. Крім того, ОСОБА_7 як свідок не вказував на те, що ОСОБА_4 вимагав у нього грошові кошти. 
		Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Вказував, що він вважав надані ОСОБА_7 кошти подякою, думав, що це гривні, а не долари США. ОСОБА_4 вказував, що він відкрив свій портфель, куди ОСОБА_7 поклав гроші, які були в пакеті. Підозрюваний зазначив, що «отримував подяку за статтю Б».
		Слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина друга статті 1 КПК України).
		Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Пунктом 3 частини другої статті 131 КПК України визначено, що заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
		Відповідно до частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		За змістом частини другої статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду,  до Вищого антикорупційного суду.
		Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (частина третя статті 132 КПК України).
		Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина шоста статті 132 КПК України).
		До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (частина сьома статті 132 КПК України).
		Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (пункт 4 частини другої статті 183 КПК України).
		Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, яке відповідно достатті 12 КК Україниє тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння, може здійснити дії передбаченістаттею 177 КПК України.
		В ходісудового розглядувстановлено,що органамидосудового розслідуванняпідозрюваний ОСОБА_4 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого частиноютретьою статті368 КК Україниза обставин викладених у підозрі.
		За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування, у ході якого 07 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК Українита подано до слідчого судді зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положеньКПК України,слідчий суддя враховує таке.
		На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного слідчий суддя враховую також характеризуючи матеріла щодо підозрюваного та інші обставини, зокрема, наявність в останнього дружини, яка є інвалідом першої групи.
		Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених статтями 132, 177, пунктами 13 статті194 КПК України, дійшов наступних висновків.
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України, слідчий суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від21квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
		Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
		Водночас допущення описки в даті процесуальних документів (зазначення 2025 рік замість 2024 року) не може бути підставою для спростування пред`явленої підозри.
		Також слідчий суддя сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених статтею177КПК України у цьому провадженні, оскільки, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»), такі ризики належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
		Характер інкримінованого підозрюваному злочину, пов`язаного з одержанням неправомірної вигоди, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.
		Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків.
		Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
		Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
		За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
		Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 112 частини першої статті 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, репутація; майновий стан; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, є дійсними, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При цьому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
		З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого йому злочину.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
		Дані визначені пунктами 13 частини третьої статті 132 КПК України є дійсними, оскільки встановлено наявність передумов, регламентованих пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України.
		Суд також наголошує на цінності і важливості для суспільства і держави охоронюваних суспільних відносин, у сфері яких ймовірно вчинено посягання, суть яких наведена нижче.
		Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05 травня 1998 року). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27 січня 1999 року, ратифікована Законом України № 252-V від18 травня 2006 року). 
		Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.
		В умовах повномасштабної збройної агресії проти України належне функціонування установ, що здійснюються медико-соціальної експертизу, є вкрай актуальним.
		Вказані обставини в сукупності, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_4 .
		Зазначені стороною захисту обставини та подані до суду докази, які позитивно характеризують ОСОБА_4 , та наявність в останнього на утриманні дружини, яка є інвалідом першої групи, в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.
		Обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням статті5Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку статті 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 13 частини першої статті 194 КПК України, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
		Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 15 частини першої статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту та тримання під вартою, Суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваної та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваної як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування. 
		Слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчим суддею визнано доведеними.
		Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимогистатті 183 КПК Українита вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог статті182КПК України.
		Проте, прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність у визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 30прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, є достатнім для запобігання ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчий суддя визнавдоведеними, та покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті194КПК України.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 129, 131, 132, 176178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		УХВАЛИВ:
		Клопотання захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення.
		Клопотання старчого слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, а саме до 15 годин 59 хвилин 05 травня 2025 року включно.
		Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід  заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: отримувач  ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу  застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
		У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
		З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
		Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, захиснику та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...