Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 291/764/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 10.03.2025. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/291/44/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024060480000596

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ружинський районний суд Житомирської області    
		 
		 
		                                                                                         Справа № 291/764/24
		1-кп/291/44/25
		Україна
		        Ружинський районний суд Житомирської області
		                                 В И Р О К
		        І м е н е м У к р а ї н и
		 
		07 березня 2025 року 
		 
		Ружинський районний суд Житомирської області
		в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ружині Житомирської області
		кримінальне провадження №12024060480000596 від 12.06.2024 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ружин Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК У країни не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи військовозобов`язаним, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшовши 30.05.2024 військово-лікарську комісію, якою визнаний придатним до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_4 30.05.2024 близько 12 год. перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи порядок комплектування Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, відмовився від отримання мобілізаційного розпорядження та повістки для явки на 6 год. 31.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 з метою відправки до команди № НОМЕР_1 (НГУ) в ВОС НОМЕР_4.
		Таким чином, ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом відмови від отримання повістки та не з`явився у визначену дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , для відправки у команду по мобілізації, чим порушив вимоги ст.65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію".
		Своїми умисними діями , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 336 КК України  визнав  та показав,  що він відмовився від отримання повістки. І  написав заяву власноручно, що відмовляється від отримання повістки. Він сказав, що не бажаю служити, він хворий навантаження він не витримає. З якого часу перебуває на обліку у військкоматі він не знає. Він є учасником бойових дій. Його в 2014 році направив ТЦК на службу. Його судили за те що він покинув військову частину. Служив в Донецьку. Він не повернувся, бо померла дружина і він не поїхав. На війну він не піде бо не бажає служити.
		Встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , який повідомив суду, що 30.05.2024  ОСОБА_4 прибув з висновком ВЛК, відповідно до якого він придатний до військової служби. Йому було призначено з`явитись на 31.05.2024, та отримати бойову повістку на що він відмовився від отримання повістки. Раніше він був мобілізований в 2014 році. Письмово заяву він писав проте що він відмовляється. Це військова частина національної гвардії України.
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , який повідомив суду, що він був свідком того, що громадянин ОСОБА_7 був в ТЦК та СП 30.05.2024 року він пройшов ВЛК і був придатний до служби. Йому було виписано бойову повістку на 31.05.2024 від отримання якої він відмовився.
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 , який повідомив суду, що 30.05.2024 року він був свідком того, що  ОСОБА_4   в приміщенні ТЦК та СП відмовився від отримання бойової повістки на відправлення до національної гвардії України.
		Встановлені судом обставини також підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:
		-витягом з ЄРДР про реєстрацію 12.06.2024 року кримінального провадження №12024060480000596 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст.366 КК України (а.с.51);
		-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 10.06.2024, згідно якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 повідомлено про скоєння громадянином  ОСОБА_4 , 1972 р.н., кримінального правопорушення, передбаченогост. 336 КК України (а.с. 54);
		- довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.05.2024  № 104/12, відповідно до якої 28.02.2024 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено діагноз : гіпертонічна хвороба ІІ ст, гіпертрофія лівого шлуночка (а.с. 75);
		- військовим квитком серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_7 17.07.2015 (а.с.80-88);
		- рапортом начальника відділу обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_10 , про те, що 30.05.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_4 , 1972 року народження особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час проходження військово-лікарської комісії 30.05.2024 року був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Тому його було відібрано до відправки в в/ч НОМЕР_1 (НГУ) на 31.05.2024 року. Про що йому було повідомлено та було виписано мобілізаційне розпорядження про призначення до в/ч НОМЕР_1 (НГУ) та повістку на відправку. Під особистий підпис в отриманні мобілізаційного розпорядження та повістки на відправку відмовився в присутності солдата ОСОБА_8 та старшого солдата ОСОБА_6 про, що було складено акт про відмову від отримання повістки на відправку (а.с.55).
		Разом з тим ОСОБА_4 написав заяву про відмову від отримання повістки та покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . На відправку о 06:00 31.05.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_4 , 1972 року народження не прибув, підтверджуючих документів про причину не прибуття не представив. Станом на 10.06.2024 року до другого відділу не з`явився. (а.с.55); 
		- розпискою про отримання повістки на ім`я ОСОБА_4 на відправку о 06 год. 00 хв. 31.05.2024 р., в графі ( підпис військовозобов`язаного ) підпис відсутній (а.с.76); 
		- актом про відмову від отримання повістки, складеного 30.05.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 , з якого вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 відмовився отримати повістку про прибуття до  ІНФОРМАЦІЯ_8 для призову на військову службу та ознайомлений з вимогами ст. 336, 337 КК України, ст. 210 КУпАП, Правилами військового обліку, визначені порядком та відповідальністю за їх порушення. Факт відмови від отримання повістки засвідчили свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а.с.77);
		- заявою ОСОБА_4 на ім`я  начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.05.2024 року про те, що він відмовляється в отриманні повістки у зв`язку з незадовільним станом здоров`я (а.с.78);
		- мобілізаційним розпорядженням на ім`я солдата  ОСОБА_4 , команда   ІНФОРМАЦІЯ_9 (в/ч НОМЕР_5) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою АДРЕСА_3 (а.с.79);
		- повідомленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Ружинської селищної ради від 13.06.2024 р. з якого вбачається, що ОСОБА_4 в період з 01.01.2024 по час надання відповіді за первинною допомогою не звертався (а.с. 64);
		- повідомленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Ружинської селищної ради від 13.06.2024 р. з якого вбачається, що ОСОБА_4 в період з 01.01.2024 по час надання відповіді медичної стаціонарної допомоги не звертався (а.с. 65) ;
		- повідомленням начальника Бердичівського районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, відповідно до якого ОСОБА_4 на час надання відповіді на обліку не перебуває. (а.с. 66).
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі письмові та речові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні речові докази, документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимогКПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
		Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах свідка обвинувачення суд не вбачає.
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши докази, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ст. 336 КК України,і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_4 .
		Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, яке має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно з ст. 94 цього Кодексу. Суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
		Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
		Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України - оголошено про проведення загальної мобілізації.
		Об`єктивна сторона злочину за ст. 336 КК України, яка інкримінована обвинуваченому, виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією, на особливий період.
		Безпосереднім об`єктом цього злочину є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч.2 ст.17 Конституції покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
		Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов`язується з умовами особливого періоду в державі - з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
		Суб`єктивна сторона злочину за ст.336 КК України- прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
		Суб`єкт - особа що підлягає мобілізації. Відповідно дост. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов`язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
		Згідно до абзацу п`ятого статті 1Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Стаття 3 Закону України "Промобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає загальну мобілізацію як складову частину організації оборони держави, змістом якої, зокрема, є переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу.
		Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.
		Згідно з вимогами ч.3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 заст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , непрацюючий, неодружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває.
		Відповідно до досудової доповіді, що надана на адресу суду 21.11.2024р. існує висока ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі, або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (в тому числі для окремих осіб).
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Суд, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, те, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, вважає, за необхідне призначити обвинуваченому покарання встановлене найнижчою межею санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, з реальним відбуттям покарання, без застосування положень ст.69,75 КК України.
		Суд зазначає, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений ОСОБА_4 умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації. (Постанова ВС колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 листопада 2023 року справа N 641/1067/23 провадження N 51-5308 км 23).
		А тому, на думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався і на теперішній час підстав для його застосування не вбачається.
		Термін відбуття покарання слід обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 .
		 
		Керуючись ст. ст.368,369,370,373,374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання на виконання цього вироку після набрання ним законної сили.
		Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме: оригінал довідки військово-лікарської комісії; оригінал заяви про відмову повістки; оригінал мобілізаційного розпорядження; оригінал повістки до команди № НОМЕР_3 на 06 год. 31.05.2024; оригінал акту відмови від отримання повістки від 30.05.2024,  які приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...