Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 190/1598/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2025.
Дата набрання законної сили: 05.03.2025
Номер судового провадження: 61-12383ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		05 березня 2025року
		м. Київ
		справа № 190/1598/22
		провадження № 61-12383св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Вишнівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, у якому просив: визнати за ним право на земельну частку (пай) в  розмірі 7,63  умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували в  колективній власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Лозуватка» (далі - КСП «Лозуватка») П`ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 02 лютого 1993 року був прийнятий в члени КСП «Лозуватка» та до 01 лютого 2000 року працював на  посаді трактористана цьому підприємстві.
		18 травня 1995 року КСП «Лозуватка» отримало державний акт на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000040. Він був внесений до списку осіб-членів КСП, який додавався до цього акта під № 197.
		Однак, земельна частка (пай) йому не була виділена та не був виготовлений на його ім`я і не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай).
		Посилаючись на викладене, оскільки на час видачі державного акта на право колективної власності на землю він являвся членом КСП «Лозуватка» й мав право на виділення земельної частки (паю), просив позов задовольнити.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2023 року позов задоволено. 
		Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували в колективній власності колишнього КСП «Лозуватка», розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.
		Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову. На час видачі КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю позивач працював у КСП «Лозуватка», був включений до списку, який є додатком до державного акта, а отже набув право на земельну частку (пай).
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року задоволено апеляційну скаргу керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишнівської селищної ради, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2023 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2023  року й залишити в силі рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2023 року.
		Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 181/257/19 та від 03 листопада 2021 року в справі № 540/1100/18.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності. Не  врахував, що  його право на отримання земельної частки є непорушним, строк його на реалізацію законодавством не встановлений, тому таке право підлягає захисту без обмеження позовною давністю.
		Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно поновив прокурору строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		23 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Керівник Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишнівської селищної ради подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року справу призначено до  судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		02 лютого 1992 року ОСОБА_1 прийнятий в члени КСП «Лозуватка».
		18 травня 1995 року КСП «Лозуватка» отримало державний акт на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000040 для ведення сільськогосподарського виробництва. До списку громадян-членів КСП, який є додатком до державного акта,  ОСОБА_1  включений під № 197.
		01 лютого 2000 року  ОСОБА_1 виключений з членів КСП «Лозуватка».
		У листі від 16 червня 2022 року Головне управління Держгеокадастру у  Дніпропетровській області повідомило, що згідно з книгою реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП «Лозуватка», відомості щодо отримання позивачем сертифіката відсутні.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд 
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в  натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
		Відповідно до пункту 1 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і  організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року (далі - Указу Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
		У пункті 2 Указу Президента № 720/95 зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в  ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
		Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на  час  виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з  нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6  цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
		У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року зазначено, що державний акт  на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і  у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
		Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
		Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до  списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і  в  разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за  нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
		Особа, яка вважає, що її права або інтереси порушені, може звернутися до суду за їх захистом лише в межах визначеного законодавством строку.
		Суди встановили, що ОСОБА_1 на момент отримання КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю був його членом та був включений до списку осіб, доданого до державного акта.
		Тобто, право ОСОБА_1 на земельну ділянку (пай) виникло з 18 травня 1995 року, з моменту отримання КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю, у якому він вказаний як такий, що має право на земельну частку (пай), що підтверджується додатком до цього державного акта, у якому він значиться під № 197.
		З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було.
		Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до  зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.
		Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
		Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
		Статтею 76 ЦК Української РСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
		Згідно зі статтею 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
		Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що  розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).
		Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.
		Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є  забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не  ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в  межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.
		Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з  моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, у якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження позовною давністю.
		Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року в справі № 181/257/19 та від 03 листопада 2021 року в справі № 540/1100/18.
		Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 жовтня 2024 року в справі з  подібними правовідносинами № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24), за обставинами якої особа (спадкоємцем якої є позивач) на  момент отримання 18 травня 1995 року КСП «Лозуватка» державного акта на право колективної власності на землю також була членом цього КСП та  була включена до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю), вважав за необхідне застосувати до таких правовідносин наслідки спливу позовної давності.
		Наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах принципово різного підходу до розуміння і тлумачення норм матеріального права у подібних правовідносинах, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
		Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд,  закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в  касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на  розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за  необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у  подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у  складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає необхідним передати справу на  розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року в справі з подібними правовідносинами № 190/1900/23 (провадження № 61-8624св24)).
		Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ: 
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 190/1598/22 за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...