Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/4770/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.02.2025
Номер судового провадження: 51-1524км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170020001143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 552/4770/19
		провадження № 51 - 1524 кмо 24
		 
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,    
		за участю: 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_8 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_9 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170020001143 від 11 травня 2019 року, щодо  
		ОСОБА_10 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців,
		за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК,
		за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури                  ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2024 року щодо                     ОСОБА_10 . 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2020 року          ОСОБА_10 засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст.  310 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_10 призначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
		Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з дня його затримання 27 травня 2019 року.
		Вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
		За невстановлених обставин  ОСОБА_10  придбав насіння конопель, після чого навесні 2019 року на присадибній ділянці та у двох пластикових вазонах за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , незаконно посіяв і вирощував 11 рослин конопель без мети збуту, які було вилучено 27 травня 2019 року працівниками поліції під час обшуку.
		В подальшому, 20 травня 2019 року ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК, у невстановленому місці незаконно придбав з метою збуту та зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Цього ж дня за цією ж адресою приблизно о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_10 незаконно, з корисливих мотивів збув залегендованій особі на ім`я « ОСОБА_12 » за 100 грн особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 2, 201 г. 
		Надалі, 27 травня 2019 року ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК, повторно, у невстановленому місці незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, з метою збуту. Цього ж дня приблизно о 19 годині 12 хвилин ОСОБА_10 на перехресті                     пров. Глиняного та пров. Сінного у м. Полтаві, повторно, незаконно, з корисливих мотивів збув залегендованій особі на ім`я « ОСОБА_12 » за 130 грн особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 0, 717 г.
		У цей же день, у період часу з 21 год 43 хв. до 23 год 32 хв., працівниками поліції під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 2,550 г, який він повторно, незаконно придбав та зберігав з метою збуту. 
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2024 року апеляційні скарги з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника - адвоката ОСОБА_13 задоволено частково, скасовано вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 310 КК, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі                               п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (далі - КПК). Цією ж ухвалою змінено вирок суду першої інстанції, перекваліфіковано дії ОСОБА_10 за епізодом № 2 з ч. 2 ст. 307 КК на                ч. 1 ст. 307 КК та призначено йому покарання за цим законом у вигляді 5 років позбавлення волі. Виключено з вироку: в частині засудження ОСОБА_10 за                          ч. 2 ст. 307 КК посилання на кваліфікуючу ознаку - вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК; рішення про призначення ОСОБА_10 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310 КК та ч. 2 ст. 307 КК. Постановлено вважати ОСОБА_10 засудженим за епізодом № 3 за ч. 2 ст. 307 КК до покарання, призначеного судом першої інстанції, у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна.
		В іншій частині вирок залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі зі змінами до неї прокурор, не оспорюючи висновки суду про доведеність вини ОСОБА_10 та наявність підстав для закриття кримінального провадження зі звільненням його від кримінальної відповідальності за                              ч. 1 ст. 310 КК, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і просить змінити судові рішення в частині засудження ОСОБА_10 за частинами 1 та 2 ст. 307 КК за епізодами незаконного придбання та зберігання канабісу з метою збуту, його збут 20  травня 2019 року, в тому числі повторного незаконного придбання та зберігання канабісу з метою збуту, а також його збут 27 травня 2020 року. Вважає за необхідне застосувати зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі, передбачену ч. 1 ст. 5 КК, та виключити з судових рішень у зазначених частинах посилання на те, що предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, як кваліфікуючу ознаку. Обґрунтовує свою вимогу постановою Кабінету Міністрів України № 653 від                        24 травня 2024 року «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», яка набрала чинності 16 серпня 2024 року, якою до вказаного переліку внесено зміни, виключено канабіс із таблиці І, списку   № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та включено його до таблиці ІІ, списку № 2 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено». 
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора до Верховного Суду не  надходило.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 10 грудня 2024 року передала зазначене кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постановах: від 31 жовтня 2024 року (справа №  204/1877/22, провадження № 51 - 7197 км 23), від 05  листопада 2024 року (справа № 726/464/19, провадження № 51 - 1323 км 24), за змістом яких зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, визнані підставою до застосування приписів ст. 5 КК.
		У вказаних рішеннях від 31 жовтня 2024 року та від 05  листопада 2024 року суд касаційної інстанції розцінив внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, як змін до КК, які мають зворотну дію в часі, та виключив з судових рішень, які переглядалися в касаційному порядку, вказівку про те, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом. 
		Обґрунтовуючи свою позицію в ухвалі від 10 грудня 2024 року, якою дане кримінальне провадження на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, колегія суддів зазначила про те, що не погоджується із таким правозастосуванням у постановах від 31 жовтня 2024 року та від 05  листопада 2024 року і зазначила, що сприйняття змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, як змін до КК є прямим запереченням правових позицій Конституційного Суду України, за якими подібні зміни не створюють підґрунтя до застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України.
		За таких обставин, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні вважав змінену касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити.
		Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце касаційного розгляду. Заперечень та заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, об`єднана палата дійшла таких висновків.
		Щодо зворотної дії в часі змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, внесених постановою Кабінету Міністрів України від                          24 травня 2024 року № 653 
		Поняття «закон України про кримінальну відповідальність» визначається виключно приписами КК, який задля виконання завдання, визначеного в ч. 1 ст. 1 цього Кодексу визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.
		Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 1, 3 ст. 3 КК).
		За приписами ч. 2 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. 
		Згідно з ч. 6 ст. 3 КК зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення. 
		Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Конституційний Суд України (далі - КСУ) здійснив офіційне тлумачення положень ст.  58 Конституції України та норм Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі), які усувають караність діяння або пом`якшують покарання в Рішенні № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року (справа №  1- 3/2000). Усвоєму Рішенні КСУ вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст. 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 7). В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
		Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи. Але їх реалізація з використанням підзаконних нормативно-правових актів неможлива в окремих галузях права, зокрема в кримінальному праві. 
		КСУ зазначив, що кримінальний закон, який визначає діяння як злочин, може містити посилання на положення інших нормативно - правових актів. Якщо ці положення в наступному змінюються, загальний зміст кримінального закону, в даному випадку - диспозиція його норм, змін не зазнає. Протилежне означало б можливість зміни кримінального закону підзаконними актами, зокрема постановами Верховної Ради України, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, що суперечило б вимогам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України. 
		Бланкетна диспозиція кримінально-правової норми (як одна з видів диспозицій) називає або описує кримінальне правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість такої диспозиції полягає у тому, що визначена у ній норма має загальний і конкретизований зміст.
		Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті Особливої частини Кримінального кодексу України і включає положення інших нормативно-правових актів у тому вигляді, в якому вони сформульовані безпосередньо в тексті статті. Саме із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення кримінальним законом діяння як правопорушення та встановлення за нього кримінальної відповідальності.
		Натомість конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює кримінально-правову норму більш конкретним змістом. Зміни, що вносяться до нормативно-правових актів, посилання на які містить бланкетна диспозиція, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону. Кримінально-правова норма залишається незмінною. Отже, кримінальний закон у такому разі не можна вважати новим - зміненим законом - і застосовувати до нього положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та КК, які визначають зворотну дію закону в часі.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» від 21 грудня 2023  року  № 3528-IX рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
		На виконання вищезазначених вимог закону постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 24 травня 2024 року № 653, яка набрала чинності 16 серпня 2024 року, внесено зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, та у таблиці І у списку № 1 виключено таку позицію: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу», а у таблиці ІІ у списку № 1 назву викладено в такій редакції: «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» та доповнено позицією: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу».
		Проте, такі зміни підзаконного нормативно-правового акту, а саме переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, посилання на який містять бланкетні диспозиції КК, із врахуванням рішення КСУ № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року, справа №  1- 3/2000, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону і кримінально-правова норма залишається незмінною. 
		При цьому постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 24 травня 2024 року № 653 є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом про внесення змін до цього Кодексу, та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст. 3 КК цією постановою не вносились зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність. 
		За таких обставин, об`єднана палата вважає, що внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, постановою Кабінету Міністрів України, не є змінами до закону про кримінальну відповідальність, що виключає застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України.   
		Що стосується доводів касаційної скарги прокурора.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Висновки судів про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, і така кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються. Також прокурор не оскаржує ухвалу апеляційного суду в частині звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 310 КК на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. 
		Доводи касаційної скарги прокурора, з урахуванням змін до неї, зводяться до вимоги застосувати у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі (ч. 1 ст. 5 КК) у зв`язку зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, якими канабіс виключений із таблиці І, списку 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та включений до таблиці ІІ списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».  
		Проте, такі доводи касаційної скарги прокурора є необґрунтованими з вищенаведених об`єднаною палатою підстав, оскільки внесення таких змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 не є змінами до КК, що виключає застосування ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК.
		Вирок та ухвала відповідають вимогам ст. 370 КПК, є законними, обґрунтованими та мотивованими.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
		За таких обставин, об`єднана палата підстав для задоволення зміненої касаційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 та зміни судових рішень щодо ОСОБА_10 за її доводами не знаходить.
		Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.
		Висновок щодо застосування ст. 5 КК:  
		Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р.                          № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі. 
		Керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду
		ухвалила:
		Вирок Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2024 року щодо ОСОБА_10  залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 - без задоволення. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1     
		 
		ОСОБА_2                          ОСОБА_3                         ОСОБА_4 
		 
		ОСОБА_5                          ОСОБА_6                     ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...