Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/10920/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2025.
Дата набрання законної сили: 05.03.2025
Номер судового провадження: 61-17105ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 березня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 357/10920/24
		провадження № 61-17105св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,  
		 
		учасники справи:   
		заявник - ОСОБА_1 , 
		заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану Чехонадським Андрієм Олексійовичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він самостійно виховує та утримує малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Вимоги обґрунтовував тим, що з 26 липня 2014 року до 08 вересня 2015 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Зазначав, що з 2016 року до теперішнього часу донька проживає разом із ним та перебуває на повному його утриманні. Його колишня дружина не проживає разом із ними та не піклується про дитину.
		Посилаючись на наведене, просив заяву задовольнити з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.  
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від                           30 жовтня 2024 року у складі судді Цукурова В.П. заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Суд першої інстанції виходив із того, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.
		Не погодившись із вказаною ухвалою, адвокат Чехонадський А. О. від імені та в інтересах ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
		Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні документи, які підтверджують повноваження адвоката Чехонадського А. О. на представлення інтересів ОСОБА_5 , не додані такі документи і до апеляційної скарги, апеляційний суд повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі  пункту 1 частини п`ятої статті  357 ЦПК України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		23 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - Чехонадський А. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та повернути справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.
		Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга була подана і підписана представником заявника, діючим на підставі довіреності, яка створена та посвідчена в підсистемі «Електронний суд», як того вимагають положення статті 62 ЦПК України, у тому числі із правом підписання та подання процесуальних документів до судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
		У цьому випадку подання апеляційної скарги, яка підписана представником заявника згідно довіреності в електронній формі, не суперечить нормам процесуального права, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що представником не підтверджені повноваження є помилковим та таким, що суперечить положенням процесуального законодавства.
		Апеляційний суд не звернув увагу, що законодавець передбачив у межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Апеляційний суд не врахував, що до апеляційної скарги, поданої через Електронний суд, додано довіреність в електронній формі. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги. 
		Підписи суддів Борисової О.В. та Ратнікової В. М. у файлі (в якому надійшло до ЕКЕК представника заявника оскаржуване рішення) відсутні, а отже оскаржуване рішення суддями не підписане, що є підставою для його обов`язкового скасування з направленням справи для продовження розгляду. Склад суду був визначений із порушенням передбачених законом процедур судочинства.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у даній справі.                          
		Витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/10920/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Матеріали справи № 357/10920/24 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного суду від 21 лютого 2025 року справу № 357/10920/24 призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України). 
		Підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Позиція Верховного Суду 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Вимоги до оформлення апеляційної скарги передбачені статтею 356 ЦПК України.
		Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).
		До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		За змістом положень частини сьомої статті 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
		Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина четверта статті 14 ЦПК України).
		Відповідно до пунктів 24, 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року                     № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
		Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
		Пунктами 30-35 зазначеного Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
		Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
		Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
		Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
		Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
		У справі, яка переглядається, встановлено, що ухвалою від 30 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області залишив без розгляду заяву ОСОБА_1  про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
		Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду, апеляційна скарга подана та підписана адвокатом Чехонадським А.О., як представником ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд».
		Апеляційний суд установив, що адвокат Чехонадський А. О. на підтвердження своїх повноважень до суду першої інстанції надав довіреність, сформовану в системі «Електронний суд», від 18 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 уповноважив Чехонадського А.О. представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційних інстанціях) у справі № 357/10920/24 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші, передбачені законом, процесуальні документи; довіреність видана без права передоручення іншим особам; довіреність дійсна до моменту її скасування.
		Виходячи з того, що довіреність, сформована в системі «Електронний суд», не посвідчена нотаріально, всупереч приписам частини другої статті 245 ЦК України,  адвокат Чехонадський А. О. не надав відповідних документів на підтвердження його повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені ОСОБА_5 , апеляційний суд повернув апеляційну скаргу заявника на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. При цьому, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні документи, які підтверджують повноваження адвоката Чехонадського А. О. на представлення інтересів ОСОБА_5 .
		Водночас, апеляційний суд не звернув увагу на те, що зазначена форма довіреності відповідає пунктам 30-35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Електронне доручення формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі                                         № 753/10165/21).
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року, з підстав ненадання представником заявника належним чином засвідченої довіреності на право представництва його інтересів, не звернув уваги на те, що електронне доручення заявником представнику сформовано і видано за допомогою засобів та відповідних алгоритмів підсистеми «Електронний суд», з використанням електронних кабінетів й цифрових підписів. Підсистемою «Електронний суд» автоматично сформовано таке електронне доручення й додано до апеляційної скарги, яка подана представником від імені довірителя.
		З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, є безпідставним. 
		Подібний підхід до вирішення питання щодо дотримання форми апеляційної скарги, поданої представником сторони, викладено у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 300/1329/20, від 17 листопада                       2021 року у справі № 344/13150/20, від 04 грудня 2024 року у справі № 753/8640/24, від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/939/24.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24  (провадження                    № 61-5803сво24) зауважив, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 
		Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
		За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана його                     представником - адвокатом Чехонадським А. О.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки надмірного формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань судочинства.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
		За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції від 10 грудня 2024 року про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що є в силу вимог статті 411 ЦПК України підставою для її скасування.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи   до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану Чехонадським Андрієм Олексійовичем , задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 ГоловуючийМ. Є. Червинська     Судді:А. Ю. Зайцев     Є. В. Коротенко     В. М. Коротун      М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...