Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/25820/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 10.03.2025. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/752/1696/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024100060002653

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/25820/24 
		Провадження №: 1-кс/752/1696/25 
		У Х В А Л А
		19 лютого 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого-криміналіста СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  у кримінальному провадженні № 12024100060002653 від 23.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, 
		встановив:
		До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання, яке обґрунтовується наступним.
		Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002653 від 23.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
		24.11.2024, о 09 год 33 хв, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		24.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		25.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 21.01.2025 включно.
		16.01.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 23.02.2025 включно.
		Доказами, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є: протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного на першому поверсі у готелі «Sky Loft» за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 17; протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного на відкритій ділянці місцевості біля готелю «Sky Loft» за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 17; протокол огляду місця події від 23.11.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколи оглядів місця події від 23.11.2024, проведених на відкритих ділянках місцевості за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-В; протокол обшуку від 23.11.2024 проведеного у транспортному засобі «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколи допитів свідка ОСОБА_10 та пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протоколи допитів свідка ОСОБА_11 та пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_12 , допитом та додатковим допитом потерпілого ОСОБА_12 , пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_13 , протоколи допитів потерпілого ОСОБА_13 , пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколи допитів свідка свідка ОСОБА_15 , пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол допиту ОСОБА_16 та пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол огляду місця події від 26.11.2024, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9; протокол допиту свідка ОСОБА_17 та пред`явлення для впізнання за фотознімками з останнім; протокол огляду відеозаписів з камер спостереження готелю «Sky Loft by Rixwell» від 28-29.11.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_18 та пред`явленням для впізнання за фотознімками з останнім; протоколи слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та потерпілими ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколи затримань в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ; інші матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Внаслідок особливої складності кримінального провадження закінчити досудове розслідування у 3-х місячний строк (до 23.02.2025) не виявляється за можливе, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, без яких неможливо завершити досудове розслідування, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії: отримати висновок амбулаторної комплексної судової-психолого-психіатричної експертизи; отримати висновки судово-медичних експертиз; здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_2 ; провести інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність. 
		У зв`язку із цим, 17.02.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 23.04.2025.
		Підставами продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою є те, що заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені ухвалою слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024, не зменшилися.
		У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі). Так, саме, й кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Крім того, вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення злочину покинув місце його скоєння, при цьому не вжив жодних заходів щодо виклику та надання допомоги потерпілим.
		Незаконний вплив на свідків, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження сторона обґрунтовується тим, що на цей час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення та можливі інші особи. У свою чергу, ОСОБА_4 з огляду на його поінформованість з колом свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне, може шляхом підкупу, примушування, погроз іншого тиску впливати на вказаних свідків з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або до надання неправдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Окрім того, у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз. А тому вільне пересування підозрюваного ОСОБА_4 надасть йому змогу незаконно впливати на експертів, які виконують експертизи, з метою надання ними завідомо недостовірних висновків для створення штучних доказів невинуватості підозрюваного.
		Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем Головного управління розвідки Міністерства оборони України у зв`язку з чим обізнаний з певними специфічними методами роботи з людьми, створенням «легенд прикриття» своєї діяльності тощо, а тому може вжити заходи з метою штучного створення доказів нібито своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовано, тим, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі не продовження його тримання під вартою може вчиняти інші злочини, аналогічні тим, які йому інкримінується. Указане підтверджується тим, що ОСОБА_4 вже має статус обвинуваченого у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні № 12018080000000104 від 20.03.2018, яке перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя справа (№ 336/6644/18). Викладене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній не буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Відтак, вважають, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначеним вище, а тому просять продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 без визначення розміру застави на 60 днів.
		Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. 
		Захисники заперечували щодо його задоволення, зазначаючи про необґрунтованість підозри та недоведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказуючи, що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Підозрюваний ОСОБА_4  підтримав позицію захисників, зазначив, що він захищався.
		Так, адвокат ОСОБА_19 у письмових запереченнях вказує, що в матеріалах, які долучені в якості доказів до клопотання, на думку сторони захисту, не міститься достатньо доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України.
		Сторона захисту детально проаналізувала кожен доказ, наданий стороною обвинувачення та вважає, що стороною обвинувачення не тільки не було надано жодного доказу на підтвердження умислу ОСОБА_4 на вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної зброї та навмисного вбивства потерпілого ОСОБА_20 , а і не надано оцінки: - фактам застосування сльозогінного газу та фізичного насильства щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в результаті якого останній перебував у важкому фізичному стані, що супроводжувався тимчасовим розладом здоров`я та втратою свідомості на тривалий час внаслідок застосованого до нього насильства; - факту побиття підозрюваного ОСОБА_9 групою осіб, що передували діям підозрюваного ОСОБА_4 , які кваліфіковані органом досудового розслідування як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 КК України; - факту нападу на підозрюваного ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_9 з боку групи осіб, які діяли умисно, спільно, узгоджено, раптово та безпричинно, дістали заздалегідь заготовлені предмети, схожі на вогнепальну зброю (пістолети) та ніж, наблизилися ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , коли ті сиділи на кріслах біля центрального входу, в приміщенні готелю «Sky Loft», та почали хаотично наносити численні удари кулаками ОСОБА_9 і ОСОБА_4 по тулубу та голові, намагаючись завдати тяжких тілесних ушкоджень, при цьому переважаючи останніх фізично і кількісно, що передували діям підозрюваного ОСОБА_4 , які кваліфіковані органом досудового розслідування як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 115 КК України. 
		Наведені у повідомленні про підозру твердження про вчинення ОСОБА_4 хуліганства, вчиненого групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї, а також умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині є лише припущеннями сторони обвинувачення щодо можливого існування цих обставин, які не ґрунтуються на наявних у матеріалах кримінального провадження доказах. 
		З огляду на відсутність вагомих доказів існування фактів або інформації щодо умислу ОСОБА_4 на вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України, з урахуванням наявності у розпорядженні органу досудового розслідування відеозаписів з камер відеоспостереження, які були встановлені на місці подій та які спростовують показання свідків і потерпілих в частині умислу ОСОБА_4 на вчинення кримінальних правопорушень, повідомлена йому підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень не відповідає встановленим ЄСПЛ критеріям «обґрунтованої підозри», а отже не є передбаченою законом підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
		Крім того, вказував, що слідчим та прокурором в Клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було обґрунтовано, а прокурором у судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно практики ЄСПЛ наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		При оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Проте, як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на осн ові суворості можливого вироку.
		Будь-яких доказів існування ризиків, якими можуть бути документально підтверджені факти вчинення передбачених ст. 177 КПК України дій, спроб або намірів їх вчинити, стороною обвинувачення надано не було. З огляду на відсутність доказів, наведені в клопотанні посилання на ризики обґрунтовані загальними припущеннями про те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може вчинити відповідні дії.
		Заявлені стороною обвинувачення ризики спростовуються тим, що: підозрюваний ОСОБА_4 вважає себе невинуватим, має намір доводити свою невинуватість. Крім того, маючи реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду у зв`язку з тим, що не був затриманий на місці подій і органу досудового розслідування не було відомо його місцезнаходження, ОСОБА_4 через своїх захисників повідомив органу досудового розслідування (на час повідомлення - Печерське УП ГУ НП у м. Києві) про своє перебування в приміщенні КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17», що розташована за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 14, 16, 18, 20 (на відстані приблизно 1 км. від адміністративної будівлі Печерського УП ГУ НП у м. Києві), де перебував у зв`язку з необхідністю отримувати невідкладну медичну допомогу внаслідок злочинних дій групи осіб (зазнав нападу щонайменше 6 осіб, серед яких були потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_20 ), які нанесли йому тілесні ушкодження та зі слів ОСОБА_4 намагалися вбити його за допомогою холодної і вогнепальної зброї. 
		Крім того, перебування ОСОБА_4 в приміщенні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було пов`язано із завданням, пов`язаним з несенням ним військової служби. Залишення приміщення готелю одразу після інциденту було обумовлене необхідністю вжиття заходів для збереження ОСОБА_4 власного життя через напад озброєної групи осіб та через особливості виконання ним службового завдання. ОСОБА_4 є добровольцем, військовослужбовцем Збройних сил України, залучався до виконання бойових завдань із забезпечення оборони України від російських окупаційних військ, проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який не зважаючи на законні підстави звільнитися з військової служби (рішення ВЛК на підставі свідоцтва про хворобу № 1316-п від 02.01.2023 ОСОБА_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей) продовжує сумлінно виконувати завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України. Керівництво військової частини, де проходить військову службу ОСОБА_4 зобов`язується в повній мірі контролювати його дії та місцезнаходження, забезпечувати його явку до органів досудового розслідування та суду, сприяти у проведенні досудового розслідування. ОСОБА_4 разом з сім`єю мешкає на території Печерського району м. Києва, неподалік від адміністративних будівель СУ ГУ НП у м. Києві, Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, Печерського та Голосіївського районних судів м. Києва, готовий прибувати до вказаних структурних підрозділів правоохоронних органів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному проваджені, та суду за їх першою вимогою, брати участь у слідчих та процесуальних діях, сприяти встановленні об`єктивної істини у кримінальному провадженні. 
		Сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ.
		Жодних доказів незаконного тиску на свідків та потерпілих прокурором та слідчим не наведено, відсутні докази можливих намірів вчинення таких дій, а підозрюваний ОСОБА_4 , маючи реальну можливість вчинення такий дій (з 23.11.2024 до 24.11.2024 потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 перебували в приміщенні того ж самого медичного закладу, що і підозрюваний ОСОБА_4 ) не вчиняв вказані дії. В клопотанні та матеріалах до нього не наведено прізвищ свідків, яким, нібито, загрожує небезпека. Відсутні відомості про надходження заяв від будь-яких свідків про такі загрози або про застосування заходів безпеки до свідків. 
		За інформацією сторони захисту, органом досудового розслідування не вживались жодні заходи про проведення допитів свідків в суді під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України, що само по собі вказує на відсутність будь-яких реальних ризиків впливу на свідків. 
		Припущення впливу на експертів, викладені у клопотанні нічим не підтверджено та дискредитує самих експертів, як осіб, які, нібито, схильні до порушення законодавства покладеного на них. 
		Крім того, той факт, що всі події в приміщенні готелю «Sky Loft» ретельно задокументовано на камери відеоспостреження, відеозаписи є в розпорядженні органу досудового розслідування та навіть в широкому доступі в мережі Інтернет - вказує на те, що показання свідків не є визначальним чинником оцінки події, які є предметом досудового розслідування. Та, гіпотетичний, вплив, що є припущенням органу досудового розслідування, на свідків не має жодного значення у цьому кримінальному провадженні. 
		ОСОБА_4 не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у обвинуваченого не має можливості, що він довів самостійним звернення до органу досудового розслідування. Він активно сприяє встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та після одужання від спричинених йому внаслідок нападу тілесних ушкоджень за власним клопотанням надав показання про обставини подій в приміщенні готелю «Sky Loft». У теперішній час у кримінальному проваджені вилучені всі речові докази, у томи числі знаряддя спричинення тілесних ушкоджень потерпілим особам, призначено всі необхідні експертні дослідження. Обумовлення того, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню, доводиться лише фактом несення ОСОБА_4 військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 є неприпустимим. Такі безпідставні ствердження, які не доведені жодними доказами - є неприпустимі по відношенню, як до самого ОСОБА_4 , так і до всіх військослужбовців, які виконують почесний конституційний обов`язок захисту України під час військової агресії х боку російської федерації. 
		Посилання в клопотанні на наявність кримінального провадження, яке розглядається в іншому суді стосовно ОСОБА_4 , як на обставину, що доводить ризик вчиненням ним інших злочинів - не є доказом такої імовірної поведінки. ОСОБА_4 за час свого життя ніколи не був засудженим за вчинення будь-якого іншого кримінального правопорушення, крім того, ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки: постійне місце реєстрації та проживання, перебуває в зареєстрованому шлюбі, проходить військову службу, має офіційне, законне та стабільне джерело доходу, за місцем проходження служби характеризується лише з позитивного боку. Згідно Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 
		Крім того, обставини подій, зафіксовані на відеозаписах з камер спостереження в готелі «Sky loft», вказують на виключний характер застосування ОСОБА_4 заходів необхідної самооборони в умовах захисту свого життя від нападу. 
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Через повну відсутність обставин та матеріалів в підтвердження перелічених слідчим в клопотанні ризиків, в Клопотанні сторони обвинувачення та під час судового розгляду прокурором не наведено жодних доказів неможливості застосування більш  м`якого запобіжного заходу, чим  тримання ОСОБА_4    під вартою.
		В свою чергу у письмових запереченнях адвокат ОСОБА_6  також вказує, що вважають підозру необґрунтованою, повідомлення про підозру ОСОБА_4 не відповідає обставинам справи і долучені стороною захисту докази містять спростування доказів вини саме за ст. 115 та 296 КК України ОСОБА_4 , орган досудового розслідування в повідомленні про підозру ОСОБА_4 , передчасно, без достатніх доказів та належної правової кваліфікації, дійшов висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України за відсутності такої складової, як об`єктивна сторона вчинення діяння.
		Ризики, що зазначені органом досудового розслідування відсутні, жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Саме по собі припущення органу досудового розслідування про можливий вплив підозрюваного на свідків та іншого підозрюваного, не утворює ризику, адже не наведено жодної можливої ситуації таких неправомірних дій. Посилання органу досудового розслідування на можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину є абсурдним, адже останній має сім`ю: дружину, трьох малолітніх дітей, своїх близьких родичів, від яких втікати не збирається. Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який користується повагою серед побратимів, а військова частина готова гарантувати суду забезпечити виконання своїх обов`язків підозрюваним.
		Щодо ризику про незаконний вплив ОСОБА_4 на свідків, експертів та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, то в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані здійснення останнім такого впливу. Крім того, іншим підозрюваним по кримінальному провадженні є близький товариш Рашевського, на якого він не мав та не має жодного впливу, так як на свідків та на експертів. Допитані свідки надали свої покази, a про свідків, які будуть допитані органом досудового розслідування жодної інформації не наведено (а в клопотанні про продовження строку досудового розслідування слідчий стверджував, що проведення інших допитів вже не планується, адже свідки допитані) що спростовує твердження слідчого про можливий вплив, адже навіть формально таких доказів не надано.
		Щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, то в силу презумпції невинуватості, закріпленого в ст. 62 Конституції України, особа вважаться невинуватою доки її вину не буде доведено в суді, а тому посилання на наявність кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 в яких немає обвинувального вироку, не обґрунтовує жодним чином ризик, на який посилається прокурор.
		Що стосується тяжкості кримінального правопорушення, то досудове розслідування ще триває, по результату його проведення може бути змінена кваліфікація кримінального правопорушення або ж встановлені інші обставини.
		Обрання будь-якого іншого запобіжного заходу буде гарантом забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст.42 КПК України, він раніше несудимий, має стійкі соціальні зв`язки, сім`ю, на утриманні у нього перебувають малолітні діти, дружина, робота (являється військовослужбовцем), а тому інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, буде достатнім та дієвим запобіжним заходом
		На підставі ч. 4 ст. 193 КПК України, яка передбачає, що за клопотанням сторін слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, були допитані ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . 
		Так, допитаний ОСОБА_21  (військовослужбовець, головний спеціаліст, в/ч НОМЕР_3 ) вказав, що підозрбваного знає близько 7-8 років, як добру, порядну, чуйну людину. У 2022 коли прийшла війна ОСОБА_23 не вагаючись став на захист своєї держави, спочатку війни були в різних підрозділах, потім ОСОБА_24 перевівся в їх підрозділ «Аркан», був командиром взводу. ОСОБА_24 має дружину, трьох дітей. Він впевнений, що просто так ОСОБА_24 не стріляв би, вважає, що на ОСОБА_23 був напад, що зафіксовано на відео, і він вважає, що той просто захищав себе. ОСОБА_24 потрібен у підрозділі, потрібен на війні. Впевнаний, що ОСОБА_23 не має наміру ухилятись від слідства та суду.
		Допитаний  ОСОБА_22 (військовослужбовець, заступник начальника управління-начальник відділу, в/ч НОМЕР_3 ) зазначив, що з ОСОБА_24 познайомився під час широкомасштабної війни. ОСОБА_24 брав участь у бойових діях, продовжив служити, хоча мав вся законні підстави цього не робити, адже є батьком 3 дітей. Характеризував ОСОБА_23 виключно позитивно. Вважає, що трагічна ситуація, що склалась із ОСОБА_24 могла статись із будь-ким, оскільки невідомі озброєні люди вчинили не спровокований напад на друга ОСОБА_24 , потім на останнього, той почав захищатись. ОСОБА_24 отримав кілька контузій і був важко поранений, проте продовжував ефективно і добросовісно нести службу. Також вказував, що у них проводиться службове розслідування за фактом подій, що трапились із ОСОБА_24 , під час якого обов`язково будуть враховані висновки відповідних експертиз. На його суб`єктивне переконання, ОСОБА_23 , маючи дружину та 3 дітей, не має наміру ухилитись від слідства та суду.
		Вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, надані стороною захисту документи, переглянувши відеозапис події, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою обов`язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		На даному етапі слідчий суддя позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України.
		У судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Разом із тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту не здатен запобігти ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КК України тягне за собою відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного. 
		Європейський суд з прав людини сформував позицію про те, що як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт є різними формами позбавлення свободи, а вимоги до обґрунтування цього рішення є такими ж самими в контексті потреби в позбавленні особи свободи. При цьому, можливі кращі умови проживання/перебування під час цілодобового домашнього арешту не є альтернативою значення "свобода". 
		Слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема, його стан здоров`я (під час виконання бойових завдань неодноразово отримував такі поранення як акубаротравма та струс головного мозку, із свідоцтва про хворобу № 1316-п слідує, що на підставі ст. 17-а, графи ІІ Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який має місце реєстрації в Київській області, постійне місце проживання в м. Києві, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; підозрюваний має постійне місце роботи, є військовослужбовцем, брав безпосередню участь у бойових діях та заходах з забезпечення національної безпеки та оборони держави (не зважаючи на наявність трьох дітей, непридатність до військової служби, продовжував проходити військову службу); підозрюваний характеризується виключно позитивно, має подяки від голови Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та командира в/ч НОМЕР_2 -Н Головного управління розвідки Міністерства оборони України, нагороджений медаллю «Захисник України», відзнакою «За оборону Києва та Київської області» раніше не судимий; 
		З огляду на вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Саме такий вид запобіжного заходу буде достатнім для уникнення встановлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя також вважає за доцільне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. 
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,- 
		                                        постановив:
		у задоволенні клопотання - відмовити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши підозрюваному, залишати цілодобово своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19.04.2025.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
		Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
		Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...