Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 225/641/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: 51-4446км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023020000000079

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 березня 2025 року
		м. Київ
		справа № 225/641/23 
		провадження № 51-4446 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,
		прокурора                                   ОСОБА_5 ,  
		захисника                                    ОСОБА_6 ,
		у режимі відеоконференції
		засудженої                                  ОСОБА_7 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні спільну касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 15 вересня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                                                      № 22023020000000079, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,  
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.   
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 15 вересня                     2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. 
		Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні. 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін. 
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме: наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
		Так, 24 лютого 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту                      20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, а Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Правовий режим воєнного стану продовжувався неодноразово Указами Президента України, які затверджувались відповідними Законами України та триває на даний час.
		На території Донецької області функціонує інформаторська мережа, яка організована та створена так званим «заступником начальника Горлівського МГБ ДНР» громадянкою України ОСОБА_8 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України та приймає активну участь у бойових діях на боці країни-агресора (рф) та здійснює збір інформації розвідувального характеру з метою подальшого проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.
		Зокрема, до вказаної мережі інформаторів ОСОБА_8 залучила ОСОБА_9 та ряд інших осіб, стосовно яких триває досудове розслідування, а також скеровано обвинувальні акти до суду. При цьому, ОСОБА_9 , будучи уродженцем м. Дзержинськ (на даний час м. Торецьк) Донецької області, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, приймаючи активну участь у бойових діях на боці країни-агресора (рф), підтримуючи родинні та дружні зв`язки з мешканцями вказаного населеного пункту, безпосередньо залучив до збору та передачі інформації ряд осіб, серед яких і ОСОБА_7 
		ОСОБА_7 , проживаючи в м. Торецьку Донецької області, у невстановлений час, діючи умисно, в інтересах іноземної держави, країни-агресора - російської федерації та її представників, надала згоду на співпрацю з особами з незаконних збройних формувань, діяльність яких контролюється представниками рф.
		На виконання свого злочинного умислу та відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , постійно проживаючи на території м. Торецька Донецької області, яке на даний час перебуває на лінії бойового зіткнення Збройних Сил України із збройними підрозділами країни-агресора, збирала та в подальшому передавала ОСОБА_9 актуальну на час її надання інформацію щодо переміщення та точного розташування підрозділів та техніки Збройних сил України, розміщених на даному напрямку фронту, з можливістю ідентифікувати їх на місцевості.
		Зокрема, не пізніше 09 жовтня 2022 року ОСОБА_7 з використанням власного мобільного терміналу, на якому встановлено додаток для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 під псевдонімом «  ОСОБА_10 », надіслала користувачу облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за номером мобільного телефону НОМЕР_2 (telegram id НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_9 , мінімум два голосових повідомлення, у яких надала відомості щодо розташування (наявності та відсутності), переміщення особового складу і техніки Збройних сил України, що дислокувались у АДРЕСА_2.
		У подальшому ОСОБА_9 , за допомогою вказаного мобільного додатку передав зазначену інформацію невстановленій особі з числа незаконних збройних формувань, діяльність яких контролюється представниками рф для коригування та нанесення вогневого ураження по позиціях підрозділів Збройних Сил України.
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, в період часу з 08 жовтня 2022 року по 01 листопада 2022 року ОСОБА_7 з використанням власного мобільного телефону, на якому встановлено додаток для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 під псевдонімом « ОСОБА_12 », надсилала користувачу облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за номером мобільного телефону НОМЕР_2 (telegram id НОМЕР_3 ), яким користується ОСОБА_9 , інформаційні повідомлення різного змісту, щодо розташування (наявності та відсутності) особового складу і техніки Збройних сил України, в тому числі з образливою консотацією щодо жителів України, в яких висловлювала сподівання щодо перемоги російської федерації у агресивній війні проти України, що свідчить про наявність співпраці з представниками іноземної держави.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У спільній касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6  просять скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджуються з засудженням ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України та вважають, що дії останньої слід кваліфікувати за ч. 2                     ст. 114-2 КК України. Наголошують, що ОСОБА_7 не знала особисто ОСОБА_13 , з яким вона спілкувалась в мережі телеграм, нічого провокуючого та такого, що могло нашкодило суверенітету та цілісності України не передавала, ніякого збору інформації про Збройні Сили України не здійснювала. Вважають, що при виділенні матеріалів кримінального провадження в окреме провадження порушено вимоги ст. 257 КПК України, а тому використання всіх наявних в цій справі доказів є неможливим. Посилаються на порушення права на захист апеляційним судом, оскільки апеляційний розгляд було здійснено за відсутності захисника та засудженої, що суперечить вимогам ст. 52 КПК України. Також не погоджуються з призначеним ОСОБА_7 покаранням та вважають його таким, що не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок суворості. 
		Під час касаційного розгляду засуджена та захисник підтримали свої касаційні вимоги та просили їх задовольнити. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 , під час касаційного розгляду вважала, що касаційну скаргу сторони захисту необхідно задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з порушенням права ОСОБА_7 на захист.  
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, воно безумовно, повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
		У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Відповідно до ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з`ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали. 
		Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається. 
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7  колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення права на захист апеляційний судом є обґрунтованими. 
		Так, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного провадження дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та ухвалив обвинувальний вирок, яким засудив останню за ч. 2 ст. 111 КК України. 
		Не погодившись з вироком, засуджена та її захисник подали апеляційні скарги, після відкриття апеляційного провадження за якими, суд призначив їх до  апеляційного розгляду. 
		Як убачається з матеріалів справи, судові засідання апеляційного суду неодноразово відкладалися, переважно через клопотання захисника або засудженої в зв`язку з неможливістю їх участі з різних причин. Останнє судове засідання було призначено на 18 червня 2024 року, проте до початку апеляційного розгляду від захисника ОСОБА_14 надійшла заява про відкладення в зв`язку з тим, що ОСОБА_7 захворіла та не зможе бути присутньою в судовому засіданні. 
		Проте апеляційний суд, вирішуючи питання про можливість здійснення апеляційного розгляду за наявності вказаної заяви, ухвалив за можливе розглянути справу за відсутності засудженої та її захисника, пославшись в своїй ухвалі на те, що судовий розгляд здійснювався протягом 6 місяців та за цей час було призначено 5 судових засідань, які відкладалися через заяви та клопотання сторони захисту. Такі дії сторони захисту були розцінені апеляційним судом як зловживання своїми правами, що призвело до безпідставного затягування процесу. 
		Однак такі мотиви апеляційного суду колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. 
		Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, за яке засуджено ОСОБА_7 класифікується, відповідно до положень ст. 12 КК України, як особливо тяжке, постановлену за результатом апеляційного розгляду ухвалу за відсутності засудженої та її захисника не можна вважати законною та обґрунтованою.
		А тому доводи касаційної скарги захисника про порушення права на захист під час апеляційного розгляду, в зв`язку з здійсненням апеляційного розгляду без захисника в провадженні, де участь захисника, відповідно до вимог ст. 52 КПК України, є обов`язковою, а також за відсутності засудженої, яка бажала бути присутньою, колегія суддів вважає обґрунтованими. 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в разі з`ясування об`єктивних обставин, що свідчать про зловживання захисником своїми правами та безпідставне затягування розумних строків судового розгляду, апеляційний суд не позбавлений можливості звернутися в кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для вжиття відповідних заходів щодо захисника.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і не відповідає положенням ст. 419 КПК України та підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України. При новому розгляді в суді апеляційної інстанції, необхідно врахувати наведене та постановити рішення, яке б відповідало вимогам законності та обґрунтованості.
		Що стосується інших доводів касаційної скарги, то їх перевірка можлива лише після усунення зазначених в цій постанові порушень, в зв`язку з чим спільна касаційна скарга засудженої та її захисника підлягає частковому задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Спільну касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, до 05 травня 2025 року.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.       
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...