Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/1762/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Номер судового провадження: 51-3404км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040000782

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/1762/20
		провадження № 51-3404км22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча                                         ОСОБА_1 ,
		судді                                                  ОСОБА_2 , 
		                                                                   ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання             ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                                    ОСОБА_5 ,         
		захисник                                                      ОСОБА_6 ,
		представник потерпілих                       ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040000782, стосовно 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Геронимівка Черкаської області та проживає в 
		АДРЕСА_1 , звільненого від призначеного покарання за ч. 2 
		ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України)у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд не надав обвинуваченому зміненої апеляційної скарги прокурора, чим порушив його право на захист.
		Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 не брав участі в апеляційному розгляді й суд апеляційної інстанції не заслухав його думки щодо клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності та не роз`яснив правових підстав такого звільнення. Захисник указує, що неодноразово просив відкласти розгляд з метою з`ясування думки обвинуваченого, проте суд не надав такої можливості, у чому також убачає порушення права на захист.
		Крім того, уважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив обґрунтованості, співмірності й неминучості витрат потерпілих на правову допомогу та не дослідив фінансового стану ОСОБА_8 , який не має достатніх коштів на оплату правової допомоги і тому просив суд залучити йому захисника за рахунок держави.
		Представник потерпілих - адвокат  ОСОБА_7 надіслав до Суду заперечення, у якому просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни. Крім того, виклав вимогу про стягнення з ОСОБА_8 на користь потерпілих понесених витрат на правову допомогу (6000 грн кожному), пов`язаних із підготовкою цього заперечення на касаційну скаргу і представництвом їх інтересів у Суді.
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження 
		За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 по 
		5 000 грн кожній у рахунок відшкодування моральної шкоди; а на користь 
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - по 18 000 грн кожному як відшкодування витрат на правову допомогу.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 30 серпня 2022 року залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора і захисника ОСОБА_6 , скасував вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року, звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності й закрив кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		Верховний Суд постановою від 26 січня 2023 року частково задовольнив касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_8 і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Київський апеляційний суд ухвалою від01 лютого 2024 року залишив без задоволенняапеляційні скарги прокурора і захисника ОСОБА_6 , змінив вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, звільнив ОСОБА_8 від призначеного покарання за 
		ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України і виключив із вироку рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі статей 75, 76 КК України. У решті вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року залишив без зміни. Стягнув із ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 процесуальні витрати по 8400 грн на кожного.
		Як установили суди,  ОСОБА_8 29 січня 2019 року приблизно о 08:00 спільно з ОСОБА_12 , яку ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на загальному коридорі першого поверху будинку 
		АДРЕСА_2 в ході конфлікту на ґрунті особистої неприязні з приводу незаконного зайняття підвального приміщення за вказаною адресою ОСОБА_8 заподіяли ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - легкі тілесні ушкодження.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Захисник ОСОБА_6  у судовому засіданні підтримав і просив задовольнити касаційну скаргу. Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_7 заперечив доводи касаційної скарги захисника, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Прокурор просила частково задовольнити касаційну скаргу захисника та звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 
		412-414 КПК України.
		Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Доводи захисника про порушення права на захист обвинуваченого внаслідок ненадання судом апеляційної інстанції зміненої апеляційної скарги прокурора, є необґрунтованими з огляду на таке. 14 червня 2023 року Київський апеляційний суд направив на адресу  ОСОБА_8 та його захисника зміни до апеляційної скарги прокурора. Вимоги зміненої апеляційної скарги прокурора абсолютно аналогічні з вимогами заявленого клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України. У судовому засіданні 
		01 лютого 2024 року захисник підтримав змінену апеляційну скаргу прокурора, а також було задоволено його клопотання про оголошення перерви для ознайомлення обвинуваченого з вказаними змінами та узгодження з ним правової позиції, після чого захисник повідомив, що направив вказані зміни обвинуваченому. 
		Також Суд відхиляє твердження захисника про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив обґрунтованість процесуальних витрат потерпілих, оскільки з матеріалів кримінального провадження убачається, що вироком суду першої інстанції ухвалено рішення щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих понесених витрат на правову допомогу, які було підтверджено відповідними договорами та додатковими угодами. При цьому, ні прокурор, ні сторона захисту не оскаржували вирок в цій частині.
		Разом з тим, відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України належить до кримінальних проступків, максимальне покарання за яке встановлено санкцією цієї статті у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		Інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 
		ст. 125 КК України, вчинено 29 січня 2019 року.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Як убачається з матеріалів провадження, під час першого апеляційного розглядуобвинувачений і його захисник заявили клопотання про звільнення 
		ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
		Після того як суд апеляційної інстанції роз`яснив обвинуваченому правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, ОСОБА_8  погодився з такими підставами закриття і не наполягав на розгляді кримінального провадження в загальному порядку.
		Оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_8 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України необхідно задовольнити, звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України і закрити кримінальне провадження стосовно нього та ухвалила відповідне рішення.
		Вказане судове рішення постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року було скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема залишення невирішеним в передбаченому КПК України порядку питання відводу прокурору, залишення без мотивування рішення в частині апеляційної скарги прокурора.
		Під час нового апеляційного розгляду ОСОБА_8 не з`явився в судове засідання, захисник підтримав подану апеляційну скаргу, в якій оспорював винуватість підзахисного, тому суд апеляційної інстанції на підставі 
		ч. 2 ст. 404 КПК України звільнив ОСОБА_8 від призначеного покарання за 
		ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
		Так,  ОСОБА_8 не з`явився в жодне судове засідання призначене на 11 квітня, 13 червня, 18 липня, 17 жовтня, 12 грудня 2023 року і 01 лютого 2024 року, хоча був повідомленим про дату та час розгляду кримінального провадження.
		Як убачається зі звукозапису судового засідання від 01 лютого 2024 року, на запитання суду захисник повідомив, що його підзахисному відомо про судове засідання, клопотання стосовно звільнення від кримінальної відповідальності узгоджене з ОСОБА_8 , хоча ним не підписане. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив, що обвинувачений 
		ОСОБА_8 відмовився від наданої ним під час попереднього апеляційного розгляду згоди на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та звільнив його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
		У касаційній скарзі захисник заявив вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення нового розгляду в цьому суді з мотивів істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону. При цьому захисник не вказав на сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, однак колегія суддів вважає, що встановивши наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, Суд вправі вийти за межі касаційних вимог,  оскільки таким не погіршується становище  ОСОБА_8 . 
		Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року та ухвали Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у порядку ч. 2 ст. 433 КПК України, звільнення  ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 2 
		ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 
		ч. 2 ст. 284 КПК України не звільняє таку особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
		За змістом положень ч. 1 ст. 129 КПК України вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливе лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Тому в разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
		Таким чином, цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 слід залишити без розгляду. 
		Питання про розподіл процесуальних витрат може бути вирішено судом відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК України. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
		У порядку ч. 2 ст. 433 КПК України вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 лютого 
		2024 року скасувати.
		ЗвільнитиОСОБА_8  від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, акримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України- закрити.
		Цивільні позови залишити без розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...